Угорський прорахунок Євросоюзу і ризики, які він становить для України

Рішення про санкції проти Угорщини може негативно позначитися на авторитеті ЄС серед інших країн-членів і спричинити за собою небажані наслідки для України

Угорський прорахунок Євросоюзу і ризики, які він становить для України
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Рішення про санкції проти Угорщини може негативно позначитися на авторитеті ЄС серед інших країн-членів і спричинити за собою небажані наслідки для України

Кульмінацією непростих відносин Угорщини та ЄС стало недавнє рішення 448 депутатів Європарламенту застосувати санкції проти цієї країни. Будапешт можуть позбавити деяких прав країн-членів, як, наприклад, права голосу в Європейській раді або фінансування з бюджету організації. Санкції планують запровадити у відповідності зі ст. 7 Лісабонського договору 2007 року через порушення владою Угорщини свободи вираження, академічних свобод, незалежності судової влади, виборчої системи, неналежного поводження з нацменшинами, біженцями, мігрантами, а також за підозрою в корупції. За іронією долі, санкції підтримали навіть у парламентській групі "Європейська народна партія", куди входить партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Щоб обмежувальні заходи набули чинності, їх мають підтримати 72% країн-членів ЄС.

Новини за темою

В Угорщині дійсно існують перераховані проблеми. У 2015 році голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер жартівливо назвав Віктора Орбана "диктатором" за його заяву про намір побудувати в Угорщині неліберальну державу на національних засадах, як у Росії і Китаї. Маючи абсолютну більшість у парламенті, партія "Фідес" внесла поправки до Конституції країни, які б дозволили посилити контроль виконавчої влади над судами, мас-медіа, банками, позбавити понад 100 релігійних груп статусу "церков". Близько 60% інформаційних ресурсів Угорщини належать бізнесменам, пов'язаним із партією "Фідес", практикуються звільнення опозиційно налаштованих чиновників, журналістів. Партія "Фідес" обіцяла слідкувати за неурядовими організаціями, які підтримують міграцію, та обкласти 25% митами закордонні гранти. Орбан погрожував закрити Центрально-Європейський університет американського мільярдера Джорджа Сороса. За даними Ради Європи, місцеві цигани стикаються з дискримінацією у сфері побуту, працевлаштування, освіти та охорони здоров'я, незважаючи на те, що Угорщина дотримується політики рівності всіх етнічних груп. Уряд Орбана підозрюється в нецільовому використанні коштів, виділених із бюджету ЄС.

Євросоюз наступає на польські граблі

Санкції Євросоюзу проти Угорщини можуть негативно позначитися на авторитеті організації серед інших країн-членів. Орбан і його оточення подають рішення Європарламенту як помсту за те, що Угорщина відмовляється розмістити на своїй території до 1300 мусульман і стати країною мігрантів у рамках плану Єврокомісії з розселення 160 тис. біженців із таборів Італії та Греції. Складається враження, що перехід від дипломатії до санкцій щодо Угорщини є актом відчаю Європи внаслідок нездатності домовитися з Орбаном. Після перемоги на парламентських виборах навесні цього року партія "Фідес" перебуватиме при владі ще чотири роки. Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що вже давно не плекає надії переконати угорського прем'єра відійти від своєї жорсткої політики. На думку лідера Європейської народної партії Манфреда Вебера, підсумки голосування в Європарламенті кажуть про те, що терпець щодо угорського уряду вже урвався. З допомогою загрози санкцій Євросоюз розраховує налякати владу Угорщини.

Новини за темою

У випадку з Угорщиною єврочиновники допустили серйозний прорахунок і наступили на польські граблі. У грудні минулого року Єврокомісія порушила питання про запровадження щодо Польщі санкцій через судову реформу. Польський парламент, де домінує ультраконсервативна партія "Закон і справедливість" Ярослава Качинського, ухвалив закон, згідно з яким необхідно 2/3 більшості в конституційному суді, щоб оскаржити відповідність ухвалених законів Конституції, тим часом як раніше було достатньо простої більшості. Як і влада Угорщини, уряд Польщі виступає проти розміщення біженців на своїй території і проведеної ЄС політики "відкритих дверей". Однак санкції проти Польщі так і не було запроваджено, оскільки цю ідею підтримали лише кілька європейських держав, включаючи Німеччину, Францію, країни Бенілюксу та Північної Європи. Литва й Угорщина висловили солідарність із Польщею. Неможливо запровадити санкції проти країни-члена ЄС за клацанням пальців, оскільки це рішення мають схвалити парламенти більшості країн-членів.

Санкції можуть не настати й у випадку з Угорщиною. Варшава відмовилася брати участь у санкціях проти Будапешта. Сумнівно, що рішення Європарламенту підтримають в Італії, де при владі перебуває коаліція партій євроскептиків і популістів "Ліга Півночі" і "Рух п'яти зірок". Депутат від партії "Ліга Півночі" Маріо Боргезіо заявив, що Італія повністю підтримує Угорщину в протистоянні з ЄС з питань міграційної політики. Міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні підтримує Орбана. Навіть у Німеччині, яка дотримується політики "відкритих дверей", немає однозначного ставлення до Орбана. Берлін не влаштовує небажання Будапешта приймати біженців. Однак канцлер Німеччини Ангела Меркель виступила проти пропозицій членів її партії "Християнсько-демократичний союз" виключити "Фідес" із Європейської народної партії і запровадити санкції проти Угорщини. Популярна в Угорщині партія "Фідес" є партнером "Християнсько-демократичного союзу" на виборах до Європарламенту в травні 2019 року. На сьогодні санкції проти Угорщини підтримують канцлер Австрії Себастьян Курц, президент Франції Еммануель Макрон, а також лідер опозиційної Лейбористської партії Великої Британії Джеремі Корбін.

Новини за темою

У сформованій ситуації Орбан почувається на коні. Перед голосуванням у Європарламенті він заявив, що угорці захищатимуть свої кордони і самостійно вирішуватимуть, із ким жити. Також він сказав, що ЄС намагається видавити цілу націю із сім'ї європейських народів. Незважаючи на всі мінуси Орбана, йому вдалося об'єднати угорське суспільство довкола проблеми біженців. На останніх парламентських виборах за "Фідес" проголосувала більшість угорських виборців (44,87%). Угорський прем'єр просто реагує на запити своїх виборців. Понад 70% громадян виступають за те, щоб закрити кордони для мігрантів. Понад половину угорців вважають, що під прикриттям біженців можуть ховатися терористи. Угорське суспільство сприймає біженців і мігрантів із мусульманських країн як загрозу на тлі терактів у Великій Британії та інших європейських країнах.

Євросоюз демонструє свою слабкість у конфлікті з Угорщиною і Польщею, виглядає як паперовий тигр, який не здатний ні на що вплинути. Брюссель дискредитував себе в очах країн-членів своєю недовірою до національних урядів, бажанням з позиції сили насаджувати свою волю. Притлумлене ідеологією і проблемою міграційної кризи керівництво Євросоюзу в дусі казарменого соціалізму намагається стригти всі країни-члени під одну гребінку, ігноруючи їхні інтереси. Для Будапешта та Варшави, які не з чуток знайомі із соціалістичною моделлю розвитку, диктат Брюсселя мало чим відрізняється від лінії поведінки, яку диктувала Москва в роки "холодної війни". Міграційна політика та судові реформи не перетинаються з питаннями європейської безпеки та економічної інтеграції, заради розвитку якої створювався Загальний ринок. Своїми діями стосовно Угорщини та Польщі європейські чиновники власноруч підривають авторитет ЄС.

Ризики для України

Якщо Орбан почне розігрувати "російську карту" для шантажу європейців, то це може обернутися для України негативними наслідками. Відносини Києва і Будапешта є складними через розбіжності з приводу торішнього закону України про освіту, який передбачає повний перехід викладання на українську мову у всіх навчальних закладах країни, в тому числі в Закарпатській області, де проживає угорська меншина. Зараз Угорщина використовує мовне питання для шантажу України. Будапешт блокує переговори України з НАТО. У серпні Орбан заявив, що не вірить у реалістичність наших прагнень вступити до ЄС і НАТО, а метою Росії є збереження російського впливу в Україні. Також на зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним угорський прем'єр наголосив, що антиросійські санкції однаково шкодять Росії та Угорщини і через них втрачаються можливості.

Новини за темою

Орбан може почати спекулювати скасуванням антиросійських санкцій і зближенням із РФ, щоб пограти на нервах у Європи. Як підґрунтя для зближення з Росією угорці можуть пом'якшити чи скасувати санкції. Мовляв, раз у Брюсселі не хочуть рахуватися з думкою угорського суспільства, тоді Будапешт не дотримуватиметься загальноєвропейської єдності у зовнішній політиці. Антиросійські санкції є одним із найбільш характерних прикладів єдності країн-членів ЄС у міжнародних відносинах. Незважаючи на те, що 80% угорського експорту йде до ЄС, російський "Газпром" забезпечує понад 81,5% потреб центрально-європейської країни в природному газі. Частина угорського бізнесу орієнтована на російський ринок, і за роки санкцій його втрати становили 6,5 млрд дол. Українським дипломатам буде непросто переконати угорських колег не перетворювати санкції на інструмент тиску на ЄС.

Американські інтереси

Авторитарні тенденції в Угорщині не можуть не насторожувати США. Партія "Фідес" стала на шляху експорту демократії та американської неоліберальної моделі розвитку в Центрально-Східну Європу. Покійний сенатор-республіканець Джон Маккейн у свій час назвав Орбана "диктатором-неофашистом". У листопаді 2017 року угорська влада звинуватила США у втручанні у виборчу кампанію, після того як американський дипломат Девід Костеланчик заявив, що його країна виділить 700 тис. дол. на розвиток незалежних мас-медіа в Угорщині. Однак не варто робити поспішні висновки про те, що Штати обов'язково підтримають ЄС у конфлікті з Угорщиною, а не навпаки.

Адміністрація Трампа зацікавлена налагоджувати контакти зі спорідненими духом і підходами європейськими консерваторами на кшталт Орбана. Трамп і Орбан зроблені з одного тіста: обидва виступають за посилення міграційної політики, в обох політиків складні відносини з Євросоюзом. У відносинах США і ЄС існують конфлікти через збільшення американцями мит на європейську сталь та алюміній, їхній вихід із ядерної угоди з Іраном, визнання Трампом Єрусалима столицею Ізраїлю і вимоги збільшити витрати на оборону. Трампу потрібні "свої люди" в Європі, й угорський прем'єр довів, що підходить для цієї ролі. Орбан підтримав перемогу Трампа на президентських виборах у США в 2016 році, а в грудні 2017 року заблокував рішення ЄС про колективне засудження визнання Єрусалима столицею Ізраїлю.

Новини за темою

Заради зміцнення відносин з Угорщиною Трамп призначив на посаду посла свого давнього друга, бізнесмена Девіда Корнштейна. Раніше американське посольство очолювала член Демократичної партії Колін Белл. На думку Корнштейна, Трамп вважає Орбана дуже сильним лідером. Під час телефонної розмови Трамп закликав Орбана зміцнити південні кордони Угорщини. Йдеться про паркани з камерами спостереження, які було побудовано за розпорядженням Орбана на кордоні з Сербією та Хорватією для стримування потоку біженців і нелегалів і які стали об'єктом критики ЄС (як і проект стіни Трампа на кордоні з Мексикою). У 2015 році територію Угорщини перетнуло близько 400 тис. біженців на шляху до країн Західної Європи. Хороші відносини зі США цікаві Угорщині в умовах протистояння з ЄС.

Угорщина цікава американській компанії ExxonMobil як маршрут для збуту  природного газу з чорноморського шельфу Румунії (бере участь у його розробці) до країн Центрально-Східної Європи. До 2020 року планується побудувати газопровід на базі недобудованого трубопроводу "Набукко", який з'єднає чорноморські газові родовища Румунії з Угорщиною, Болгарією, Австрією. Угорщина зможе купувати 4,4 млрд куб. м румунського природного газу на рік і знизити залежність від блакитного палива з РФ. У разі реалізації проекту газопроводу "Північ-Південь" у рамках проекту Eastring, Угорщина зможе здійснювати транзит природного газу до Словаччини. Своїми діями Євросоюз створив фактори для зближення Угорщини зі США, у яких схожі підходи до вирішення міграційної кризи.

Георгій Кухалейшвілі, політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів