Вінницька стратегія: Що буде з Гройсманом після президентських виборів

Вінницька стратегія: Що буде з Гройсманом після президентських виборів
Володимир Гройсман Пресс-служба Кабмина

Наталія Лебідь

Журналіст

"Я ніколи не приховував, що буду брати участь у парламентській кампанії, тому що вважаю, що ще дуже багато потрібно зробити, і для цього потрібна розумна більшість, розумна коаліція в українському парламенті", – говорить чинний прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Для нього вибори також тривають, але, на відміну від президентських перегонів, завершаться ще не скоро. З іншого боку, довге (понад піврічне) очікування на результат збалансовано значно меншою драматичністю події. Так, Гройсман не стане президентом. Не виключено, що він не стане і прем’єром, але може стати лідером потужної політичної сили. Чи – як мінімум – помітним гравцем на парламентському полі. Словом, певний набір можливостей у розпорядженні глави уряду є. А от їх реалізація залежить від ряду чинників, про які мова йтиме нижче.

Варіанти розвитку подій. Перший: розпуск ВР

Політолог Андрій Золотарьов, котрого наше видання розпитувало про майбутню долю Гройсмана, звернув увагу на те, що якраз в цей момент соціологи з КМІС оприлюднювали найсвіжіші президентські рейтинги. Вбивчі для чинного глави держави результати соцопитувань (25,4% за Петра Порошенка та 72,2% за Володимира Зеленського) майже не лишають сумнівів у тому, хто стане наступним очільником України. А відтак, каже експерт, новообраному президенту доведеться так чи інакше взаємодіяти з Верховною Радою. Або – якщо взаємодія не вдасться – формувати нову Раду. Так би мовити, "під себе".

Варіантів, таким чином, два: розпустити парламент або подружитися з ним. Але у парламенті та уряді (котрі тісно взаємопов’язані) головними модераторами всіх процесів є дві особи. По-перше, спікер Андрій Парубій. По-друге, прем’єр Володимир Гройсман. Постать другого значно вагоміша в силу ряду причин. До того ж, глава уряду вже зараз активно займається власним брендуванням, просуваючи себе як ефективного господарника. Поява Зеленського може перервати блаженне очікування Гройсманом осені, яка принесе йому або пролонговування прем’єрських повноважень, або входження до Ради в якості народного депутата.

Новини за темою

"У Гройсмана є велике бажання допрацювати до осені. Але все залежатиме від обставин. Якщо Зеленський зав’язне в багнюці, тобто у сварках і суперечках з чинним складом Ради, і не зможе зробити бліцкриг, щоб переформатувати ситуацію в Раді на власну користь – або розпустити її, або зробити так, щоб вона "позеленіла", то тоді у Гройсмана є шанс. А якщо Зеленському вдасться або план "А", або план "Б", то тоді на Гройсмана чекають складні часи. Тоді, скоріше за все, він піде з посади", – коментує Золотарьов.

Отже, найбільша загроза для Володимира Гройсмана зараз – це розпуск парламенту. Він може втратити посаду, бо нова Рада, а точніше – нова коаліція – затверджуватиме кандидатуру прем’єра, котру пропонуватиме президент. А портфель очільника Кабміна, згідно із чутками, за собою вже застовпила Юлія Володимирівна Тимошенко. Втім, про неї – трохи згодом. Повернемося до розпуску Ради – плану, у якого є один суттєвий ґандж.  А саме – час, який спливає надто швидко.

Керівник програм розвитку громадянського суспільства УНЦПД Юлія Тищенко нагадує, що з приводу виборів говорить українське законодавство. Президент України не може ініціювати перевибори парламенту пізніше, ніж за півроку до завершення терміну повноважень Верховної Ради поточного скликання. Нинішні народні депутати приймали присягу 27 листопада 2014 року. Відраховуємо півроку від листопаду 2019 і отримуємо дату 27 травня. Саме цей день – дедлайн для керівника держави, котрий побажає вчинити парламенту "харакірі".

Відтак багато що залежить і від дати інавгурації та вступу на посаду новообраного президента. Згідно із календарем президентських виборів, до 4 травня ЦВК має оголосити переможця президентських виборів. До 27-го глава держави матиме, таким чином, три тижні, аби обґрунтувати розпуск парламенту (приводом для цього може стати фактично відсутня коаліція) та оголосити дострокові вибори.

Але це – в ідеалі. Тобто в тому випадку, якщо інавгурація пройде вчасно і не буде жодних ексцесів у вигляді довгих судових оскаржень виборів тощо. Інша річ: наскільки вигідно для Зеленського розпускати Раду? Тут, каже нам заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, є палиця в двох кінцях.

З одного боку, до парламентських виборів-2019 рейтинг Володимира Зеленського, а також його партії "Слуга народу", може істотно "просісти". З іншого – від виборів, призначених на літо, потенційний президент нічого не виграє. Бо літо – це пора відпусток, і середній клас, на який орієнтується Зеленський, скористається цією порою. Простіше кажучи, в силу сезонних причин не весь електорат шоумена дійде до дільниць посеред гарячих літніх вакацій.

Варіант другий: Рада лишається, Гройсман іде

Втім, директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко висуває дотепне припущення. Він вважає, що частина депутатського корпусу у нестримному бажанні сподобатися новому президенту може піти на колективне "самогубство". Тобто класти мандати і позбавити президента вибору: Ради немає – отже, оголошуй дострокові вибори.

Подібна ситуація мала місце в 2007 році. Тоді президенту Віктору Ющенку ніяк не вдавалося запустити дострокові парламентські вибори. Відповідний президентський указ був виданий та підписаний, але процес відверто саботували і уряд (очолюваний Януковичем), і ЦВК. Тоді зацікавлені у "перевантаженні" парламенту фракції – "Наша Україна" та "Батьківщина" – дружно склали мандати, і Верховна Рада втратила більше третини свого складу. Іншими словами, вибори стали неминучими.

Новини за темою

Але з року 2007-го повернемося до 2019-го. Припустимо все ж, що дострокових виборів не буде. Із цим, власне, згодна більшість опитаних нами експертів. Тоді залишається також два варіанти: або новообраний президент ініціює звільнення Володимира Гройсмана, або залишає його у спокої аж до осені. Попри те, що чутки про високу ймовірну відсторонення Гройсмана циркулюють доволі активно, в цьому сценарії, як видається, немає жодного сенсу.

По-перше, потрібно, аби Рада дала добро на звільнення урядовця. Але, ймовірно, з Гройсманом не захоче сваритися ані "Народний фронт", ані навіть президентський БПП. "Якщо Порошенко покидає човен, то це зовсім не означає, що слідом за ним на берег має зійти й Гройсман", – коментує для нас директор "Інституту глобальних стратегій" Вадим Карасьов. Він нагадує, що "Народний фронт" – це, передусім, Арсен Аваков, також вельми потужна фігура в уряді та впливовий політик. Саме Аваков, на переконання Карасьова, виступить "гарантом неконфліктності при передачі влади" до рук Володимира Зеленського. Він же виконає і роль медіатора між президентом та прем’єром.

Словом, "здавати" Гройсмана у двох найбільших фракцій резонів буцімто нема. Друга причина, через яку такий сценарій видається малоймовірним, полягає в тому, що не знайдеться бажаючого взяти на себе Кабмін на доволі короткий строк – до листопада чи грудня поточного року, коли нова Рада (і нова коаліція) запропонують свій склад уряду. Бути каліфом на годину нікому не цікаво, твердять наші співрозмовники. І хоча Юлія Тимошенко дуже хоче зайняти прем’єрську нішу, але в жодному разі – на подібних умовах.

"Навіщо Тимошенко прем’єрство перед парламентськими виборами? Таку відповідальність вона на себе візьме хіба що вже після виборів, коли розшириться її фракція у парламенті та зміцниться підтримка "Батьківщини", коли буде обмежена присутність БПП та "Народного фронту". Найближчі півроку зберігатиметься статус кво, а ключовою фігурою залишатиметься Аваков – як мінімум на період транзиту влади", – говорить Карасьов.

"Гройсман, швидше за все, залишиться до парламентських виборів. Буде спиратися на власну політичну силу та її вибудовувати. Але чи матиме вона достатню підтримку, сказати складно. Взагалі складно говорити про будь-що до завершення кампанії, бо є в наших політиків така риса як мімікрія. Вони завжди шукатимуть контактів з владою", – резюмує Богдан Петренко.

Варіант третій: всі чекають осені, а Гройсман – лишається

В чому Петренко має рацію, так це в тому, що для прогнозів по кандидатурі прем’єра ще трохи зарано. Хоча дехто не виключає, що Володимир Гройсман не тільки збереже посаду до осені, але й примудриться пролонгувати її у наступному році. Це залежатиме від двох показників: наскільки вдалу парламентську кампанію він зуміє провести і скількох потужних союзників віднайде серед представників інших політсил.

Що з того, що Зеленський буцімто обіцяв посаду прем’єра лідерці "Батьківщини?" – риторично запитує Юлія Тищенко. Перефразовуючи Генрі Палмерстона, вона додає: "В нашій політиці не існує вічних домовленостей, вічних друзів і вічних ворогів". Таким чином, Тищенко не виключає, що Гройсман може розраховувати на повторне прем’єрство. Втім, каже вона, кандидатури претендентів називають різні.

Друга за чисельністю парламентська фракція, котра переможе на виборах восени, також претендуватиме на головуванні у Кабміні, говорить Богдан Петренко. Поки що таким потенціалом володіє "Батьківщина" Юлії Тимошенко, тоді як партія Володимира Гройсмана з претензійною назвою "Вінницька Європейська стратегія" (покищо) – абсолютно невідома (покищо) широкому загалу. У Гройсмана незначні шанси розкрутити свою політсилу протягом найближчих місяців, зазначає Юлія Тищенко.

А її колега Андрій Золотарьов каже натомість таке: "Зараз Гройсман недарма розпочав широкомасштабну рекламну кампанію. За нею прочитується бажання вибудувати власну політичну перспективу, окрему від Петра Олексійовича. З усіх фігур, які були в команді Порошенка – Парубій, Муженко тощо – саме Гройсман є найменш токсичним. Ситуація у нього не "айс", але це краще, ніж у інших. І саме це робить його тією привабливою фігурою, довкола якої можуть об’єднатися залишки БПП. Бо в БПП є намір політично вижити, а якщо у Порошенка буде катастрофічний розрив з Зеленським, то це обнулить його плани взяти реванш восени".

Золотарьов повідомляє також важливу деталь: за його інсайдерською інформацією, терміново готуються зміни до виборчого законодавства, які повернуть у гру політичні блоки. Колись, як ми пам’ятаємо, блоки були активними учасники виборчого процесу, але потім право балотуватися до Верховної Ради залишили виключно окремим партіям.

Якщо інформація Золотарьова є коректною, Володимир Гройсман може отримати додатковий простір для маневру. Звичайно, частина нинішніх парламентарів спробує домовитися із потенційним президентом Зеленським, але ті, хто отримає від нього відкоша, гуртуватимуться довкола таких фігур, як Гройсман. "Охочих бігти "під Зеленського" буде багато, але навіщо йому брати старих політиків, коли є запит на нові обличчя? Старожили зі своїми скелетами в шафі – мінус для рейтингу Зеленського. Тож широко відкритих воріт не буде, хіба що невеличка щілина, крізь яку просотаються лише окремі депутати", – переконаний Вадим Карасьов.

"Ми побачимо в наступному парламенті значну частину БППшників, бо все таки Петро Порошенко отримав певну підтримку. Але свій стержень фракція втратить", – пророкує Богдан Петренко. І при правильно проведеній кампанії, правильному ребрендингу партія (або блок) Володимира Гройсмана отримає свій шанс – і на потрапляння до Верховної Ради, і на відігравання у парламенті значної ролі. Про це нашому виданню говорить Андрій Золотарьов.  

Зрештою, проект Гройсмана може вийти настільки привабливим, що на карк йому намагатиметься вскочити його попередник Арсеній Яценюк. "Це двоє конкурентів, які штовхатимуться в одні двері. Обидва йтимуть до Верховної Ради і обидва претендуватимуть на крісло прем’єра. Вони дуже схожі між собою – ви не дивіться, що один – лисий, а інший – кучерявий", –  жартує Віктор Небоженко. "Завдання в них однакове: вижити в політичному міжсезонні, і як тільки почне ворушитися Гройсман, активізується і Яценюк, бо для нього це також – останній шанс. Якщо вони об’єднаються, це буде один сценарій, і вони можуть зберегтися в політиці, а якщо ні – можуть спалити один одного", – каже він.

Втім, додає Небоженко, "якщо Зеленський відчує свою фундаментальну слабкість, то йому, звісно, знадобиться сильний прем’єр. І це може бути Тимошенко". "Прем’єрство Тимошенко можливе, якщо вона знайде необхідні голоси в парламенті. Але щодо цього я поки не впевнений", – говорить Карасьов. "Поразка Тимошенко може обернутися на джекпот, бо, маючи надпотужну політичну машину, вона може стати фігурою, довкола якої єднатиметься коаліція заради посади прем’єра", – припускає Андрій Золотарьов.

Втім, Юлія Володимирівна та її боротьба за владу – це вже зовсім інша історія.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>