banner banner banner banner

Вірусом по виборах: Чи скасують місцеве волевиявлення у жовтні?

Вірусом по виборах: Чи скасують місцеве волевиявлення у жовтні?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль не виключив, що місцеві вибори цьогоріч можуть і не відбутися. Причина передбачувана – епідемія. Хоча, за словами Шмигаля, його команда на вибори налаштована.

"...Поки що кошти на вибори є. Ми плануємо проведення цих виборів. Світ живе в умовах невизначеності з коронавірусом, з коронакризою. Якщо в Україні будуть підстави для запровадження тотального карантинного обмеження, то, напевно, ми будемо вимушені перенести ці вибори. Але поки що ми сподіваємось на те, що будемо управляти адаптивними механізмами цієї хвороби доволі ефективно, і це дасть нам можливість у жовтні провести ці вибори", – заявив глава уряду.

Шмигаль трохи лукавить, говорить в коментарях 112.ua політолог Кирило Сазонов. Ні, він не те, що лукавить, а просто трохи не в темі, опонує Сазонову керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. Справа зовсім не в тому, хто лукавить, а хто ні, додає зі свого боку заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Справа в Конституції, яка не передбачає подібні ігри з датами, каже він.

Новини за темою

І все-таки, як же бути в ситуації, коли кількість хворих в Україні нібито збільшується щодня? Ми кажемо "нібито", бо наша медична статистика – окрема тема для розмови. Але поки не про медицину. Поки що – про Конституцію.

В Основному законі – жодного "ковіду"

Відповідно до статті 141-шої Конституції України, чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Таким чином, чергові місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня 2020 року. Це – офіціоз.

Причому легально змінити щось у ньому неможливо. Для відтермінування місцевих виборів потрібно мати дуже серйозні підстави, а їх наразі нема. "З ймовірністю приблизно у 98% можу засвідчити, що місцеві вибори ніхто нікуди не перенесе, бо є Конституція, і в ній не прописано жодних форс-мажорів тощо. Тому, ймовірно, вибори все-таки проведуть тоді, коли вони й планувалися", – говорить нам Богдан Петренко.

"З яких причин вибори можуть все таки не відбутися? Перша причина – посилення військової агресії щодо України, друга – коронавірус. Але і посилення агресії, і посилення епідемії є малоймовірним до жовтня поточного року", – додає він.

Російську агресію поки що залишимо в стороні. Що ж стосується коронавірусу, то, за даними МОЗ, кількість хворих стабільно зростає з дня на день. Збільшення інфікованих стосується 21 області з 24. Але, як справедливо зауважують наші експерти, все залежить від того, хто і як веде цю статистику, і на чому вона ґрунтується.

"Гіпотетично можливість скасування чи перенесення виборів виключати не можна. Але ситуація з пандемією в Україні піддається маніпуляціям. Зокрема, й з боку влади, – коментує політексперт Євген Булавка. – Бо кількість хворих у нас корелюється з кількістю проведених тестів, тобто чим більше тестів, тим більше хворих, хоча відсоток останніх лишається тим самим. Інша річ, якщо у влади будуть політичні мотиви, якщо проводити вибори виявиться невигідним з електоральної точки зору. Тоді загроза для здоров’я людей може бути використана як привід".

Але про які електоральні невигоди йде мова? Відповідь на це також очевидна і лежить на поверхні.

Соціологія у поміч

За даними КМІС, рейтинг партії "Слуга народу" на початку червня порівняно із квітнем просів на 4,6%. Це – серед тих респондентів, котрі визначилися з вибором. Бо якщо у квітні за СН були готові голосувати 32,6% опитаних, то нині лише 28%. Нагадаємо, що рік тому, у липні 2019-го, "слуг народу" підтримали 43,16% виборців, що дало можливість політичній силі президента встановити рекорд і провести до парламенту найбільшу кількість нардепів від однієї фракції – 254. А також і сформувати монобільшість, чого доти в історії Верховної Ради не траплялося.

Та нині всі ці подвиги лишилися в минулому, кажуть опитані нами експерти.

"Такого результату, як на парламентських виборах, "Слуга народу" точно не покаже на виборах місцевих, – зазначає Євген Булавка. – Крім того, йдеться ж не тільки про партію. Йдеться також і про керівників громад, мерів, які володіють досить серйозним ресурсом. І тут у СН також нема надто райдужних перспектив, бо стосунки із владою на місцях обіцяють з часом лише загостритися. Психологічно "слуги" сприймуть свої набрані відсотки як програш – навіть якщо вони будуть більшими, ніж у інших партій, але меншими, ніж колись у "Слуги".

Але психологія – психологією, і як би не боялися "слуги" опинитися в лузерах, а на вибори йти треба. Бо далі буде тільки гірше.

"Перенесення виборів не піде на користь рейтингу влади. Якщо рейтинг президента все ще лишається високим, то партія таким похвалитися не може. А це означає, що треба поспішати з виборами, доки до прізвища Зеленського ще є довіра, і під егідою цього прізвища можна створити якщо не власну більшість, то хоча б фракцію у всіх місцевих радах. Бо без цього управляти державою досить складно", – говорить Кирило Сазонов.

Довіра, до речі, досить легко випаровується. Особливо, коли дії влади торкаються не якихось там високих матерій, а безпосередньо б’ють по кишені українця. "З кожним днем, який віддаляє нас від виборів, рейтинг "Слуги народу" буде знижуватися, – зауважує Богдан Петренко. – Крім того, що таке осінь? Осінь – це початок платіжок за опалення. Відповідальність за які українці спроектують на президента. А тому в умовному лютому 2021 року рейтинг президента буде меншим, аніж він міг би бути в жовтні 2020-го.

Новини за темою

З Петренком погоджується і Андрій Золотарьов: "Враховуючи перспективу скрутного економічного становища восени, вибори краще провести у встановлені терміни. Навесні ситуація для "Слуги народу" кращою не стане. Та й вибори завжди слугували клапаном для того, щоб випустити суспільну пару. А думка про те, що щось можна виправити, перенісши вибори, є політично хибною. Відстоювати її може хіба що Шмигаль як політично необізнана людина. Можливо, він не розуміє певних нюансів, але, сподіваюсь, це розуміють в Офісі президента, де мають доволі напружені стосунки з регіональними елітами".

Підготовка повним ходом

В Офісі президента таки дійсно багато чого розуміють. А тому відтермінування виборів обговорюють не серйозно, а так – для годиться. На такій версії наполягає Кирило Сазонов: "Перенесення виборів можливо в будь-якій екстраординарній ситуації, будь то пандемія, загострення на фронті, напад інопланетян абощо. Політики це активно обговорюють, але враження таке, що вони закидують цю версію виключно в якості тестової. Тому що і в Офісі президента, і всередині фракції до 25 жовтня готуються дуже активно. З коліс будують партійні організації, проводять кастинги, запрошують людей тощо. Якщо би хтось збирався переносити вибори, не було б такої підготовки, а вона достатньо виснажлива", – переконаний політолог.

І має рацію: підготовка у владних коридорах дійсно йде. Днями "Слуга народу" визначилася з головами осередків у Закарпатській області та Києві. Це народні депутати Ігор Кривошеєв та Микола Тищенко відповідно. Що ж стосується столичного регіону, то київську обласну партійну організацію "слуг" очолив народний депутат Олександр Дубінський.

Проте ключовим моментом для успішного проведення місцевих виборів буде не розстановка тих чи інших персоналій, якими б талановитими менеджерами вони не були. Головне, аби в топ-рішень, ухвалених центральною владою, не потрапили відверто провальні ініціативи, здатні знищити її популярність.

Зараз "Слуга народу" – навіть попри очевидне падіння підтримки – залишається на першому місці серед інших учасників виборів, зазначає Андрій Золотарьов. "Якщо вистачить розуму не збільшувати тарифи та оподаткування, то рейтинг залишиться приблизно на нинішньому рівні", – каже він.

"Зараз президент Зеленський вніс на розгляд Ради законопроект про народовладдя, і якщо він буде ухвалений, це підвищить шанси влади. Бо тоді кожен відчує, що він теж "президент", теж частина влади. Зараз така ситуація, що народ довіряє передусім саме главі державі, центру, а не парламенту і не уряду. Котрий, до речі, не факт, що залишиться до 25 жовтня", – додає Кирило Сазонов.

Небезпечний поворот

Але влада не була б владою, якби вона ще до осені не зіпсувала би те добре, що має станом на зараз. І справа тут не лише в суто економічних показниках, які обіцяють погіршитися до осені. Євген Булавка звертає увагу на ще одну колізію – укрупнення районів, затіяне урядом. Укрупнення буде досить радикальне: із 490 районів планують залишити лише 129. Прем’єр Шмигаль пояснює такий план подоланням пережитків радянщини, які не несли нічого конструктивного. Але експерт Булавка, який проживає у київській області, пояснює 112.ua, як це виглядає з його боку.

"Нинішнє переформатовування районів точно не додасть голосів "Слузі народу". Коли в Київській області центром ОТГ мав бути один населений пункт, а по факту "призначають" інший, це викликає у людей дуже сильне обурення. Те саме і з укрупненням районів. Коли з Фастівського та Васильківського районів планують зробити один – Фастівській, це обурює людей у Василькові. Аналогічним чином триває змагання між Бучею та Ірпенем: "столицею" обрали Бучу, а в Іріпені через це впали в транс, бо це місто раніше вважалися головнішим", – розповідає Булавка.

Новини за темою

Але річ у тім, що в Україні не завершено не лише адміністративно-територіальну реформу. Не завершено і реформу децентралізації. Ба навіть більше: її зараз намагаються переглянути – так само, як і медичну реформу Супрун або практику ЗНО в середній школі. Конкретніше мова про те, що вже створені об’єднані територіальні громади за розпорядженням Кабміну починають розпускати чи переформатовувати. Плюс до всього, є регіони, куди "мода" на ОТГ ще не дійшла зовсім.

"Так, у нас є райони, які повністю перекриті територіальними громадами, а є райони, де вони не створені, і це означає ризик хаосу та безладу", – коментує Андрій Золотарьов. Але навіть дефіцит ОТГ не може стати мотивацією для перенесення виборів. Адже "якщо озвучити населенню саме цю причину, вона не буде сприйнята. Бо вибори проводити таки треба", – переконаний він.

"ОТГ будуть створюватися, мабуть, ще роками. Але основна маса їх все таки вже готова. Хто не встигне, той не встигне, і буде формувати ОТГ вже потім. Але це гірше для них – в тому числі й з фінансових міркувань", – вважає Кирило Сазонов.

А Богдан Петренко додає з цього приводу таке: "У нас всі вибори проводяться за умов, які потім змінюються. І особливо це стосується ОТГ. Але вони у більшості своїй вже створені, а щодо областей, то вони навряд чи будуть змінені, а відтак всі зміни припадуть на долю районів. Тут укрупнення не виключене, але зі змінами по адміністративній реформі до поточних виборів просто не встигнуть",– говорить він. Тобто і це не привід зволікати зі святом народного волевиявлення. Реформи у нас тривають роками, і якщо орієнтуватися лише на них, виборці ніколи не дійдуть до урн.

Тож виборам таки, очевидно, бути. Вони обіцяють бути цікавою ареною, де розгорнеться поєдинок між багатьма амбітними гравцями. Місцеві та партійні еліти вийдуть на ринг, аби позмагатися між собою та поборотися з чинною владою. Для неї осіннє волевиявлення стане таким собі четвертим туром виборів президентських. Четвертим і останній? Це покаже час.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>