banner banner banner banner

Він – його вирок: Навіщо Зеленський тягне у владу Саакашвілі?

Він – його вирок: Навіщо Зеленський тягне у владу Саакашвілі?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

"Який там Netflix... Дивіться скоро другий сезон – повернення головного реформатора в уряд", – так відреагувала мережа у середу, 22 квітня, на інформацію про можливе повернення до виконавчої влади Міхеіла Саакашвілі. Першою новину повідомила "Українська правда", посилаючись на джерела у президентській фракції "Слуга народу". "Саакашвілі може бути віце-прем’єром з питань реформ. Ми зараз обговорюємо це питання, щоб розуміти настрої депутатів, бо їм же за це і голосувати", – процитувала УП своє джерело. А вже за кілька годин сам Саакашвілі похвалився запрошенням від президента.

"Віце-прем’єр з питань реформ" – звучить як назва стрічки "Теорія всього", присвяченої відомому астрофізику Стівену Хокінгу. Це якщо продовжувати кінематографічні паралелі. А якщо повернутися до реального життя, то варто зазначити, що призначати Саакашвілі посадовцем з питань реформ, чітко не окресливши їхнє коло, досить ризиковано. Знаючи непосидющий характер Міхеіла Ніколозовича, нескладно спрогнозувати, що він "відреформує" буквально усе. Від нижчих вузлів влади і до президентського крісла.

"Зеленський думає, що зможе контролювати Саакашвілі, але насправді – ні. Колись він назвав себе вироком для Порошенка, але тепер, гадаю, Саакашвілі стане вироком для Зеленського", – коментує для 112.ua політолог Кирило Сазонов. З ним та іншими експертами ми обговорюємо те, навіщо Зеленський покликав до Кабміну колишнього грузинського президента та колишнього одеського губернатора. А також те, які це матиме наслідки для чинного глави держави.

Версія перша. Знайти цапа-відбувайла

"Зеленський акумулював всю владу на собі, а відтак і весь негатив, який він продукує, "осідає" на ньому. Його гра полягає у створенні різноманітних противаг. Взяти хоча б Верховну Раду: і парламент в цілому, і монобільшість зокрема слугує однією з таких противаг. Те саме й з Саакашвілі. Попри те, що він – збитий льотчик, це досить яскравий персонаж, який також буде відтягувати негатив від офісу президента. Можливо, так йому порадили політтехнологи. Хай Саакашвілі – тричі неконтрольований, а свою функцію громовідводу він відіграє. Ну а з приводу того, який він реформатор, вже висловився грузинський народ", – зазначає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Майже про те саме нам говорить і цитований вище Кирило Сазонов. "Це жест відчаю з боку Зеленського, бо він зрозумів, що самотужки абсолютно не справляється з керівництвом держави. Народ все біднішає, все валиться з рук, з Росією нічого не виходить, жодна обіцянка за рік не виконана. В економіці – криза, у зовнішній політиці – криза, і рейтинг йде вниз. Купа якихось скандалів, "розрахуйся собакою за газ", плюс не зрозуміло, хто чим займається, посади продаються тощо. І от від всього цього, від безвиході Зеленський наймає на роботу людину, котра його у підсумку і зжере", – наполягає Сазонов.

Новини за темою

Та якими б не були мотиви Зеленського, він припускається дуже серйозного прорахунку, призначаючи Саакашвілі. Про це говорить також і керівник фонду "Українська політика" Кость Бондаренко. "Призначення Міхеіла Саакашвілі на високі державні пости свого часу вже проходив Петро Порошенко, і його сумний досвід повинен бути врахований. Саакашвілі – вельми токсичний персонаж, який навряд чи додасть плюсів Зеленському. Якщо президент прийме таке кадрове рішення, це стане однією з його найбільших помилок", – каже він.

Версія друга. Зменшити вплив Авакова

Власне, друга версія випливає з першої. Тільки тут вже йдеться не стільки про пошук того, хто відтягне на себе негатив, скільки про нейтралізацію посадовця, котрий цей негатив подекуди і  провокує. "Саакашвілі призначають в уряд. Тобто не в офіс президента чи ще кудись. Це може бути пов’язане з намаганням певним чином збалансувати Арсена Авакова, який на сьогодні не має в уряді конкурентів. Стосунки у них не дуже хороші, і призначення Саакашвілі змусить Авакова працювати трохи з оглядкою, враховуючи хоча б харизму нового віце-прем’єра", – зазначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

"Перше, про що можна говорити щодо призначення Саакашвілі – це про поглиблення конфлікту між Єрмаком (главою президентського офісу) та Аваковим. І не лише про поглиблення, але й про тригер до подальшого загострення антиаваківської внутрішньої опозиції у владі", – додає Богдан Петренко.

Дещо інакше бачить ситуацію Кирило Сазонов. Він не вважає, що Аваков та Саакашвілі будуть "сваритися", бо від гострої фази протистояння їх вбереже елементарний інстинкт самозбереження. А у підсумку сокира війни буде похована, а всі прояви прагнення до влади з боку урядовців – належним чином збалансовані.

"Двом яскравим, запальним, емоційним політикам – таким, як Саакашвілі та Аваков – буде тяжко триматися разом в уряді, але обидва вони – люди досвідчені і розуміють, що в ситуації гострого конфлікту програють обидва, а виграє хтось набагато слабший, хто просто опиниться у потрібному місці в потрібний час. Набагато краще означити кордони один одного і не перетинати їх", – переконаний Сазонов.

Версія третя. Дати ляпаса Порошенку

Але справа, можливо, не тільки в Авакові і не тільки в екзистенційному відчаї президента Зеленського. Віддаючи Саакашвілі одне з урядових крісел, він може переслідувати ще одну мету. Дрібну, але приємну за підсумками її досягнення. Це – помста людині, котру Зеленський вважає, мабуть, своїм найголовнішим ворогом і яку вважає ворогом також і Міхеіл Саакашвілі. Мова, звісно, про Петра Порошенка.

"Призначення Саакашвілі може бути і ляпасом Порошенку. Той перебуває в опозиції, а його опонент йде у владу… Але річ у тім, що Порошенко відіграє роль антипода при Зеленському. При цьому власний рейтинг Порошенка доволі низький, а антирейтинг – високий, і це рятує Зеленського від небажаних порівнянь з Порошенком. Тепер таким антиподом може стати і Саакашвілі", – говорить Богдан Петренко.

З ним не зовсім погоджується Руслан Бортник: "Якби Саакашвілі призначили головою ДБР, можна було б казати, що він йде, аби покарати "попередників". Але посада в уряді не дозволить йому насолити Порошенку. Можливо, це один з мотивів, але далеко не ключовий".

Та, в кожному разі, Порошенка не шкода. "Він сам в усьому винен, – зауважує Кирило Сазонов. – Це він привіз сюди Саакашвілі і віддав йому та його людям на прокорм всю Одеську область – і прокуратуру, і Нацполіцію, і губернаторство. І поставив перед ним одне завдання: боротися з особистими ворогами Порошенка. Що Саакашвілі і робив. Але коли він захотів за це не співставну з заслугами винагороду (мова, скоріше за все, йшла про крісло прем’єра), Порошенко вирішив його позбутися".

"Порошенко його породив, але "вб’є" Саакашвілі не Порошенка, а Зеленського. Але в цьому немає нічого дивного, у природі відбувається коловорот хижаків, і всі їдять один одного", – резюмує експерт.

Але доки триватиме цей канібальський пір, звернемо увагу на ще одну причину, яка могла спонукати Зеленського витягти з нафталіну грузинського реформатора.

Версія четверта. Догодити Америці

Із Богданом Петренком 112.ua обговорює свіжий пост в телеграм-каналі Сергія Лещенка – колись депутата від партії Порошенка, а нині – члена Зе-команди. "Питання про призначення Михайла Саакашвілі на пост віце-прем'єр-міністра з реформ вирішене на рівні президента Володимира Зеленського. Він особисто запросив Саакашвілі зайняти пост в уряді", – інформує Лещенко.

"Багатьох турбує, чи не буде робота Саакашвілі супроводжуватися скандалами, – продовжує він. – Моя відповідь така: за останні роки я провів багато годин в спілкуванні з Саакашвілі. Він – за здоровий кіпіш. Він скандалить через почуття несправедливості, з благих намірів. І цей імідж його теж обтяжував. Тому, якщо Саакашвілі не будуть заважати у проведенні реформ, якщо буде покладено край схемам, то для скандалів буде набагато менше причин".

"Якщо Лещенко топить за Саакашвілі, – коментує Петренко, – це може означати ще й те, що американці, з якими у Саакашвілі були зв’язки, "продавлюють" його у владу. Бо існує думка, що кредит МВФ залежить від виконання не лише публічних, але й непублічних умов. В цьому непублічному списку може бути і призначення людей, в яких зацікавлені наші партнери".

"Американську" версію активно підтримує і Руслан Бортник. "Повернення Саакашвілі – це спроба покращити імідж Зеленського і влади на Заході, оскільки в комунікації з західними партнерами виникли проблеми після відставки Гончарука та Рябошапки. Функцію комунікаторів із Заходом на себе переключили представники "Європейської солідарності", "Народного фронту", "Батьківщини", а у Зеленського тут позиції дуже слабкі, і він змушений спиратися на "чужих" переговорників. Саакашвілі має це виправити, тим більше, що сам він може похвалитися непоганими зв’язками по той бік кордону. І донести, що, не дивлячись на ряд відставок, Україна залишається другом та партнером Заходу".

"Америці цікаво контролювати Україну, а особливо в період кризи – тут зараз зручно купувати і землю, і приватизовані об’єкти. І Саакашвілі, як підконтрольний ряду іноземних структур гравець, буде зручний цим структурам", – зауважує зі свого боку Кирило Сазонов.

З такою точкою зору, втім, не погоджується керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. Причина незгоди проста: він не вважає нинішнього Міхеіла Саакашвілі настільки значимою фігурою, аби Захід покладав на нього вирішення тих чи інших доручень. "Ще п’ять років про нього говорили як про реформатора, а зараз майже не згадують", – каже експерт.

Слово – за парламентом?

"Призначення Саакашвілі – міна уповільненої дії, особливо з огляду на його запальний характер. Він вже давно довів, що руйнувати в нього виходить краще, ніж будувати. Хоча про це Зеленський зараз, мабуть, не думає", – додає до сказаного Андрій Золотарьов.

При цьому самого Саакашвілі стримати від бажання закріпитися в Україні не так просто. "Це називається абстинентний синдром відлучення від влади: люди, які перебували на високих посадах і, до того ж, дуже амбітні люди – такі, як Саакашвілі – мають залежність від того, щоб бути залученими у всі процеси. Стояти в стороні для них досить боляче", – відзначає Золотарьов.

При всьому цьому, судячи зі слів Сергія Лещенка, питання про призначення Саакашвілі можна вважати вирішеним. Формально – останнє слово за парламентом, але він, скоріше за все, піде на зустріч побажанням президента.

"У цьому сенсі показовою є реакція групи Коломойського. Коли вони зрозуміли, що зупинити рішення вже не здатні, основні пристосуванці на чолі з Дубинським почали говорити, що підтримують Саакашвілі. Бужанський за інерцією ще пише бридоту, але подивимося, вправлять йому мізки до п'ятниці чи ні", – інформує Лещенко. 

Те, що група нардепів, яку контролює Ігор Коломойський, не в захваті від перспективи побачити в уряді Саакашвілі, можна зрозуміти. Цих двох персонажів також пов’язує давній конфлікт – а саме ті часи, коли "Саакашвілі активно витісняв "Приват" з Одеської області і мав серйозний конфлікт з Коломойським", – нагадує Бортник. Але, продовжує він, "голоси за призначення цілком можуть знайтись – допоможуть "Голос" та група "Довіра". А відтак чекаємо на п’ятницю – у цей день в парламенті пройдуть відразу дві позачергові сесії, і одна з них включатиме в порядок денний і питання щодо Саакашвілі.

Між іншим, говорить насамкінець Андрій Золотарьов, є одна людина, котра мала б першою висловити своє ставлення до таких кадрових пертурбацій, і це – прем’єр Денис Шмигаль. Але "Шмигаля ніхто не питав – його просто поставили перед фактом", – відзначає політолог.

Що ж, не дарма, як жартують у Фейсбуці, в Україні побудована президентсько-президентська республіка. От тільки жарт цей виходить зовсім не смішний. 

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>