banner banner banner banner

Встати, суд не йде. Чому Зеленський не може відреформувати українське правосуддя

Встати, суд не йде. Чому Зеленський не може відреформувати українське правосуддя
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Судова реформа – одна з умов продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом. На початку роботи переобраного в 2019-му парламенту ця реформа нібито зсунулась з мертвої точки. Але це була лише ілюзія. Нині ситуація ускладнюється ще й конституційною кризою, а партнери України між тим чекають позитивних зрушень. 112.ua розбирався у тому, що влада встигла зробити, а що – ні. 

ВККС реформується, правосуддя стоїть на паузі

Судова система України доволі складна. До неї входять не лише суди різних рівнів та різних спеціалізацій, а й два окремі органи – Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) та Вища рада правосуддя (ВРП). Чим займаються ці органи? Якщо спрощено, то наглядом за суддями. ВККС та ВРП набирають суддів, звільняють та карають (якщо є за що).

Зрозуміло, що люди, які працюють в цих інституціях, повинні самі бути зразками доброчесності, бо інакше вони не матимуть морального права судити (буквально та фігурально) інших. А тому президент Володимир Зеленський почав свою реформу з того, що вирішив кардинально оновити і ВККС, і ВРП. І спочатку це йому нібито вдалося. Але потім почалися складнощі.

16 жовтня 2019 року Верховна Рада ухвалила внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів". Цей закон автоматично припинив повноваження чинного складу ВККС. Але новий склад комісії так і не був обраний – зокрема, й через те, що вже в березні 2020-го Конституційний суд визнав судову реформу Зеленського такою, що не відповідає Конституції України. 

Наслідки цього є очевидними. Оскільки Вищої кваліфікаційної комісії де-факто немає, нині не відбувається набору суддів на вакантні посади. В цій сфері утворився дефіцит кадрів, і приблизно 25% суддівських крісел залишаються порожніми.

Новини за темою

Станом на сьогодні у ВККС застрягли 98 рекомендацій щодо призначення 467 кандидатів на посади суддів місцевих загальних судів та 76 кандидатів на посади суддів місцевих адміністративних і господарських судів. Усі ці рекомендації було надано за результатами конкурсів, оголошених рішеннями ВККС до осені 2019 року.

Зеленський знає про цю ситуацію і, щоб бодай якось на неї вплинути, оновлює склад комісії з правової реформи та доручає їй зайнятися "оздоровленням" судової системи. Проте комісія мало що може зробити без участі Верховної Ради, котра в умовах карантину збирається раз на тиждень, та й то не регулярно. Крім того, закон, що торкається судочинства, має отримати схвалення в КСУ, а робота Конституційного суду є паралізованою.

До того ж є ще один нюанс – опозиційні до президента фракції Ради гостро критикують його за ухвалений ним законопроект № 3711. Мета цього документа – розблокувати нарешті Вищу кваліфікаційну комісію суддів та запустити її роботу. При цьому камінь спотикання – це участь (або неучасть) у цій роботі іноземних експертів. За відповідний пункт Зеленському дістається одразу з обох боків: частина опозиції лає його за прогинання перед Заходом, частина – за те, що це прогинання є недостатнім.

У попередній версії судової реформи Вищу кваліфікаційну комісію мала формувати інша комісія – з доброчесності та етики. Вона своєю чергою мала бути сформована за участю іноземних рефері. У законопроекті № 3711 такої комісії немає в принципі. Хоча принцип залучення іноземців як третейських суддів зберігається – вони братимуть участь у формуванні ВККС.  

"Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з-поміж суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з-поміж міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи здійснюють свою діяльність у галузі юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції", – йдеться в законопроекті.

Наглядати ж за процесом формування ВККС має ВРП – Вища рада правосуддя.

ВРП: очистити ще не очищених

Але як бути, якщо вищезгадані "міжнародні організації" не надішлють своїх представників? Законопроект Зеленського пропонує в такому разі задіяти фігуру омбудсмана: кого він/вона порадить, ті й долучаться до формування ВККС. За це положення президента критикують також: мовляв, омбудсман може виявитися заангажованою персоною.

Опозиція нагадує: на нинішню уповноважену з прав людини Людмилу Денісову, як свідчать оприлюднені НАБУ записи, має неабиякий вплив голова Окружного адмінсуду міста Києва Павло Вовк. Тобто до її кандидатури виникає чимало запитань.

Але й це не все, оскільки, як вже було сказано, останнє слово при формуванні комісії залишається за радою правосуддя. Ба більше, законопроект президента пропонує надати цій раді додаткові повноваження і повністю підпорядкувати їй новостворену комісію. Тобто навіть якщо вдасться сформувати хороший склад, вона буде просто виконувати вказівки ВРП. А якщо члени комісії пручатимуться, то рада заблокує її роботу через відсторонення окремих членів.

То який є вихід із цієї вкрай заплутаної та непростої ситуації?

Опозиція, орієнтована на Захід, твердить, що і Вища рада правосуддя має формуватися за участю міжнародних "наглядачів". Частково це збігається із висновками Венеційської комісії, яка критикує реформу Зеленського, і зауважує, що:

  • у очищенні ВРП має взяти участь незалежна від неї комісія, до складу якої мають входити міжнародні експерти;
  • комісія має рекомендувати, кого з членів ВРП звільняти через недоброчесність, але остаточне рішення має бути за українськими суб’єктами, які мають на це право;
  • комісія має перевіряти майбутніх кандидатів до ВРП, і тільки ті, доброчесність яких підтвердить комісія, можуть бути призначені на посаду.

Саме цей пункт, тобто реформування ради, фігурує і в пакеті євроінтеграційних домовленостей України, і в меморандумах з МВФ. І саме він не виконується.

"Зеленський знову встає на ті самі граблі й навіть не вчиться на власних уроках. Адже його перша спроба реформувати суди провалилася з тріском у січні цього року саме через Вищу раду правосуддя. І зараз президент знову дає нереформованому органу всі повноваження на реформування судової системи, що навіть звучить абсурдно. Лише з аналізу законопроекту зрозуміло, що в Офісі президента не хочуть жодної судової реформи, яку обіцяли виборцям", – коментує експертка Центру протидії корупції Галина Чижик для 112.ua.

Тим часом у самій ВРП категорично не згодні з тим, що орган треба "очищати", а тим паче за допомогою іноземних представників. Глава цього органу Андрій Овсієнко в коментарі РБК-Україна заявив, що склад ради оновлюється постійно й регулярно, а поняття "доброчесність" взагалі не має юридичного обгрунтування.

"До цього часу законодавчо критерії доброчесності не встановлено, і пред'являти претензії про невідповідність того, що нормативно не визначено, на мою думку, неправильно", – вважає він.

А щодо участі іноземців у процесі відбору та перевірки членів українського держоргану, то Овсієнко вважає це посяганням на суверенітет.

І все-таки "очищення" ВРП за участю іноземних фахівців відбудеться. Міністр юстиції Денис Малюська вже повідомив, що його відомство займається розробленням відповідного документа. Як це буде корелювати із законопроектом, написаним президентом, поки не зрозуміло. Втім, законопроект № 3711 торкається, радше, ВККС, а не ВРП. І вже точно не може претендувати на те, аби вважатися дороговказом у судовій реформі як такій.

Бо окрім Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої Ради правосуддя в Україні є й інші судові інстанції, котрі потребують уваги.

Коли два Верховні суди гірше, ніж один

У це важко повірити непосвяченим, але на додачу до купи інших проблем в Україні сьогодні діють два Верховні суди. І називаються вони майже однаково, різниця лише в одній літері. У 2016 році, ще за президентства Петра Порошенка, було ліквідовано старий Верховний суд України (ВСУ) і створено новий – просто Верховний суд (ВС). Здавалось би, дрібниця, але тільки не в українських умовах.

Бо в 2016-му, розпускаючи ВСУ, у відставку відправили всіх "старих" суддів, і, щоб потрапити на роботу до нового ВС, вони разом з іншими правниками мали пройти конкурсний відбір. За задумом авторів реформи, така процедура дозволила б очистити найвищу судову інстанцію від недоброчесних суддів.

Однак судді ліквідованого ВСУ одразу звернулися з поданням до Конституційного суду, в якому відстоювали позицію, що Верховна Рада, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації ВСУ, вийшла за межі своїх повноважень, визначених у Конституції України. Очікуючи на рішення, ліквідацію старого суду припинили, хоча формування нового ВС продовжили. Кілька суддів ВСУ відмовилися йти у відставку чи брати участь у конкурсі до нового ВС.

Нині ж, після чотирьох років розгляду подання, КСУ дійшов висновку, що ліквідація ВСУ та зменшення суми довічного грошового утримання для суддів у відставці, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, є неконституційними, та зобов'язав Верховну Раду привести ситуацію у відповідність до вимог закону.

До яких же кроків вдався президент Зеленський, аби виправити ситуацію? Передусім, у його законопроекті скасовується норма про скорочення суддів Верховного суду (бо спочатку склад ВС мав скоротитися з 200 до 100 суддів). Також документ скасовує рішення про скорочення їхньої зарплати.

Так, згідно із законопроектом Зеленського, суддя Верховного суду матиме оклад у 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (раніше зарплатна ставка відповідала 55 мінімумам). Наприклад, якщо брати прожитковий мінімум на 1 січня 2020 року, то зарплата судді становитиме 157 650 грн. Якщо суддів 200, то на їхню зарплату на місяць треба 31,5 млн грн.

Новини за темою

Однак справа не в грошах, хоча прикметно, що глава держави вирішив збільшити видатки на утримання судової системи. Справа в тому, що виходу з колізії про два "однакові" суди поки що не знайдено. Про цю проблематику нібито забуто зовсім, тим паче що з конфлікту довкола Верховного суду виріс інший конфлікт. Річ у тім, що справи, порушені проти державних органів, має розглядати саме Верховний суд як суд першої інстанції (і це також зазначено в меморандумі з МВФ).

Проте поки функціонування Верховного суду гальмується через невизначеність того, що робити зі "старими" суддями, цю категорію справ розглядає Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який теж потрапив в епіцентр скандалу. 

ОАСК: ліквідувати не можна лишити

Окружний адміністративний суд Києва встояв і за судової реформи Порошенка, і за спроб реорганізувати правосуддя президентом Зеленським. А його голова Павло Вовк уникнув переатестації, яку мусили пройти всі без винятку українські судді.

Але на цьому везіння Вовка завершилося. На суддю з’явився компромат, обнародуваний НАБУ та Генпрокуратурою, а саме – "плівки Вовка", тобто записи, які велися в його кабінеті. На цих плівках побудувала свою атаку НАБУ, твердячи, що Вовку можна інкримінувати спробу "захоплення влади" та "створення злочинної організації". Сам фігурант будь-які звинувачення подібного штибу відкидає.

Чи буде розформовано ОАСК, враховуючи можливу корупцію? У прес-службі глави держави зазначили таке:

"Підкреслимо, що порядок утворення та ліквідації судів чітко врегульовано на законодавчому рівні. Відповідно до частини другої статті 125 Конституції, суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради президент після консультацій з Вищою радою правосуддя".

А далі йдеться про те, що президент доручив розпочати консультації з ВРП "для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання ОАСК та зняти певне напруження в суспільстві щодо цієї ситуації". Інформацію про розпочаті консультації підтверджує і заступник очільника Офісу президента Андрій Смирнов.

"Минулого тижня (йдеться про 16-22 листопада) від Офісу президента на адресу Вищої ради правосуддя було офіційно направлено листа, в якому ми просимо ВРП визначитися з позицією щодо цього питання. Так і відбуваються ці консультації", – зазначив Смирнов.

Але у Вищій раді правосуддя отримання епістоли з Банкової заперечують.

"Формальні консультації не почалися. На цю мить з Офісу президента жодних документів або запитів до нас не надходило", – сказав голова ВРП Андрій Овсієнко.

Так, незважаючи на помпезні проведення однієї з найважливіших в Україні реформ, зміни в судовій системі поставлено на "паузу". І, коли вони нарешті отримають "пуск", не може спрогнозувати ніхто.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>