Валютна війна: Новий виток протистояння США і Китаю

Валютна війна: Новий виток протистояння США і Китаю
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У відносинах США і Китаю спалахнула валютна війна. Напередодні чергового раунду американсько-китайських торговельних переговорів, запланованих на 1 вересня, президент США Дональд Трамп пообіцяв збільшити імпортні мита на 10% на китайські товари вартістю 300 млрд доларів, якщо сторони не врегулюють чинні протиріччя. Китай не став зволікати з відповіддю.

Народний банк Китаю знизив вартість юаня щодо долара. Юань знизився до 7 за долар і досяг 11-річного мінімуму. Також Пекін відмовився від імпорту американської сільськогосподарської продукції. Дії китайських комуністів можуть призвести до неоднозначних наслідків для США, світової економіки і самого Китаю, а також позначаться на загостренні ситуації у сфері безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Відлуння Великої депресії

У Білому домі явно переоцінили можливості США у сфері примусу Китаю. Обіцяючи збільшити мита на китайські товари, Трамп розраховував налякати очільника КНР Сі Цзіньпіна і змусити зайняти більш говірку позицію щодо проблемних питань.

Вашингтон вимагає від Пекіна звільнити американські компанії в Китаї від передачі технологій китайській владі, купувати більше товарів і послуг зі США, припинити підтримувати китайські держкомпанії у тендерах за рахунок утискання інтересів приватних фірм.

Торговельна війна між США і Китаєм триває вже рік, і за цей час сторони так і не змогли прийти до спільного розуміння щодо цих питань. Американці вимагають від китайців погодитися на включення своїх вимог до нової торговельної угоди. Трамп не виключає можливості в подальшому збільшити мита до 25%, якщо в Пекіні продовжать опиратися.

Проте китайські комуністи вважають, що з Америкою ні про що не вийде домовитися, поки не буде знижено імпортні мита. Розуміючи, що торговельна війна може тривати безкінечно, в Пекіні вирішили піти на рішучий крок, ніж підвищення мита на американські товари у відповідь, і дати зрозуміти Вашингтону, що односторонніх поступок не буде.

Новини за темою

Валютна війна – це тактика суперництва держав у міжнародних економічних відносинах, яка активно практикувалася в період "Великої депресії" 30-х років минулого століття. Країни підвищували імпортні мита і проводили девальвацію національних валют, щоб збільшити обсяги експорту та обійти зарубіжних конкурентів.

Трамп назвав зниження вартості юаня щодо долара валютною маніпуляцією, за допомогою якої Китай продовжить заробляти сотні мільярдів доларів. З допомогою девальвації юаня КНР розраховує пом'якшити негативний вплив нових імпортних мит США, які планується розповсюдити на мобільні телефони, різну електроніку, іграшки, кросівки та інший непотріб.

Китайці розраховують, що завдяки знеціненню юаня їхня продукція залишиться конкурентоспроможною і затребуваною на американському ринку. Девальвація стимулює збільшення обсягів експорту за рахунок зниження в іноземній валюті собівартості виробництва підприємств, що в остаточному підсумку дозволяє знизити ціни на продукцію, яка поставляється за кордон.

Оскільки китайські компанії продають у США свої товари в доларах, то вони будуть отримувати додатковий дохід унаслідок зростального курсу юаня в Китаї.

Палиця на два кінці

Зниження вартості юаня щодо долара не вигідне американським виробникам, оскільки це призведе до подорожчання товарів зі США на китайському ринку. Штати і так експортують до Китаю менше своєї продукції, ніж купують китайських товарів.

Тепер мотивації купувати американську продукцію у китайців вже точно не додасться. У зв'язку з цим торговий дефіцит в американсько-китайських відносинах продовжить зростати. За даними міністерства торгівлі США, торік торговельний дефіцит США становив майже 900 млн доларів, побивши рекорди всупереч передвиборчим обіцянкам Трампа домогтися його зниження.

Економіст Роберт Скотт з Інституту економічної політики прогнозує збільшення торгового дефіциту США протягом наступних декількох років. Валютна війна може негативно вплинути на клімат майбутніх торговельних переговорів міністра фінансів США Стіва Мнучіна і торгового представника Роберта Лайтхайзера з китайськими контрагентами 1 вересня в Пекіні.

Від негативних наслідків валютної війни не застрахований Китай. На думку професора Есвара Прасада з Корнеллського університету, валютна війна може змусити США продовжити збільшення мит на китайські товари, аж до введення заборони на весь імпорт з Китаю, як крайній захід. США і Китай є найбільшими торговельно-економічними партнерами у світі.

Надмірне падіння юаня може відлякати інвесторів і призвести до відтоку іноземного капіталу з китайської економіки. З 2015 року з економіки Піднебесної було виведено 680 млрд доларів іноземних інвестицій. Економіст Девід Браун вважає, що валютна війна зі США не сприятиме розширенню використання юаня як міжнародної валюти.

Хоча оглядач Карен Єнг дотримується альтернативної точки зору і вважає, що валютна війна зі США призведе до інтернаціоналізації китайської валюти. Китай уклав договори про розрахунки у національній валюті з Японією, Індією, Бразилією, Південною Кореєю, Австралією, Росією.

Економіст-міжнародник Артем Панасюк вважає, що одним із негативних наслідків валютної війни для Китаю стане подорожчання імпортованої продукції. На його думку, китайським підприємствам доведеться витрачати більше грошей на закупівлю сировини і готової продукції з-за кордону, якщо будуть проводитися розрахунки в доларах.

Економіст вважає, що в остаточному підсумку через подорожчання імпорту сировини підвищиться собівартість китайської продукції. Торік Китай імпортував продукції на суму понад 2 трлн доларів.

Сировинні товари і напівфабрикати, які використовуються у виробничому процесі китайських підприємств (нафта і нафтопродукти, руда, кокс, шлак, пластмаси, гума, органічні хімічні сполуки, мідь), становили третину імпорту.

Панасюк вважає, що для збереження поточного рівня цін на продукцію на міжнародних ринках, китайським підприємствам доведеться скорочувати витрати виробництва, включаючи зарплати працівникам. Інше питання, якщо Китай зможе домовитися з окремими країнами про розрахунки в юанях.

Новини за темою

Зниження вартості юаня щодо долара між Китаєм і США позначиться на світовій економіці. Подешевшали австралійський долар, південнокорейська вона, тайванський долар щодо американського долара, а євро, навпаки, зріс.

Європейським виробникам не вигідне зниження ціни на експортовані китайські товари, оскільки Китай є конкурентом ЄС на міжнародних ринках.

МВФ висловив побоювання, що поглиблення протистояння США і ЄС може призвести до уповільнення зростання світової економіки. Негативні наслідки валютної війни можуть торкнутися України.

У 2018 році Китай імпортував з України продукції на 10 млрд доларів, в основному руду, шлаки, сільгосппродукцію, олію. Український імпорт обходитиметься китайським партнерам дорожче в умовах зниження вартості юаня щодо долара. Не виключено, що китайці будуть просити знизити ціни, що не вигідно вітчизняним виробникам і постачальникам.

Ракетна відповідь

У відповідь на розв'язану Китаєм валютну війну США вирішили пограти м'язами і перейти від економічних до військово-політичних заходів впливу на китайських комуністів. Міністр оборони США Марк Еспер поділився планами розмістити в Азійсько-Тихоокеанському регіоні американські ракети середньої дальності без ядерних зарядів.

Еспер вважає, що ракети можуть бути розміщені на території регіональних союзників, Австралії, Японії або ж на острові Гуам у Тихому океані.

Судячи з усього, ракети розміщуються для стримування Китаю, Північної Кореї та Росії. Американців турбує той факт, що ракети середньої дальності складають 80% арсеналу Китаю і дають можливість тримати в прицілі американські військові об'єкти на території Японії і Південної Кореї.

Вашингтон безуспішно закликав Москву і Пекін підписати багатосторонній договір про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, відкритий для участі інших країн. Оскільки 2 серпня США припинили участь у Договорі про ліквідацію ракет середньої і малої дальності 1987 року, тепер їх нічого не обмежує в розробці цього класу озброєнь.

США натякають Китаю, що поблизу його території будуть розміщені американські ракети, націлені на Пекін, якщо найближчим часом китайське керівництво не піде на поступки щодо проблемних питань. Однак риторика голови Пентагону не справила враження на китайських комуністів.

Директор департаменту з контролю за озброєннями МЗС КНР Фу Конг пригрозив відповідними заходами в разі розміщення американських ракет в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, закликав владу Австралії, Японії та Південної Кореї не дозволяти американцям розміщувати ракети на своїй території.

Пекін сприймає заяви Еспера як браваду. Штати знищили весь свій арсенал ракет середньої і малої дальності з 1987 по 1991 роки, і на поточний момент їм просто нічого розміщувати.

На думку Еспера, знадобиться певний час, щоб спроектувати, виготовити і випробувати ракети середньої дальності наземного базування. На відміну від Вашингтона, в останні роки Пекін розробляв нові різновиди ракет середньої і малої дальності без ядерних зарядів. На думку відставних військових, за необхідності Китай може у стислі терміни збільшити ядерний арсенал.

У відповідь на розміщення американських ракет середньої дальності в регіоні Пекін може вжити дзеркальні заходи. Ймовірним місцем для розміщення китайських ракет середньої дальності за межами континентального Китаю може стати архіпелаг Спратлі в Південно-Китайському морі, приналежність якого оскаржується Філіппінами, Малайзією, Брунеєм, В'єтнамом.

Новини за темою

Торік Китай розмістив протикорабельні і зенітні ракети на трьох островах цього архіпелагу. Китайські військові можуть націлити ракети середньої дальності на столиці регіональних союзників США як захід тиску. Не дивно, чому після заяв Фу Конга США відправили в Південно-Китайське море авіаносець "Рональд Рейган" для спостереження за діями Китаю.

Трикутник розбрату

Провокаційна поведінка Китаю говорить про те, що адміністрація Трампа вичерпала ресурси для тиску на своїх опонентів. Імпортні мита, у випадку Китаю, і санкції – у випадку Росії, Ірану, Північної Кореї, виявилися неефективними як засіб примусу.

Попри економічні втрати Москва, Тегеран, Пхеньян і Пекін продовжують гнути свою лінію щодо проблемних питань. Росіяни відмовляються припиняти агресію на сході України і співпрацювати в розслідуванні отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері.

Іранці не бажають ліквідувати арсенал балістичних ракет, вивести війська з Сирії і припинити спонсорувати терористичні організації і лояльні шиїтські угруповання в близькосхідних країнах. Північнокорейці не поспішають відмовлятися від ядерної зброї і нещодавно відновили навчальні запуски ракет.

Адміністрація Трампа утримується від більш жорстких заходів тиску на КНР, РФ, КНДР та Іран, ніж економічні санкції або імпортні мита, що сприймається їхнім керівництвом як слабкість США. Помилка Трампа полягає в тому, що не завершивши примус Росії до миру з Україною, він почав протистояння з Китаєм та Іраном, які виявилися міцними горішками.

Розпочата Китаєм валютна війна, захоплення Іраном іноземних танкерів у Ормузькій протоці і відновлення ядерної програми, ухилення Росії від виконання мінських домовленостей, а Північною Кореєю - домовленостей про денуклеаризацію є демонстрацією небажання рахуватися з інтересами США. Американська дипломатія зайшла в глухий кут, а опоненти США відчувають вседозволеність.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>