Три стовпи виборчої кампанії фаворита: Через силу, але працює

Армія, мова, віра – це політична тріада, з якою чинний президент України Петро Порошенко має намір йти на майбутні в березні 2019 року вибори глави держави. І хоча тріаду міцно прописано в інформаційному просторі (реклама на ТБ, борди на вулицях), з її практичною реалізацією не все так гладко. Пожежа на арсеналі в Ічні, складності з мовним законом, відкладення надання Томосу – це всі іміджеві удари, які, втім, до виборів ще можна виправити

Три стовпи виборчої кампанії фаворита: Через силу, але працює
Офіційне інтернет-представництво Президента України

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

Армія, мова, віра – це політична тріада, з якою чинний президент України Петро Порошенко має намір йти на майбутні в березні 2019 року вибори глави держави. І хоча тріаду міцно прописано в інформаційному просторі (реклама на ТБ, борди на вулицях), з її практичною реалізацією не все так гладко. Пожежа на арсеналі в Ічні, складності з мовним законом, відкладення надання Томосу – це всі іміджеві удари, які, втім, до виборів ще можна виправити

Мовне питання – очікували іншого, але і так зійде

Після скасування мовного закону Ківалова - Колесніченка українська влада неодноразово висловлювала намір навести лад на цьому терені на власний розсуд. У 2016 році набув чинності закон про мовні квоти на радіо і телебаченні. На кінець першого пленарного тижня жовтня парламент нарешті взявся за розроблення нового документа про державну мову. У пропрезидентській фракції це питання назвали ключовим.

На розгляд депутатів, як відомо, було внесено чотири законопроекти, які розкололи сесійний зал парламенту. Так, фракція БПП підтримувала ухвалення законопроекту свого колеги Ярослава Лесюка, який багато в чому зберігав норми щодо використання мов національних меншин, прописані в скасованому Конституційним судом мовному законі Ківалова - Колесніченка.

Новини за темою

Їхні колеги по коаліції – фракція "Народний фронт" – виступали за комітетський законопроект 5670-д авторства групи депутатів, переважно від НФ. Цей документ передбачав серед іншого, що робоче спілкування має відбуватися українською мовою, як і діловодство і документообіг, також було прописано кримінальну відповідальність за наругу над державною мовою та впровадження інституту мовних інспекторів, які отримали право штрафувати за порушення норм закону. Нардеп Борислав Береза навіть назвав такі ініціативи спробою побудувати "мовний Талібан".

Такі розбіжності призвели до того, що в підсумку на табло системи "Рада" так і не з'явилися заповітні 226 голосів на підтримку того чи іншого законопроекту. Як пояснила в коментарі журналістам представник глави держави в парламенті Ірина Луценко, фракція БПП спочатку підтримала ініціативу свого колеги і виступила проти законопроекту 5670-д, оскільки проект НФ передбачає "репресивні методи вивчення української мови" та не відповідає рекомендаціям Венеційської комісії.

Утім, джерела 112.ua у складі фракцій коаліції називають причинами підтримки мовного законопроекту Лесюка президентські вибори, що наближаються, і бажання політтехнологів президента розширити електоральне ядро, "заграючи" з національними меншинами.

Новини за темою

У фракції "Народний фронт" своєю чергою критикували законопроект депутата Лесюка. "У світлі майбутніх виборів триває боротьба за те, хто буде в мовному питанні "царем гори", чий саме мовний законопроект підтримає сесійний зал. До депутатів підходили Сергій Березенко та Ірина Луценко і всіляко умовляли їх підтримати законопроект Лесюка, який фактично є оновленою версією закону Ківалова - Колесніченка. Наші порадилися і сказали, що за таке голосувати в жодному разі не будуть. Зрештою БПП довелося підтримати наш законопроект, оскільки інакше був би повний провал", - розповідають джерела 112.ua у фракції "Народний фронт". Під повним провалом, ймовірно, мається на увазі ситуація, коли президент опинився б у незручному становищі через невирішене мовне питання, винесене політтехнологами на рекламні щити.

Правда, щоб коаліціанти досягли консенсусу, з документа фронтовиків усе ж прибрали норму про мовних інспекторів. Хоча в підсумку документ після першого читання виявився більш жорстким, ніж той, що пропонувала фракція президента. Тепер чиновникам знову доведеться заспокоювати представників нацменшин, що закон про мову не зазіхає на їхні права.  

Склади горять, але питання із зарплатою можна вирішити

Президент – Верховний головнокомандувач, згідно з Конституцією. При цьому армія нині – інститут, якому найбільше довіряють українці. Петро Порошенко під час свого президентства приділяв армії особливу увагу. Він неодноразово одягав військову форму, їздив до розташування частин, передавав озброєння, нагороджував військовиків, був на фронті. У своїх промовах глава держави неодноразово наголошував, що "ми створили нову армію" після того, як її розвалили попередники, що "армія нас береже", "ми змогли зупинити агресора". Сам глава держави, за словами його радника Юрія Бірюкова, жертвує на армію "мільйони особистих коштів", а в період бюджетного процесу президент відстоює мільярди на оборонний сектор.

Цілком логічно, що армія стала для нього ідеологічним стовпом виборчої кампанії.

Утім, незважаючи на регулярні реляції щодо рекордних витрат на військовий бюджет, в армії все ще не має повного порядку. Реформи тривають, є проблеми з житлом для військовослужбовців, досі немає контрактного війська, великий відсоток суїцидів у ЗСУ. Не оминули армію також корупційні скандали - закупівля палива, озброєння і ремонт техніки за завищеними цінами.

Новини за темою

Крім того, є дві серйозні проблеми, з якими щось треба робити. З армії йдуть офіцери. Причина – низькі зарплати. Це визнав улітку міністр оборони Степан Полторак. І Порошенко неодноразово вказував, що оклади військовиків треба збільшити. "Рада національної безпеки і оборони України при затвердженні військового бюджету на 2019-й рік підтримала мою пропозицію збільшити грошове забезпечення українських вояків на 35-37%. Я впевнений, що треба продовжувати цю лінію і надалі", – сказав президент.

Він визнає, що "недостатня привабливість рівня грошового забезпечення, традиційні низькі темпи забезпечення житлом, хоча ми підняли їх, нерозвинена інфраструктура, тривалі побутові незручності в місцях постійної дислокації – усе це уповільнює процес професіоналізації української армії та сприяє відпливу вже добре підготовлених кадрів".

На виправлення всього цього потрібні гроші, і багато. Де їх брати – хороше питання.

Гроші потрібні й на вирішення іншої проблеми. Вже четвертий великий арсенал горів в останні роки. Цього разу в Ічні. І знову військовики і спецслужби не змогли запобігти трагедії. Ситуацією скористалися не то партнери, не то опоненти з НФ, які знову заговорили про необхідність звільнення Віктора Муженка з посади начальника Генштабу. Порошенко на диво не виключив можливість кадрових жертв, проте дав зрозуміти, що кадри всі проблеми не вирішать. Бірюков так само традиційно повторив про необхідність виділення 10 млрд грн на будівництво нових і надійно захищених арсеналів.

І якщо боротьба з диверсантами – це дійсно проблема, яку важко вирішити, то зробити людям приємне, підвищивши зарплати військовикам з нового року, влада все ж може.

Віра не тільки захистить душу, а й допоможе в боротьбі з агресором

З вірою в команди президента виходить краще. Принаймні, якщо судити за реакцією громадськості. Ні, Томосу Україна поки не отримала, однак Вселенський Патріархат зняв анафему з патріарха Філарета і предстоятеля УАПЦ Макарія та взяв під свою руку Київську митрополію. Києву було обіцяно – об'єднаєтеся та отримаєте свою незалежну церкву, визнану Константинополем. Зважаючи на реакцію офіційних осіб держави і церков, це цілком можна вирішити. Патріарх Філарет навіть заявив, що лише завдяки мудрості президента Україна отримає церковну свободу.

Новини за темою

Нагадаємо, тему автокефалії було порушено навесні під час зустрічі Петра Порошенка з керівниками парламентських фракцій. Однак схвалення необхідних для цього рішень кілька разів відкладали. Тепер надання автокефалії стає питанням часу. Втім, Порошенко вже заявив про це як про доконаний факт. "Україна отримала автокефалію. Вітаю всіх вірян з історичною подією… Рішення Синоду остаточно розвіяло фантазії та імперські ілюзії Москви", - написав Порошенко на своїй сторінці у Facebook. Щоб оцінити настрої тієї частини суспільства, яка підтримує цей крок, можна подивитися коментарі під постом президента.

Як раніше писав 112.ua, у команді глави держави розраховують навесні отримати приріст рейтингу до 8% від надання Томосу.

"До того ж церква є доволі ефективним інструментом мобілізації виборців", - кажуть співрозмовники 112.ua у складі фракцій коаліції. Навряд чи церковна тема зникне з інформаційного простору. Попереду об'єднавчий собор, який має обрати предстоятеля нового церковного утворення, яке і повинно отримати Томос про автокефалію. Серед претендентів на посаду предстоятеля джерела 112.ua у складі фракцій коаліції називають митрополита Вінницького і Барського Симеона, якого вважають близьким до президента Порошенка. Втім, прес-секретар патріарха Філарета Євстратій Зоря заявив, що УПЦ (КП) висуне саме Філарета на цю посаду.

Майбутнє ж УПЦ (МП) поки не визначене. Частина духовенства, ймовірно, перейде до майбутньої церкви. Патріарх Філарет заявив, що Києво-Печерська і Почаївська лаври мають перейти до єдиної церкви, що може призвести до нового витка напруженості, проте картинку чергової перемоги над "русским миром" у такому випадку забезпечено. А це консолідує патріотичний електорат. Крім того, у високих кабінетах обговорюють законопроект про визнання УПЦ (МП) Російською православною церквою в Україні, за аналогією з уже наявною Російською православною церквою за кордоном. Відповідна законодавча ініціатива може з'явитися в парламенті після надання Томосу про автокефалію, кажуть наші співрозмовники.

Ярослав Конощук

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів