banner banner banner

Україна залишається в меншості: Грузія і Молдова на шляху до потепління відносин з Москвою

Вже в недалекому майбутньому Київ може зіткнутися з тим же вибором, який зовсім недавно стояв перед Грузією і Молдовою. Чи варто відновити торгово-економічні зв'язки з Москвою в інтересах стабілізації соціально-економічного становища в країні?

Україна залишається в меншості: Грузія і Молдова на шляху до потепління відносин з Москвою
Фото з відкритих джерел

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

Вже в недалекому майбутньому Київ може зіткнутися з тим же вибором, який зовсім недавно стояв перед Грузією і Молдовою. Чи варто відновити торгово-економічні зв'язки з Москвою в інтересах стабілізації соціально-економічного становища в країні?

Сьогодні українська влада продовжує ставити на чолі зовнішньополітичної стратегії країни безвізовий режим з ЄС і завершення ратифікації договору про асоціацію, забуваючи при цьому озиратися по сторонах хоча б для того, що б зайвий раз переконатися в наявності надійного тилу. А варто було б. Адже ми стрімко втрачаємо союзників. І не тільки в Євросоюзі, але й серед країн-партнерів щодо євроінтеграції на пострадянському просторі.

Як відомо, один у полі не воїн. Осінь 2016-го показала, що серед країн, які підписали в 2014 р. Угоду про асоціацію з ЄС, Україна залишається один-на-один у своєму протистоянні Росії. Парламентські вибори в Грузії і президентські в Молдові підтвердили зростання серед населення цих країн прихильників російського вектора. А завзяте прагнення цих країн відновити економічні зв'язки з Росією, щоб уникнути негативних наслідків антисанкцій, лише зміцнює нас у цій думці.

Новини за темою

А адже нас об'єднує не лише спільне прагнення до Євросоюзу. І грузини, і молдавани, і українці, на "власній шкурі" відчули агресію РФ. Кожна з країн нині має біля своїх кордонів т. зв. "невизнані республіки". Невже Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я, Крим, "Донецька та Луганська народні республіки" не служать яскравим прикладом власницької політики Росії?

Мабуть застосована Кремлем тактика "батога і пряника" щодо деяких країн колишнього СРСР все ж приносить свої плоди. Грузія і Молдова обрали курс найменшого опору і, забувши колишні образи, виступили за відновлення та поглиблення економічних зв'язків з Росією. А, як відомо, від економічного до політичного діалогу - один крок. Далі все буде залежати від винахідливості Москви.

Невже і Україну в недалекому майбутньому чекає подібний сценарій – поступового втягування до співпраця?

До питання санкцій і антисанкцій

Серед вищезгаданих українських партнерів щодо євроінтеграції тільки Грузія ввела незначні санкції щодо Росії. Та й ті торкалися обмеження експорту кримської продукції. Свою позицію в Тбілісі пояснили тим, що обсяг торговельних відносин між країнами настільки незначний, що санкції вводити немає сенсу.

Тоді, в 2014-му, спецпредставник прем'єр-міністра Грузії з питань відносин з Росією Зураб Абашидзе заявив, що "якщо хтось передбачає торгово-економічні відносини і приєднання Грузії до санкцій, то слід зазначити, що обсяг торговельних відносин з Росією настільки незначний, що ця тема зараз дійсно неактуальна".

Зураб Абашидзе www.regnum.ru

Насправді Грузія, прийнявши таке рішення, обрала для себе шлях найменшого опору. Навчені гірким досвідом боротьби з Росією, вони вирішили не відходити від взятої за основу зовнішньополітичної стратегії, запропонованої ще наприкінці 2012-го нині правлячою партією "Грузинська мрія". В основу її передвиборної програми тоді лягла політика нормалізації відносин з РФ, яка дозволила вже в 2013 р. відновити постачання вина у Росію.

У Кремлі таку позицію Тбілісі оцінили, тому також вирішили не застосовувати продовольче ембарго (ред. - антисанкції) щодо Грузії. При цьому, їх офіційна позиція була ідентична грузинській. Російський уряд нагадав, що на поточний момент (ред. - 2014-2015 рр.) у Москви і Тбілісі немає активних відносин і високого товарообігу. До того ж, на відміну від інших країн, керівництво Грузії ввело проти РФ незначні санкції. У зв'язку з цим і було ухвалено рішення не включати цю країну в розширений список країн, проти яких Росія вводить свої антисанкції.

Молдова, навпаки, в 2014-му приєдналася до санкцій ЄС і, на додачу, заборонила мовлення на своїй території ряду російських ЗМІ. У відповідь на це Кремль запровадив ввізні мита на ряд товарів – в числі яких основні статті молдавського експорту – м'ясо, овочі, фрукти, алкоголь, зерно і меблі. Пізніше були введені заборони на ввезення свіжих фруктів, консервованої продукції, м'яса, а в березні 2016-го - заборона на реекспорт молдавської плодоовочевої продукції через Білорусь. І це все на тлі вже діючої з вересня 2013-го заборони на ввезення молдавських вин до Росії.

Новини за темою

Так тривало до недавнього часу, але зараз ситуація набуває зовсім іншого повороту.

РФ в 2016 р. вийшла на третє місце серед країн основних торговельних партнерів Грузії. А російські антисанкції стали настільки ефективними на молдавському напрямку, що Кишинів протягом усього 2016-го намагався домогтися їх скасування, в т. ч. шляхом письмового звернення до Володимира Путіна з проханням відновлення торговельно-економічних зв'язків.

Торгівля між Грузією і Росією стрімко зростає

Згідно з матеріалами Національної служби статистики Грузії "Сакстат" (Грузстат), в 2016–му Росія вийшла на третє місце серед країн - основних торговельних партнерів Грузії, поступившись першістю лише Канаді та Туреччині.

Зовнішньоторговельний оборот цих країн за січень-жовтень зріс на 16% порівняно з аналогічним періодом 2015-го і склав понад 687 млн дол. Оборот з Росією за даний період склав 6,9% від усього зовнішньоторговельного обороту Грузії.

Основний показник грузинського експорту в Росію в цьому році був сформований наступними групами товарів: натуральні виноградні вина (на 42,1 млн дол.), спиртні напої (9,5), мінеральні води (28,5), феросплави (25,7) і фундук (7,4).

За перші десять місяців 2016-го також зафіксовано підвищення обсягів імпорту з Росії в Грузію. Обсяг імпорту в цьому році зріс на 14,2% і склав більше 533,7 млн дол. — 6,5 % від загального обсягу імпорту Грузії.

У січні-жовтні Грузія імпортувала з Росії нафту і нафтопродукти (обсяги зросли на 54% порівняно з аналогічним періодом минулого року), зерно і електроенергію.

Крім цього, в цьому році вперше за останні роки підвищилася також ділова активність сторін. Протягом тільки листопада Тбілісі відвідали відразу дві російські ділові місії.

Новини за темою

Так, 8 листопада пройшов одноденний російсько-грузинський форум за участю восьми компаній з Новосибірська, які працюють у сфері енергетики, інфраструктури, туризму і будівництва. Надалі, за інформацією організаторів форуму (ред. - Асоціація роботодавців Грузії), такі заходи мають проводитися систематично і служити майданчиком для налагодження контактів між компаніями двох країн. Вже у грудні має відбутися ще одна зустріч в даному форматі, домовленість про це була досягнута ще 19 жовтня в рамках т. зв. діалогу "Карасін — Абашидзе". Подібні заходи, за словами дипломатів, повинні підтвердити процес "оздоровлення атмосфери російсько-грузинських відносин".

Заступник голови МЗС РФ Григорій Карасін Associated Press

Незабаром після форуму, 14 листопада, Грузію відвідала делегація ТПП РФ на чолі з віце-президентом палати Максимом Фатєєвим. У заході взяли участь десять російських компаній, що представляють будівельний, енергетичний, туристичний і рекламний бізнес. В такому розширеному форматі B2B зустріч представників бізнесу двох країн проводилася вперше за останні роки.

В ході зустрічі директор департаменту підкреслив, що "нинішній рівень товарообігу між країнами не може влаштовувати обидві сторони. Вирішальну роль у справі стабілізації ситуації, що склалася, виведення економік країн, а, отже, і їх зовнішньоторговельного співробітництва на траєкторію подальшого зростання належить зіграти підприємцям двох країн, зокрема представникам регіонального малого і середнього бізнесу".

Не відстає від Грузії і Кишинів, який створив протягом 2016-го максимально комфортні умови для відновлення економічного співробітництва з Росією.

Молдова на шляху до потепління відносин з Москвою

Логічним завершенням цього року для Молдови та Росії стало перше після чотирирічної перерви засідання молдавсько-російської міжурядової комісії з економічного співробітництва, у рамках якого сторони підписали в Москві план дій (так звану "дорожню карту") з розвитку торговельно-економічних відносин на 2017 р.

Передумовами для початку зустрічного руху Кишинева до Росії стали минулорічні акції протесту, що тривали практично весь 2015-й і першу половину 2016-го року. В їх основу лягли висунуті до уряду вимоги стабілізувати економічну ситуацію в країні. А обумовлено це було тим, як багато хто вважав, що обраний раніше курс на зближення з Європою з одночасним скороченням торговельних і політичних відносин з Росією себе не виправдав.

Довідка: після підписання Угоди про асоціацію і створення ЗВТ експерти прогнозували зростання ВВП на 3,2%, а також очікували збільшення припливу іноземних інвестицій. Але зростання так і не відбулося. При цьому зовнішньоторговельний оборот з Росією стрімко падав.

Вже в 2015-му порівняно з 2014-м він впав на 32%, зокрема експорт із Росії зменшився на 30% - до 1036 млн дол., а імпорт на 41,3% - до 156,3 млн дол. Продукція, яку раніше Молдова поставляла до Росії, на європейському ринку виявилася набагато менш затребуваною. Експерти відзначали, що попит на молдавські товари нижчий, ніж очікувалося – європейський ринок і так перенасичений сільськогосподарською продукцією, особливо після того, як Росія ввела продовольче ембарго. У результаті навіть ті квоти, які були виділені країнами Європи для Молдови, не використовуються ними повністю. Наприклад, в 2014 р. яблук було використано лише 2% від квоти. В результаті, товарообіг в останні два роки падав і з країнами ЄС, на які раніше Кишиневом покладалися великі надії.

За даними Національного бюро статистики РМ, вже за підсумками 2015 р. загальний обсяг експорту з країни впав до рекордного значення за останні п'ять років. Він зменшився на 37% - до 1240 млн дол. При цьому обсяг торгівлі з країнами ЄС скоротився на 2,3%. Особливо сильно скоротилися поставки в Болгарію (-26%), Угорщину (-22%), Італію (-19%) і Литву (-49%).

У 2016 р. падіння обсягів експорту продовжилося. У січні-серпні за кордон було продано товарів на суму 1240 млн дол., що на 3,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року, поставки в Європу при цьому впали на 1,3% - до 784, 4 млн дол.

Однак і ці цифри можна вважати завищеними, оскільки більше третини всього обсягу експорту – це насправді реекспорт раніше ввезеної продукції. Як повідомляють органи статистики Молдови, він становить 36,9% загального обсягу експорту, тобто 457,7 млн дол. Сума реекспорту зросла на 2,6% порівняно з січнем-серпнем минулого року. При цьому лише третина таких товарів переробляється в Молдавії, а все решта вивозиться без переробки.

Новини за темою

У масових протестах 2015-2016 рр. значну частину становили молдавські фермери, які зазнали, мабуть, найбільш значних збитків від застосування двосторонніх санкцій. В результаті, домігшись відставки уряду, у січні 2016-го вони отримали нового прем'єра – Павла Філіпа, який незабаром після формування уряду зробив свої перші кроки назустріч Кремлю. Протягом цього року урядом було проведено ряд двосторонніх зустрічей та консультацій з російськими колегами, в основу яких лягла спільна розробка так званої "дорожньої карти з розвитку торговельно-економічних відносин між Росією і Молдовою на 2016-2017 роки". Документ складається з 13 пунктів, що стосуються ключових галузей, зокрема, торговельно-економічного співробітництва, транспорту, агропромислового комплексу, енергетики, бізнесу.

Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп Reuters

Помітне потепління у торгових відносинах між країнами почалося вже з липня 2016 р., коли Россільгоспнагляд дозволив 43-м молдавським підприємствам ввозити в Росію фрукти і ягоди.

В результаті за підсумками восьми місяців обсяг експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини виріс на 42%. За даними Євразійської економічної комісії, зростання показали постачання замороженої яловичини, молока, ріпчастої цибулі, капусти, винограду, яблук, абрикосів, вишні, черешні, сливи та інших ягід.

Серед інших видів експортної продукції збільшилися поставки деревини і целюлозно-паперових виробів – на 26%. Найбільше зростання показав експорт в Росію паперу та паперової тари.

Незважаючи на окремі успіхи, обсяги російсько-молдавської торгівлі поки залишаються низькими. Виправити становище покликана "дорожня карта" і подальше обговорення торговельних питань між Кишиневом і Москвою. У планах нового молдавського президента Ігоря Додона – не тільки скасування ембарго і відновлення безмитної торгівлі з Росією в рамках СНД, але і збереження зони вільної торгівлі з ЄС. У цих починаннях, він, безумовно, буде підтриманий діючим урядом країни на чолі з Філіпом. При цьому Росію може не влаштувати можливість реекспорту товарів з третіх країн, але, на думку Додона, вирішити це питання можна шляхом введення асиметричної торгівлі – коли молдавський експорт йшов би на європейський ринок безмитно, а імпортні товари з країн ЄС обкладалися б ввізним митом. З одного боку, це захистило б молдавських виробників, а з іншого – знизило б ризики реекспорту. Проте, чи погодиться з такими умовами Євросоюз – велике питання.

***

Як бачимо, динаміка економічних взаємин Росії з Молдовою і Грузією досить динамічна. При цьому обидві держави не відмовляються від своїх євроінтеграційних намірів, оскільки, маючи в своєму розпорядженні російський ринок, легше долати труднощі, пов'язані з освоєнням європейських просторів. Україна ж собі такої розкоші дозволити не може з відомих причин, тому змушена буде долати наявні труднощі в нерівних з "партнерами" умовах.

У сформованій ситуації не можна також виключати можливість відновлення в середньостроковій перспективі колишнього політичного діалогу у форматі "РФ – Грузія" і "РФ – Молдова", що знову буде грати не на руку Києва. Питання тільки в тому, що послужить основою для початку такого діалогу?

Можливість відновлення зовнішньополітичного співробітництва у форматах "РФ – Грузія" і "РФ – Молдова"

Сьогодні і в Грузії, і в Молдові влада вже виступає за активізацію політичного діалогу з Росією. Поки тільки з питання врегулювання наявних біля їх кордонів "заморожених конфліктів".

Так, нещодавно обраний президент Молдови Додон прямо заявив, що народ проголосував за зближення з Росією і вирішення придністровського конфлікту.

Ігор Додон Фото з відкритих джерел

Він зазначив, що вперше за останні сім років всі сили об'єдналися і "проголосували за дружбу з Росією, за нейтралітет, за православ'я, за об'єднання країни у вирішенні придністровського конфлікту". "У наступні півтора-два роки у нас з'являться хороші шанси, щоб почати вирішувати це питання. Чому я так думаю? Всім — і Росії, і Заходу — потрібен позитивний зразок того, як можна домовлятися. Після Криму, Грузії і багатьох інших подій потрібен приклад — яким чином вирішувати заморожені конфлікти", — сказав обраний глава держави. При цьому він висловив надію, що "Придністров'я стане таким прикладом".

Але, "для того, щоб зробити конкретні кроки, ми повинні дочекатися результатів виборів у Придністров'ї, які відбудуться на початку грудня. І вже на початку наступного року сісти за стіл переговорів і почати врегулювання цієї проблеми", — сказав він.

З Грузією складніше, оскільки з 2008 р. дипломатичні відносини між двома країнами розірвані, а їх відновлення поки не обговорюється. З 2012-го основний діалог ведеться в рамках женевських дискусій у форматі "Карасін-Абашидзе", в рамках якого статс-секретар, заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін і спеціальний представник прем'єр-міністра Грузії з відносин з Росією Зураб Абашидзе зустрічаються по 3-4 рази в рік, обговорюючи проблеми відновлення відносин. Їм багато чого вже вдалося зробити, але ці досягнення не відносяться до кардинальних рішень, а до локальних домовленостей: став простішим візовий режим, відкрилося авіасполучення, стали проходити товари через кордон і т. д.

Новини за темою

На думку Абашидзе, говорити про поліпшення відносин між Грузією і Росією поки рано. "Ніякого пом'якшеного тону не існує. Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією в 2008 році. Це найжорсткіша форма у взаєминах двох держав. Більш жорсткої форми у взаєминах не існує", — додав він.

В той же час, подальше поглиблення політичного діалогу сторін, у т. ч. і відновлення дипломатичних відносин, може відбутися в рамках пошуку компромісу в питанні примирення Грузії з Абхазією і Південною Осетією.

5 листопада Абашидзе в інтерв'ю телекомпанії "Руставі 2" заявив: "Питання відновлення дипломатичних відносин ніде не обговорюється, але якщо станеться дуже значне якісне просування, прогрес у відношенні питань, пов'язаних з Абхазією і Цхинвальським регіоном (Південною Осетією), то на якомусь етапі це питання може постати на порядку денному... Росія з початку цього року спростила візовий режим з Грузією і кількість виданих з їх боку віз значно збільшилася. Ми не можемо змусити Росію ще більше спростити або взагалі зняти його. Це повинні вирішувати вони".

Крім цього, до політичного діалогу "РФ-Грузія" закликає католикос-патріарх Всієї Грузії Ілія II, думка якого серед православного населення Грузії відіграє досить важливу роль.

"Як ви знаєте, я протягом 11 років був єпископом і митрополитом Цхум-Абхазії, і там конфлікту ніколи не було. З нами завжди мирно жили осетини. Ми цінуємо позицію Російської церкви, яка неодноразово заявляла, що визнає в цих регіонах юрисдикцію православної церкви Грузії. Те ж саме чітко було сказано на нашій зустрічі 19 листопада. Врегулювання відносин між Росією і Грузією дуже важливо, ми потрібні один одному", — зазначив Ілля II.

Георгій Квірікашвілі Фото з відкритих джерел

Також 26 листопада в Грузії було призначено новий уряд, який знову очолив Георгий Квірікашвілі. Напередодні свого переобрання він однозначно дав зрозуміти, що уряд Грузії буде продовжувати шукати шляхи для нормалізації відносин з Росією і в першу чергу в питанні невизнаних територій.

"Зрозуміло, з Росією продовжиться прагматична і збалансована політика в напрямку деескалації, однак це не відбудеться за рахунок обмеження суверенітету і національних інтересів Грузії. Зрозуміло, продовжиться дуже інтенсивна робота в напрямку примирення з Абхазією і Південною Осетією, і безліч тих проектів і кроків, які здійснені державою у минулий період, не лише продовжаться, а й значно розширяться в майбутньому в спектрі кроків у цьому напрямку", — заявив Георгій Квірікашвілі.

А враховуючи перемогу в 2016 р. на парламентських виборах політичної партії "Грузинська мрія", яка, прийшовши до влади ще у жовтні 2012-го, назвала одним з головних пріоритетів зовнішньої політики Грузії нормалізацію відносин з РФ, питання зближення двох країн стає справою часу. Тим більше, що в цьому році в грузинському парламенті вперше з'явилися явні прихильники зближення з Росією – партія "Альянс патріотів Грузії".

Дійсно, на даному етапі відновлення Росією конструктивного політичного діалогу з вищевказаними країнами можливо лише шляхом їх втягування у переговори щодо вирішення проблемних питань, пов'язаних з т. зв. "невизнаними республіками". При цьому наростаюче поглиблення економічного співробітництва сторін буде грати на руку Росії. Оскільки в рамках подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва з Грузією і Молдовою Москва, швидше за все, спробує залучити в якості торговельних партнерів Південну Осетію, Абхазію (ред. - в переговорах з Грузією) і Придністров'я (ред. – в переговорах з Молдовою), а потім домогтися максимальної інтеграції їх економік.

Новини за темою

У форматі "РФ-Молдова" цей процес вже почався 30 листопада в результаті підписання за підсумками засідання російсько-молдавської міжурядової комісії т. н. "дорожньої карти" двох країн з розвитку торговельно-економічних відносин на 2016-2017 роки. До складу молдавської делегації, за наполяганням російської сторони, були включені представники Гагаузії та невизнаного Придністров'я. Вони, за досягнутою домовленістю, повинні також брати безпосередню участь у реалізації зазначеної "дорожньої карти".

***

Як бачимо, застосовувана Кремлем тактика на пострадянському просторі приносить свої плоди. Країни, які в той чи інший час при безпосередній участі Росії отримали біля своїх кордонів території з "замороженими конфліктами", тепер починають "відтавати". Сьогодні вони прагнуть налагодити конструктивний діалог з Росією, щоб уникнути подальшої конфронтації. А адже минуло всього кілька років.

Для України все тільки починається, окупований Крим, а на сході утворилися "псевдореспублики". Ситуація дуже схожа з тією, з якою раніше зіткнулися і Кишинів, і Тбілісі, тому не варто виключати, що вже через кілька років влада і частина українського населення виступить за відновлення спочатку економічних зв'язків, а потім і конструктивного політичного діалогу з РФ.

Чи стане Україна в чергу за Молдовою і Грузією?

В результаті підписання Україною договору про ЗВТ, який почав діяти з січня цього року, товарообіг з Євросоюзом за результатами 9 місяців зріс на 6%.

У той же час нинішній рік для України закінчується із зростанням ВВП всього лише в 1%. Очевидно, ефект не був би таким сильним, якщо б не падаючий товарообіг з РФ, який міг би виступити своєрідним стабілізатором, що гарантує збереження значної частини експорту.

Запроваджена урядом Росії з 1 січня 2016 р. у відповідь заборона на ввезення українського продовольства одразу ж привела до падіння взаємного товарообігу вдвічі.

Так, експорт товарів з України до Росії в січні 2016-го скоротився на 48% – до 121 млн дол., а імпорт з РФ обрушився на 60,6%, або більш ніж у 2,5 рази – до 246 млн дол.

Новини за темою

За попередніми підрахунками, втрати України в цьому році від російської торгової і транзитної агресії складуть 900 млн дол. Про це заявила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.

"За нашими оцінками, втрати цього року будуть близько 900 млн дол. через фактичну транзитну і торгову агресію РФ. У зв'язку з цим Єврокомісія пішла на надання додаткових торговельних преференцій", – повідомила вона.

Фото з відкритих джерел

Разом з тим, вона додала, що "цей крок не перекриває навіть десятої частини наших втрат. За нашими оцінками, якщо буде прийнятий регламент, ми отримаємо в нашій торгівлі з ЄС 150-200 млн дол. При втратах, близьких до мільярда. ... Для нас важливо, щоб швидше йшло обговорення регламенту, оскільки для нас кожен день - це збитки", – додала Микольськая.

На цьому тлі в українському суспільстві, як в свій час і в молдавському, наростає невдоволення українською владою. Крім зростаючих тарифів, народ вимагає нормалізації соціально-економічного становища в країні.

При цьому в інформаційному просторі наростає зовнішній тиск на Україну з боку Росії з метою поступового переконування нашої країни в необхідності відновлення економічного співробітництва з Росією.

У листопаді голова комітету Держдуми РФ у справах СНД Леонід Калашников закликав Україну взяти уроки з молдавського досвіду. Він акцентував увагу на тому, що Україна зараз робить ті ж помилки, які свого часу вже зробили деякі країни СНД, які спробували зробити пріоритетним для себе європейський ринок. "Проблеми України можна пояснити на прикладі Болгарії і Молдови. Одна вже "наїлася" повноцінним членством в ЄС, а інша встигла відчути мінуси від асоціації з Євросоюзом, — зазначив політик. — Наприклад, в Болгарії за ці роки фактично повністю зруйновані промисловість і сільське господарство. Аналогічна тенденція спостерігається в Молдові, тому що асоційоване членство — це необхідність працювати за стандартами ЄС".

Україна, на відміну від своїх партнерів, продовжує "тримати удар" і нести всі тяготи обраного зовнішньополітичного курсу. У той час як Європарламент в черговий раз переніс розгляд нашого питання про безвіз, Нідерланди продовжують висувати Києву умови щодо асоціації, а застосована Кремлем тактика "батога і пряника" щодо деяких пострадянських країн почала приносити свої плоди.

Павло Горін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>