Вова і "Бібі": Навіщо Нетаньягу їде до Зеленського?

Вова і "Бібі": Навіщо Нетаньягу їде до Зеленського?
Reuters

Наталія Лебідь

Журналіст

Полку охочих "помирити" Україну з Росією прибуло: до Києва з цією місією їде прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. Візит політика, котрого на батьківщині називають "Бібі", відбудеться 18 серпня. За три тижні до дати, 30 липня, Нетаньягу зустрівся з ізраїльськими блогерами й окреслив мету візиту до України. Він заявив, що може стати посередником для мирного врегулювання у відносинах України та Росії. Щоправда, коли один з журналістів нагадав прем’єру про нейтралітет, якого дотримується Ізраїль у питаннях українсько-російських взаємин, Нетаньягу заявив, що загалом-то він не надто обізнаний у деталях війни на українському сході. Та попри брак інформації політик все-таки сподівається внести свою лепту в мир в усьому світі.

Статус "все складно"

Як би дивно не звучали слова Нетаньягу, його приїзд – це плюс. Українсько-ізраїльські стосунки можна назвати стриманими, якщо не прохолодними. Показовою є й пауза у зустрічах на найвищому рівні: до Києва прем’єр Ізраїлю не приїздив вже 20 років. А візит президента цієї країни Реувена Рівліна у 2016-му минув, скажімо так, не зовсім гладко: виступаючи у Верховній Раді, Рівлін звинуватив армію ОУН у причетності до Голокосту. Спікер Андрій Парубій був вимушений брати слово та заступитися за співвітчизників. Виступ Рівліна довго обговорювався в українських медіа – власне, присмак його відчувається й дотепер.

Однак повернемося до приїзду Нетаньягу. Він прибуде з одноденним візитом, під час якого проведе перемовини з Володимиром Зеленським. Готуючись до зустрічі з колегою, українському президенту варто ще раз згадати золоті слова англійського прем’єра лорда Палмерстона про те, що у Британії немає ані вічних супротивників, ані вічних друзів, а є лише вічні інтереси. Персональний інтерес Нетаньягу полягає нині в тому, аби разом зі своєю партією "Лікуд" виграти національні вибори до Кнесету, призначені на 17 вересня.

На відміну від партії Зеленського, котра цілком здатна претендувати на монобільшість, "Лікуд" та Нетаньяху не змогли сформувати коаліцію після виборів, які відбулися у квітні. А відтак у країні призначено дострокове волевиявлення. Подібний контекст знати необхідно, аби розуміти наступне: у пошуках додаткової електоральної підтримки Біньямін Нетаньягу вирішив спертися на "російську вулицю" та зробити пару реверансів у бік Путіна. Міжнародні оглядачі вважають, що прем’єр Ізраїлю робить помилку і приречений на поразку, хоча, зрештою, це – його власний вибір. Для України важить лише те, що його візит до Києва відбувається, вочевидь, у рамках виборчої кампанії Нетаньягу.

Новини за темою

Ситуація для ізраїльського прем’єра ускладнюється ще й тим, що на батьківщині його звинувачують у корупції. В разі програшу на виборах та втрати імунітету Нетаньяху може просто вирушити до в’язниці. Дров у багаття додає й палестинське питання, в яке, втім, заглиблюватися ми не станемо. Зазначимо лише, що перемозі Нетаньягу не зрадіють в Америці, де Трамп також грає у миротворця і має власний план мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту. Обрання Нетаньягу обіцяє поховати цей план, тому у Вашингтоні, швидше за все, тримають кулаки, аби чинний ізраїльський прем’єр вибори програв.

Таким у загальних рисах є той тягар проблем, з яким Біньямін Нетаньягу їде розв'язувати українські проблеми. Про які він – за власним зізнанням – має доволі нечітке уявлення.

Не та ліга

Ліванське видання Al Modon опублікувало цікаву статтю про передвиборчу кампанію Нетаньягу. У статті під назвою "Путін – новий герой Ізраїлю" йдеться про те, що прем’єр-міністр зовсім пустився берега, розмістивши в Тель-Авіві гігантський банер, де на фото Путін та Нетаньягу тиснуть один одному руки. На банері міститься слоган "В іншій лізі", розуміти який, вочевидь, треба так, що прем’єр Ізраїлю входить до особливого, привілейованого клубу світових лідерів. Як і Путін.

Всі сходяться на думці, йдеться у статті, що таким трюком чинна влада намагається отримати якомога більше голосів від російськомовних ізраїльтян, а їх налічується від 1,5 до 2 мільйонів. На квітневих виборах Нетаньягу зміг заручитися підтримкою лише 150 тисяч вихідців з колишнього СРСР. Непогано, але до найближчих суперників Нетаньягу далеко. Його опонент, лідер правої партії "Наш дім – Ізраїль" Авігдор Ліберман вже давно зробив ставку на російськомовних, успішно обробляючи цю електоральну ниву. В аналогічному напрямку працює і Бені Ганц, очільник альянсу "Кахоль-Лаван", котрий також агітує серед російськомовних – з акцентом на релігійні кола діаспори.  

Новини за темою

Намагання Нетаньягу застрибнути в останній вагон зрозуміти можна, але експерти кажуть, що такими методами "Бібі" навряд чи чогось доб'ється. Швидше за все, він тільки втратить голоси. Причина в тому, що російськомовні громадяни Ізраїлю до Путіна ставляться негативно. Він їм цілковито неприємний, і ця нелюбов особливо далася взнаки після початку війни. Багато хто опинився у Землі Обітованій після переїзду з Української РСР або з незалежної України. Ці люди незадоволені тим, як Кремль вчинив з їхньою колишньою батьківщиною. Логічно, що голосувати за Нетаньягу через його близькість з Путіним такі виборці навряд чи стануть. Ба навіть більше: частина з них вже вийшла на невеликі акції протесту в Тель-Авіві біля того самого будинку з гучним плакатом.

Найцікавіше, що й в самій Росії визнають безплідність спроб Нетаньягу зіграти на Путіні. Видання Сommunitarian.ru наводить слова російського політолога Каріне Геворгян, яка говорить, що "більшість російськомовних в Ізраїлі налаштовані проукраїнськи". Геворгян нагадує: окрім плакатів з Путіним, Нетаньягу завбачливо запасся і наочною агітацією з Трампом. "Бібі" підійшов до справи серйозно, вирішивши розкласти яйця в різні кошики. У своєму "Твіттері" ізраїльський прем’єр розмістив 38-секундний ролик, де добре видно й обидва плакати, і кадри із зустрічей з Путіним та Трампом.

Але в кінцевому підсумку Нетаньягу добився лише того, що в ізраїльському сегменті інтернету стали з'являтися дописи із невдоволенням передвиборчою тактикою "Лікуду". Багатьом не сподобалася ідея Нетаньягу використовувати у перегонах образ російського президента. Видання лівої частини політичного спектру, традиційно критично налаштовані щодо "Лікуду", нагадали про російську агресію в Україні і про порушення прав людини в Росії. Біля штаб-квартири партії навіть відбулася спонтанна акція протесту представників російськомовної громади Ізраїлю, які визнали банер недоречним – особливо після недавніх подій у Москві, де поліція жорстко розігнала акцію з вимогою зареєструвати незалежних кандидатів у депутати Мосміськдуми.

Фото з відкритих джерел

Між двома Володимирами

Біньямін Нетаньягу не раз підкреслював, що його часті зустрічі з Володимиром Путіним спрямовані виключно на реалізацію інтересів Ізраїлю в регіоні – наприклад, на координацію дій з російськими військовими в Сирії, де Ізраїль час від часу завдає ударів по інфраструктурі шиїтського проіранського угруповання "Хезболла" і самого Ірану. Цій "дружбі" чомусь не заважають навіть різного роду військові інциденти (такі, як падіння російського Іл-20 при спробі сирійських ППО відбити ракетну атаку Ізраїлю). Ізраїльсько-російську ідилію не псують і регулярні візити до Москви представників угруповання "ХАМАС".

Додамо і те, що Нетаньягу був одним з небагатьох світових лідерів, які відвідали святкування Дня Перемоги у Москві в 2018 році. "Алаверди" Путін прийняв запрошення ізраїльського прем'єра прибути до Ізраїлю, щоб відкрити в Єрусалимі меморіал жертвам блокади Ленінграда.

Одним словом, стосунки між цими двома політиками є майже ідеальними. Вони й справді перебувають у своїй власній "лізі", куди інших не запрошено, але вони (ці інші) не надто туди й поспішають. Незрозумілим лишається тільки одне: як вписати в цей дуумвірат стосунки Нетаньягу із Володимиром Зеленським, які той їде розвивати?

Про програму майбутнього візиту відомо лише те, що обидва лідери готуються пом’янути загиблих жертв нацизму у Бабиному Яру. Про це пише російськомовне видання Newsru.co.il. Й оскільки прес-служба українського президента з цього приводу мовчить, решту деталей саміту лишається тільки додумувати. Скоріше за все, розраховувати можна на суто протокольну зустріч – без скільки-небудь вагомих наслідків. Втім, хтозна, з якими думками ступить Біньямін Нетаньягу на українську територію – вперше з тих пір, як він відвідав Київ у березні 1999-го.

Не менш цікаво й те, з якою програмою дій його зустрічатиме Володимир Зеленський, вже офіційно запрошений своїм колегою відвідати Ізраїль. Тема війни з Росією, до якої Нетаньяху має неабиякий сантимент, вочевидь, не може не бути порушена під час двосторонніх перемовин обох лідерів. Але чи виявиться Зеленський готовим до подібного дипломатичного випробування – покаже вже найближчий час.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>