Україна пообіцяла МВФ легалізувати гральний бізнес. Чи варто чекати цього в 2018 році?

Законодавча заборона на азартні ігри в інтернеті не є ефективною, і онлайн-казино працюють у країні цілком вільно. Водночас уряд пообіцяв МВФ легалізувати цей вид діяльності до кінця 2018 року: бюджет країни потребує додаткових податкових відрахувань. Чи варто чекати легалізації вже цього року? Експерти оцінюють такі перспективи скептично

Україна пообіцяла МВФ легалізувати гральний бізнес. Чи варто чекати цього в 2018 році?
Фото з відкритих джерел

Ксенія Цивірко

Журналіст

Законодавча заборона на азартні ігри в інтернеті не є ефективною, і онлайн-казино працюють у країні цілком вільно. Водночас уряд пообіцяв МВФ легалізувати цей вид діяльності до кінця 2018 року: бюджет країни потребує додаткових податкових відрахувань. Чи варто чекати легалізації вже цього року? Експерти оцінюють такі перспективи скептично

Азартні ігри в Україні заборонено законом з 2009 року. У 2011-му депутати впровадили табу ще й на онлайн-казино, незалежно від того, в якій країні розташований ігровий сервер. Методи контролю за такими сайтами виявилися неефективними: азартні ігри з українського інтернету нікуди не зникли, але перестали обкладатися податками і приносити дохід у бюджет держави. За підрахунками Міністерства фінансів, азартні ігри змогли б приносити не менше 5 млрд грн додаткового доходу, причому частка онлайн-казино в цьому сегменті становить близько 20%.

Пограти в Україні не проблема

Мисливці за джекпотами на сьогодні мають у доступі понад 50 російськомовних сайтів, які формально заборонені в Україні та працюють за міжнародними ігровими ліцензіями. "Теоретично обмежити доступ до онлайн-казино в Україні можна було б. Але щоб це здійснити технічно, інтернет-провайдеру треба було б закупити обладнання вартістю приблизно в 2 млрд доларів. Звідки в провайдера такі гроші? Держава теж не може надати таку суму: у нас не вистачає грошей навіть на пенсії. Заборону на доступ до певних сайтів поготів можна обійти, враховуючи, що незабаром з'явиться глобальний супутниковий інтернет, який пообіцяв Ілон Маск. Тож сьогодні за вилученням серверів у компаній і проведенням обшуків стоїть звичайне здирництво", - вважає головний редактор журналу InternetUA Дмитро Сизов.

Новини за темою

Утім, будь-які законодавчі обмеження в Україні стало можливим обійти не тільки технічно, а й юридично. Наразі з традиційних азартних залучень офіційно дозволено тільки лотерею. На цьому ринку послуг діють три оператори: "Українська національна лотерея" ("УНЛ"), ТОВ "Патріот" і ТОВ "М.С.Л." За інформацією Антикорупційного комітету України, строк ліцензії у них закінчився ще в 2014 році, але вони досі працюють на законних підставах, нібито перебуваючи в процесі отримання нового дозволу. Під вивіскою лотерейних операторів компанії приймають ставки на спорт, хоча букмекерські контори в країні теж під забороною. Згадати хоча б обклеєні рекламою "Фаворит-спорт" і "Парі-матч" станції метрополітену. "Оператори ретельно прописують умови ігор так, щоб вони підходили під лотерейну ліцензію, хоча зовні ігри схожі на букмекерські", - підтверджує почесний президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев.

Лавіруючи в законодавчому полі, оператори державних лотерей так чи інакше залишаються у межах дозволеного, чого не скажеш про азартні ігри в інтернеті. Кілька років тому на просторах всесвітньої павутини заявило про себе "перше українське ліцензоване онлайн-казино" Sloto King. "Фанатам видеопокеру або слотів і рулеток від Igrosoft, MegaJack і Novomatic надано можливість грати в "рідному" інтернет-просторі за "рідну" валюту - українську гривню! Також, враховуючи законодавчі реалії, з'явилася можливість грати в ігрові автомати в наземних залах цілком легально - тільки з 2009 року ігрові зали стали іменувати "Миттєві державні лотереї", - йдеться на сайті Sloto King. "Зрозуміло, що онлайн-казино є незаконним. Але як ми можемо цю заборону реалізувати? Законом у нас заборонено робити ставки через платіжні системи. Але фактично в інтернеті все одно грають на гроші. Щоб заборонити якісь транзакції на певному сайті, до банку має надходити команда від СБУ", - пояснює директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Легалізація по-українськи

Враховуючи низьку результативність ухвалених майже 10 років тому законів, у Верховній Раді чекають своєї години близько десятка нових законопроектів, які пропонують легалізувати азартні ігри. Останній з них було зареєстровано ще в 2016 році. "Що тільки вони [закони] не пропонували: перший варіант – дозволити відкриття казино в 4- і 5-зіркових готелях; другий – відкривати казино в окремих районах; третій – казино дозволити, але щоб управління та затвердження відбувалося через місцеву раду", - каже Олександр Охріменко.

Деякі із законопроектів так і не було розглянуто і проаналізовано комітетами, деякі не схвалив Антимонопольний комітет. На думку експертів, прописані в законопроектах норми створюють передумови для появи монополій і негативного бізнес-клімату, що входить в інтереси провладних груп. Наприклад, у першому проекті закону № 3632 було запропоновано наділити правом видачі ліцензій лише одного оператора. Під час реєстрації законопроекту в 2015 році таким був тільки один оператор лотерейного ринку - "УНЛ", оскільки "МСЛ" і "Патріот" потрапили до санкційного списку, з якого їх було виключено тільки в травні 2018 року.

Другий спосіб сформувати ринок за своїми правилами – призначити непосильні фінансові зобов'язання. Так, у законопроекті № 4663 прописано, що щорічна плата за ліцензію становить від 6 тис. до 15 тис. мінімальних заробітних плат (тобто від 22,338 млн грн до 55,845 млн грн), не рахуючи окремої плати за ігрові столи та автомати. У наступному проекті цього закону (№ 4663-1) зазначено інший прайс: 50 млн грн одноразово за одну ліцензію. Для бізнесу азартних ігор важко оцінити справедливість сум, які пропонують депутати. Однак за кордоном ігрові ліцензії коштують набагато дешевше. Наприклад, гральна комісія Кюрасао в перерахунку на українські гривні стягує в якості реєстраційного внеску 950 тис. грн і щомісяця по 135 тис.; на Мальті реєстраційний внесок становить 68,9 тис. грн і щорічна плата – 262,2 тис. грн.

"Держава може запропонувати тільки одну альтернативу власникам казино, щоб їм було вигідно працювати в Україні. Це насамперед стосується самих гравців. Усе вирішує гравець: він піде туди, куди хоче. Якщо онлайн-казино будуть мати українську ліцензію, гравець почуватиметься більш захищеним. Тут є, куди звернутися, якщо раптом його обдурять. А якщо ліцензію видали на якихось Кайманових островах? Куди тут поскаржишся?" - розмірковує Дмитро Сизов.

У меморандумі МВФ Україна пообіцяла легалізувати азартні ігри до кінця поточного року і таким чином отримати додаткове джерело доходу в бюджет. "Можливо, цю вимогу і виконають, скасують заборони, ухвалять відповідні регулятивні норми як у частині контролю діяльності, так і для механізму обліку коштів в обігу, оподаткування. Однак без достатньої ревізії всієї системи правоохоронних органів, пронизаної корупційними зв'язками, в тому числі з боку представників грального бізнесу, виконати цю роботу успішно навряд чи вдасться в обіцяні в меморандумі строки. Швидше за все, буде ухвалено пакет законів і вжито показових заходів, достатніх для звітності перед МВФ для отримання кредитних коштів, а також для суспільства — для проведення чергової передвиборної компанії", - підбиває підсумки керуючий партнер юридичної компанії Worldwide LEX Сергій Сеник.

Ксенія Цивирко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...