"Ти не людина, ти тінь": Як дурять українських заробітчан за кордоном

Робота за кордоном – далеко не завжди гарантія хороших грошей і можливості жити в гідних умовах. Для багатьох вона перетворюється на барак з вигрібною ямою замість туалету та одним душем на десятки осіб. Часто українські заробітчани опиняються на вулиці без засобів до існування та можливості повернутися додому, до України

"Ти не людина, ти тінь": Як дурять українських заробітчан за кордоном
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Робота за кордоном – далеко не завжди гарантія хороших грошей і можливості жити в гідних умовах. Для багатьох вона перетворюється на барак з вигрібною ямою замість туалету та одним душем на десятки осіб. Часто українські заробітчани опиняються на вулиці без засобів до існування та можливості повернутися додому, до України

Останню зарплату зазвичай не віддають

Польща – одна з найпопулярніших країн для українських заробітчан. Майже половина українців у країні працює нелегально і ніяк не захищена. "Простий український працівник, як би його оформили в Польщі – хоч з візою, хоч з договором, – як правило, не має жодних можливостей захистити свої права і себе", - розповідає 112.ua голова профспілки "Трудова солідарність" Віталій Махинько.

Замість заробітків люди часто опиняються в ситуації, коли не мають ні даху над головою, ні засобів до існування і не можуть виїхати назад до України. "Ми нині займаємося випадком хлопця, якого в Польщі запросив його давній знайомий. Він працював у передмісті Варшави в таксі Über. Хлопець приїхав за безвізом (на 90 днів). Працював 2 місяці. Йому надали житло і автомобіль. Хлопець 2 місяці пропрацював, і йому сказали, що він має віддати 1500 злотих. Забрали в нього паспорт і сказали, щоб відпрацьовував. У результаті він не має паспорта і не може повернутися до України, при цьому в нього закінчується строк дозволу на перебування в країні. У посольстві він дізнався, що за виготовлення документа, за яким він може повернутися додому, треба заплатити гроші, яких у нього не було.  Але, ба навіть, йому ніде жити і доводилося ночувати в машині. Сьогодні йому надала житло і купила продукти Міжнародна організація міграції. Ми ініціювали звернення до поліції. Питання вже вирішують", - розповів Махинько.

Він уточнив, що, незважаючи на те, що профспілка була змушена закрити "гарячі лінії" в Польщі (звернень було стільки, що співробітники були не в силах допомогти всім), люди все одно знаходять контакти, і щодня надходить до десяти звернень. У першу чергу допомогу отримують ті, хто вступив до профспілки ще в Україні, перед від'їздом до Польщі.

Новини за темою

За словами Махинька, одне з найпоширеніших порушень – це коли здебільшого польські роботодавці не виплачують людині останню зарплату: "Працівник повертається до України, наприклад, 3 вересня, і йому кажуть, що 15 вересня йому вишлють гроші, але насправді нічого не відбувається. Якщо пощастить і на підприємство прибуде перевірка за його скаргою, роботодавець розводить руками і говорить, мовляв, гроші ось, нехай приїжджає і забирає. А в людини, наприклад, закінчилася віза або вона за біометричним паспортом приїздила на 90 днів (за законом потім має перебувати в Україні мінімум 90 днів). А от коли через три місяці вона навіть і повернеться, з нею ніхто не стане розмовляти і грошей не повернуть. А гроші на дорогу буде витрачено".

Особливо несолодко доводиться мігрантам, які працюють у сільському господарстві в Польщі, каже Махинько: "Члени нашої профспілки на таких роботах не працюють, і ми нікому не радимо. Здебільшого людям доводиться жити в селах у жахливих умовах. Часто їх селять до бараків, де на десятки людей один душ, туалет – вигрібна яма на вулиці. До того ж, наприклад, на збиранні полуниці кілька днів заробляєш добре, потім починаються дощі, і ти сидиш ні з чим, проїдаєш вже зароблені гроші".

У Польщі майже немає компаній, які на 100% нормально працюють з українцями. Таких дуже мало, і, не знаючи детально ситуацію на ринку праці, самостійно їх знайти неможливо, розповідає голова профспілки "Трудова солідарність": "Більшість поляків, які беруть на роботу українців, мають свої координатори. Ми їх між собою називаємо наглядачами. І знаєте, не так поляки, буває, ставляться до нас, українців, як наші співвітчизники. Я в таких випадках згадую розповіді бабусі про поліцаїв, коли вони часом були страшнішими за німців. Дуже часто такі наглядачі просто мають за ніщо українців, ображають, матюкають".

Якщо людина обурюється або скаржиться, її можуть просто викинути на вулицю. "При працевлаштуванні багато агентств з найму в Польщі підсовують на підпис папір про розірвання договору за взаємною згодою, без претензій до роботодавця… з відкритою датою. І якщо щось не так, наприклад людина обурюється умовами проживання або несправедливою оплатою, у папір просто вписують дату", - каже Махинько.

Цю проблему змушені вирішувати десятки тисяч трудових мігрантів з України. Найближчим часом наша профспілка буде порушувати цю проблему.

Дуже прикро і те, що часто людям з двома вищими освітами в Польщі доводиться працювати на конвеєрі або рвати яблука, нарікає Махинько.

Ти не людина, ти тінь

Щоб працевлаштуватися в тих країнах Європи, де оплата праці та рівень життя вищі, ніж у Польщі, потрібні освіта та англійська мова. Цим можуть похвалитися далеко не всі заробітчани. З цієї причини їхня доля – безправне життя як нелегала.

"Норвегія не Польща. Тут, як і у Фінляндії, Голландії, Бельгії, високооплачувану роботу можна знайти за наявності освіти, яка підтверджує кваліфікацію, знання англійської мови на рівні не нижче intermediate. У Норвегії офіційно працюють кілька тисяч українців. Ті ж, хто не має освіти, не бажає вивчити мову, можуть розраховувати тільки на нелегальне працевлаштування, сезонну роботу або працевлаштування за схемами. Таких у Норвегії дуже багато. Переважно вони працюють на будівництвах або фермах (зарплати 10-12 євро на годину)", - розповів 112.ua експерт з питань трудової міграції до Норвегії Денис Вороненков.

Новини за темою

За його словами, "якщо ти нелегал, ти не людина, ти тільки тінь серед людей і маєш залишатися тінню". "Тебе ніяк не захищено, ти не можеш звернутися до поліції, розраховувати на медичну допомогу. Був випадок, коли українець, який працював нелегально, зламав ногу. Йому не допомогли в жодному лікувальному закладі Норвегії, тому що не мав страховки. Усі відмовили. Довелося самому, за допомогою знайомої медсестри, теж, до речі, українки, накладати собі шину", - розповів Вороненков.

При цьому явище українських нелегалів у Норвегії дійсно є дуже масштабним, і їм доводиться несолодко. "Я знаю історію одного заробітчанина, якому за час роботи в Норвегії вдалося накопичити 3 тис. євро, але він працював нелегально. Одного разу він попався інспекції праці. З'ясувавши, що він нелегал, вони викликали поліцію. Ті влаштували обшук і вилучили в чоловіка всі його заощадження. Повернути він їх так і не зміг, тому що йому не вдалося довести, що ці гроші було отримано легально. Зрештою його депортували, і він залишив країну ні з чим", - розповів Вороненков.

За словами експерта, "навіть якщо ти думаєш, що працевлаштований легально, зовсім не факт, що так само думає інспекція праці. "Інспекція в Норвегії є дуже активною. Можуть підійти навіть до людей на галявині, які підстригають траву, і поцікавитися їхніми документами, статусом. До українців вони особливо уважні, бо явище нелегалів дійсно є дуже масштабним. Українців дуже легко відрізнити за зовнішнім виглядом, вони не схожі на норвежців і вирізняються серед них, тому їх перевіряють першими", - розповів Вороненков.

Експерт каже, що роботодавці, які наймають нелегалів на роботу, найчастіше недоплачують. "Я не знаю історій, щоб не заплатили взагалі, але історії з недоплатами відбуваються повсюдно. У Норвегії прийнято працювати 37,5 годин на тиждень. 5 днів по 7,5 годин (півгодинну перерву не оплачують). У підсумку це 156 годин на місяць. Оплата є погодинною. Так от, нерідко роботодавець укладає із заробітчанином договір, наприклад, на 3000 євро за 156 годин, а працювати йому доводиться 200 годин, але за ті самі гроші. До мене зверталася людина, яка спочатку домовилася на роботу за 2500 євро на місяць (156 годин), а реально вона працювала всі 250 годин. Але, незважаючи на 100 годин понаднормової, отримувала ті самі 2500 євро, ні на цент більше. Я б порадив українцям, які працюють за кордоном, обов'язково вести свій погодинний табель. Але він є дійсним, тільки якщо роботодавець підписує табель. Але якщо ти працевлаштований нелегально або за однією зі схем, роботодавець нічого не підпише, і змусити його ніяк не можна буде", - розповів Вороненков.

Максимум, що можна зробити, – помститися: Наприклад, зателефонувати до інспекції праці. Штрафи в Норвегії дуже високі й можуть сягати десятків тисяч євро. Але! Після такого дзвінка нелегал сам потрапить під депортацію із забороною на в'їзд до країн шенгенської зони. Тому при нелегальному працевлаштуванні ризикують і роботодавець, і працівник.

З урахуванням того, що без знання англійської мови і підтвердженої освіти трудову візу до Норвегії отримати доволі складно, часто використовують схему відряджень, розповідає Вороненков: "Людину беруть, наприклад, на роботу в Естонії, де це набагато простіше, а потім компанія відправляє її у відрядження, наприклад, до Норвегії. Я знаю історію, коли інспекція праці прибула на одну невелику компанію (вони регулярно перевіряють усіх – і дрібних, і великих), де працювали працевлаштовані за схемою відрядження українці, і з'ясувала, що роботодавець з Естонії оформив компанію з порушеннями. Українцям наділи наручники і депортували їх із забороною в'їзду на п'ять років".

Експерт також зазначив, що багато роботодавців у ЄС недолюблюють українців, тому що ті можуть тікати. "Якщо знаходять десь оплату вище, вони просто їдуть, не кажучи ні слова. З іншого боку, роботодавцям доводиться миритися з українськими трудовими мігрантами, тому що їхня праця є набагато дешевшою, ніж громадян Євросоюзу", - підсумував Вороненков.

Новини за темою

При цьому недобросовісні роботодавці не проти гарненько заробити на приїжджих. "Деякі європейські роботодавці пропонують службове житло за ціною, наприклад, 200-300 євро на місяць з людини. Вони заселяють до квартири 11 осіб, наприклад, і беруть з них 2000 або більше. А насправді орендують її за 600-800 євро", - каже експерт.

З іншого боку, за його словами, у Норвегії можна бути впевненим у тому, що вас не поселять до барака, як у Польщі. Також навіть у будинку на 11 людей усе буде пристойно. "Норвегія – країна з дуже розвинутою системою доносів. Тут усі за всіма стежать, і якщо що – доповідають поліції. Тому і роботодавці, і працівники, особливо нелегальні, зацікавлені в тому, щоб усе було дуже тихо і без негативних для сусідів проявів: шуму, неприємних запахів. Я знаю історію двох хлопців з України, які винаймали квартиру в хлопця-інваліда норвежця. Вони поводилися дуже тихо, але сусіди помітили сторонніх і викликали поліцію. Обох хлопців виселили", - повідомив Вороненков.

Експерт попередив, що треба бути готовим до того, що дуже часто на українцях, охочих потрапити на роботу з високою оплатою за кордоном, наживаються агентства з працевлаштування. "Вони беруть, як правило, не менше 500-2000 євро за свої послуги і потім зникають або повертають гроші, але не всі. Слід бути дуже уважним. Звертатися тільки до тих агентств, які мають ліцензію. Ніколи не варто надсилати гроші за допомогою Western Union або Money Gram: як правило, у 95% випадків це обдурення і знайти кінці не вдасться. Ба навіть, я б радив, передаючи гроші за працевлаштування, обов'язково брати розписку про їхнє отримання і завіряти в нотаріуса. Але! Розписку слід брати не від імені фірми, а від імені конкретної людини, якій ви передаєте свої гроші. Фірму завтра можна закрити і відкрити нову, і довести нічого не вдасться. У розписці я б радив обов'язково вказувати, за що з вас беруть гроші: має бути вказано посаду, на яку вас обіцяють працевлаштувати за кордоном, країну, строк, у який вас працевлаштують. Тільки в цьому випадку ви можете розраховувати на захист правовими способами", - радить Вороненков.

Експерт розповів історію хлопця, м'ясника, який кілька разів потрапляв на шахраїв: "Заплатив загалом 5 тис. євро за працевлаштування в Канаді, Ірландії. І залишився в Україні ні з чим. Зрештою він здобув освіту і кваліфікацію харчового технолога, вивчив англійську так, що зміг скласти тест IELTS на хорошу категорію. Правда, він мав потім іншу проблему. Норвезький роботодавець не заплатив йому за понаднормові години, послав його в грубій формі. Хлопець виїхав до Канади, де знайшов нову роботу, але йому пощастило. Через тиждень після його виїзду до роботодавця прибула інспекція праці: було виявлено порушення, і тепер роботодавцю доведеться виплатити йому та іншим співробітникам усе, що він привласнив.

Замість заробітків – російська в'язниця

Незважаючи на масштабний потік нелегальних трудових мігрантів з України до країн ЄС, чимало людей, як і раніше, їдуть до Росії, хоча тепер про це не прийнято говорити вголос.

На відміну від ЄС у РФ не потрібно підтверджувати освіту, там немає мовного бар'єру і проблем з розумінням місцевого менталітету. У Росії затребувані висококваліфіковані та освічені кадри з України. "На деяких заводах російського військово-промислового комплексу кваліфікованим працівникам, які приїхали з України, одразу дають трикімнатні квартири. У Ханти-Мансійському окрузі на нафтогазових підприємствах половина працівників – українці", - розповідає 112.ua один з учасників ринку.

Новини за темою

У Росії на відміну від країн ЄС набагато вищі шанси стати жертвою злочинців або каральної машини правоохоронних органів. Правда, можливе і просте обдурювання.

Українська Гельсінська спілка з прав людини нині працює з проблемою українців, які, поїхавши на заробітки до Росії, потрапили до в’язниці. Як розповів 112.ua юрист центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини адвокат Євген Чекарев, з другої половини 2013 року донедавна практично в усіх великих українських містах стала з'являтися реклама роботи в Росії з високою зарплатою.

"Людям пропонували працевлаштуватися на посаду кур'єра. Тим, хто погодився працювати, давали гроші, щоб вони могли поїхати до Москви, а там їм давали завдання зняти квартиру в російському місті – це міг бути Краснодар, Смоленськ, Архангельськ, міста Сибіру. Після цього люди починали отримувати завдання доправити товар до якоїсь точки. Через деякий час люди розуміли, що насправді перевозять наркотики (курильні суміші). Вони телефонували роботодавцю і говорили, що відмовляються їх розповсюджувати. Ці суміші заборонено як на території України, так і в РФ. Після дзвінка протягом доби людей знаходила поліція, виявляли в них наркотики і закривали їх у СІЗО. У РФ передбачено покарання за таку діяльність від 4 до 20 років позбавлення волі. До нас за допомогою зверталися люди, яким дали реальні строки від 3,5 років до 20. Сьогодні багато з них сидять. Російські судді не беруть до уваги їхні аргументи про те, що їх завербували і вони практично стали жертвами торгівлі людьми", - розповів Чекарев, уточнивши, що нині відомо про 273 прізвища людей, які постраждали в такій схемі. "Це ті, хто звернувся за допомогою до Гельсінської спілки з прав людини. Але, за непідтвердженими даними, таких людей не менше 2 тисяч", - уточнив адвокат.

Як каже Чекарев, щодо вербувальників, які перебували в Україні (4 людини), вже порушено кримінальну справу. Слідство вже закінчено, і матеріали скеровано до Солом'янського суду. Також ще одну кримінальну справу розслідує Нацполіція.

Якщо цих вербувальників притягнуть до кримінальної відповідальності в Україні, це може полегшити доведення в російських судах того факту, що люди стали жертвами торгівлі людьми.

"І РФ, і Україна ратифікували Європейську конвенцію 1983 року про передачу засуджених. Тобто Росія та Україна можуть обмінюватися засудженими. Для цього вони можуть звертатися до Мін'юсту Росії або України. Нам відомо про 75 осіб, які звернулися з клопотанням про переведення з російських місць позбавлення волі до українських. Нині нам відомо про 32 осіб, яких перевели, і про 15 осіб, яким російські суди відмовили в цьому. Доля решти на цю хвилину вирішується", - розповів Чекарев.

Адвокат зазначив, що "є проблема". "Відповідно до процедури після клопотання особи про переведення суд України визнає вирок російського суду. Український суд зобов'язаний кваліфікувати скоєний злочин за Кримінальним кодексом України та призначити покарання згідно із законодавством України. Потім рішення скеровують у Росію, після чого російський суд визнає або не визнає рішення суду України. Але межі строків покарання в Україні та Росії відрізняються. Тому мають місце випадки, коли суд України ухвалює покарання більш м'яке, ніж це зробив російський суд. Наприклад, у Росії дали 15 років, а в Україні - 12 років. І в таких випадках російські суди відмовляють у передачі, посилаючись на те, що нібито строк відбуття покарання було зменшено несправедливо. Дуже важливо, щоб українські суди враховували цей момент", - резюмував Чекарев.

* * *

Практично всі експерти, з якими спілкувався 112.ua, погоджувалися, що в будь-якому випадку найбезпечніше знайти роботу в Україні, де громадянин як мінімум має можливості й інструменти відстояти свої права. Так, знайти високооплачувану роботу в країні нині не так просто. Але для тих, хто готовий працювати над собою, опановувати нові спеціальності, здобувати освіту, двері великих вітчизняних компаній завжди відчинять.

Та навіть менші гроші іноді краще, ніж животіти на вулиці європейського міста без засобів до існування і паспорта, жити в постійному страху перед депортацією, з приниженнями і відчуттям того, що ти не людина, а тінь.  

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів