ГУ Нацполіції

До поліції України за поточний рік надійшло 648 анонімних повідомлень про замінування. Усі вони виявились неправдивими. У середньому за місяць поліція отримує близько 60 таких телефонних дзвінків.

Популярна розвага телефонних терористів псує життя громадянам, порушує звичний і налагоджений процес роботи об'єктів інфраструктури, держорганів, торгових центрів і навіть шкіл. Додає роботи поліцейським, рятувальникам і медикам. І вносить елемент хаосу. Хто, навіщо, як часто і які саме об'єкти мінує, з'ясовували на 112.ua.

За даними поліції, з 648 неправдивих повідомлень про замінування найбільше таких дзвінків зафіксовано в Києві – близько 150. Трохи рідше "мінують" в Одеській області, там до поліції надійшло 115 таких повідомлень.

Найчастіше жертвами анонімів стають адмінбудинки органів влади (202 рази мінували), приміщення транспортної інфраструктури (111), житлові приміщення і готелі (92), установи та організації (48).

Новини за темою: У Києві "замінували" 6 ТРЦ, два вокзали, дві станції метро, готель і телеканал

Бум неправдивих повідомлень про замінування припав на 2014 рік. Так, тільки в Києві в 2014 році поліція зафіксувала 388 дзвінків про замінування того чи іншого об'єкта. Для порівняння – у 2010 р. правоохоронці столиці отримали лише 10 помилкових повідомлень про замінування.

Офіційні дані поліції Києва говорять самі за себе, з початком Революції гідності й АТО кількість помилкових повідомлень зросла в десятки разів: у 2011 році було зафіксовано 30 повідомлень, у 2012 році – 41, у 2013 році – 80, у 2014 році, як уже згадувалося, - 388, у 2015 році – 188, у 2016 році - 237, за 10 місяців поточного року – 133.

"Найбільша кількість повідомлень про те, що закладено бомбу, протягом 2017 року було зареєстровано в Печерському районі Києва – 35 фактів, у Шевченківському – 24 і в Солом'янському – 17. Переважно аноніми "мінують" такі об'єкти: урядові, державні та адміністративні будівлі, станції метрополітену, судові установи, залізничні та автостанції, аеропорти, торгові центри, готелі. Іноді – мости, підприємства, телеканали, житлові будинки", - розповіли 112.ua в поліції столиці.

З відкритих джерел

Сказати, хто саме найчастіше "мінує", не береться ніхто, але є в "мінерів" одна загальна риса – нереалізована злість. Зателефонувати і замінувати, наприклад, школу може восьмикласник, який не хоче писати контрольну. Або ж пенсіонер "замінував" Кабмін, тому що не вистачає грошей заплатити за комуналку. Або п'яний слюсар "мінуванням" метро висловив свій протест проти низьких зарплат. Або це робиться свідомо, наприклад, щоб зірвати роботу суду.

"Це можуть робити люди, в яких є якісь невідреаговані емоції. Агресія, злість, обурення, гнів є настільки значними, що, не маючи можливості направити їх на місце поразки, вони вибирають такий шлях. Тобто, як варіант, не маючи можливості виплеснути гнів на конкретну людину, людина спрямовує енергію таким чином. Бувають випадки, коли це відбувається через безсилля. Але, як правило, це стається через дурість. Або коли має місце бути психіатрія і людина може вважати себе всесильною. Також це може бути людина у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, неповнолітня людина. Психологічний портрет "мінера" описати складно", - розповіла 112.ua психолог Катерина Проноза.

Новини за темою: Повідомлення про замінування аеропортів у шести містах виявилися неправдивими

Кожне таке повідомлення ретельно перевіряється. Під час перевірок задіяно слідчо-оперативна групу, піротехніків, кінологів зі службовими собаками, кілька екіпажів патрульної поліції, рятувальників і бригаду швидкої допомоги. Людей під час таких перевірок з будівель евакуюють.

При цьому залежно від складності й кількості об'єктів, як розповідають поліцейські, може бути залучено додаткові групи фахівців-вибухотехніків і кінологів, а також рятувальників та аварійних служб міста.

"Під час здійснення перевірки житлового будинку на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструкцій, схожих на вибухонебезпечні предмети, вибухотехніки використовують спеціальне обладнання, яке є в складі пересувного вибухотехнічного комплексу: вибухонебезпечний костюм, гідродинамічний руйнівник, маніпулятор, міношукач, комплект для дистанційного відкриття дверей і переміщення предметів, генератор перешкод тощо", - розповідають у поліції Києва.

Але найбільшу кількість незручностей, звичайно, завдає неправдиве повідомлення про мінування станцій метрополітену. Незручностей насамперед для пасажирів.

За три роки в Києві 149 разів "мінували" станції метро. За словами спікера столичного метрополітену Наталії Макагон, на щастя, за цей період не було знайдено жодного вибухонебезпечного предмета, як повідомлялося по телефону.

"Ми працюємо з великим пасажиропотоком, наразі такі телефонні дзвінки надходять не тільки до нас, а й до інших місць масового скупчення людей, аеропортів, торгових центрів. Коли отримуємо такі повідомлення, здійснюються детальні огляди із залученням кінологів, піротехніків. Тривалість перевірки є різною, її здійснюють правоохоронні органи. Функція метрополітену – евакуювати пасажирів і за можливістю, залежно від ситуації, організувати рух на тих ділянках, де це можливо", - розповіла Макагон.

До перевірки таких повідомлень у метрополітені ставляться дуже серйозно, правда, при цьому відзначають невдоволення пасажирів. Що загалом і не дивно: "Від пасажирів, хотілося б більшого реагування, без затримання. Часто ми вже на сьогодні стикаємося з тим, що люди кажуть: "Та, це знову зателефонували, скільки можна, набридло". Ми теж не в захваті від цих дзвінків, нам потрібно переривати весь процес перевезення, але тим не менше дуже серйозно підходимо до кожного з них. І вважаємо, що не можна якось неуважно поставитися до нього, і щоразу здійснюється ретельна перевірка", - говорить Макагон.

З відкритих джерел

Не так давно багатотисячну юрбу повідомлення про мінування застало в одному зі столичних клубів, де шанувальники чекали виступу британського дуету Hurts. Перевірка будівлі правоохоронцями тривала декілька годин, весь цей час люди чекали на вулиці. Багато хто люто висловлювали своє обурення ситуацією, що склалася, але були й ті, хто поставився до цього з гумором. "Напевно хтось запізнювався на концерт", "Квитка не вистачило", - змагалися в дотепності шанувальники. Інші будували конспірологічні теорії, стверджуючи, що це все підлаштовано спеціально, щоб відсіяти частину публіки, яка не поміститься в залі. Треті вимагали терміново повернути гроші. У будь-якому випадку людям було несолодко.

Як розповідає Проноза, евакуація як наслідок анонімного телефонного дзвінка про мінування — це завжди стрес для людини. Як би вона не храбрилася: "Усе, що пов'язане з ризиком для життя, все, що пов'язане з ризиком для здоров'я і повноцінного існування оточуючих, — це стресова обставина. Тому, коли закривається метро, інформація про те, що надійшов сигнал про замінування чи можливий вибух, не розголошується до того моменту, поки не сталася НП. Це робиться для того, щоб запобігти появі стану паніки в достатньо великої кількості людей, що може призвести до плачевних наслідків. Саме тому це карається кримінально".

Крім того, подібного роду ситуації є небезпечними ще й тим, що людей, які могли знати, що таке по-справжньому "заміновано", що таке "вибух" або "масове ураження", у Києві, як і по всій Україні, більш ніж достатньо. І їхня реакція може бути непередбачуваною: "У Києві достатня кількість людей, які мають статус УБД, кількість тих, хто служили в зоні АТО, кількість внутрішньо переміщених осіб, тобто людей, які раніше опинялися в ситуації з ризиком для життя. Подібні ситуації можуть спричинити у них стан гострої стресової реакції, паніку", - додає Катерина Проноза.

Новини за темою: У Києві перед концертом Hurts повідомили про замінування клубу Stereo Plaza

Не менше проблем завдають неправдиві повідомлення про замінування торгових центрів. В одному з великих столичних шопінг-молів, який неодноразово стикався з подібними телефонними дзвінками, 112.ua розповіли, що до перевірок таких повідомлень також ставляться максимально серйозно: "Для персоналу регулярно влаштовують навчальні тривоги, внутрішня служба безпеки знає методи, як зробити це швидко та ефективно. Приємного в цьому, звичайно, мало: по-перше, це на півдня паралізує роботу ТЦ, по-друге, багато покупців після евакуації та здійснення перевірки не повертаються. Тобто ми ще й зазнаємо збитків. Та й люди реагують по-різному: хтось сміється, а когось подібні ситуації жахають".

Мінімізувати наслідки стресу в людини після евакуації в результаті повідомлення про мінування достатньо складно: "Усе це дуже індивідуально. Це все людська психіка, ми не знаємо, наскільки вона буде схильна до тієї чи іншої реакції, наскільки вона згенерує ту чи іншу форму прояву. Не виключено первинні гострі стресові реакції, це означає те, що людина, вперше потрапивши в таку ситуацію, дійсно панікує. Включаються усі захисні функції та механізми організму, і він перебуває у підвищеній мобілізаційній активності. Людина готова або ховатися, або тікати, або битися з ворогом", - розповідає Проноза.

Як бачимо, покарання, передбачене Кримінальним кодексом України за хибні мінування, є справедливим у своїй строгості. "Мінерам" загрожує від 2 до 6 років позбавлення волі, а за повторний "жарт" – від 4 до 8.

За поточний рік у Києві поліція повідомила про підозру 18 телефонним терористам.

Новини за темою: В Одесі затримали юнака, який повідомив про хибне мінування і вимагав 4 млн грн

***

Будівлю, у якій розташована редакція 112.ua, теж кілька разів "мінували". І з власного досвіду можу сказати, що приємного в цьому дійсно дуже мало. Крім того, що це відволікає від роботи мінімум на 40 хвилин, це ще й "лоскоче нерви". На момент, коли в будівлі лунає сирена і співробітників просять покинути приміщення для перевірки, на 99,9% є впевненість у тому, що повідомлення є помилковим, але 00,1% ...

Тетяна Святенко