ВІП-боржники: Як багаті та впливові обдурюють банки та державу на мільйони

Вони взяли кредити на мільйони. А повертати не думають! І жодні кримінальні провадження чи навіть рішення судів їм не указ! Вони – віп-боржники. Олігархи та депутати, які прикриваючись зв'язками у владі не повертають позики. Як багаті та впливові обдурюють банки та державу на мільйони та чому елітних боржників не притягають до відповідальності?

ВІП-боржники: Як багаті та впливові обдурюють банки та державу на мільйони
112.ua

Ліга корупції

Програма "112 Україна"

Вони взяли кредити на мільйони. А повертати не думають! І жодні кримінальні провадження чи навіть рішення судів їм не указ! Вони – віп-боржники. Олігархи та депутати, які прикриваючись зв'язками у владі не повертають позики. Як багаті та впливові обдурюють банки та державу на мільйони та чому елітних боржників не притягають до відповідальності?

20 листопада 2018-го. Генпрокурор Луценко просить депутатів проголосувати за зняття недоторканності з нардепа Станіслава Березкіна. За версією прокуратури, парламентар причетний до розкрадання 20 млн доларів з "Ощадбанку". Нібито у 2014 році група компаній родини Березкіна "Креатив" на підставі фіктивних документів взяла величезний кредит і досі не повернула.

Одначе Березкін заявив, що жодних доказів протиправної діяльності його клієнта прокурори не надали. Сам нардеп назвав справу сфальсифікованою.

Зрештою, депутати проголосували проти зняття недоторканності з Березкіна.

Новини за темою

Нардеп Станіслав Березкін є далеко не єдиним українським політиком, що засвітився у скандалі з непогашеними боргами.

* * *

Він один із найвідоміших народних депутатів. Іван Вінник.

У парламенті Вінник обіймає серйозну посаду секретаря комітету з нацбезпеки та оборони. І вибудовує собі імідж борця з корупцією.

Одначе й сам народний депутат засвітився у справі про багатомільйонні махінації.

Травень 2015-го. Під Верховною Радою мітингують працівники Новокаховського газобетонного заводу.

Газобетонний завод – це дітище Вінника. До роботи у парламенті він був його власником і директором. 

Загалом, за словами працівників, народний депутат винен їм півтора мільйона гривень. Одначе це копійки, якщо порівняти з тим,  що парламентар заборгував банкам. Історія почалася у 2007 році. Тоді ще бізнесмен Іван Вінник надумав будувати на рідній Херсонщині газобетонний завод.

Одначе всієї суми у майбутнього нардепа не було. Треба було брати кредит. Формально кредит брало підприємство Вінника, а він виступив поручителем.

Під заставу заводу банк позичив 375 мільйонів гривень. Минули роки. Підприємство стало одним із найбільших у Європі, Вінник доріс до народного депутата, але повернути кредит досі не спромігся.

112.ua

Віддавати кредит Вінник відмовився, бо ще у 2013 році власником газобетонного заводу стала кіпрська компанія. Сам депутат божився, що підприємство в офшори не виводив. Навпаки – заявляв, що це банк придумав таку хитромудру рейдерську схему.

Переписати бізнес на інших осіб і так уникнути стягнень є звичною справою боржників, пояснюють експерти.

"Коли банк почав вимагати від Вінника погасити позику, він їм сказав, що погашати не буде, але застава зникла. Застава переоформлена на сумнівних осіб", - говорить фінансовий експерт Олександр Охріменко. 

У 2014 році саме з Вінника суд поставив примусово стягнути борг, але виявилося, що депутат бідний, мов церковна миша.

Згідно з декларацією, колишній бізнесмен Вінник не має ні машини, ні квартири, ні навіть заощаджень. Живе на одну зарплату.

І згідно з рішенням суду, з 2014 року із щомісячної зарплати Вінника вираховують 20% на погашення боргу – а це 375 мільйонів гривень. У 2016-му суд навіть заборонив Віннику тимчасово виїжджати за кордон. Інформація про багатомільйонні фінансові зобов’язання досі є у декларації депутата. Але Вінник переконує, що вже невдовзі усі питання буде вирішено.

* * *

Вже у 24 роки він вперше увійшов до Верховної Ради, а до 30-ти став мільярдером! Це історія про народного депутата Костянтина Жеваго.

Його життєпис – наче історія американської мрії. У 19-річному віці студент-економіст Жеваго влаштувався на роботу у банк "Фінанси та кредит". У 22 роки став головою правління, а згодом і власником. Окрім банкірства, Жеваго зайнявся фармакологією, машинобудуванням, гірничорудною промисловістю та придбав футбольний клуб "Ворскла".

У 2015-му банк Жеваго почав переживати фінансові труднощі. Щоб фінустанова не розвалилася, Національний банк рефінансував "Фінанси та кредит" на суму понад 6 мільярдів гривень. За словами тодішньої очільниці Нацбанку Валерії Гонтаревої, за 1,5 мільярда гривень поручився особисто нардеп Жеваго, крім цього під заставу відійшла низка активів олігарха. Одначе у вересні 2017-го банк "Фінанси та кредит" Нацбанк визнав неплатоспроможним. Багатомільйонні борги банку Жеваго перед вкладниками лягли на плечі держави.

Згідно із законом, усім постраждалим вкладникам Фонд гарантування вкладів виплатив компенсацію. Але не більше 200 тисяч гривень. Щоправда, тим, хто мав депозити у доларах, фонд виплачував гроші за курсом 9. Все, що вище суми 200 тисяч гривень, вкладники зараз через суд вимагають у власника банку Костянтина Жеваго.

Загалом після себе банк "Фінанси і кредит" залишив боргів на десятки мільярдів гривень.

112.ua

Із 31 мільярда гривень боргів 22 – це так звані інсайдерські позики. Тобто фактично Жеваго використовував власний банк для кредитування свого ж бізнесу. Окрім цього банк має чималий борг перед Нацбанком – 6,3 млрд грн.

Задля повернення понад 30 мільярдів сукупного боргу Фонд гарантування вкладів планує продати активи зубожілого банку, а також заставне майно. Одначе аукціони, на яких мають пустити з молотка найприбутковіші об'єкти, щоразу переносять.

Зараз ГПУ, НАБУ та СБУ розслідують кілька кримінальних проваджень про незаконне виведення грошей з банку "Фінанси та кредит". У слідства вже є підозрювані —  це 5 колишніх топ-менеджерів банку Жеваго. А сам нардеп наразі має статус свідка.

Доступ до влади Жеваго отримав ще далекого 1998-го. З 1998-го і до сьогодні Жеваго є незмінним членом парламенту. Він – депутат-мажоритарник. У 2012-му обрався за округом на Полтавщині, де розташовані його гірничо-збагачувальні фабрики. Центром базового регіону Жеваго є місто Горішні Плавні.

У багатомільярдні борги свого депутата місцеві не вірять.

Любові мешканців Горішніх Плавнів до свого мажоритарника не поділяють жителі сусіднього села Єристівка. Через підприємства депутата село на межі екологічного лиха.

На початку 2000-х біля села почали зводити гірничо-збагачувальний комплекс та копати величезні кар'єри. Тепер довкола лише масштабні вирви, відвали та пилюка. Комбінат збагачує власника на мільйони, тим часом селяни живуть неначе в гетто.

Хати руйнуються на очах. У будинку пані Віри немає жодної стіни, де не було би тріщини. Через кар'єр з криниць зникла вода. Комбінат провів жителям воду, але вона не годиться навіть для прання. Та найгірше те, що через промислове сусідство люди почали масово хворіти на рак.

Впродовж багатьох років селяни вимагають від влади, щоб їх переселили. У 2016-му люди навіть перекрили дорогу. І їх все-таки пообіцяли переселити. Щоправда, не вже, а до 2038 року!

На Єристівському гірничо-збагачувальному комбінаті говорити з журналістами відмовилися.

А Полтавська облдержадміністрація на наш запит досі не відповіла. Мабуть, чиновники довго думають, що відповісти, щоб не образити олігарха Жеваго. Бо ж полтавський губернатор часто співає йому дифірамби.

Із самим паном Жеваго ми теж спробували поспілкуватися. Але на роботі у Верховній Раді парламентар буває вкрай рідко. У приймальній нардепа теж не змогли пояснити, як можна з ним зв'язатися.

У столиці Жеваго зареєстрований у величезній квартирі поблизу Майдану Незалежності, але тут його теж давно не бачили.

За нашою інформацією, депутат-олігарх Жеваго переважно живе у Лондоні. А в Україні, схоже, лише заробляє.

* * *

У Верховній Раді цей парламентар засідає ще з 2012 року. Раніше був членом БЮТу, а зараз – "Народного фронту".

Денис Дзензерський – це прізвище майже невідоме пересічному виборцю, зате його дуже добре знають кредитори.

Загалом пов'язані з Дзензерським підприємства винні українським та зарубіжним фінансовим установам приблизно 7 мільярдів гривень.

До роботи у парламенті Дзензерський був одним із керівників величезної машинобудівної компанії "Веста", яка належить його сім'ї. І тоді ж поручився за багато кредитів.

112.ua

Що цікаво, пан Дзензерський у парламенті входить у комітет, який якраз контролює банківську діяльність.

Дзензерський став ініціатором одного із найскандальніших законопроектів. Про перерахунок кредитів за курсом 2008 року. Його суть, що позичальники, які брали позики в доларах до 2008 року, мають повертати борги за курсом 5,05.

Та насправді, лобіюючи цей законопроект, Дзензерський думав не так про народ, як про себе. Бо ж він заборгував мільярди.

У 2015 році Верховна Рада навіть ухвалила цей популістський законопроект, але президент наклав на нього вето.

Натомість нардеп Дзензерський був проти створення єдиного реєстру боржників. За цей важливий законопроект він не голосував, але парламент його все одно ухвалив. І тепер вся країна може побачити пана депутата у списках боржників.

До речі, багатомільярдні борги парламентаря вплинули на зубожіння двох банків. Одначе у декларації пана Дзензерського борги не вказано. А це – порушення закону. Відтак, ще у липні 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила позбавити Дзензерського депутатського мандата.

Ще у 2012 році видання "Форбс" вносило Дзензерського у список ста найбагатших українців. Але нині народний обранець декларує, що єдиним його доходом є зарплата, а сам він сидить на шиї у дружини - депутатки-мільйонерки Тетяни Донець. Згідно з декларацією, Дзензерський позичив у Донець майже 400 тисяч гривень і півтора мільйона доларів.

Тим часом один із комерційних банків через суд домігся, щоб депутат повернув борг. Та оскільки у Дениса Дзензерського юридично майже нічого немає, то парламентар віддає фінустанові лише 20% зарплати.

* * *

Йому належать готелі, торговельні центри, безліч компаній та футбольний клуб "Чорноморець". Саме тому народного депутата Леоніда Клімова називають власником ледь не половини Одеси.

Клімов – офіційний мільйонер. Водночас він є одним із найбільших банківських боржників. І Національний банк звинувачує нардепа-олігарха у махінаціях з кредитами.

Фінансово промислова імперія Клімова називається "Примор'я". У бізнес майбутній олігарх подався після розпаду Союзу.

Хоча Клімов ще з 70-тих років мешкає в Одесі, з донецькими він завжди спілкувався тісно. У 2004-му Клімов здружився з Януковичем, і за списками Партії регіонів він став народним депутатом. Доступ до влади ще більше збагатив одеського комерсанта.

У 2008 журнал "Фокус" оцінив статки Клімова у майже півмільярда доларів. Одним із флагманів його імперії був впливовий "Імексбанк".

Ще у 2015-му Нацбанк визнав банк Клімова неплатоспроможним. І причиною банкрутства стала не фінансова криза, а жадібність власника. Виявляється, він сам собі видавав кредити.

Загалом пов'язані з Клімовим компанії отримали 18 млрд гривень під заставу майна. Грошей вчасно не повернули, відтак у 2014-му в "Імексбанку" почалися труднощі. Аби запобігти падінню фінустанови, Нацбанк через суд домігся арешту заставного майна: будинку, квартири, автомобілів та частини бізнесу Клімова.

Одначе на початку 2015-го в одеському офісі "Імексбанку" відбулася пожежа – документи, які підтверджували заставу – згоріли.

У 2016-му адвокати Клімова подали апеляцію, і суд зняв арешт.

Єдиним документально підтвердженим заставним майном тепер є лише стадіон "Чорноморець". Зараз Нацбанк через суд намагається забрати його за борги. А поки Феміда фінального рішення ще не винесла, стадіон залишається у власності нардепа.

112.ua

Окрім виданих своїм фірмам кредитів на 18 мільярдів гривень, у банку Клімова згоріли депозити пересічних вкладників на 4 мільярди гривень. Ці гроші людям з бюджету компенсувала держава.

Загалом Клімов винен державі 22 млрд гривень. За фактом доведення фінустанови до банкрутства зараз відкрито кримінальні провадження.

У вересні 2018-го в Одесі СБУ та агентство з розшуку корупційних активів провели обшуки у приміщеннях, що належать пану Клімову. На 5 об'єктів депутата суд наклав арешт, і їх передали в управління держави.

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, або ж скорочено АРМА, було створено у 2016 році. 

Як це працює на практиці? Якщо в межах кримінального провадження слідчі запідозрили, що активи одержані від злочинних діянь, то суд накладає на майно арешт, і і воно переходить в управління Агенства, допоки не буде остаточного вироку Феміди.

Якщо факт одержання активів злочинним шляхом підтверджується, то майно конфісковують, а гроші, зароблені на цих активах за час арешту, залишаються державі. Якщо ж факт не підтверджується, то майно повертають власнику, а зароблені гроші все-одно потрапляють до скарбниці.

У липні 2018-го 56 народних обранців звернулися до Конституційного суду з поданням, що окремі розділи закону про АРМА порушують права громадян.

У 2015-му, коли ухвалювали закон, депутати цих фактів не зауважили, а після того, як агентство запрацювало, нардепи чомусь відразу спохватилися.

Зараз на балансі АРМА є близько 600 одиниць активів. Окрім майна депутата Клімова, агентство управляє ще двома теплоенергоцентралями братів Дубневичів. Парламентар Ярослав Дубневич є серед підписантів подання, але конфлікту інтересів не вбачає.

Одначе скандальне подання Конституційний суд розглядати відмовився.

* * *

Одним із найбільших боржників українських банків є російський олігарх Костянтин Григоришин. Він винен нашим фінустановам понад 5 мільярдів гривень! Окрім цього, величезними боржниками є підконтрольні йому бізнес-активи – там суми вимірюються десятками мільярдів.

Пан Григоришин – уродженець Запоріжжя, але після розвалу Союзу взяв російський паспорт. Його статки оцінюють у півтора мільярда доларів. Фактично весь бізнес Григоришина зосереджено в Україні.

Сходження цього росіянина на вершину українського олігархічного олімпу розпочалося ще у середині 90-х. З тодішнім прем'єром Павлом Лазаренком Григоришин заробляв мільйони на фіктивній утилізації ядерних відходів. На папері фірми російського олігарха забирали з атомних станцій відпрацьоване ядерне паливо, а насправді нічого цього не було. Гроші банально виводилися в офшори.

І ще у 90-х Григоришин почав скуповувати наші обленерго.

Одначе на всю країну його прізвище вперше прозвучало аж у 2008-му. Тоді розгорівся скандал навколо величезного стратегічного підприємства "Турбоатом". Це державний завод, який виробляє обладнання для теплових, атомних та гідроелектростанцій. У 2008 році Григоришин надумав влаштувати на посаду директора цього промислового гіганта свою людину, а потім вивести підприємство у приватну власність. Тодішня керівниця Фонду держмайна Валентина Семенюк назвала олігарха рейдером.

Інтереси олігарха лобіювала тоді Комуністична партія України. У 2008 році СБУ офіційно звинуватила Григоришина в організації рейдерських атак. І на 5 років заборонила в'їзд в Україну.

У 2018 році держава планує продати "Турбоатом". А медіа вже повідомляють, що першочергове право на викуп акцій стратегічного підприємства отримає той самий Григоришин.

Суми. Квітень 2017 року. Люди перекрили дорогу. Це працівники найбільшого у місті підприємства – заводу імені Фрунзе. Вимагають повернути їм зароблені гроші. Загалом завод заборгував працівникам приблизно 100 мільйонів гривень.

Такі величезні заводи називають містотвірними та стратегічними для держави. Ще на початку двохтисячних там працювали десятки тисяч людей, а продукція розходилася по всьому світу.

У середині 2000-х завод приватизували. Найбільший пакет акцій отримав російський олігарх Костянтин Григоришин. І поставив свій менеджмент. Відтак, нині найбільший завод Сум доведено до зубожіння.

Із 27-ми тисяч працівників залишилося лише 5. І на думку людей, підприємство до банкрутства довели навмисне. У Сумах Григоришина відверто називають агентом Кремля.

У 2016 році поліція та фіскали провели на підприємстві обшуки. Правоохоронці підозрюють керівництво заводу в ухиленні від сплати податків та виведенні грошей за кордон. А схему з офшорами російський олігарх відкатав ще у 90-х. За даними поліції та фіскалів, люди Григоришина надурили державу на 170 млн доларів. Однак Григоришин у кримінальному провадженні наразі немає навіть статусу свідка.

І це при тому, що українські правоохоронці мали би зацікавитися не тільки бізнесовими махінаціями, а й співпрацею з окупантами.

112.ua

2015 рік. Вся Україна дізнається, що державне підприємство "Укренерго" постачає електрику в Крим і фактично визнає анексію півострова. Причому електрику в Крим продавали за значно заниженими цінами. Виявилося, що Кремлю підсобив Григоришин.

І це не єдиний факт співпраці російського олігарха з ворогами України. Найскандальнішим активом Григоришина є Луганське енергетичне об’єднання. Ця компанія забезпечує електрикою всю Луганську область. За окуповані території платить держава. У 2017-му компанія Григоришина за постачання енергії в ОРДЛО вимагала 5 млрд гривень, ЛЕО шантажувало державу – виключало світло на військових об'єктах у районі АТО. Одначе документи для звірки показників компанія російського олігарха не показувала.

До того ж, виявляється, підприємство Григоришина досі має головний офіс в Луганську і зареєстроване на окупованій території.

Підприємства, що ігнорують українські закони і співпрацюють з окупантами, треба націоналізувати, стверджує заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука.

Але у влади на Григоришина, вочевидь, інші плани. У 2016-му одіозному олігарху надали українське громадянство.

* * *

Якщо пересічний українець не виплатить кредит, то до нього прийде виконавча служба і забере квартиру чи машину. З простими людьми у нас чинять відповідно до закону.

Натомість депутати та олігархи беруть у банках мільйони. Гроші не повертають, тим самим доводять цілі фінустанови до банкрутств. А потім за гроші платників податків виплачують компенсації зубожілим вкладникам.

Використовувати владу для збагачення прагнуть політики у всьому світі. У 2012-му тодішній президент Німеччини Крістіан Вульф був змушений піти у відставку, коли суспільство дізналося, що він отримав кредит за низькою ставкою. Тим часом наші політики та олігархи можуть спокійно обдурювати банки і завдавати державі шалених збитків. Та замість того, щоб нести покарання за свої вчинки, віп-боржники насолоджуються безбідним життям і засідають у парламенті.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів