banner banner banner banner

Вшановуємо захисників, зміцнюємо патріотизм: Чому 23 лютого в Україні стало 14 жовтня

У багатьох країнах світу святкують День армії, який прийнято вважати "чоловічим" днем. Однак в Україні цілих два свята, які так чи інакше пов'язані зі Збройними силами. Останній заснував Петро Порошенко, видавши указ про відзначення 14 жовтня – Дня захисника України. Крім того, 6 грудня – професійне свято ЗСУ. Ми розбиралися, навіщо в Україні ще один вихідний день

Вшановуємо захисників, зміцнюємо патріотизм: Чому 23 лютого в Україні стало 14 жовтня
Фото з відкритих джерел

Сергій Звиглянич

Журналіст, 112.ua

У багатьох країнах світу святкують День армії, який прийнято вважати "чоловічим" днем. Однак в Україні цілих два свята, які так чи інакше пов'язані зі Збройними силами. Останній заснував Петро Порошенко, видавши указ про відзначення 14 жовтня – Дня захисника України. Крім того, 6 грудня – професійне свято ЗСУ. Ми розбиралися, навіщо в Україні ще один вихідний день

У багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, що Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!

Петро Порошенко, 24 серпня 2014 р.

Рік тому, 14 жовтня 2014 р., Петро Порошенко підписав указ про заснування нового свята. "Встановити в Україні свято - День захисника України, який відзначати щороку 14 жовтня", - вирішив Порошенко.

Як сказано в указі, це зроблено "з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості".

Однак у свята є й інший підтекст: він продиктований тенденціями декомунізації в суспільстві, які посилилися і які  влада намагається відчувати, щоб хоч тут йти в ногу з вимогами народу.

"День захисника України - 14 жовтня, на Покрову. Абсурдно святкувати 23 лютого - день країни-агресора та її окупаційних військ", - заявив Порошенко.

При цьому він скасував указ Леоніда Кучми від 1999 р. "Про День захисника Вітчизни", який святкували 23 лютого.

Бракує патріотизму?

Фото з відкритих джерел

Після проголошення незалежності в Україні не було офіційного свята військовослужбовців. Збройні сили України були створені законом від 6 грудня 1991 р., а саме свято - День Збройних сил України - було встановлено у 1993 р. постановою Верховної Ради України від 19 жовтня. Проте це свято не набуло народної популярності як День Радянської армії, що відзначалося в СРСР 23 лютого. До речі, радянської армії вже не було, але таке свято в Росії залишилося. В Україні його святкували за старою радянською традицією.

У 1995 р. в законі, прийнятому Держдумою Росії, 23 лютого було оголошено як День захисника Вітчизни. Таким чином, було збережено спадкоємність дати, але прибрано радянське забарвлення. Фактично ж цього дня у Росії почали святкувати День армії (7 травня, день створення ЗС РФ, - чисто символічна дата).

Новини за темою

Однак традиція вітати чоловіків 23 лютого в деяких пострадянських країнах була досить укоріненою. Вже в 1999 р. президент України Леонід Кучма видає указ "Про День захисника Вітчизни", в якому було сказано: "Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни і з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято - День захисника Вітчизни, яке відзначати щороку 23 лютого". Про яке патріотичне виховання говорив Кучма, невідомо, адже якщо в Росії цього дня святкували День збройних сил, то в Україні вже було таке свято – 6 грудня. Однак проти традицій важко боротися. Особливо важко це давалося Леоніду Кучмі. Особливо під час зближення України і Росії наприкінці 90-х.

А ви знаєте, звідки з'явилося 23 лютого?

Історія святкування 23 лютого бере свої витоки в далекому 1918 р.

У січні 1918 р. Рада народних комісарів Радянської Росії видала Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної армії. 23 лютого 1918 р. було опубліковано відозву Ради народних комісарів "Социалистическое отечество в опасности", а також "Відозву Військового головнокомандувача" М. Криленка, яка закінчувалася словами: "<...> Всі до зброї. Всі на захист революції". Того ж дня Володимир Ленін опублікував у "Правді" статтю "Мир чи війна", в якій наполягав на необхідності негайного укладення миру з Німеччиною. У кінці статті він закликав "...готувати революційну армію не фразами і вигуками, а організаційною роботою, справою, створенням серйозної, всенародної, могутньої армії".

Радянський історик Юрій Корабльов пише, що 23 лютого у великих містах пройшли масові мітинги, цього дня розпочався масовий запис добровольців до Червоної Армії. Після 23 лютого червоні загони почали чинити опір німецькому війську, яке наступало.

Установа свята і зовсім була випадковою. У Вищій військовій інспекції Робітничо-селянської Червоної армії пропонували відсвяткувати річницю її створення 28 січня 1919 р. (видано декрет Ради народних комісарів про створення РСЧА), однак документ загубився і дійшов за адресою лише 23 січня. У результаті цього святкування було призначено на 17 лютого – на День червоного подарунка. День червоного подарунка планувався як своєрідна благодійна акція, коли населення, за задумом більшовиків, повинно було жертвувати подарунки для червоноармійців. Але позаяк 17 лютого випадало на понеділок, то День червоного подарунка і, відповідно, річницю РСЧА відклали на найближчу неділю, тобто на 23 лютого.

Потім про свято на кілька років забули, а відновили в 1922 р.

Фото з відкритих джерел

У 1923 р. широко святкувалося 5-річчя РСЧА, і свята на 23 лютого вийшли на всесоюзний рівень. Саме тоді, на думку історика Миронова, починаються спроби винайти якусь подію, яка б виправдовувала дату. Спочатку ідея будувалася навколо видання декрету про створення Червоної армії 23 лютого, проте Йосип Сталін у 1938 р. особисто запропонував трактувати дату свята як "перемогу під Псковом і Нарвою". Вперше вона з'являється в матеріалі, опублікованому в "Известиях" 16 лютого 1938 р. під заголовком "До 20-річчя РСЧА і ВМФ. Тези для пропагандистів". Відповідна теза звучала таким чином: "Під Нарвою і Псковом німецьким окупантам було дано рішучу відсіч. Їх просування на революційний Петроград було припинено. День відсічі військам німецького імперіалізму став днем ювілею молодої Червоної Армії".

Новини за темою

У роки Другої світової війни Сталін 23 лютого 1942 р. заявив: "Молоді загони Червоної армії, які вперше вступили у війну, вщент розбили німецьких загарбників під Псковом і Нарвою 23 лютого 1918 р. Саме тому день 23 лютого 1918 р. був оголошений днем народження Червоної армії". Ця версія багато років підтримувалася державною пропагандою в СРСР.

Однак є й інша версія встановлення державного свята саме 23 лютого. Саме цього дня у 1918 р. Росія, керована більшовиками, капітулювала перед Німецькою імперією. 23 лютого відбулося засідання ЦК РСДРП(б), на якому було повністю і беззастережно прийнято пред'явлений німецьким командуванням ультиматум, і вслід за цим ВЦВК і РНК РРФСР повідомили про це німецькому уряду. Деякі історики бачать у цьому дні національну ганьбу і приниження, який Совєти просто намагалися приховати за красивою обгорткою.

У Росії дотепер 23 лютого вважається дуже важливою і значущою датою. За результатами опитування Фонду "Громадська думка", проведеного в лютому 2013 р., так заявляють 77% опитаних.

Фото з відкритих джерел

День захисника Вітчизни 23 лютого на державному рівні відзначають також у Киргизії, Таджикистані (перейменовано у день місцевої армії), Білорусі, Південній Осетії та Придністров'ї. При цьому 23 лютого оголошено святковим вихідним днем на території самопроголошених "Донецької народної республіки" та "Луганської народної республіки".

Дистанціюємося від "совка"

Як відомо, третій президент України Віктор Ющенко, намагаючись змінити радянські традиції, шукав інші дати, які суспільство могло б прийняти замість 23 лютого. Було очевидно, що 6 грудня цю дату повноцінно не замінить. У 2008 р. Ющенко назвав 29 січня (День подвигу героїв Крут) "справжнім національним Днем захисника Вітчизни" та підтримав ініціативи щодо державного встановлення такого пам'ятного дня (у січні 2008 р. Черкаська обласна організація Української народної партії запропонувала президенту перенести святкування Дня захисника Вітчизни з 23 лютого на 29 січня). Втім, далі розмов не йшлося.

Тепер ось чергова спроба від Порошенка. Він скасував святкування Дня захисника Вітчизни в Україні 23 лютого і має намір на хвилі сплеску націоналізму та нетерпимості до Росії зламати усталену традицію. Як свята зміцнюються в свідомості громадян? Правильно, вихідними днями в ці дати. 14 жовтня - державний вихідний. Також 12 жовтня Національний банк України ввів в обіг 50 тис. штук 5-гривневих монет "День захисника України". Складено програми святкувань у різних містах країни.

Крім того, дату підібрано дійсно добре. Щонайменше, це найкраща дата, яку можна підібрати, виходячи з української історії.

Фото з відкритих джерел

14 жовтня церква відзначає Покров Пресвятої Богородиці. Це свято особливо шанувалося українськими козаками, які вважали Богородицю своєю покровителькою. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. Крім того, на свято Покрови відбувалася Велика Рада, яка обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі. Про це писав ще французький дипломат Жан-Бенуа Шерер у своїй історичній праці, виданій у 1788 р. в Парижі.

Леонід Кучма, крім повернення на державний рівень Дня захисника Вітчизни у 1999 р., також встановив 14 жовтня як День українського козацтва.

Крім того, 14 жовтня відзначають в Україні як день УПА, бо вважається, що Українська повстанська армія була створена на Покрову у 1942 р. Цьогоріч Верховна Рада визнала УПА воюючою стороною у Другій світовій війні та надала пов'язані з цим питанням пільги ветеранам УПА на державному рівні. З 2015 р. вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ ст. Втім, цей факт може "відлякати" якусь частину суспільства, особливо старше покоління, виховане на радянській пропаганді. Але це проходить зі зміною поколінь.

Фото з відкритих джерел

Втім, історична спадкоємність – важлива справа у процесі побудови держави. Українське козацтво брало свої витоки з традицій Русі, відтак національна ідея у XIX-XX століттях апелювала до козацтва. І ось сьогодні йде повернення до старої, солідної, якщо можна так висловитися, традиції, яку вплітають у сучасні реалії. Безсумнівно, в історичної дати набагато більше шансів закріпитися у свідомості суспільства. Недарма та ж сама Росія так тримається за імперські та радянські пам'ятні дати – вони основа цього режиму. Держава просто не може не розставляти історичні акценти, інакше ризикує втратити свою ідентичність.

Новини за темою

Таким чином, у нас зараз є два державних свята – День ЗСУ 6 грудня і День захисника України 14 жовтня. Перший – професійне свято військовиків, другий же бачиться більш як "чоловічий" день, патріотичне свято. Такі дати є в багатьох країнах світу, часто вони пов'язані з Днем національної армії.

Не Україною єдиною

25 квітня в Австралії святкують свою версію Дня захисника Вітчизни. Іменується він День ANZAC – День австралійського і новозеландського військового корпусу. У країні проводяться урочисті церемонії пам'яті загиблих у війнах. В ознаменування святкової дати 25 квітня оголошується вихідним днем. За традицією, якої дотримуються з 1916 р., в церквах проходять ранкові служби, після яких всім учасникам пропонується "вогненний сніданок" — напій, що складається з кави з ромом. В усій країні проходять марші ветеранів і паради. За своєю значимістю для багатьох австралійців День ANZAC у багато разів перевершує День Австралії.

4 листопада в Італії відзначають День національної єдності і Збройних сил. До 1976 р. це свято було державним, але в даний час таким не є, хоча і встановлено законом. Воно присвячено пам'яті всіх полеглих за батьківщину. Вперше День національної єдності був введений в 1922 р. і називався Річницею перемоги у Першій світовій війні. Історично цей день присвячений перемозі над військами Австро-Угорщини та Німеччини в 1918 р.

14 липня у Франції відзначають День взяття Бастилії. Цьому святу вже 135 років. Воно було встановлено 6 липня 1880 р. на честь взяття фортеці-в'язниці Бастилії 14 липня 1789 р. в ході Великої французької революції. Цього дня на Єлисейських полях проходить військовий парад. Фіналом свята стає великий феєрверк біля Ейфелевої вежі.

Фото з відкритих джерел

6 травня — професійне свято армії Болгарії. З 1926 р. у цей день відзначають одночасно два свята: День хоробрості і День збройних сил. Невипадково свято збігається з Днем святого Георгія Побідоносця, який здавна вважається покровителем воїнів. Традиційно проходять паради за участю військової техніки.

16 травня відзначають День збройних сил США. Цьому святу приділяють не надто велику увагу. Набагато масштабніше святкують Дні ветеранів в'єтнамської та Першої світової воєн, День пам'яті, День президентів і День берегової охорони.

У Фінляндії 4 червня відзначають День оборонних сил. Свято приурочене до дня народження маршала Карла Густава Еміля Маннергейма. За традицією в день загальнонаціонального свята присуджують почесні нагороди та присвоюють нові звання.

1 серпня святкують День створення Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Цей день вважають професійним святом китайських вояків. Народно-визвольна армія складається з військово-морських, військово-повітряних і технічних сил, а також сухопутної армії. Китайська армія є однією з найчисельніших армій світу і нараховує близько 2,5 млн військовослужбовців. У день створення НВАК в усіх китайських провінціях проходять урочисті збори, вшанування ветеранів, військові виставки, святкові концерти.

15 серпня в Польщі відзначають Свято Війська Польського. Цікавим є той факт, що раніше в Республіці Польща День Війська Польського відзначали 12 жовтня як чисто армійське свято. Святкування перенесено на серпень наприкінці ХХ століття і приурочено до дати бою між Червоною Армією і Військом Польським, який мав місце в серпні 1920 р. Тоді поляки здійснили релігійну ходу, благаючи Богоматір про врятування Польщі від нашестя ворога, адже Червона Армія була сприйнята як загарбницька. 15 серпня в Польщі оголошено державний вихідний. День Війська Польського збігається з релігійним святом Успіння.

Фото з відкритих джерел

УБразилії 25 серпня іменується як День солдата – свято на честь солдатів бразильської армії. Дату святкування вибрано не випадково: у цей день народився військовий герой, головнокомандувач бразильської армії у другій половині ХІХ століття Луїс Альвес де Ліма е Сільва, якого до всіх інших його заслуг з 1961 р. оголошено покровителем армії. До сьогодні популярність свята значною мірою втрачено, День солдата вже не є державним святом і загальнонаціональним вихідним днем.

Цікаво, що крім військових чоловічих свят, у 2000 р. було нарешті засновано Всесвітній день чоловіків, який відзначають першої суботи листопада, а роком раніше 19 листопада був вперше відзначено Міжнародний чоловічий день.

Сергій Звиглянич

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>