banner banner banner banner banner

Українські квоти на радіо: Що змінилося за рік

Здавалося б, закон про квоти на україномовні пісні справді мав би змінити ефір радіостанцій, надати молодим українським гуртам унікальну можливість зазвучати на всю країну. Так, багато хто і зовсім називав 2017 рік вирішальним для нової української музики. Утім, квоти змінили не так багато, як декому хотілося б

Українські квоти на радіо: Що змінилося за рік
https://www.istockphoto.com

Здавалося б, закон про квоти на україномовні пісні справді мав би змінити ефір радіостанцій, надати молодим українським гуртам унікальну можливість зазвучати на всю країну. Так, багато хто і зовсім називав 2017 рік вирішальним для нової української музики. Утім, квоти змінили не так багато, як декому хотілося б

8 листопада минає рік з тих пір, як почав діяти закон про квоти на україномовні пісні в ефірі радіостанцій. Так, згідно з законом, протягом першого року з моменту його вступу в силу частка пісень державною мовою в ефірі мала складати не менше 25%, з другого року – 30%, з третього року - щонайменше 35%. Винятком є лише ті радіостанції, чий формат передбачає не менше 60% музичного контенту мовами Євросоюзу: їхня квота так і залишиться на рівні 25% після першого року дії закону.

За подібною схемою закон передбачає поступове збільшення частки передач українською мовою в ефірі радіостанцій: у перший рік ця частка мала складати 50%, у другий – 55%, у третій – 60% від загального часу програм у ефірі радіостанцій. Отже, з 8 листопада 2017 року частка пісень державною мовою має збільшитися до 30%, а частка передач українською мовою – до 55%.

Нагадаємо, що контроль за виконанням цих вимог покладено на Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. За невиконання квоти для радіостанцій передбачено штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору.

Успішне виконання закону з великими штрафами

Згідно з результатами моніторингу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за перше півріччя 2017 року, виконання квот на українські пісні було більш, ніж успішним. Так, наприклад, серед загальнонаціональних радіостанцій спостерігається тенденція перевищувати квоти на 7%. 

Нацсовет по телерадиовещанию

Ще більш потужна тенденція перевищувати квоти спостерігається серед місцевих та регіональних радіостанцій: вони перевищують їх в середньому на 20%.

Нацсовет по телерадиовещанию

У авангарді перевиконання квот переважно західні області: Рівненська (82%), Тернопільська (81%), Івано-Франківська (59%), Львівська (50%).

Прогнози Національної ради постають ще більш оптимістичними. Так, з 8 листопада 2017 року, коли квота на українські пісні сягне 30%, прогнозується реальний обсяг українських пісень у розмірі 35-37% для загальнонаціональних радіостанцій та 45% - для місцевих та регіональних радіостанцій. Причому передбачається, що для останніх виконуватися вони будуть завдяки центральним, південним та східним областям, які, таким чином, "наздоженуть" решту регіонів країни.

Новини за темою

Загалом перехід до наступного етапу квотування – 30% частки пісень в ефірі – не викликає занепокоєння в українських радіостанцій. Так, Оксана Шавель, маркетинг-директор одного з найбільших радіохолдингів України "ТАВР Медіа" (до його складу входять радіостанції "Хіт FM", Кiss FM, Radio ROKS, Relax, "Русскоє Радіо Україна" та "Мелодія FM") зазначає, що перехід  до наступної сходинки квот не є травматичним для радіостанцій, адже вони "для того і вели доволі непростий діалог із законодавцями, щоб розроблені квоти були реальними до виконання". Такої ж думки притримуються і в іншому великому радіохолдингу - радіогрупі "Український Медіа Холдинг" (до складу входять "Авторадіо", "Ретро FM", "Наше радіо", "Europa Plus", "Радіо Пятница", "Lounge FM", "Голос Столицы" и "Джем FM" ), де зазначають, що до нового етапу квотування радіостанції однозначно готові.

Незважаючи на оптимістичні прогнози Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та готовність радіостанцій до нової сходинки квотування, деякі радіостанції у період з 8 листопада 2016 року до 30 вересня 2017 року були оштрафовані за недотримання квоти. Так, згідно з інформацією Національної ради, під санкції підпало 11 радіостанцій, яким довелося сплатити штрафи на загальну суму у 531 472,26 гривень. Серед них є як загальнонаціональні радіостанції (Кiss FM та "Радио Шансон"), так і місцеві ("Європа Плюс Дніпро", BestFM та інші).

Нацсовет по телерадиовещанию

Утім, згідно з результатами останньої жовтневої хвилі моніторингу 16-ти загальнонаціональних радіостанцій на предмет виконання закону щодо мовних квот, порушень на радіостанціях виявлено не було. Більше того, частина пісень українською мовою в ефірі виявилася достатньо великою. Найбільше української музики було на хвилях "Країна ФМ" (100%) та радіостанціях Суспільного мовлення – Радіо "Промінь" (98%), "Культура" (66%), "Українське радіо - ua:суспільне" (90%). На інших загальнонаціональних радіохвилях частина пісень українською мовою в середньому становить 32%. Це дає змогу члену Національної ради Сергію Костинському стверджувати, що українські радіостанції готові до переходу до 30% квоти 8 листопада 2017 року.

Забити квоту "Океаном"?

Після вступу у силу закону про квоти 8 листопада минулого року з’явилися побоювання, що радіостанції будуть добирати 25% частку українських пісень суто за рахунок відомих гуртів, програючи усім відомі пісні по колу. Саме через це лідер культового українського гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук у авторській колонці на сайті "Новоє Время" піддав закон критиці.

Так, він зазначив, що "програмних директорів більшості радіостанцій взагалі цікавить лише заробляння грошей", а тому вони можуть "інколи навіть саркастично виконувати формальні вимоги, щоб абсурдизувати ці квоти". Вакарчук заявив, що "деякі власники радіостанцій ставлять кожні 10-15 хвилин музику мого гурту "Океан Ельзи", ніби показуючи цим, що у нас немає іншої музики", цим самим дратуючи слухачів, "адже ніхто не хоче слухати одну й ту саму групу кожні десять хвилин".

На думку виконавця, держава, крім квотування, мала б розвивати українську музичну індустрію, створюючи для неї податкові преференції та вкладаючи гроші в культуру.

Новини за темою

Через рік після початку дії закону про квоти на українські пісні ми провели свій власний невеликий моніторинг ряду загальнонаціональних радіостанцій, щоб з’ясувати, чи виправдалися побоювання щодо циклічного повторення певних пісень.

Загалом ефір здався достатньо різноманітним, того самого "дратуючого повторення" треків не було виявлено, хоча загалом без банальних топових виконавців не обійшлося. Так, протягом нашого чотиригодинного моніторингу радіостанцій ("Радіо Пятница", "Авторадіо", Kiss FM, "Ретро FM", "Наше радіо", "Хіт FM", "Мелодія FM", "Радіо Шансон") "Океан Ельзи" прозвучав по разу практично на всіх радіостанціях – від Kiss FM до "Радіо Шансон". Конкуренцію "Океану" склали пісні Скрябіна, які прозвучали за цей час більше п’яти разів. Крім цього, по декілька разів звучали треки Злати Огнєвіч, Ані Лорак, Гайтани, Руслани, Христини Соловій, Олега Вінника, Олександра Пономарьова, DZIDZIO, "Другої ріки", Lama та Mad Heads.

Не важко помітити, що це загалом достатньо відомі виконавці. Треки нових виконавців, таких як Ivan Navі, "Гримить", Dariia, TAYANNA також присутні на хвилях радіостанцій, проте їх, на жаль, абсолютна меншість.

Формат та якість вирішують усе

Здавалося б закон про квоти на українські пісні справді мав би надати молодим українським гуртам унікальну можливість потрапити у радіоефір. Так, багато хто і зовсім називав 2017 рік вирішальним для нової української музики. Утім, квоти змінили не так багато, як декому хотілося б. Між молодими виконавцями та радіо продовжують стояти дві речі: формат радіостанцій та якість музичного контенту.

Те, що українські радіостанції не поспішають залучати музику молодих виконавців, зазначає Андрій Шатров з гурту SEMMAR. "Українські радіостанції і надалі продовжують працювати у комфортному для себе "форматному" режимі", - говорить музикант. Утім, Шатров зазначає, що декілька треків його гурту лунають на досить відомих радіостанціях, бо все ж вони "через квоти змушені зробити маленький крок назустріч виконавцям". Важливість дотримання формату для радіостанцій підкреслила і Анна Свиридова, програмний директор "Радио Пятница". Так, наприклад, ця радіостанція через свій формат не ставить собі за мету відкривати нових виконавців, "оскільки основну частину пісень складають золоті естрадні хіти".

Тому українські музиканти зазначають, що у їхній взаємодії з радіостанціями з впровадженням квот мало що змінилося. Так, наприклад, Юрій Шакалов з гурту "НастяЗникає" стверджує, що виконавці на практиці не відчули дію закону про квоти: "Після появи квот на пісні українською здавалось, що це допоможе і нашому гурту, проте рік по тому можна впевнено сказати, що ефект якщо і був, то мінімальний. Так, на радіохвилях тепер звучить більше вітчизняної музики, та найчастіше це одні й ті самі трендові композиції найрозкрученіших виконавців".

гурт "НастяЗникає" З відкритих джерел

Кирило Адамович з гурту Go-A теж зазначає, що між радіостанціями і молодими виконавцями часто стоїть проблема "неформату" та відсутність відповідної музичної культури на радіоринку: "Не важливо якою мовою виконує пісні виконавець чи гурт, адже якщо він молодий та трохи "не вписується у формат" радіостанцій, ніяких шансів потрапити туди у нього немає. Для виконавців, які з самого початку кар’єри переймаються "форматністю звучання", закон про квоти, звісно, трохи підвищив шанси потрапити в ефір. Але проблема формату та музичної культури лишається й надалі, тому навряд молодим гуртам можна чекати на втішні прогнози".

Про те саме говорять і досвідчені виконавці, як наприклад, Сергій Василюк з гурту "Тінь сонця", який зазначає, що його гурт грає "далеко не для всіх радіостанцій форматну музику", тому кількість ротацій від прийнятого закону суттєво не збільшилася.

Утім, Наталя Багрій з молодого гурту Tik Tu стверджує, що закон про квоти допоміг створити гідну атмосферу для здорової музичної конкуренції, стимулюючи виконавців до саморозвитку і вдосконалення. За її словами, "нові треки почали розлітатись по радіостанціях, як пиріжки із маком, що дуже весело і доволі приємно".

Схоже на те, що радіостанціям, яким були цікаві молоді виконавці, не особливо потрібен був додатковий стимул для того, щоб відкривати нових музикантів. Так, Оксана Шавель з "ТАВР Медіа" зазначає, що радіохвилі працювали з молодими виконавцями ще до закону про квоти на українські пісні. Наприклад, за останні роки були відкриті такі виконавці, як "Без Обмежень", SINOPTIK, Ivan Navi, Соня Кей, Ірина Федишин.

Новини за темою

Генеральний продюсер "Українського радіо" Дмитро Хоркін також зазначає, що "Українське радіо" завжди сприяло просуванню талановитих вітчизняних музикантів. Особливу роль тут грає молодіжний канал "Промінь", що постійно перебуває на зв’язку з молодими виконавцями. Так, за останній час "Українському радіо" вдалося відкрити гурти MARU, "Один в каное", "НастяЗникає", Tik Tu, Letay.

Також наразі на сайтах декількох радіостанцій (Radio ROKS, KISS FM) можна побачити оголошення про прийом музики від українських авторів і виконавців, що свідчить про те, що деякі радіостанції готові розшукувати новий музичний контент.

Другою причиною, з якої радіостанції не завжди поспішають залучати молодих виконавців, є якість музичного матеріалу. Адже, як зазначає Оксана Шавель з "ТАВР Медіа", для того, щоб залучити молодих виконавців, вони мають надати справді якісний музичний контент: "Залучення молодих виконавців - штука для самих виконавців доволі недешева. Відтак, потурбувавшись про те, як радіо буде популяризувати українську музику, мало хто потурбувався про те, що цю музику треба ще якісно записати і звести".

Такої ж думки притримуються і самі музиканти. Так, Андрій Шатров підкреслює, що просто написати пісню українською – недостатньо. Вона, крім цього, має бути ще добре записана. Юрій Шакалов порівнює неякісно записаний хороший трек зі спогляданням красивого пейзажу крізь подряпані окуляри. Не дивно, що багатьом радіостанціям просто не хочеться працювати з неякісним музичним контентом, а тому простіше не "відкривати" когось, а звернутися до вже перевірених варіантів. Якщо проаналізувати ціни на київських студіях звукозапису, то з’ясується, що наразі якісний запис треку "під ключ" коштує від 3000-4000 гривень. Зрозуміло, що не всім молодим виконавцям вдається подолати цей бар’єр.

Таким чином, питання про те, допомогли квоти на українські пісні молодим виконавцям чи просто пожвавили вже існуючу тенденцію, лишається відкритим. Наприклад, гурт ТНМК зазначає, що "для того, щоб зрозуміти, як спрацювали квоти, потрібно більше часу - років зо три". Побачимо, як мине наступний рік зі збільшеною квотою, адже нинішня ситуація задовольняє далеко не всіх.

Катерина Богуславська

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>