banner banner banner

Він не тактик, він стратег: Коли чекати на повернення Гройсмана?

Він не тактик, він стратег: Коли чекати на повернення Гройсмана?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

24 травня 2019 року колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив, що балотуватиметься до Верховної Ради на чолі власної політсили "Українська стратегія". За словами очільника уряду, у партії буде центристська ідеологія, а команду збиратимуть "по всій країні".

Зібрати команду – зібрали. І навіть у виборах участь взяли. Щоправда, останні програли. Як каже політолог Кирило Сазонов, "через феноменальний успіх "Слуги народу" на парламентських виборах решта партій отримала мінімум". Частка мінімуму припала і на долю "Української стратегії".

З тих пір про партію – не чути, як, власне, і про її лідера. Тобто у Фейсбуці Володимир Борисович провадить якесь своє життя, а от офлайн –  ні. Хоча, власне, приводом для написання цієї статті став якраз допис, який Гройсман опублікував на своєму Фейсбуці.

А був це заклик підтримати президента Володимира Зеленського (слід думати – морально) напередодні зустрічі нормандської четвірки в Парижі.

Жодних підніжок президенту

"Це саме той момент, коли країна, як ніколи, повинна бути єдиною, а голова держави потребує підтримки суспільства і міжнародних партнерів. Момент, коли політики мають показати, що вони державники, а не дешеві політикани, які хочуть поставити підніжку президенту як політичному опонентові", – написав Гройсман.

112.ua зацікавився цим пасажем і запитав у експертів, що вони думають з цього приводу. "В ситуації перед нормандським самітом багато хто підтримав президента. Не тому, що це його прихильники, а тому, що на карті було майбутнє країни", – відповів Кирило Сазонов.

"Те, що він пише на Фейсбуці – це його особиста позиція як приватної особи. Активна політична присутність пов’язана з іншими формами, і Гройсман про них, безперечно, вже думає", – зауважує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

"Це той хід, до якого вдається багато хто. Підтримувати не так Зеленського персонально, а як політика, котрого своєю чергою підтримує більшість суспільства. Тому критикувати його не дуже вигідно з точки зору власного піару", – каже політолог Євген Булавка.

Новини за темою

А от заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко відзначає таке: "Гройсман зробив те саме, що робили усі політики до нього – він перебіг від одного сюзерена до іншого. Зараз він грає за команду Зеленського. І його остання заява перед зустріччю "нормандської четвірки" прекрасно лягає у цей контекст".

Проте чи варто, виходячи лише з одного допису, робити подібні далекоглядні висновки? Наші експерти вважають, що так – варто.

Мовчання – золото

Із своїм попереднім патроном – тобто президентом Петром Порошенком – Володимир Борисович попрощався не найкращим чином. В "Європейській солідарності" дуже образилися на заяву Гройсмана про те, що старі партії, такі як БПП, мають відійти в минуле. 

"Ви знаєте, розпочався кастинг на майбутнього прем'єр-міністра, хоча конкурс начебто не оголошувався. І деякі політики втрачають гідність та здоровий глузд. Очевидно, що це не відповідає європейській культурі, європейській практиці. І дуже прикро спостерігати подібну втрату гідності та здорового глузду від політиків дуже різних поколінь, але – як ми бачимо – об'єднаних старою політичною культурою", – прокоментувала сказане Гройсманом соратниця Порошенка Ірина Геращенко.          

Говорячи про кастинг на посаду майбутнього прем’єра, Геращенко мала на увазі формування уряду після останніх парламентських виборів. Якщо Володимир Борисович і плекав надії на те, що прем’єрське крісло залишиться за ним, то йому довелося попрощатися із ілюзіями. Портфель голови уряду, як відомо, відійшов чинному прем’єру Олексію Гончаруку.    

"Вже зараз очевидно, що уряд Гройсмана був кращим за уряд Гончарука. За Гройсмана була кращою ситуація в економіці і не було таких від’ємних показників у промисловому виробництві", – констатує Вадим Карасьов.

Зараз, можливо, це й очевидно, але півроку тому з цього приводу були значні сумніви. Принаймні, під час інавгураційної промови новообраний президент досить жорстко пройшовся по Кабміну Гройсмана. "Дозвольте мені процитувати одного американського актора, який став класним американським президентом. Уряд не вирішує наших проблем, уряд і є нашою проблемою", – заявив Зеленський.

Голова держави прямим текстом вказав Володимиру Борисовичу на двері. І Гройсман пішов без нарікань. Ще й привітав Зеленського з обранням президентом.

"Зараз Гройсман як добрий актор тримає паузу. Для того, щоб у наступному акті вийти і проголосити свій монолог. Але час для монологу ще не прийшов. Хай накопичується розчарування Гончаруком і триває період підтримки і Зеленського, і його уряду. Будь-яка спроба критики зараз може бути сприйнята як заздрість і як ревнощі. Та ще й як спроба реваншу політичного невдахи – це тільки б вдарило по іміджу Гройсмана. А от у тому, як він мовчить, якраз є певна родзинка – особливо на тлі інших критиканів", – зауважує Карасьов.

Яйця в різних кошиках

У момент своєї відставки Гройсман думав, мабуть, про те, що потурбуватися про своє майбутнє може тільки він сам. На якийсь період часу лідер "Української стратегії" зійшовся з кланом Засух. Точніше, назвемо це так: прийняв від них допомогу.

Серед фінансових спонсорів кампанії "Української стратегії" було зазначене, зокрема, ТОВ "Митний термінал Київщини", яке займається транспортною обробкою вантажів. Належить цей ТОВ Анатолію Засусі – колишньому голові Київської облдержадміністрації та Київської облради. Дружина Засухи – колишня народна депутатка від Партії регіонів Тетяна Засуха, відома чисельними переходами з фракції у фракцію.

Цікаво, що футбольний клуб "Колос", що виступає у Прем’єр-лізі чемпіонату України, продовжував фінансувати партію Гройсмана вже після завершення виборчої кампанії. Цю інформацію зазначено у фінансовому звіті партії на сайті НАЗК. А клуб між тим належить Андрію Засусі – сину Анатолія та Тетяни Засух.

"Гройсман проводив дуже інтенсивну виборчу кампанію, він сам був переконаний у тому, що подолає бар’єр, і, очевидно, змусив повірити у це й Засух. Враховуючи те, що Гройсман зараз переметнувся до Зеленського і стає частиною його команди, Засухи не прогадали, поставивши на Гройсмана", – коментує ситуацію Богдан Петренко.

А Кирило Сазонов говорить наступне: "Чим більше в тебе джерел фінансування, тим більше фінансової свободи. Якщо ти залежиш від одного олігарха, то мусиш виконувати його накази, але якщо в тебе джерел фінансування більше трьох, то жоден з них не буде вирішальним".

Скільки джерел фінансування у Володимира Гройсмана – ми не рахували. Але, окрім фінансової свободи, важливою є також свобода політичного маневру. Її Гройсман може досягти, якщо увійде в довіру до чинної влади, котра спочатку зустріла його так немилостиво.

Новий Порошенко для нового Гройсмана

Євген Булавка вважає, що у Гройсмана був момент шоку, але він від нього помалу відходить, якщо тільки вже не відійшов. "Гройсман приходив до тями і роззирався у новій реальності, бо дійсно зник з інформаційних радарів. Але під час прем’єрства у нього була дуже добра комунікаційна команда. Для нього був неприємний момент, коли він виявився непотрібним новій владі і коли під час інавгураційної промови Зеленського (а також пізніше) прозвучала досить принизлива оцінка діяльності попередньої влади.

Все це, напевно, змусило відійти його в тінь, але й сформувало у нього певні рефлекси й хватку. Повернення Гройсмана можна очікувати – не зараз, а ближче до весни, й буде цікаво подивитися, чи прийде він сам у велику політику чи разом із кимось".

Чому саме ближче до весни? Булавка не виключає дострокових виборів у країні, "як і решту подій, пов’язаних з конфліктами всередині "Слуги народу" і ймовірним розпадом цієї фракції".

Новини за темою

"Про політичну пенсію Гройсмана не мріє, – каже Вадим Карасьов. – Гончарук може піти у дострокову відставку, але те, що Гройсман посяде його місце – це навряд чи".

У прем’єра Гончарука є імунітет строком на один рік. Якщо грати за правилами, то Верховна Рада не може навіть розглядати питання про його звільнення, хіба що голова уряду наполягатиме на цьому сам. Чи реально змусити Гончарука написати заяву? Це – окрема велика тема, ми ж повернемося до Гройсмана.

Перед ним, судячи з логіки останніх подій, є два варіанти. Перший – це торувати свій шлях самостійно. Другий – заручитися підтримкою Володимира Зеленського та його команди.

Богдан Петренко вважає, що вже зараз є певні ознаки того, що "зелені" починають ставитися до Гройсмана прихильно. "Перед виборами стосовно віце-прем'єр-міністра Кубіва НАБУ відкрила справу, але потім її зам’яли. І якщо зараз проти представників попередньої влади і порушують кримінальні справи, то Гройсмана ця біда обходить стороною", – підкреслює він.

"Гройсман намагається зіграти в стратегію Тігіпка або Смешка, тобто коли люди вже забули про весь негатив, пов'язаний з тією чи іншою персоною, але ще пам’ятають те, що вона в принципі існувала. Але водночас складно уявити, що Зеленському дозволять просто так взяти і призначити Гройсмана на прем’єрську посаду. Гадаю, Зеленський буде використовувати Гройсмана, щоб посилити свій вплив на Вінниччині. Але повертати його у велику політику від "Слуги народу" – невигідно", – додає Петренко.

Розтопити серце Зеленського

Але чим може бути цікавий Володимир Гройсман новій владі? Передусім розбудовою власної партії та її потенціалом (якщо вона на такий спроможеться). "На сьогодні Гройсман намагається монополізувати свій вплив на вінницьку – іще не існуючу – партійну організацію "Слуги народу", витіснити конкурентів і провести своїх людей саме через цю партію.

Окрім того, він буде використовувати і свою власну партію, бо на Вінниччині дійсно є підтримка Гройсмана. "Українська стратегія" цілком може отримати більшість у місцевій міській раді, а також пройти й до облради", – говорить Богдан Петренко.

І додає: "Важливо, що на Вінниччині "Українська стратегія" Гройсмана взяла на виборах близько 15%, забравши ці відсотки у Петра Олексійовича. Також він провів свого губернатора – Владислава Скальського".

"Безумовно, політична сила Гройсмана заявить про себе на місцевих виборах", – погоджується Вадим Карасьов.

І не лише на місцевих, вважає Кирило Сазонов. "Володимир Борисович – людина ще достатньо молода, як для українського політика, тому він обов’язково повернеться. Після цієї каденції, я думаю, у нас знову буде багато партій у Верховній Раді, і для Гройсмана у ній також знайдеться місце", – зауважує він.

"Але навряд чи Гройсман увіллється до лав "Слуги народу" – це була б гра на пониження. Думаю, що він однозначно піде на місцеві вибори і покаже там добрий результат. Плюс, звісно, готуватиметься до парламентських виборів, бо нинішня Рада свою каденцію точно не добуде до кінця", – каже Сазонов.

Одним словом, Володимира Гройсмана ми ще побачимо на наших телеекранах – у наступному політичному сезоні.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>