banner banner banner banner

Вічна війна: Чи готовий Афганістан попрощатися з американськими військовиками

Вічна війна: Чи готовий Афганістан попрощатися з американськими військовиками
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У четвер, 8 жовтня, президент США Дональд Трамп написав у себе в Twitter допис про те, що потрібно повернути додому невелику кількість американських військовиків, які залишилися в Афганістані до Різдва (до 25 грудня). Раніше США планували скоротити свій збройний контингент з 12 до 4,5 тис. осіб до кінця цього року. Окрім американців, в Афганістані служать військовики із 38 країн світу, в тому числі з України, в рамках операції НАТО "Рішуча підтримка" з метою навчання і надання допомоги місцевим силовикам.

Приблизно в цей же час в 1989 році СРСР виводив свій збройний контингент з Афганістану. Як і 31 рік тому, ситуація в Афганістані нестабільна. Трамп ризикує повторити помилку радянського керівництва, яка призвела до поразки в протистоянні з моджахедами урядових військ Демократичної Республіки Афганістан, за яку загинули понад 15 тис. радянських солдатів та офіцерів, у тому числі 3 тис. українців.

Мотиви Трампа

Американський президент явно підганяє терміни. Згідно з угодою спецпредставника США Залмая Халілзада і політичного керівника руху "Талібан" мулли Абдул Гані Барадара в Досі в лютому 2020 року, всі іноземні війська повинні покинути Афганістан до травня 2021 року. Серед інших домовленостей - початок мирних переговорів між талібами й афганським урядом про майбутній розвиток країни, обмін військовополоненими та ув'язненими. "Талібан" зобов'язався не співпрацювати з "Аль-Каїдою" та іншими терористичними організаціями, не надавати їм притулок на території Афганістану. За неофіційною інформацією, існують секретні Доповнення до угоди, згідно з якими США залишають за собою право наносити авіаудари по позиціях терористичних організацій після відходу з Афганістану і визнають домінування талібів у сільських районах країни.

Складається враження, що Трамп поспішає з виведенням американських військовиків із Афганістану, щоб заробити очки перед виборцями за три тижні до президентських виборів у США. Господар Овального кабінету мітить на другий термін, але вже програє за рейтингом своєму опоненту з Демократичної партії Джо Байдену. Після дебатів 29 вересня розрив між ними збільшився до 16%. Кандидат від демократів лідирує в штатах Пенсильванія, Флорида, Айова, Огайо, Невада, Вісконсин, Мічиган, де на виборах 2016 року переміг Трамп.

Щоб скоротити розрив, президент вирішив виконати одну зі своїх ключових обіцянок перед виборцями - завершити "вічні війни". Війна в Афганістані триває з жовтня 2001 року і є найдовшою за всю історію США. Там загинули 2,4 тис. американських військовиків. Антивоєнний рух у США є оплотом Демократичної партії. Великі втрати американців у збройних конфліктах в Афганістані та Іраку в роки президентства Джорджа Буша-молодшого стали однією з причин поразки кандидата від Республіканської партії Джона Маккейна демократу Бараку Обамі на президентських виборах 2008 року.

Новини за темою

Невдачі в стримуванні пандемії коронавірусу і поразки на зовнішньополітичній арені, Трамп намагається компенсувати скороченням військової присутності США в усьому світі. Цього року американський президент озвучував плани щодо скорочення військової присутності США в Іраку та Німеччині, а минулого року вивів більшу частину американських військовиків із Сирії.

Плоди війни

Зараз не дуже вдалий час для відходу американських військових з Афганістану, якщо відштовхуватися від початкових цілей, які переслідували США 19 років тому, вторгаючись до цієї країни, яку ніхто і ніколи не зміг завоювати. Адміністрація Буша-молодшого хотіла скинути теократичний режим "Талібану", який захопив владу в Афганістані в 1996 році, сформувати демократичний уряд, очистити країну від таборів "Аль-Каїди", відповідальної за теракти 11 вересня в США. Військова присутність в Афганістані була потрібна для психологічного тиску на Іран, зміцнення американського впливу в багатому вуглеводневими ресурсами регіоні Центральної Азії, де сильні позиції Росії і Китаю. Територія Афганістану могла використовуватися для прокладання трубопроводів для експорту природного газу з родовищ Туркменістану і Росії до Пакистану та Індії. Була актуальна боротьба з наркотрафіком і незаконним виробництвом опіатів.

Зазначені цілі так і не були повною мірою досягнуто. В Афганістані, як і раніше, засилля терористичних організацій. Світському режиму президента Ашрафа Гані, який контролює 30% території країни, включаючи столицю Кабул і великі міста, протистоять 20 терористичних організацій, включаючи "Аль-Каїду", "мережу Хаккані", ІДІЛ. У січні-вересні 2019 року внаслідок терактів загинули понад 1,6 тис. осіб. "Талібан" контролює 20% території Афганістану, переважно сільські райони, й у них під рушницею 60 тис. осіб. Кількість бойовиків ІДІЛ набагато менша - 2-2,5 тис. осіб.

Проблему наркотрафіку не вирішено. У 2019 році в Афганістані з маку було вироблено 6,7 тис. тонн опіатів, що на 21% більше, ніж роком раніше. Країна не стала оплотом демократії на Середньому Сході. В Афганістані процвітає корупція, а керівництво не завжди підтримує США на міжнародній арені. У 2014 році тодішній президент Афганістану Хамід Карзай підтримав результати псевдореферендуму в Криму.

Трамп повторює помилку Горбачова

Висока ймовірність, що після виведення американських та інших іноземних військових з Афганістану "Талібан" порушить домовленості зі США і спробує скинути світський уряд. В історії Афганістану вже був такий прецедент. У 1992 році афганські моджахеди ліквідували Демократичну Республіку Афганістан, яку спонсорував СРСР до виведення свого збройного контингенту в травні-грудні 1989 року. Спочатку урядові війська президента Мухаммеда Наджибулли успішно обороняли Кабул та інші великі міста. Однак після заколоту міністра оборони Шахнаваза Таная в березні 1990 року і переходу на бік моджахедів піхотної дивізії генерала Абдул-Рашида Дустума в березні 1992 року, вони втратили ініціативу, а їхні противники встановили контроль над усією країною. Ситуація може повторитися, з тією різницею, що на місці Наджибулли опиниться президент Афганістану Ашраф Гані, а на місці моджахедів – "Талібан".

З 12 вересня в Катарі тривають мирні переговори між Гані і Барадаром. Уряд і "Талібан" по-різному бачать розвиток Афганістану. Якщо афганська влада виступає за збереження світського ладу, то таліби хочуть відродити Ісламський Емірат Афганістан, який існував з 1996 по 2001 роки і запровадити в країні закони шаріату (ісламське право). Виняток - дозволити жінкам отримувати освіту. Таліби виступають проти того, щоб жінки вчилися і працювали. Були випадки публічних страт тих, хто порушував це правило в контрольованих ісламістами районах. Громадський активіст із Кабула Захра Хуссейні побоюється, що угода з талібами може призвести до того, що вони повернуть владу.

Останнє слово в мирних переговорах буде за тим, хто виявиться сильнішим на полі бою. Незважаючи на те, що афганська армія, поліція і служба безпеки налічують понад 350 тис. осіб і мають чисельну перевагу над талібами, серед американців немає єдиної думки щодо рівня їхньої підготовки. Колишні міністри оборони США Джеймс Меттіс і Роберт Гейтс відгукувалися про афганських силовиків вельми утішно. У серпні "Афганська національна армія" знищила близько сотні бойовиків "Талібан" у провінціях Фар'яб, Бадахшан, Кундуз, Баглан, Німроз, Нангархар.

Однак колишній службовець Військово-морських сил США Томас Джонсон, який працював радником по боротьбі з бойовиками в провінції Кандагар, екс-посол США в Афганістані Раян Крукер, колишній радник афганської армії Віктор Главіано й екс-радник Міноборони США Мерін Смерскі сумніваються в здатності афганських силовиків самостійно забезпечити порядок у країні. Вони акцентували увагу на таких проблемах, як-от процвітаюча корупція і дезертирство, низька ефективність і організованість, бездарне планування операцій.

На думку керівника американської неурядової організації "Центр стабільності і розвитку" Джонатана Шродена, винятком є афганський спецпідрозділ, де служать найбільш кваліфіковані і найменш схильні до корупції кадри. Хоча він рекомендує, щоб після відходу з Афганістану американські військовики залишили в країні тренувальну місію для подальшого навчання спецпризначенців і льотчиків.

Існує думка, що президент Афганістану Ашраф Гані свідомо затягує зі звільненням всіх ув'язнених талібів, чекаючи результатів президентських виборів у США, оскільки розуміє, що без військової допомоги американців йому не впоратися. З 2014 року загинули 45 тис. афганських військовиків і поліцейських. Армія і поліція Афганістану залежать від американського фінансування. З 2002 року США витратили на оборонний сектор Афганістану 83 млрд дол. У роки президентства Дональда Трампа Військово-повітряні сили США завдали по Афганістану набагато більше авіаударів, ніж у період правління Барака Обами.

Не всі таліби дотримуються режиму припинення вогню. Частина з них склали зброю і перейшли на бік уряду, як це зробили 300 бойовиків у провінції Сарі-Пуль і Балх. Інші продовжують влаштовувати диверсії і теракти. За даними Міністерства внутрішніх справ Афганістану, з лютого по серпень таліби 38 разів порушували режим припинення вогню. Напередодні переговорів у Досі таліби вбили на сході Афганістану 16 афганських силовиків. Якщо американці незабаром підуть з Афганістану, то вони почуватимуться набагато впевненіше в протистоянні з урядом.

У разі перемоги на президентських виборах в США Джо Байдена він може почекати з виведенням американських військ із Афганістану. Втім, він, як і Трамп, любить поміркувати про важливість завершення "вічних воєн". Якщо "Талібан" захопить владу в Афганістані, то в сім'ях ветеранів і загиблих військовиків виникне питання, за що вони проливали кров і що дала їхній країні ця війна. Таке питання вже виникало в американському суспільстві після закінчення В'єтнамської війни, коли залишений американцями Південний В'єтнам було окуповано Північно-в'єтнамськими комуністами в 1975 році, або після виведення збройних сил США з Іраку в 2013 році, де рік потому ІДІЛ захопила великі території. Як наслідок, в американському суспільстві зростає непопулярність затяжних воєн і неприйняття застосування військової сили за кордоном, навіть коли це необхідно заради гарантування міжнародної безпеки.

Георгій Кухалейшвілі

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>