Тиск на Кремль: Як США пропонують позбавити Європу від російського газу

Тиск на Кремль: Як США пропонують позбавити Європу від російського газу
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Днями більшість законодавців у Палаті представників Конгресу США проголосували за законопроект H. R. 1616 про пріоритети США щодо диверсифікації джерел енергії, напрямів їх постачання та зміцнення енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи.

Цей законопроект розробили конгресмени Адам Кінзінгер, Брайан Фіцпатрік з Республіканської партії, Білл Кітінг, Вісент Гонзалез із Демократичної партії. Законопроект підтримали 391 з 435 членів Палати представників від обох партій.

Щоб мати силу закону, документ повинен знайти підтримку в Сенаті і з боку президента. Законопроект стосується енергетичної безпеки 21 країни Європи, включаючи Угорщину, Польщу, Чехію, Словаччину, Болгарію, країни Балтії, Албанію, Македонію, Україну. У ньому пропонуються шляхи скорочення їх залежності від поставок природного газу з Росії.

Законопроект Кінзінгера

Конгресмен Кінзінгер виступає за посилення тиску на Росію. В грудні 2014 року він заявив, що США не можуть залишатися осторонь і спостерігати за агресією в Україні, а в 2017 році підтримав Акт про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій.

Конгресмен США Адам Кінзінгер З відкритих джерел

На його думку, Америці немає сенсу йти на зближення з Росією без жодних підстав і поступок з її боку. Його новий законопроект завдає удару по газових інтересах Росії в Європі і, в разі набуття чинності, посилить ефект чинних антиросійських санкцій.

США мають намір створити умови для заміщення російського природного газу на європейському ринку, який є одним з основних джерел поповнення бюджету РФ.

Відповідно до законопроекту, США збираються допомогти країнам Центральної і Східної Європи та Єврокомісії скоротити залежність від постачання природного газу з Росії, що використовують їхню енергетичну залежність для політичного впливу, тиску і примусу.

Американські законодавці запропонували залучати державних, міжнародних і приватних інвесторів до фінансування будівництва об'єктів енергетичної інфраструктури для розширення напрямків імпорту природного газу, збільшення використання альтернативних джерел енергії.

Новини за темою

Протягом 2020-2024 років пропонується вкласти понад 1 млрд доларів у подібні проекти, надавати політичну і технічну допомогу для їх реалізації. Пропонується фінансувати будівництво трубопроводів, сховищ, терміналів для прийому скрапленого природного газу для постачання енергоносіїв з інших регіонів.

Також плануються інвестиції в будівництво електростанцій, що працюють на газі та вугіллі, мереж передачі електроенергії, сонячних, приливно-відливних електростанцій, вітрогенераторів.

Законопроект дає можливість надавати підтримку енергетичних проектів в ЄС на стадії ранньої і пізньої реалізації, які вплинуть на скорочення енергетичної залежності від Росії.

Для цих цілей американці створили в минулому році фонд USIDFC (60 млрд доларів), який отримав схвалення з боку президента США Дональда Трампа.

У березні 2019 року сенатори Рон Джонсон і Кріс Мерфі підготували законопроект про виділення 1 млрд доларів з цього фонду на фінансування енергетичних проектів у Східній Європі.

Комерційні інтереси США

Законопроект Кінзінгера вписується в пріоритети адміністрації Трампа, яка зацікавлена збільшити експорт американського скрапленого природного газу в європейські країни. Це відповідає інтересам американського бізнесу, особливо техаської газової компанії Cheniere Energy Inc., у якої є досвід постачання скрапленого природного газу в Великобританію та Грецію.

В законопроекті згадується можливість використання американської продукції та послуг, включаючи викуп боргів, страхування при реалізації проектів. У 2018 році США експортували близько 132 млн куб. футів (близько 4 млрд куб. м скрапленого природного газу в 10 європейських країн (зі східноєвропейських тільки в Польщу і Литву)).

Після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним в Гельсінкі в липні 2018 року Трамп заявив, що США будуть продавати скраплений природний газ в Європу і складуть конкуренцію російському газопроводу "Північний потік-2", що будується.

Проти будівництва даного газопроводу виступає влада Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Румунії, Словаччини, Чехії. У січні 2019 року посол США в Німеччині Річард Гренелл направив німецьким компаніям листи, у яких пригрозив запровадженням санкцій у відповідь на підтримку з їхнього боку будівництва "Північного потоку-2".

У листопаді 2018 року міністр енергетики США Рік Перрі закликав Угорщину і сусідні країни відмовитися від участі у проектах російських газопроводів "Північний потік-2" і "Турецький потік", за допомогою яких Кремль намагається зміцнити контроль за безпекою і стабільністю в Центральній і Східній Європі.

Голосування за законопроект в Палаті представників збіглося у часі зі спробами Росії переконати Данію дати дозвіл на будівництво ділянки "Північного потоку-2" в її водах.

Газопровід проходитиме від російських родовищ через води Фінляндії, Швеції, Данії та через територію Німеччини в інші країни Європи. Завершити будівництво планується до кінця 2019 року. Американці працюють над тим, як зірвати ці плани.

Альтернативи Вашингтону

Незважаючи на розбіжності, що є в сфері торгівлі, невдоволення європейців політикою протекціонізму американських властей стосовно виробників сталі й алюмінію, позиція Брюсселя і Вашингтона з приводу надмірної залежності Європи від російського газу збігається.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер критично ставиться до проекту "Північний потік-2" і вважає, що ніхто не повинен мати домінуюче становище на газовому ринку ЄС.

В Європарламенті був прийнятий документ про поправки до Газової директиви, згідно з якою трубопроводи з третіх країн до країни-члени ЄС повинні відповідати правилам для наземних трубопроводів (одна і та ж компанія – в даному випадку Газпром – не може видобувати і поставляти газ в Євросоюз одночасно).

Наднаціональні органи ЄС перешкоджають будівництву російського газопроводу, що грає на руку США, які готові запропонувати європейцям альтернативи.

Новини за темою

Найімовірніше, конгресмен Кінзінгер і його партнери розробили законопроект, щоб створити правові підстави для інвестування саме в ті енергетичні проекти на території європейських країн, які сприятимуть збільшенню поставок в Європу енергоносіїв зі США та країн, які є політичними партнерами.

У липні 2018 року Трамп і Юнкер домовилися збільшити постачання американського скрапленого природного газу зі США в європейські країни. Прес-секретар Єврокомісії Міна Андрєєва заявила, що ЄС підтримує реалізацію 14 інфраструктурних проектів зі зберігання і транспортування скрапленого природного газу з метою збільшити поставки палива на 15 млрд куб. м до 2021 року.

У європейських країнах уже функціонують 28 СПГ-терміналів. У 2017 році ЄС імпортував близько 30 млрд куб. м скрапленого природного газу, в той час як обсяг поставок газу по трубопроводах склав 212,6 млрд куб. м (частка Росії близько 40%).

До 2025 року прогнозується збільшення попиту на природний газ в ЄС до 409 млрд куб. м. Навряд чи США зможуть стати альтернативою Росії на газовому ринку Європи, але відхопити свій шматок пирога у них вийде. Крім Штатів підключитися та збільшити постачання скрапленого природного газу в ЄС може Катар.

На думку міністра енергетики Катару Мухаммеда бін Салех ас-Сада, вони планують до 2020 року збільшити обсяги виробництва скрапленого природного газу з 70 млн до 100 млн тон на рік.

США можуть підключитися до фінансування проектів будівництва газопроводів своїх партнерів в напрямку ЄС. Це стосується проекту газопроводу EastMed потужністю в 20 млрд куб. м природного газу на рік, про реалізацію якого домовилися Ізраїль, Греція, Кіпр та Італія в листопаді минулого року.

Карта ізраїльського газопроводу EastMed З відкритих джерел

Будівництво цього газопроводу оцінюється в 7,36 млрд доларів, він проходитиме по дну Середземного моря і з'єднає ізраїльські родовища Левіафан і Тамар з портом Отранто на півдні Італії.

Газопровід планується побудувати до 2025 року, але якщо до реалізації проекту підключаться американці, то, можливо, вийде запустити в більш стислі терміни. Американські інвестиції можуть посприяти розробці румунських газових родовищ.

Два роки тому американська нафтогазова компанія ExxonMobil розглядала можливість інвестувати 942 млн доларів у розроблення глибоководного газового родовища на блоці Нептун (84 млрд куб. м) на чорноморському шельфі Румунії.

З 2010 року є 47-кілометрова ділянка незавершеного газопроводу "Набукко" за маршрутом Арад-Сегед, який з'єднує газорозподільні системи Угорщини і Румунії, може використовуватися для поставок природного газу з родовища на блоці Нептун. Також існує проект газопроводу Baltic Pipe потужністю 10 млрд куб. м природного газу на рік, який може з'єднати родовища Норвегії із газотранспортною системою Данії й Польщі.

Інтереси України

Не випадково серед країн, які вказані в законопроекті Кінзінгера, згадується Україна. Києву вигідно, щоб стараннями американців європейці не купували природний газ, що поставляється російськими газопроводами "Північний потік-2" і "Турецький потік".

У разі їх введення в експлуатацію скоротиться транзит російського природного газу через територію України, що спричинить матеріальні втрати. У 2018 році транзит російського газу через газотранспортну систему України становив 86,77 млрд куб. м, що на 7% менше, ніж роком раніше.

Новини за темою

Представник акціонерного товариства Nord Stream 2 Єнс Мюллер вважає, що "Північний потік-2" не зможе замінити газотранспортну систему України. Виходячи з потужності "Північного потоку-2" і обох ниток "Турецького потоку" (31,5 млрд куб м), транзит російського газу через Україну скоротиться на більш ніж 50 млрд куб. м.

Україна продовжує залишатися залежною від поставок природного газу з-за кордону. У 2018 році поставки блакитного палива в реверсному режимі через країни Євросоюзу склали понад 10 млрд куб. м (власний видобуток становить 20,89 млрд куб. м).

Офіційно Україна не купує природний газ у російських компаній з 2015 року. Однак насправді імпортований із Заходу газ є російським, але вже купленим у західних компаній. Віце-прем'єр-міністр України Володимир Кістіон оцінює дефіцит природного газу в Україні на рівні 10-12 млрд куб. м на рік.

У лютому прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про плани збільшити видобуток природного газу в Україні в 2023-2025 роках. Аналітик Юрій Романенко вважає, що Україна може повністю покрити свої потреби в блакитному паливі за рахунок збільшення власного видобутку природного газу (при наявності іноземних інвестицій) і підвищення енергетичної ефективності комунального господарства.

Запаси природного газу "Нафтогазу України" складають 304,06 млрд куб. м. Американські капіталовкладення в газовий сектор України, як передбачає законопроект Кінзінгера, могли би посприяти енергетичній самодостатності нашої країни.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>