banner banner banner banner

Турбоміністри, "антиколомойський" і земля: Заради чого Верховна Рада порушила карантин

Турбоміністри, "антиколомойський" і земля: Заради чого Верховна Рада порушила карантин
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Після кількох переносів пленарного засідання парламент зібрався нарешті позачергово. Причому аж тричі. В понеділок Верховна Рада провела одну за іншою три позачергові сесії, хоча регламент ВР і не передбачає подібного турборежиму. Депутати засідали у масках та рукавичках, аби не торкатися голіруч незручних питань. Таких мало бути три – призначення міністрів, закон про землю та "антиколомойський" закон, тобто документ, що має стати на заваді поверненню націоналізованих банків колишнім власникам. Решта питань порядку денного виглядали менш конфліктними. І стосувалися переважно коронавірусу.

Новини за темою

Епідемія під куполом

Загалом 30 березня парламент мав розглянути 13 питань. У цій чортовій дюжині – кілька антивірусних пунктів. Зокрема, законопроєкт щодо забезпечення лікування коронавірусу; законопроєкт щодо посилення соціальних гарантій у зв’язку з епідемією; законопроєкт, який регламентує експорт протиепідемічних засобів; законопроєкт щодо здійснення судового провадження під час карантину тощо.

Окремим блоком йшли кадрові моменти: призначення на посаду міністра охорони здоров'я Максима Степанова замість Іллі Ємця. А також – Сергія Марченка замість Ігоря Уманського. Іще Рада мала намір заповнити одну з урядових вакансій та віддати крісло міністра енергетики та вугільної промисловості Ользі Буславець.

З відставками парламент розібрався, можна сказати, граючись: звільнення Уманського підтримали 249 народних депутатів, звільнення Ємця – 271 нардеп. А от далі справа спочатку не пішла. Вдень парламентарі провалили обидва голосування за призначення нових міністрів – і за кандидатуру Сергія Марченка на міністра фінансів, і за Максима Степанова на посаду голови МОЗ. Повторне голосування за обох було успішним вже увечері – під пильним наглядом Володимира Зеленського, який особисто прибув "під купол". 

А от призначення міністром енергетики Ольги Буславець таки відтермінували. Це питання зняли з розгляду на прохання президента: Володимир Зеленський надіслав у Верховну Раду відповідний лист, повідомив зранку спікер Дмитро Разумков. Говорять, що кандидатуру Буславець депутатам показали за кілька годин до голосування, і ті навідріз відмовилися голосувати в таких умовах.

На додачу Рада провалила і голосування за зміни до Держбюджету. В зв’язку із карантином, котрий викликав падіння ВВП та промвиробництва, було запропоновано перейти в режим жорсткої економії (при цьому, одначе, прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевняв, що секвестр бюджету не передбачає скорочення витрат на інфраструктуру і розвиток, культуру і освіту), але одночасно спрямувати більше коштів на боротьбу з коронавірусом.

Та зміни до бюджету виявилися поставленими на паузу, натомість були ухвалені "антивірусні" закони. Із важливих законодавчих новацій слід відзначити ту, котру стосується можливості лікувати коронавірус засобами, котрих раніше не було у відповідних терапевтичних протоколах. Що ж, з ліками від "корони" експериментує увесь світ, тож тепер й Україна не стоятиме осторонь. А нагляне за процесом вже новий глава МОЗ.   

"Скинув негатив на прем’єра"

До речі, про очільника МОЗ. Цікаво, що за пару годин до голосування по відставці Ємця 112.ua зв’язався із прес-секретарем тепер вже колишнього міністра Артемом Дехтяренком. Той запевнив, що його шеф не збирається звільнятися. "Ілля Ємець жодної заяви про свою відставку не писав. Він прийшов на посаду задля проведення медичної реформи, фінальним результатом якої має стати державне медичне страхування. А також задля того, аби допомогти Україні подолати коронавірус. І він залишатиметься на посаді, доки не виконає ці завдання", – запевнив Дехтяренко.

Але парламент відкоригував наміри чиновника, маючи, вочевидь, для цього вагомі підстави. Передусім тому, що, за словами нардепа від "Слуги народу" Олександра Дубінського, Ємець збрехав керівництву держави про те, що захворів на коронавірус. Чим, звісно ж, неабияк налякав Банкову. Це ексміністр зробив буцімто для того, щоб якнайскоріше бути відправленим у відставку – попри озвучений публічно намір до кінця виконувати свою місію.

Та навіть якщо подібна версія є фантазією Дубінського, в бекграунді Ємця – ще один "зашквар": заява про те, що всі українські пенсіонери, зрештою, помруть від епідемії, і рятувати подібні потенційні "трупи" особливого резону нема.

Було б логічно, каже в коментарях 112.ua політолог Євген Булавка, якби відповідальність за подібні висловлювання та їхніх авторів ніс безпосередньо президент Зеленський, оскільки ці люди "прийшли до влади від його імені, та й парламент був сформований фактично під нього". "Але почекаємо результатів соцопитувань, які, до речі, покажуть ще й те, з яких джерел українці черпають інформацію. Бо в соцмережах Зеленський повністю програє, а на ТБ ситуація інша, але вона залежить від того, з ким з олігархів та власників ЗМІ він зумів налагодити контакт", – додає Булавка.

Водночас "Зеленський дуже вдало дистанціюється від промахів уряду. Так само робив і Порошенко, і Янукович, і Ющенко. Тобто цар хороший, бояри – погані. Всю провину за недоліки Кабміну валять на Шмигаля, а президент нібито не в курсі. Він зустрічається з парламентом, дбає про країну тощо… Зеленський вже трохи скинув негатив, звільнивши Гончарука. Якщо буде треба – звільнить і Шмигаля. Але дивлячись на всі останні події, на підкуп депутатів, не виключаю, що Зеленський буде розпускати Раду загалом", – зауважує політексперт Кирило Сазонов.

Сиди вдома – рятуй світ. І Коломойського

Відносно згаданого Сазоновим підкупу – історія окрема. Податковий комітет Верховної Ради лише з другої спроби підтримав урядовий законопроєкт №2571-д, який гарантує виведення з ринку неплатоспроможних банків та унеможливлює їхнє повернення ексвласникам. Цей документ, названий "антиколомойським", є важливим з точки зору співпраці з МВФ.

Бо однією з принципових умов отримання Україною траншу Фонду у 5,5 млрд доларів є врегулювання юридичних перспектив "ПриватБанку". Як відомо, МВФ вимагає від українського уряду прогресу у питанні стягнення компенсації з ексвласників націоналізованого "ПриватБанку".

Президент Зеленський опинився, таким чином, у ситуації малоприємного вибору між співробітництвом з МВФ та добрими відносинами з олігархом Ігорем Коломойським. Останній же, тим часом, вирішив вжити превентивних заходів й не допустити голосування по даному питанню взагалі. У соціальних мережах писали, що депутати проігнорували ранкове засідання комітету не просто так. Ширились чутки, ніби парламентарям пропонують від 30 до 60 тисяч доларів лише за те, щоб "захворіти" і не з’являтися у Раді.

"Депутати так зачастили хворіти на коронавірус, що у них виникла поважна причина не приходити на пленарні засідання. Благо, що привід – є", – коментує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

На сесії й справді були відсутніми біля сотні народних обранців. А з тих, хто знайшов в собі сили прийти, близько 15 осіб почували себе зле, поінформував глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. У подібні недуги, втім, не надто вірять експерти.

"Владі не вистачає голосів, але вона їх шукатиме. І сьогодні, коли призначатимуть нових міністрів, буде підігрування тим чи іншим політичним групам, аби згодом їх можна було залучити до голосування за потрібні закони. Тобто сьогодні відбудеться таке собі попереднє засідання, пробний камінь, який дозволить зрозуміти, чи є потрібні голоси", – ще зранку коментував Богдан Петренко.

Та голоси знайшлися: їх було 267, і цього вистачило, аби ухвалити "антиколомойський" закон в першому читанні. При цьому президентська фракція дала лише 198 голосів "за", але плече їй вчасно підставили "Європейська солідарність", "Голос", група "Довіра" і кілька позафракційних депутатів. Агітувати за прийняття закону до трибуни виходив особисто Петро Порошенко.

І останнє, що зробила Рада в понеділок, так це продовжила розглядати поправки до закону про землю. Доволі несподівано, бо ще зранку спікер ВР Дмитро Разумков нагадував: цього документу в порядку денному немає. Політолог Кирило Сазонов так пояснив його відсутність: "По землі Зеленський вніс ряд позитивних пропозицій: і по обмеженню гектарів, і по тому, хто саме може купувати землю – вийшов добрий проукраїнський закон, а тому спонсорам відразу стало нецікаво. МВФ також стало нецікаво".

А його колега Євген Булавка пояснив обережність в ухваленні закону про землю тим, що Зеленський втратив вплив на власну політсилу, котра ще недавно становила парламентське ядро. "Монобільшості у нас вже не існує, а конфлікти усередині "Слуги народу" стають вже гострішими", – каже експерт. Та й загалом, додає він, "ситуація все більше хаотизується і виливається у проблеми для країни".

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>