Військові навчання Росії і Китаю: Противник один, а цілі різні

Військові навчання Росії і Китаю: Противник один, а цілі різні
Фото з відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

З'явилася інформація про те, що 11-15 вересня збройні сили Росії проведуть на Далекому Сході великі командно-штабні навчання "Схід-18", в яких також візьмуть участь Китай і Монголія. У майбутніх маневрах буде задіяно 200 тис. військовослужбовців Центрального і Східного військових округів, кораблі Північного і Тихоокеанського військово-морських флотів, повітряно-космічні сили Росії, три десантно-штурмові бригади. З китайської сторони у військових навчаннях візьмуть участь понад 3 тис. військовослужбовців, щонайменше 400 од. військової та спеціальної техніки, близько 30 літальних апаратів. Керуватимуть навчаннями  представники Східного військового округу РФ і Північної зони бойового командування КНР, які створять спільний штаб. Навчання "Схід" проводяться Росією з 2010 р., і їхньою метою є перевірка великих військових формувань на здатність оперативно переміщатися на значні відстані і діяти на незнайомих театрах військових дій. На військових навчаннях буде розіграно бойові дії. На думку старшого наукового співробітника Центру міжнародної стратегії та сприяння Ріка Фішера, під час навчань "Схід-18" може бути проведена симуляція використання малопотужної ядерної зброї. Американські чиновники вимагають роз'яснень від російських колег.

У Росії вже порівнюють "Схід-18" з військовими маневрами часів "холодної війни". На думку міністра оборони РФ Сергія Шойгу, "Схід-18" - це наймасштабніші військові навчання за просторовим розмахом і за чисельністю учасників із часів маневрів "Захід-18", які відбулися 37 років тому. У них брали участь 150 тис. військовослужбовців із СРСР і країн-учасниць Організації Варшавського договору на території сучасної України, Білорусі та Балтійських країн. Тоді СРСР демонстрував силу в Європі новій на той момент адміністрації американського президента-республіканця Рональда Рейгана. Історія повторюється. Тепер Росія і Китай вирішили пограти мускулами перед США на Далекому Сході. Ось тільки Китай намагається витягти з навчань свої вигоди, які можуть загрожувати Росії неприємними наслідками.

Демарш Кремля у відповідь на санкції

З допомогою навчань "Схід-18" росіяни намагаються створити стереотип, що незважаючи на санкції і погіршення відносин з Америкою і Європою, у них є достатньо грошей на підтримання високого рівня бойової підготовки російської армії і флоту. Росія намагається створити враження, що в неї нібито є впливовий військово-політичний партнер в особі Китаю, у якого останнім часом складні відносини зі США. Російське керівництво намагається переконати міжнародну спільноту в тому, що у РФ разом з КНР є всі необхідні ресурси, щоб змінити розстановку сил в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) і похитнути вплив Білого дому. З часів "холодної війни" оплотом геополітичного впливу США в АТР є наявність потужного військово-морського флоту в Тихому океані, напрацьовані зв'язки з Японією, Південною Кореєю, Таїландом, Малайзією, Тайванем, Австралією та Новою Зеландією в сфері економіки та безпеки. З допомогою військових навчань Росія чинить психологічний тиск на регіональних союзників США – Південну Корею і Японію, з якою у росіян існує суперечка щодо Курильських островів.

Кремль намагається ввести в оману адміністрацію президента США Дональда Трампа, яка продовжує політику антиросійських санкцій і запроваджує нові обмежувальні заходи проти російських фізичних і юридичних осіб. У п'ятницю, 24 серпня, Держдепартамент США підтвердив запровадження нових санкцій проти Росії у відповідь на хімічну атаку в британському місті Солсбері й отруєння Сергія та Юлії Скрипалів. На першому етапі США введуть заборону на постачання товарів і послуг для оборонного сектору Росії, технологій, які можуть бути використані для виробництва хімічної зброї. На другому етапі американським банкам заборонять надавати кредити уряду РФ, буде припинена двостороння торгівля (за винятком сільськогосподарської продукції), російські державні авіакомпанії не зможуть здійснювати рейси до США. Днями Мінфін США запровадив санкції проти російських судноплавних компаній "Примор'я Меритайм Лоджистікс" і "Гудзон Шиппінг", керівництва торгового судна "Патріот" за трансфер переробленої нафти на борт кораблів Північної Кореї, що заборонено резолюціями Ради безпеки ООН. Також у Конгресі США триває робота над новим законопроектом, який передбачає санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік - 2".

Кремль намагається шантажувати США військово-політичним зближенням з Китаєм, якщо санкції продовжаться. Російська влада хоче, щоб республіканці відступили і почали налагоджувати відносини з режимом Путіна, щоб уникнути формування повноцінного антиамериканського військового союзу двох ядерних держав на Далекому Сході. В іншому випадку, немає сенсу проводити навчання "Схід-18" напередодні проміжних виборів у Конгрес США і залучати до маневрів Китай. Якщо попередні військові навчання Росії на Далекому Сході сприймалися як тренування збройних сил на випадок збройної агресії Китаю, то тепер тільки США можуть сприйматися як загальний умовний противник для російських і китайських військових. До демаршу Росії неможливо ставитися без долі скепсису. Військові навчання РФ та її партнерів, у тому числі торішні російсько-білоруські навчання "Захід-17", не зробили Захід більш поступливим. США навпаки збільшують військові витрати, інвестують розробку нових видів озброєнь для стримування Росії.

Свинцевий привіт із Піднебесної

На перший погляд може здатися, що Китай має таку ж мету, як і Росія, беручи участь у навчаннях "Схід-18". За інформацією міноборони Китаю, метою навчань є зміцнення російсько-китайського стратегічного військового співробітництва, посилення потенціалу сторін в області спільного реагування на різні загрози безпеки, а також підтримання миру і стабільності в регіоні. Іншими словами, Китай намагається зіграти на побоюванні США щодо формування військово-політичного альянсу з Росією на Далекому Сході, де провідну роль відіграватиме Пекін. Китайські військові беруть участь у так званих Армійських міжнародних іграх (АрМІ; гібрид військових навчань та спортивних змагань), які вперше організувала Росія в 2015 р. У липні 2018 р. на території Китаю відбулося 4 конкурси в рамках АрМІ. Китай проводить ситуативне тактичне зближення з РФ у військово-політичній сфері, щоб натиснути на США і посприяти зниженню імпортних мит на китайську продукцію, які збільшила адміністрація Трампа.

Зараз двосторонні відносини США і Китаю перебувають у стані торговельної війни. З допомогою високих імпортних мит Трамп хоче змусити китайців купувати більше американської продукції і скоротити торговельний дефіцит (376 млрд дол.). Китай поставляє товарів на американський ринок більше, ніж купує у США, створюючи конкуренцію місцевим виробникам. У 2017 р. Китай експортував до США продукцію на суму 505,6 млрд дол. (при тому, що товарообіг двох країн становив 600 млрд дол.). У березні 2018 р. США ввели мито на китайську сталь у розмірі 25% та алюміній – у розмірі 10%. У червні Штати ввели 25% імпортні мита на понад 800 китайських товарів на суму 34 млрд дол. У відповідь на дії США китайці запровадили аналогічні мита на американський імпорт на суму 34 млрд дол. США вводять високі мита у відповідь на промислове шпигунство Китаю. Китай украв у США інтелектуальну власність та комерційні секрети на сотні мільярдів доларів, включаючи військові технології.

Китай бере участь у навчаннях "Схід-18" заради демонстрації сили на Далекому Сході. У Китаю існують територіальні суперечки з регіональними союзниками США: з Японією навколо островів Сенкаку, з Малайзією, Тайванем навколо островів у Південнокитайському морі. Москва і Пекін виступають проти прагнення США до світового лідерства. "Схід-18" - це лише частина військово-політичних заходів Піднебесної, спрямованих на зміцнення свого впливу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Китайські комуністи зацікавлені зміцнити військову присутність у Тихому і Індійському океані, де активні США. Для створення противаги Тихоокеанському флоту ВМС США Китай проводить модернізацію свого ВМФ, який включає 714 кораблів, катерів, підводних човнів. Починаючи з 2018 р., китайці планують побудувати 30 фрегатів, а до 2019-20 рр. ввести в дію другий авіаносець. Китай створює штучні острови в Південнокитайському морі, будує злітно-посадкові смуги, склади для зберігання озброєнь.

Однак поки рано говорити про те, що військово-морські сили Китаю здатні на рівних конкурувати із американською армадою в Тихому океані. Тихоокеанський флот ВМС США є найбільшим регіональним військово-морським формуванням у світі. Він складається з 200 кораблів, включаючи авіаносці, 2 тис. літаків, 250 тис. моряків і морських піхотинців. За даними Business Insider, 11 американських авіаносців постійно знаходяться в морі в різних регіонах світу, в тому числі в АТР. У китайських моряків поки що в строю лише один авіаносець, перероблений з радянського недобудованого на суднобудівних верфях у Миколаєві авіаносного крейсера (проекти "Рига", "Варяг"), який дістався у спадок незалежній Україні.

Китай запозичує досвід Третього Рейху

Гра мускулами перед США не єдина мета Китаю на військових навчаннях "Схід-18". Російське керівництво зробило велику помилку, розкриваючи перед китайськими військовими карти сучасної оборонної та наступальної тактики збройних сил РФ. Кремль не засвоїв уроків історії. У 20-і – 30-і рр. на військових полігонах СРСР відпрацьовували навички майбутні кадрові німецькі військові льотчики і танкісти, які зуміли ознайомитися з місцевістю європейської частини країни, яка в роки Другої світової війни стала театром військових дій Третього Рейху. Китай вже намагався змінити кордони на Далекому Сході, використовуючи військову силу. У 1969 р. китайські військові хотіли захопити прикордонний острів Даманський, що закінчилося локальним прикордонним конфліктом із застосуванням радянськими військовими РСЗВ "Град" (у 1991 р. РФ добровільно передала острів до складу КНР). У перспективі Китай може здійснювати провокації на Далекому Сході, використовуючи висновки про боєздатність російської армії, які буде зроблено за результатами навчань "Схід-18".

Поки Китай практикує пасивну територіальну експансію на Далекому Сході. Китай освоює і зміцнює свій берег річки Амур, проводить днопоглиблювальні роботи, впливаючи на зміну русла. В результаті дій китайської сторони течія Амура підмиває російський берег, а русло річки йде в бік Росії. Оскільки російсько-китайський кордон проходить посередині русла Амура, території, якими раніше текла річка, виявляються на китайському березі. Китай здійснює демографічну експансію на Далекому Сході і в Сибіру, на якій у Кремлі не загострюють увагу, називають її міфом або перебільшенням. Минулого року в Далекосхідний федеральний округ РФ прибуло 400 тис. трудових мігрантів, тим часом як за останні роки депресивний регіон покинуло близько 2 млн російських громадян (населення Далекого Сходу становить 6,3 млн ос.). На Далекий Схід приїжджають на заробітки вихідці з Центральної Азії, Китаю і КНДР. За результатами перепису населення 2010 року, в Росії нібито проживало близько 30 тис. китайців. Утім, на думку японського публіциста Хідеакі Сакамото, з 1977 по 2016 рр. кількість китайців, що проживають на Далекому Сході та Сибіру, зросла з 250 тис. до 2 млн. ос. Через 20-30 років китайці можуть стати найбільшою діаспорою на Далекому Сході.

Інтереси Улан-Батора

Вперше у військових навчаннях із РФ і Китаєм візьмуть участь підрозділи збройних сил Монголії. Монголія вважається нейтральною державою і проводить багатовекторну зовнішню політику, а Китай і Росія її єдині сусіди і вікно у зовнішній світ. Під час своєї виборчої кампанії чинний президент Монголії Халтмаагійн Баттулга з опозиційної Демократичної партії вибудовував свою передвиборчу кампанію на антикитайській риториці. Відносини з Китаєм були складними до початку 90-х. З 17 століття до поч. 20-х Монголія була під управлінням та окупацією Китаю. Північна китайська автономія Внутрішня Монголія прагнула возз'єднатися з незалежною Монголією (Зовнішня Монголія). Зараз Баттулга проводить зближення з Пекіном, про що свідчить участь країни у військових навчаннях "Схід-18". Він зацікавлений у тому, щоб Китай реалізував на території його країни частину проектів "Шовкового шляху" і дав відстрочку з виплати боргу. Монголія затримує виплату Китаю боргу в розмірі 2,2 млрд дол.

Баттулга використовує участь у навчаннях "Схід-18" для активізації відносин з Москвою. У роки "холодної війни" Москва й Улан-Батор були союзниками у стримуванні Пекіна на Далекому Сході. На території країни перебували радянські війська. Після 1991 р. відносини з Китаєм почали налагоджуватися, а Росія відійшла на задній план. Участь у військових навчаннях із Росією - це своєрідна спроба Баттулги увійти в довіру до Путіна. З моменту приходу до влади в липні минулого року монгольський президент провів чотири тристоронні зустрічі зі своїм російським колегою Путіним і головою КНР Сі Цзіньпінем. Колишній міністр транспорту Баттулга, культурист, який, як і Путін, займається дзюдо, зацікавлений у переозброєнні монгольської армії, збільшенні поставок російської зброї. Він прагне, щоб Росія взяла участь у будівництві гідроелектростанції, модернізації залізниці в Монголії. Баттулга зацікавлений в активізації торговельно-економічного співробітництва з Росією. У 2016 р. експорт Монголії в Росію склав всього лише 47,9 млн дол. Монголія намагається диверсифікувати напрямки експорту та зменшити економічну залежність від Китаю. Частка Китаю в експорті Монголії становить 90%, третину імпорту.

Російський ринок сприймається монголами як альтернатива США, з якими не вдалося повною мірою реалізувати співробітництво у сфері бізнесу. З часів адміністрації Рейгана США проводили зближення з Монголією в гуманітарній сфері, а в роки правління екс-президента Джорджа Буша-молодшого почали проводити військово-політичне співробітництво. Після терактів 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку США стали проводити модернізацію монгольської армії, військові навчання "Ган Квест" з 2003 р. До 2016 р. США виділили Монголії 28,4 млн дол. на розвиток освіти, охорони здоров'я. Однак це не зовсім те, що було потрібно монголам від американців. Під час зустрічі з послом США Дженіфер Зімдал Галт Баттулга просив звільнити монгольський експорт швейних і трикотажних виробів від ввізних мит на американському ринку. Крім обіцянок розглянути це питання він більше нічого не почув. Монголія не становить інтересу як торгово-економічний партнер для США.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>