Скасування надбавок, сертифікація та контракт для пенсіонерів: Що Рада пропонує освітянам і чому вчителі вийшли на протест

Коло стін Верховної Ради зібралась багатотисячна акція за участю педагогів, які вимагали гідних зарплат. Вчителі виступають проти ініціативи щодо сертифікації, скасування надбавок та запровадження 40-годинного робочого тижня. Учасники акції обіцяють широкомасштабні страйки по всій Україні, якщо влада уріже надбавки. Що змусило викладачів вийти на мітинг та чи можна досягти консенсусу між владою й освітянами?

Скасування надбавок, сертифікація та контракт для пенсіонерів: Що Рада пропонує освітянам і чому вчителі вийшли на протест
112.ua

Ірина Шостак

Журналістка

Коло стін Верховної Ради зібралась багатотисячна акція за участю педагогів, які вимагали гідних зарплат. Вчителі виступають проти ініціативи щодо сертифікації, скасування надбавок та запровадження 40-годинного робочого тижня. Учасники акції обіцяють широкомасштабні страйки по всій Україні, якщо влада уріже надбавки. Що змусило викладачів вийти на мітинг та чи можна досягти консенсусу між владою й освітянами?

29 жовтня тисячі людей під гаслами "Освітянам гідну європейську зарплату", "Геть бюрократизм з освіти!", "Владо, зупини знищення України" та ін. вийшли на протест під стіни Кабміну та Верховної Ради.

"Ми постійно говоримо про булінг у школах, вчимо дітей цього не робити, проте сьогодні влада постійно принижує нас. Відбувається булінг стосовно вчителів", — говорить вчитель історії НВК "Ліцей № 157" Сергій Берендєєв.

Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян
Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян 112.ua
Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян
Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян 112.ua
Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян
Масштаби акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян 112.ua

Точкою кипіння, яка і змусила викладачів об’єднатися і говорити про свої права, стали ініціативи до проекту закону "Про повну загальну середню освіту" (очікує на друге читання) від парламентарів з фракції "Голос".

Якою є зарплата вчителя сьогодні

Перш ніж розглянути суть проблеми, яка вилилася у широкомасштабний мітинг, треба розібратися, якою сьогодні є заробітна плата вчителів та як і за чим саме вона вираховується. Варто зафіксувати, що:

  • Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не може бути меншим за прожитковий мінімум (1921 грн);
  • Розмір зарплати працівника за виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати (4173 грн).

Кожного місяця протягом багатьох років освітяни отримують свої зарплати за Єдиною тарифною сіткою відповідно до свого тарифного розряду. Тобто чим вищий розряд посади, її складність та відповідальність, тим більшим буде посадовий оклад працівника.

Вираховується це просто: треба помножити розмір прожиткового мінімуму (у 2019 році — 1921 грн) на тарифний коефіцієнт, який відповідає тарифному розряду.

Варто зауважити, що більшу половину окладу педагогів становлять надбавки: за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування навчальним кабінетом, професійне зростання та інші. Саме завдяки цим надбавкам та доплатам вчителі можуть отримувати не 3-4 тисячі, а 7-8 тисяч гривень.

Згідно із законом України "Про освіту", ухваленим у 2017 році, посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (відповідно до цього зарплата в освітян мала б сягати 12 519 грн на місяць). А посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії мав би підвищуватись не менш ніж на 10 відсотків. Проте, за обрахунками Міністерства освіти і науки України, джерела покриття витрат у Державному бюджеті країни наразі відсутні. Тож оскільки запровадження змін має відбуватися у межах можливості Державного бюджету, було визначено, що реалізація положення частини 2 статті 61 цього закону буде відбуватись поетапно до 2023 року, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету (прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2019 році становить 1921 грн; чотири прожиткові мінімуми — 7684 грн).

На початку 2018 року уряд ухвалив рішення про підвищення оплати праці педагогічних працівників, і з 1 січня 2018 року педагогічні працівники, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, мали отримати вже підвищений посадовий оклад (на 10 відсотків), який би покращив їхнє становище та наблизив до обіцяних зарплат.

Новини за темою

Проте, розглянувши декілька прикладів, можна зрозуміти, що ставка окладу молодих вчителів без надбавок не буде досягати навіть рівня мінімального окладу на 2019 рік (4173 грн) — вчителі 9-го, 10-го та 11-го тарифних розрядів за Єдиною тарифною сіткою мали б отримувати 3655 грн, 3854 грн та 4162 грн відповідно.

10 липня 2019 року Кабмін схвалив Постанову, яка виводила вчительські зарплати з Єдиної тарифної сітки і більше прив’язувала саме до виконання умов закону "Про освіту" (оплата праці вчителів до 2023 року має зрости до рівня 4 прожиткових мінімумів). Цьогорічний мінімальний посадовий оклад складає 1,73 від прожиткового мінімуму.

За правилами нової системи оплати праці освітян, 2020 року цей оклад  становитиме 2,5 прожиткових мінімумів, 2021-го буде на рівні 3,0 прожиткових мінімумів, 2022-го – 3,5, з січня 2023 року – 4,0 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому кожна наступна категорія педпрацівників зростатиме на 10% порівняно з попередньою.

І хоч у вчителів виникало багато небезпідставних занепокоєнь стосовно усіх обіцянок (новий уряд не заклав у бюджет 2020 гроші на передбачене постановою підвищення), заробітна плата завдяки надбавкам та різним доплатам більш-менш влаштовувала працівників освіти за умови її стабільного обіцяного збільшення.

30 травня у першому читанні депутатами Верховної Ради VIII скликання було ухвалено законопроект "Про повну загальну середню освіту", що у планах мав сприяти досягненню багатьох стратегічних цілей, зокрема: підвищення якості загальної середньої освіти; формування в учнів необхідних для життя компетентностей; розвитку закладів освіти усіх форм власності тощо. Влітку робоча група, до складу якої входила й сторона Профспілки працівників освіти і науки України, завершила усі поправки, і законопроект був готовий до другого читання. У зв’язку зі складанням повноважень народних обранців законопроект тимчасово було поставлено на паузу, очікуючи на розгляд вже новою Радою.

Причини протесту

Після того як новий парламент розпочав роботу над другим читанням закону "Про повну загальну середню освіту", до Профільного комітету надійшло багато листів-звернень від народних обранців, які пропонували низку своїх зауважень та змін, які б, на їхню думку, покращили стан речей у сфері освіти. Авторами одного з таких пакетів ініціатив, що і спричинив масу дискусій, обговорень та заперечень, стали народні обранці партії "Голос".

За їхніми словами, саме такі зміни зможуть сприяти ефективній роботі вчителя, а також його професійному розвитку і збільшенню рівня заробітної плати:

  • Скасування доплат за окремі види педагогічної діяльності, наукові ступені та вчені звання, надбавки за вислугу років тощо (вилучити зі статті 61 освітянського закону норми про встановлення науково-педагогічним, науковим та педагогічним працівникам доплати за наукові ступені та вчені звання, щомісячні надбавки за вислугу років, щомісячну доплату за сертифікацію);
  • Введення обов’язкової сертифікації для всіх педагогічних працівників, які працюють у закладах загальної середньої освіти, для здійснення педагогічної діяльності;
  • Запровадження для педагогічних працівників 40-годинного робочого тижня;
  • Переведення педагогічних працівників пенсійного віку на строковий трудовий договір, що укладається строком від одного до 3 років.

Найбільшу бурю емоцій спричинив пункт про скасування надбавок та доплат, які, нагадаємо, переважають у посадовому окладі над самою ставкою для вчителів. Скасування цих надбавок найближчим часом обурило педагогів, адже, за словами вчителів, що були присутні на акції, влада постійно "годує" обіцянками щодо збільшення зарплат, а коли це збільшення нарешті настане, ніхто точно сказати не може.

Учасники акції протесту проти звуження прав та гарантій освітян 112.ua

"Нас позбавлять можливості нормально заробляти собі на хліб до того моменту, поки влада нарешті не закладе у Державному бюджеті достатню кількість коштів на виконання умов закону "Про освіту" (ред. — ухваленого в 2017 році). Ніхто не може передбачити, коли збільшаться прожитковий мінімум та мінімальна зарплата, все залежить від економічного стану в країні. То як довго чекати нам, вчителям, абсолютно незрозуміло. Це принизливо", — говорить вчитель початкових класів 1-ї категорії Наталія.

За словами ж народної депутатки України Інни Совсун, для вчителів принизливим є саме контроль, скільки зошитів було перевірено і чи правильно заповнена документація на кабінет хімії, що є вкрай неефективним з точки зору якості викладання.

Інше питання, яке викликає обурення, — обов’язкова сертифікація, що прийшла на зміну атестації.

"Що мені дає сертифікація? Я автор підручника, маю вищу категорію, мої діти здають ЗНО на 200 балів, є призерами олімпіад, Всеукраїнського етапу Малої академії наук. Чого ще як вчитель я можу досягнути? Стати "Вчителем Всесвіту"? Перед ким я маю звітувати? Адже найкраща оцінка — результативність кожного вчителя. Ба більше, а хто буде в цьому Центрі якості освіти працювати і тестувати нас. Можливо, їм не сподобається моя методика, бо вона у них застаріла, а в мене більш інноваційна. Навіщо це все?" — ділиться своїми переживаннями вчитель вищої категорії Сергій Берендєєв.

Новини за темою

Окрім цього, викладачі переймаються тим, чи не стане сертифікація важелем тиску адміністрації на педагога, наскільки чесною та об’єктивною вона буде. Адже сертифікація перевірятиме знання психології, освіти, законодавства. Як наслідок: вчителі правознавства краще здаватимуть законодавчі питання, соціальні педагоги — соціологію.

Також народні депутати хочуть пожвавити здорову конкуренцію, відтворивши усі умови — збільшення різниці між кваліфікаційними категоріями (зараз — 5%). Така ініціатива має мотивувати працівників до професійного зростання. Ба більше, парламентарі пропонують платити за підтверджену кваліфікацію, а не за роки роботи.

На їхню думку, все це сприятиме здоровій конкуренції, прозорій системі зарплат, усуне гонитву за надбавками і, врешті-решт, винагороджуватиме дійсно за якісну роботу.

У Резолюції учасники висловили протест проти намірів влади на звуження трудових і соціально-економічних прав та гарантій працівників закладів освіти замість виконання вимог ст. 61 закону України "Про освіту".

Освітяни також нагадали й про Постанову Кабміну від 10.07.2019 року № 822 "Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки", якою було передбачено встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні 2,5 прожиткових мінімумів.

Тож у підсумку учасники акції, організованої Профспілкою працівників освіти і науки України, висунули свої вимоги Верховній Раді та Кабінету міністрів України:

  1. Передбачити видатки на освіту в розмірі не менше 7% валового внутрішнього продукту відповідно до статті 78 закону України "про освіту";
  2. Внести зміни до Кодексу законів про працю України, закону України "Про оплату праці" щодо виключення з розміру мінімальної заробітної плати доплат, надбавок, премій, винагород та інших виплат".
  3. При ухваленні закону України "Про повну загальну середню освіту" врахувати зауваження профспілкової сторони щодо недопущення прийняття поправок, запропонованих депутатами партії "Голос".
  4. Встановити посадовий оклад працівника 1-го тарифного розряду в розмірі, не меншому за розмір мінімальної заробітної плати.

Виступ лідера фракції "Голос" Святослава Вакарчука перед мітингарями 112.ua

На акції були присутні й винуватці події - представники партії "Голос" Святослав Вакарчук та Інна Совсун. У своєму спічі лідер партії Вакарчук намагався донести вчителям, що його політсила ніколи не буде виступати за погіршення умов праці та зменшення зарплат, а отже, поправки, які принижують освітян, будуть прибрані. Чи розібрали представники партії з-поміж криків "Ганьба!" саме ті поправки, які справді принижують педагога, на думку самих вчителів, стане відомо трохи згодом.

Що говорять у міністерстві?

Під час акції 29 жовтня міністр освіти і науки України Ганна Новосад була у відрядженні в Маріуполі, де при спілкуванні з пресою зазначила, що МОН не буде підтримувати поправки партії “Голос” до законопроекту “Про повну загальну середню освіту”, що передбачає запровадження 40-годинного робочого тижня для вчителів. На її думку, поправка є погано пропрацьованою і не пояснює, як саме будуть захищені вчителі за функціонування такої системи, як ці години будуть обліковуватися тощо.

Проте міністр також зазначила, що погоджується з тим, що система оплати праці педагогів потребує реформування: "Ненормальна ситуація, коли надбавки за своєю вагою у заробітній платі вчителів можуть переважати над посадовим окладом — це робить вчителів вразливими до зловживань з боку місцевої влади та адміністрації шкіл".

Тож, з огляду на заяви міністра, можна спробувати спрогнозувати можливі зміни, які будуть запропоновані для обговорення від МОН на базі Комітету ВРУ з питань науки, освіти та інновацій:

  1. Закон "Про повну загальну середню освіту" має створити більше можливостей та інструментів для успішної роботи вчителів, а не додатково регулювати їхню працю;
  2. Будуть запропоновані поправки щодо надбавок, за умови внесення окремих надбавок до зарплати вчителів у посадовий оклад, від якого буде розраховуватись усе подальше зростання зарплати;
  3. Уряд і ВРУ мають виконати норму прикінцевих положень закону “Про освіту” і до 2023 року забезпечити найменший посадовий оклад педагогічного працівника на рівні 4 прожиткових мінімумів.

* * *

Минула влада взяла курс на реформу української школи, нова ж підтвердила цей курс. Однак без фінансового забезпечення вчителів навряд чи реформаторам вдасться побудувати НУШ, адже рівень оплати праці – це один з ключових стимулів поповнення викладацького складу і зростання його професійного рівня. Тому МОН та уряду потрібно знайти компроміс і вирішити це питання разом із викладачами, аби проблема зарплат не стала серйозним каменем спотикання для нового МОН. До речі, Володимир Зеленський під час передвиборчої кампанії заявляв, що було б непогано, якби вчителі отримували по 4 тисячі доларів. Хоча реальність виявилася такою, що освітянам доводиться відстоювати навіть те мале, що вони вже мали.

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>