Впіймали і відпустили: Чому в Україні розвалюються справи проти топ-чиновників

Спочатку їх затримують у прямому ефірі, гучно звинувачують, скеровують справи до судів. А потім суди їх виправдовують, поновлюють на роботі, і вся країна не може зрозуміти, як так сталося. Чому справи проти топ-чиновників розвалюються, і де тепер фігуранти резонансних кримінальних проваджень?

Впіймали і відпустили: Чому в Україні розвалюються справи проти топ-чиновників
112.ua

Ліга корупції

Програма "112 Україна"

Спочатку їх затримують у прямому ефірі, гучно звинувачують, скеровують справи до судів. А потім суди їх виправдовують, поновлюють на роботі, і вся країна не може зрозуміти, як так сталося. Чому справи проти топ-чиновників розвалюються, і де тепер фігуранти резонансних кримінальних проваджень?

24 березня 2015-го. Здавалося б, звичайне засідання уряду. Початок, як завше, затримується, журналісти налаштовують камери, чиновники про щось перешіптуються.

З-поміж урядовців вирізняються головний надзвичайник країни Сергій Бочковський та його заступник Василь Стоєцький. Обоє у парадній формі.

Генерали сподівалися, що їх будуть нагороджувати. Бо В той час Державна служба з надзвичайних ситуацій якраз закінчила пошуки уламків збитого росіянами на Донбасі малайзійського Боїнга.

Засідання уряду тодішній прем’єр Яценюк розпочав із гучної заяви. До залу зайшли поліцейські. Урядовці завмерли в тривожному очікуванні – за ким саме? У залі засідання обом генералам одягнули кайданки.

Посадовців Кабмін одразу звільнив, а суд взяв під варту. За даними слідства, Бочковський та Стоєцький придумали схему, як заробляти на тендерах. Зокрема, паливо-мастильні матеріали закуповували за завищеними цінами через офшорні компанії.

Так Бочковський та Стоєцький нібито відмили майже 7 мільйонів державних гривень. Гроші посадовці отримували на мультивалютні кредитні картки, зареєстровані в банку на Кіпрі.

Новини за темою

А ще, за даними слідства, обласні управління ДержНС регулярно збирали на місцях данину і надсилали до Києва.

Ще у жовтні 2015-го Міністерство внутрішніх справ завершило розслідування і скерувало справу до столичного Шевченківського суду. Розгляд триває донині. А звинувачені в корупції екс-посадовці вже давно не мають жодного запобіжного заходу, тобто можуть вільно їздити, куди їм заманеться.

Ба більше! Сергій Бочковський звернувся до суду, і у квітні 2018-го Окружний адмінсуд Києва визнав його звільнення з посади голови ДержНС незаконним та ухвалив виплатити йому компенсацію – 546 тисяч гривень.

А ще суд поновив Бочковського на посаді. Рішення Феміди правники називають об’єктивним. Бо згідно з законом Бочковського, як і Стоєцького, уряд міг тільки відсторонити від посади, а не звільняти.

На поновлену роботу Бочковський проривався у супроводі адвоката та з десятка телекамер. Та далі порога звинуваченого в корупції генерала не пустили.

Такі перфоманси Бочковський та його адвокат тепер влаштовують регулярно. З ухвалою суду вони приходять до офісу ДержНС, а їх все одно не впускають.

Міністр внутрішніх справ, якому підпорядковується Держслужба з питань надзвичайних ситуацій, заявив, що Бочковський не має права працювати у відомстві.

То чому ж тоді справа проти Бочковського перетворилася на фарс? Як сталося, що, з одного боку, екс-посадовця звинувачують у серйозних злочинах, а з іншого – суд поновлює його на роботі?

МВС та прокуратура коментувати резонансну справу відмовилися. Натомість адвокат Бочковського пояснює, у матеріалах слідства є процесуальні помилки. Наприклад, документи, які міністр внутрішніх справ показував журналістам після затримання Бочковського, офіційно на той час ще не були знайдені.

Новини за темою

Нині суд розглядає тільки два епізоди проти Бочковського і Стоєцького. Про вимагання грошей з працівників і розтрату державних коштів під час закупівлі металошукачів. А гучна справа про виведення в офшори понад 7 мільйонів бюджетних гривень завмерла.

Сам Бочковський кримінальне провадження проти себе і свого заступника називає замовним. Переконує, буцімто напередодні затримання йому погрожував лідер однієї з парламентських фракцій.

"До мене особисто приходив такий собі Ляшко за два дні до всього цього дійства. І він попереджав, якщо ти не даси тендер прилуцькому заводу, то я його заблокую в Мінфіні, а ти, дивись, дограєшся, ще й посадимо", - говорить Бочковський.

Сам Олег Ляшко так і не знайшов часу відповісти на закид.

Слухання обвинувачення проти Бочковського та Стоєцького затягуються. Нещодавно у справі змінився керівний суддя. А це означає, що всю справу будуть розглядати заново і знову допитувати всіх свідків. А це 30 томів і 145 свідків. 

Фото з відкритих джерел

Тим часом паралельно Бочковський намагається довести, що справу проти нього сфальсифікували. За його заявами київська прокуратура та поліція відкрили кримінальні провадження.

Резонансна справа проти Бочковського та Стоєцького запам’ятається хіба що епатажними кадрами, зауважують експерти.

* * *

Володимир Шапакін та Олександр Корнієць. У народі їх знають як діамантових прокурорів. Після гучного затримання його почали впізнавати на вулиці, а на дітей та дружину поглядати скоса, бідкається Корнієць.

Ця справа досі залишається чи не найгучнішою за всю історію ГПУ. Спецоперацію курували голова СБУ Грицак та тодішні заступники Генпрокурора Касько і Сакварелідзе.

Зранку 5 липня 2015-го спецпідрозділ СБУ "Альфа" поклав на підлогу держохорону та зайшов до кабінетів високопоставлених прокурорів. Спецоперація була таємною: її провели, коли тодішній генпрокурор Шокін був у відпустці, а виконувача обов’язків очільника ГПУ Володимира Гузира до відома не поставили.

Новини за темою

У кабінеті заступника начальника слідчого відділу ГПУ Шапакіна слідчі знайшли 130 тисяч доларів.

Паралельно тривали слідчі дії у кабінеті заступника прокурора Київщини Олександра Корнійця. Також обшуки провели у помешканнях обох силовиків. У Корнійця слідчі знайшли 35 пакетів з діамантами. А загальна сума знайдених під час обшуків у прокурорів коштів у десятки разів перевищує їхню офіційну зарплату.

Корнійця та Шапакіна суд одразу арештував, а з прокуратури їх звільнили. Але вони швидко вийшли під заставу. Корнієць - за 3 млн гривень, Шапакін – за 6. Обох прокурорів звинувачують в отриманні хабарів та кришуванні незаконного видобутку піску.

Корнійця затримали 5 липня, а 6 він мав стати прокурором області.

Корнієць переконує, його кандидатура на посаді прокурора Київщини не влаштовувала деяких впливових посадовців, і саме вони дали вказівку сфабрикувати про нього справу. Але прізвищ екс-прокурор не називає.

Фото з відкритих джерел

Натомість колишні заступники керівника ГПУ Касько та Сакварелідзе у винуватості Шапакіна та Корнійця не сумніваються.

Доказів у справі "діамантових" прокурорів достатньо, переконує Касько. Тільки кругова порука і відсутність політичної волі заважають довести справу до логічного завершення.

Саме Сакварелідзе та Касько в січні 2016-го завершили розслідування кримінального провадження і скерували справу до суду.

Але вже в лютому 2016-го Віталій Касько заявив про кругову поруку в Генпрокуратурі та подав рапорт на звільнення. А в березні 2016 року з ГПУ звільнили Сакварелідзе.

Після того, як керівництво Генпрокуратури залишили Касько та Сакварелідзе, справа "діамантових" прокурорів почала затягуватися, вважають експерти.

У Генпрокуратурі коментувати справу "діамантових" прокурорів відмовилися. Натомість Корнієць хизується, що обвинувачення розвалюється. За словами екс-прокурора, експертиза встановила, що вилучені в нього діаманти насправді коштують недорого.

Та й самі коштовності, стверджує Корнієць, вже десь загубилися. А якщо немає речових доказів, то нема і злочину.

Інший фігурант справи про "діамантових" прокурорів – екс-заступник слідчого  управління Генпрокуратури Володимир Шапакін – спілкування з журналістами уникає. На розмову відправив свого адвоката.

"У діях Шапакіна, я гарантую, немає не тільки складу злочину, а й події. Йому інкримінували те, чого немає. Там не тільки доказів нема, якщо вчитатися в обвинувальний акт, то там і обвинувальний акт виписано непрофесійно", - говорить адвокат Сергій Козаченко.

Саме в Шапакіна під час обшуку було знайдено 400 тисяч доларів, зокрема 130 тисяч – на роботі, у кабінеті. Адвокат підтверджує, гроші справді були. Одначе належать вони не Шапакіну, а його сім’ї.

Навіщо тримати сімейні гроші в робочому кабінеті, адвокат пояснити не зміг. Тим часом довести, що це хабарі, тепер буде дуже важко. Бо головний свідок відмовився від своїх попередніх показів.

Новини за темою

Справу "діамантових" прокурорів ще з січня 2016-го розглядає Голосіївський райсуд Києва. І за ці кілька років було заслухано лише 30 свідків обвинувачення із 60 та проведено тільки 4 судові засідання, а заплановано аж 15.

Теоретично Шапакіну та Корнійцю загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Одначе обвинувачений у корупції екс-прокурор Корнієць у тюремний вирок не вірить, а навпаки, готує заяву до суду про поновлення на роботі та виплату компенсації за незаконне звільнення. А це зарплата за 3,5 роки.

* * *

Червень 2016-го. НАБУ, Антикорупційна прокуратура та поліція заявляють про викриття масштабної корупції у Державній санітарно-епідеміологічній службі.

Тодішнього керівника санстанції Святослава Протаса запідозрили в крадіжці бюджетних грошей.

З посади Протаса одразу звільнили. За версією слідства, він забирав собі частину премій підлеглих і так збагатився на майже 400 тисяч гривень.

Те, що підлеглі здавали Протасу гроші, його адвокат підтверджує. Але, за словами Андрія Левковця, це були не відкати, а добровільні пожертви на розробку альтернативного законопроекту про реформування Санепідемслужби.

Фото з відкритих джерел

І схоже, що розповідям про добровільні пожертви слідчі таки повірили. На початку 2017-го справу проти Протаса закрили за відсутності складу злочину.

Чого гучне затримання не завершилося судовим вироком, ми запитали головного антикорупційного прокурора. Холодницький відверто зізнається: іти в суд не було з чим.

Сам Протас вважає, що його затримали  спеціально, щоб дискредитувати санстанцію. Бо якраз 2016-го року Кабмін ліквідував СЕС як розплідника корупції.

Ще у 2017 році київський Апеляційний адміністративний суд визнав звільнення Протаса незаконним і присудив виплатити йому компенсацію – 172 тисячі гривень.

Так само суд поновив Протаса на посаді керівника санстанції. Та оскільки СЕС  ліквідовано, йому мають запропонувати іншу державну роботу. Одначе виконувати ухвалу суду Кабмін не поспішає. Справа Протаса – це яскрава ілюстрація провальної роботи українських правоохоронців.

* * *

11 вересня 2015-го. У центрі Києва силовики проводять спецоперацію. На місці присутній сам голова СБУ.

За підозрою в отриманні хабара затримано голову Державної служби зайнятості Ярослава Кашубу. У його службовій машині правоохоронці виявили 622 тисячі гривень.

За боротьбу із корупцією правоохоронців похвалив навіть начальник Кашуби – тогочасний міністр соцполітики Павло Розенко.

Минуло понад 3 роки. Ярослав Кашуба на свободі. Його справу розглядає Шевченківський райсуд Києва.

Обвинувачений у хабарництві Ярослав Кашуба погодився на інтерв’ю.

Новини за темою

До революції Кашуба був чиновником регіонального рівня, працював у Львові. Державну службу зайнятості очолив на початку 2015 року. І мав грандіозні плани: подолати безробіття і привити українцям бізнесову жилку.

А ще він вирішив боротись у власному відомстві з корупцією. І створив цілий підрозділ. Найцікавіше, що він сам погорів на власному творінні. "Та людна, яка були призначена на боротьбу з корупцією, зробила проти мне провокацію", - говорить він.

Фото з відкритих джерел

11 вересня 2015-го Кашуба вийшов з офісу і поїхав додому. Зі слів Кашуби, зателефонував йому керівник того самого контрольно-ревізійного управління і попросив дорогою забрати до Львова пакунок.

Мовляв, щойно пакет опинився в машині, автівку одразу ж оточили силовики. За версією слідства, працівник служби зайнятості передав Кашубі хабара: 622 тисячі гривень. За ці гроші він нібито погодився посприяти фірмі перемогти на тендері.

Екс-очільник служби зайнятості пояснює, у тендері завжди бере участь і перемагає та сама фірма не через корупційну складову, а просто це підприємство є монополістом на ринку програмного забезпечення. І так було задовго до його приходу.

Справу проти Кашуби шито білими нитками, переконує його адвокат. Головний свідок, який згідно з матеріалами провадження, передавав хабара, тепер усе заперечує.

Справу проти Кашуби розглядає Шевченківський райсуд Києва. Якщо правоохоронці доведуть провину Кашуби, йому світить до 5 років позбавлення волі.

Тим часом ще в січні 2016-го Печерський суд поновив Кашубу на посаді голови Держслужби зайнятості. Одначе ані колишній міністр соцполітики Розенко, ані нинішній Рева не підписують подання. 

Те, що суд виправдує його клієнта, адвокат не сумнівається. І запевняє, що розгляд затягують прокурори.

У прокуратурі від коментарів відмовилися. А захист Кашуби готує позов до суду, щоб екс-чиновнику за незаконне звільнення виплатили компенсацію.

* * *

3 червня 2016-го жителі Миколаєва стали свідками погоні зі стріляниною. Затриманий – помічник заступника губернатора. У його машині правоохоронці знайшли 80 тисяч доларів. За інформацією слідства, ці кошти чоловік віз своєму патронові – заступнику губернатора Миколаївщини, Герою України Миколі Романчуку.

Нібито Романчук разом зі своїми підлеглими вимагав від підприємця гроші за отримання дозволу на розробку родовища вапняку.

На посадовців відкрили кримінальні провадження. І тоді вся країна дізналась про казкове багатство регіонального чиновника. У його сім’ї цілих 4 будинки в Миколаєві.

У дечому Романчук зумів перевершити навіть самого Януковича: у легітимного ж не було підземного бункеру та довжелезних тунелів.

У підвалах правоохоронці виявили справжні скарби. Золоті злитки, дорогоцінний антикваріат і 300 тисяч доларів.

Заступника голови ОДА силовики одразу затримали.

Згідно із законом, правоохоронці можуть затримати особу тільки на три доби, а потім Феміда має обрати запобіжний захід.

Вчасно ухвалити рішення щодо Романчука суддя Юрій Кушніренко чомусь не зумів. 7 червня 2015 року о 23-й годині сплив строк затримання, і Романчука випустили з клітки.

Чиновнику раптово стало зле. Під судом уже чекала швидка. Романчук поїхав до лікарні, а зранку через чорний хід залишив медзаклад.

Думали, втік, але 8 червня посадовець таки прийшов на судове засідання. І Феміда таки постановила заарештувати його на 2 місяці. 

Але дозволили внести заставу. Прокуратура просила 20 мільйонів гривень, суд призначив 5,5. Це, до речі, значно менше, ніж 300 тисяч доларів, які правоохоронці знайшли в маєтку Романчука.

Протягом 2 тижнів друзі назбирали відповідну суму, і Романчук вийшов на волю.

З посади заступника голови ОДА його звільнили. Справу досі розглядає центральний райсуд Миколаєва. Прокурори в суді намагаються довести, що Романчук – хабарник і вимагав гроші за дозвіл на розробку кар’єру. Одначе миколаївські журналісти доказову базу називають сумнівною.

Фото з відкритих джерел

Журналіст радить правоохоронцям звернути увагу на біографію Романчука. На державну службу він прийшов тільки в 2014 році, а до того упродовж десятиліть очолював Миколаївський судноремонтний завод "Океан". У 2007 році за видатний внесок у кораблебудування президент Ющенко нагородив Романчука найвищою державною відзнакою – Герой України.

За даними ЗМІ, ще у 2011-му УБОЗ Миколаївської області за фактом незаконного списання заводської техніки порушив кримінальну справу, але її швидко зам’яли.

Тож, якби Романчука справді хотіли посадити, тоді реанімували б справу щодо доведення заводу до зубожіння, а провадження за хабар – тільки демонстрація повноважень влади.

Те, що обвинувачення необґрунтовані, стверджує й адвокат Романчука. Ба більше! Виявляється, 80 тисяч доларів, які під час затримання вилучили в помічника, фальшиві!

Відтак, судити Романчука нема за що, переконує адвокат.

Де ділися справжні гроші та чи були вони насправді? На ці запитання Військова прокуратура відповідати відмовилася. Екс-чиновник Романчук журналістів теж уникає.

Справу про хабарництво колишнього заступника губернатора і Героя України з серпня 2016-го розглядає Центральний райсуд Миколаєва. За цей час навіть усіх свідків ще не зуміли допитати.

* * *

Саме корупцію приблизно 80% українців називають головною проблемою держави. Ігнорувати ці суспільні запити влада не може. Тому було створено спеціальні антикорупційні органи.

Але подолати тіньові схеми у вищих ешелонах влади без підтримки керівництва країни неможливо.

Розвалюються справи не лише проти топ-чиновників. Хабарники регіонального рівня теж уникають покарань. Нині корупціонерів карають не частіше, ніж за Януковича.

Ситуація може змінитися, коли запрацює Вищий антикорупційний суд. За його створення Верховна Рада проголосувала аж у червні 2018-го, після тривалого тиску суспільства та міжнародної спільноти. Але запрацює він не раніше весни 2019-го. У швидкій роботі Антикорупційного суду не зацікавлена ані влада, ані опозиція, переконує політолог Олександр Солонтай.

Нині триває відбір кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, і завдання суспільства — простежити, аби на ці відповідальні пости призначили чесних і професійних людей. Щоб підозрювані у корупції посадовці більше не уникали покарань, а отримали по заслузі.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>