У пошуках ринків: Нові перспективи українсько-іранського співробітництва

У вересні Іран відвідало близько 50 представників українських ділових кіл задля формування майбутньої основи українсько-іранських відносин. На думку української влади та експертного середовища, з урахуванням можливої відміни з боку США та Євросоюзу торгового ембарго стосовно Ірану для нашої країни там відкриваються нові торговельні можливості

У пошуках ринків: Нові перспективи українсько-іранського співробітництва
Фото з відкритих джерел

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

У вересні Іран відвідало близько 50 представників українських ділових кіл задля формування майбутньої основи українсько-іранських відносин. На думку української влади та експертного середовища, з урахуванням можливої відміни з боку США та Євросоюзу торгового ембарго стосовно Ірану для нашої країни там відкриваються нові торговельні можливості

Іран останнє десятиліття жив із санкціями, які Захід наклав на країну у відповідь на активну ядерну програму, яку Тегеран започаткував всупереч волі міжнародної спільноти. Роки переговорів не давали позитивних зрушень, доки при владі був "яструб" Махмуд Ахмадінежад. Зі зміною президента відкрилися нові можливості для врегулювання "іранської проблеми". Цього року "шістка" посередників та Іран підписали план, який обмежує іранську ядерну програму, а Захід у відповідь знімає з Ісламської республіки санкції.

На перший погляд, події останнього тижня свідчать про позитивну динаміку на шляху виконання всіма учасниками Спільного всеохоплюючого плану дій (СВПД)  щодо іранської ядерної програми, від виконання якого залежатиме доля санкцій.

Зокрема, 19 жовтня відбулось перше засідання комісії країн "шістки" та Ірану, за результатами якого представник іранської сторони, заступник МЗС Ірану Аббас Аракчі заявив, що сподівається на виконання положень даного плану вже до кінця року. 18 жовтня президент США Барак Обама віддав наказ розпочати процес зняття санкцій з Ірану, а ЄС прийняв нормативний акт, що дозволяє увести в дію СВПД, де визначив необхідну процедуру для зняття всіх фінансових та економічних обмежень з Ірану.

Зазначене, безумовно, дає сигнал іноземному бізнес-середовищу, у т. ч. й українському, активізувати роботу на іранському ринку.

Водночас вказівка Барака Обами не передбачала конкретної дати зняття санкцій з Ірану, а лише визначила, що процес їх зняття розпочнеться після підтвердження Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) факту виконання Тегераном взятих на себе зобов’язань.

Згідно з повідомленням Reuters, у жовтні Адміністрація Барака Обами активізувала роботу на іранському напрямі і нагадала іноземним урядам та американським банкірам, що санкції проти Ірану досі чинні, тому поспішати інвестувати в Ісламську республіку не варто.

Новини за темою

Власну позицію влада США доводила своїм адресатам приватно. Держдепартамент розсилав такі застереження американським посольствам в усьому світі, нагадуючи про дію санкцій.

Ці застереження виникли на тлі повідомлень про зростаючу із серпня цього року ділову активність в Ірані іноземних держав та озвучені ними наміри поглиблювати торговельні відносини. Серед країн, представники яких вже побували в Тегерані, – Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Японія, Україна та Індія.

Українські можливості в Ірані та жорстка конкуренція

Про свій намір активізувати співробітництво з Іраном у зв’язку з очікуваним скасуванням санкцій українська влада офіційно заявляла ще у серпні. Керівники одразу двох українських відомств висловились за активізацію економічних контактів з Ісламською республікою.  

Зокрема, міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус зазначав: "…їду, скоріш за все, з міністром сільського господарства, великою групою підприємців та промисловців для того, щоб налагодити співробітництво з даною країною (Іран). Після зняття, як ми сподіваємося, санкцій США, там відкриються великі можливості. Минулого тижня ми проговорили з послом напрями співробітництва. Переважно це стосується промислових підприємств з метробудівництва, іншого машинобудування".   

У серпні Мінагрополітики оголосив про свій інтерес налагодити поставки зернових до Ірану, оскільки, за словами голови аграрного відомства Олексія Павленка, відкриття іранського ринку, згідно з попередніми розрахунками, дозволить нашій державі експортувати щонайменше 3 млн тон зернових на рік. Перспективною, на його думку, також була б організація поставок до вказаної країни м'яса птиці та яєчного порошку.

За оцінками керівника Черкаського регіонального центру з інвестицій та розвитку Дмитра Виноградова, "Іран у плані економіки - досить цікава для нас країна, з огляду на його домінуючу роль у Західній Азії, куди входять Близький та Середній Схід, Кавказ, зона Каспійського моря і Центральна Азія. Ісламська республіка також має амбіції створити єдиний економічний простір за участі країн цього регіону, що, безумовно, розширюватиме наші можливості". Він також зазначив, що "торгово-економічне співробітництво України та Ірану сьогодні обмежується сферою сільського господарства, зокрема, експортом українського продовольства (зернові та продукти їх переробки). За перше півріччя цього року в умовах санкцій, що, звісно, обмежує повноцінне співробітництво, Україна експортувала до Ірану сільгосппродукції на загальну суму 350 млн дол. Це насіння масляних культур (на 134,6 млн дол.), зернові (на 108,3 млн дол.) і олія соняшникова (на 99,4 млн доларів). Якщо усунути наявні обмеження, то для України відкриються нові можливості, які, щонайменше, дозволять збільшити експорт вітчизняних зернових, а також налагодити поставки продукції тваринництва (м'ясо птиці). Водночас Києву варто серйозно замислитися над можливістю розширення співробітництва з Іраном за програмами сільськогосподарського машинобудування, освіти і науки".  

Фото з відкритих джерел

Виноградов пояснює, що "сільське господарство наразі - слабка сторона іранської економіки. Воно практично не розвивається у зв’язку з відсутністю уваги до цього сегмента з боку держави. Зовнішньоекономічне співробітництво у даній сфері завжди буде актуальним для Тегерану, тому саме це може стати основою майбутніх ірансько-українських відносин. У нагоді стане багатий український досвід у цій сфері. А зосередитись необхідно не лише на банальних поставках готової продукції, а й освіті іранських сільгоспвиробників, застосуванні українських наукових розробок, створенні спільних підприємств у сфері сільськогосподарського машинобудування та переробки".

Водночас будувати якісь амбіційні плани, на думку експерта, Україні поки зарано. Офіційний Київ сьогодні однозначно зіткнеться на іранському ринку із жорсткою конкуренцію з боку Німеччини, Франції та Італії, на долю яких припадає 77% всього експорту Євросоюзу до Ірану, і ці країни є його основними європейськими економічними партнерами.

Керівник ДП НДІТЕХІМ Тамара Ковеня вважає, що "розвиток сільського господарства в Ірані, у т. ч. за участі української сторони, безумовно, призведе до поступового зростання попиту на мінеральні добрива, системні поставки яких може забезпечити наша держава. Хоча, знову ж таки, Україні доведеться конкурувати з Іраком, який в умовах зручного розташування та наявності необхідних потужностей у цій сфері має більші шанси на успіх".   

При цьому експерт переконаний, що у разі забезпечення українською владою позитивної динаміки співробітництва з Тегераном за вищенаведеними напрямами Київ може забезпечити собі доступ до іранських енергоресурсів та сировини, в числі якої така необхідна для вітчизняної хімії газова (комова) сіра, виробництва якої в Україні немає.

Хоча вже зараз необхідно зробити оцінку перспективі зняття з Ірану санкцій, оскільки це дозволить ефективніше застосувати економічний  потенціал нашої держави на цьому ринку та зменшить фінансові загрози.

Проблем не уникнути

Незалежний експерт Ігор Панкратенко в ефірі радіо Sputnik повідомив: "Коли були підписані віденські угоди, я сказав про те, що ми закінчили боротьбу за підписання угод, а зараз розпочинаємо боротьбу за виконання їх умов. Безумовно, цей шлях буде нелегким, тому що саме підписання документу мало що значить, особливо якщо якась зі сторін не захоче його виконувати".

Новини за темою

За його оцінками, існує багато ключових фігур, насамперед у Вашингтоні, які прагнуть завадити виконанню договору з іранської ядерної програми. "У США і, до речі, в Ізраїлі, що має значний вплив у даному питанні на американську політику, існує багато людей, які бажають зірвати ці віденські угоди. Ми вже зараз бачимо, що відносно Ірану з'являються нові вимоги та претензії Сполучених Штатів. У самій угоді також існує велика кількість слизьких моментів, які при бажанні можуть бути використані противниками домовленостей, щоб перервати процес їх виконання". За таких умов, на його думку, виконання угоди Іраном може затягнутися на декілька років, оскільки йому буде досить важко досягти того стану речей, який би сьогодні влаштовував і США, і ЄС".

Вбачається, що основними супротивниками цієї угоди в США є республіканці, які вже неодноразово, у т. ч. під час ключових дебатів в американському парламенті, намагалися зірвати досягнуті домовленості з Іраном з ядерної програми, але не змогли заручитися підтримкою достатньої кількості сенаторів. Вони навіть намагалися висунути Ісламській республіці додаткові вимоги щодо звільнення із тюрем американських ув'язнених в обмін на зняття санкцій.

1 жовтня, наприклад, палата представників США з подачі республіканців прийняла законопроект, який заборонив Білому дому знімати з Ірану будь-які санкції до того часу, поки Тегеран не відповість за всіма позовними заявами. Згідно з текстом ініціативи, Ісламська республіка має виконати усі рішення судів, що були винесені стосовно неї в період з 4 травня 2000 р. по 22 травня 2015 р. Поки цього не відбудеться, президент США не може скасувати раніше введені обмеження щодо Ірану. Іншими словами, цей законопроект не дає США повною мірою виконати свої зобов’язання в рамках домовленостей "шістки" та Ірану з ядерної програмі.

Фото з відкритих джерел

Вірогідно, республіканці також намагатимуться впливати на переговорний процес шляхом спекуляцій на тему війни у Сирії та участі Ірану у ній на боці президента Башара Асада. На Іран американці також тиснутимуть через Радбез ООН. Так, наприклад, 14 жовтня США обвинуватили Іран у порушенні резолюції Ради безпеки ООН через проведені ним 11 жовтня випробування високоточної балістичної ракети класу "земля - земля", а також запевнили світову спільноту, що обов’язково винесуть це проблемне питання на розгляд міжнародної спільноти.

Вбачається, що таким чином республіканці намагаються завадити збільшенню Іраном у разі скасування санкцій обсягів виробництва та експорту енергоносіїв на європейський ринок. Брюссель наразі також зацікавлений у поставках іранської нафти та газу до Європи аби послабити свою залежність від російського впливу. Але це зриватиме плани американських ділових кіл із закриття енергетичного ринку Євросоюзу сланцевим (зжиженим) газом власного виробництва. Законопроект зі створення таких передумов наразі проштовхується в Конгресі США Республіканською партією.

Якщо й надалі американською стороною здійснюватимуться заходи зі стримування виконання сторонами своїх зобов’язань у рамках СВПД, то цей процес, цілком вірогідно, може затягнутися до кінця 2016 р. У листопаді 2016 р. в США відбудуться президентські вибори, що, безумовно, призведе до подальшого перегляду американських зовнішньополітичних пріоритетів. Тому якою буде позиція Вашингтону стосовно іранського питання після цих виборів, невідомо.

У сучасних умовах потрібно також враховувати протиріччя у самому Ірані.  

Точка кипінні Ірану

7 жовтня духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що будь-які переговори із США заборонено, оскільки вони супроводжуються постійними неподобствами і можуть зашкодити Ісламській республіці.

"Шляхом переговорів американці намагаються впливати на Іран. Але в Ірані є наївні люди, які цього не розуміють", - говориться на веб-сайті духовного лідера у зверненні до командирів флоту Революційної гвардії Ірану.

Фото з відкритих джерел

У вересні Хаменеї також заявив, що після завершення переговорів зі США щодо ядерної програми Тегеран не має наміру продовжувати з Вашингтоном діалог з інших зовнішньополітичних питань.

Заяви Алі Хаменеї суперечать позиції президента Ірану Хасана Рухані, згідно з якою Тегеран готовий "сісти за стіл переговорів і з державами регіону, і світовими країнами, якщо це дозволить зробити майбутнє Сирії мирним і безпечним".

Вищевказане свідчить про зростаюче напруження в іранському суспільстві, що може призвести до розколу в країні на прибічників позиції аятола Алі Хаменеї та Хасана Рухані. Це, безумовно, матиме вплив на подальшу реалізацію СВПД, процес зняття санкцій з Ірану та його інвестиційну привабливість.  

Новини за темою

Що ж робити українській владі в цих умовах з урахуванням озвученої нею позиції щодо розширення зовнішньоекономічного співробітництва з Іраном?

Нафтові та фінансові санкції щодо Ірану, ймовірно, будуть скасовані упродовж перших трьох місяців 2016 р. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на західних дипломатів. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) завершить моніторинг ядерних об'єктів Ірану в січні-лютому, вважають джерела. Позитивна оцінка виконання Іраном ядерної угоди відкриє шлях до зняття санкцій. За словами одного зі співрозмовників Bloomberg, остаточне рішення щодо іранського питання буде прийнято не пізніше кінця березня 2016 р.

Враховуючи нинішню ситуацію та нестабільність позицій США та Ірану в питанні виконання СВПД, офіційному Києву варто утриматись від будь-яких кроків на іранському напрямі як мінімум до березня 2016 р. Проте працювати на перспективу не тільки можна, але й потрібно. Ті ж Німеччина, Італія, Японія, Індія вже почали зондувати Іран щодо можливого економічного співробітництва. Україні ж після економічного розриву з Росією життєво важливо шукати нові ринки.

Павло Горін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>