Цілком таємно: Навіщо чиновникам своя мобільна мережа і хто на цьому заробить

Утім, скільки потрібно грошей на проект, в Держспецзв'язку поки не говорять

Цілком таємно: Навіщо чиновникам своя мобільна мережа і хто на цьому заробить
Фото з відкритих джерел

Максим Яцков

Журналіст

Утім, скільки потрібно грошей на проект, в Держспецзв'язку поки не говорять

Не так давно Кабінет міністрів України розпорядився затвердити план першочергових заходів щодо створення Національної мережі мобільного зв'язку для державних органів на 2015 рік. З одного боку ця ідея несе благі наміри, але з іншого - як показує досвід попередніх спроб запуску "секретної мережі", все може закінчитися черговою розтратою бюджетних коштів і тільки.

Згідно з розпорядженням уряду, за червень Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації повинна підготувати технічне завдання на розробку ескізного проекту. Також повинен бути проведений аналіз законодавства та визначено необхідні зміни, підготовлені необхідні дозвільні документи та розроблені пропозиції, як забезпечити майбутныій мобільний держзв'язок радіочастотним ресурсом.

В Державній службі спецзв'язку і захисту інформації (Держспецзв'язку) вважають, що державі потрібна своя повноцінна окрема телекомунікаційна система, центр управління якої, включаючи функцію віддаленого управління ключами шифрування, буде знаходитися під контролем держави.

Новини за темою

  • 25.12.2014

Новини за темою

"Системи урядового зв'язку, які сьогодні експлуатуються Держспецзв'язку, надійні і добре захищені, але працюють тільки в кабінетах. Вимога часу — саме мобільність управління", – йдеться в заяві Держспецзв'язку. У службі також розповіли, що зараз у тестовій експлуатації у працівників силових структур, органів влади і збройних формуваннях в зоні АТО знаходиться декілька експериментальних терміналів стільникового зв'язку з функціями криптографічного захисту інформації "Обрій".

"Але на сьогоднішній день ця система не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Незважаючи на надійний криптографічний захист голосового трафіку, телефони з функцією шифрування використовують для з'єднання звичайні мережі стільникового зв'язку. Через що місцезнаходження абонента і перелік його з'єднань можуть бути розкриті. До того ж у зоні бойових дій місцезнаходження таких абонентів може бути виявлено засобами радіорозвідки", — пояснили необхідність створення мобільної мережі в Держспецзв'язку.

Чергова спроба

Примітно, держава вже не вперше береться за створення спецзв'язку для чиновників і військових. Так, у 2002 році був прийнятий закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку (НСКЗ). В законі було сказано, що мета створення НСКЗ — задоволення потреб органів державної влади в сучасних телекомунікаційних послугах. Побудова системи стартувала в 2005 році і тривала майже п'ять років, але з 2010-го проект НСКЗ перестали фінансувати з бюджету. Через що він був заморожений.

Після цього уряд вирішив, що спеціальний зв'язок повинен надати фіксований оператор зв'язку компанія "Укртелеком". Так, в ході приватизації "Укртелекому" в 2011 році її покупець – австрійський фонд EPIC (його дочірня компанія ЕСУ) - зобов'язався до травня 2013 року безкоштовно створити і передати в користування Держспецзв'язку національну фіксовану захищену мережу спеціального призначення.

Новини за темою

Але і ця мережа досі не працює, незважаючи на додаткове розпорядження Кабміну, що вийшла восени 2014 року. Генеральний директор "Укртелекому" Юрій Курмаз раніше заявляв, що мережа готова до експлуатації з квітня 2013 року. Держфінінспекція і СБУ вважають, що "Укртелеком" не виконав свої зобов'язання, а виділені з бюджету в 2012-му році 220 млн грн на будівництво мережі були розкрадені.

Фінанси співають романси

За оцінками президента телекомунікаційної компанії "Адамант" Івана Пєтухова, будівництво такої нової "секретної мережі" може обійтися державі в сотні мільйонів доларів. Для порівняння, у будівництво мережі "Київстар" було інвестовано 40 млрд грн.

При цьому велика кількість учасників ринку підозрюють, що і цього разу ідея зі спеціальним зв'язком може бути черговим розпилом бюджетних коштів. Навіть незважаючи на те, що в розпорядженні уряду вказано декілька можливих джерел фінансування проекту. "Звичайно, з точки зору національної безпеки, така система повинна створюватися на кошти замовника, тобто держави. Але якщо у неї не вистачить коштів, уряд може приймати рішення про залучення інших джерел фінансування. Наприклад, від НАТО, виробників обладнання, операторів зв'язку або міжнародних фінансових установ", — кажуть у Держспецзв'язку.

На думку Пєтухова, міжнародні компанії навряд чи зацікавляться будівництвом мобільної мережі для чиновників в Україні. "Але навіть якщо це і станеться, то вони, швидше за все, можуть дати тільки кредит. А кредит, як відомо, потрібно буде виплачувати", - зазначив він.

Новини за темою

Українські оператори зв'язку поки не коментують готовність взяти фінансову участь у будівництві національної мобільної мережі. Але як експерти вони готові виступити. "Беручи під увагу нашу технічну експертизу, державі, можливо, знадобиться наша допомога в питанні розробки плану і його технічної реалізації. Звичайно, ми повністю готові надати підтримку за допомогою нашої експертизи в галузі мобільного зв'язку, якщо будуть виникати якісь питання" - заявив директор з корпоративних регуляторних та юридичних відносин мобільного оператора life:) Дмитро Фурман.

Не в недалекому майбутньому

Втім, скільки потрібно грошей на проект, в Держспецзв'язку поки не кажуть. Рівно так само, як і не говорять, що буде представляти із себе ця мобільна мережа. "Зараз ми розробляємо пропозиції, на основі яких і буде прийматися рішення про технології. Треба передбачити відеозв'язок, закриту електронну пошту для держорганів, ми повинні будувати систему майбутнього, яка не застаріє в найближчі десять років", — зазначив голова Держспецзв'язку Володимир Звєрєв на нещодавній прес-конференції.

При цьому, за його словами, процедури узгодження вельми тривалі, тому з урахуванням часу на вибір і затвердження технологічних рішень, розробку проектної документації, проведення тендерів та встановлення обладнання система може бути розгорнута протягом шести років. Причому це у випадку, якщо не буде проблем з фінансуванням.

Екс-глава Національної комісії з питань регулювання зв'язку та інформації (НКРЗІ) Петро Яцук каже, що перед тим як будувати цю мережу, потрібно задатися питанням, чи може Україна собі це дозволити? Коли вона постійно бере кредити і перебуває в складних економічних умовах. "Така мережа - це дуже дороге задоволення, а абонентів там буде в ідеалі (якщо навіть всіх держслужбовців на неї перевести) 500 тис. Для мобільного зв'язку національного рівня це не такий великий обсяг абонентів, тому вона не зможе окупитися", - вважає він.

Новини за темою

"Коли я ще був у Держспецзв'язку, ми планували побудувати мережу державного зв'язку як віртуального оператора. Тобто отримати найкращі умови від діючих операторів і на їхній базі побудувати мережу, але не вийшло. Моя думка така: Україна зараз не може дозволити собі окрему виділену мережу", - каже Яцук.

Судячи з нинішнього економічного стану нашої країни, а також з урахуванням неоголошеної війни на сході, проблеми з фінансуванням неминуче виникнуть. А якщо гроші знайдуть, то не виключено, що вони будуть витрачені не за призначенням, як в попередні кілька разів. На думку Івана Пєтухова, урядовий проект більше схожий на утопію, ніж на реальність. Він вважає, що державі потрібно виставити проект диспетчерської мережі на тендер в різних містах і зобов'язати переможця надавати чиновникам послуги "секретного зв'язку" на пільгових умовах.

Максим Яцков, спеціально для 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>