banner banner banner

Тренд на дефляцію: Чим небезпечне зниження цін

Тренд на дефляцію: Чим небезпечне зниження цін
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

У 2019 році відбулося досить помітних змін у фінансово-економічній сфері країни. Наприклад, інфляція повернулася в розумні рамки – всього 4,1% за рік. Здавалося б, цьому факту варто тільки порадіти, хай і далеко не всі під час ажіотажу передноворічних покупок відчули цю низьку інфляцію в цінах.

Проте дані Державної служби статистики України про стан цін у грудні 2019 року змусили багатьох експертів синхронно заявити про небезпеку для української економіки.

Ціни падають. Ура?

9 січня міністр економіки України Тимофій Милованов у Facebook написав, що ціни в Україні почали падіння. Мовляв, минулий грудень став першим в історії незалежної України, коли в останньому місяці року було зафіксовано зниження цін – на 0,2%. Раніше ж мінімальна інфляція в грудні становила ті ж 0,2% у грудні 2011 і 2012 років.

112.ua

Чиновники пояснили, що трапилося "нетипове для грудня зниження цін" трьома факторами:

- ревальвацією гривні, яка склала 3,1% за підсумками місяця, що викликало зниження цін на імпортні товари;

- зниженням цін на природний газ на 11,2% за підсумками місяця, що було викликано зниженням світових цін на "блакитне паливо";

- насиченням пропозиції за окремими сегментами продовольчого ринку, що дозволило знизити ціну на м'ясо, цукор, масло і низку інших товарів.

У цілому зростання цін, або інфляція для України залишається більш звичним явищем.

112.ua

У 1993 році було зафіксовано рекорд інфляції в 10 256%, тобто ціни зросли в 102,5 разів. Потім ситуація покращилася, і з 1997 по 2014 рік офіційний рівень інфляції в Україні тільки тричі досягав позначки в 20%, з яких двічі припав на часи світових криз - у 1998 році (20%) і в 2008 році (22,3%). Після стрибка на 43,3% у 2015 році ціни знову почали знижуватися. Двічі, в 2002 і 2012 роках, в Україні фіксувалася дефляція за результатами року – 0,6% і 0,2% відповідно.

Чому падіння цін – погано для економіки

Дефляція не залишила байдужими експертів. Відзначаючи позитивні моменти зниження цін, начебто здешевлення деяких споживчих товарів і витрат виробників, в цілому експертна спільнота негативно сприйняла цей тренд.

Й ось чому:

- Існує ризик уповільнення зростання ВВП, а то і його зниження (на злитих аудіозаписах прем'єр Гончарук про це теж говорить).

"Якщо не змінити загальну економічну парадигму, нас чекає уповільнення інфляції майже до нуля і таке ж зниження темпів економічного зростання. При цьому облікова ставка дійсно може бути на мінімумі, і гривня буде стабільною. Тільки це не призведе до розблокування процесу кредитування підприємств. У нас вже був схожий період: дефляція в -0,5%, зростання ВВП на рівні 0%, облікова ставка НБУ на абсолютному історичному мінімумі - 6,5%, стабільна гривня. Це було в 2013-му році... Нічого не нагадує? Потім майдан, анексія Криму, війна на Донбасі".

(с) експерт у Growford Institute Олексій Кущ

- Ризик зниження виробництва, оскільки промисловість не зацікавлена або не може собі дозволити підтримувати виробництво на поточному рівні, не кажучи вже про його нарощування.

"Припустимо, підприємство склало виробничий план виробництва 100 ліжок і продажу їх по 100 гривень. Але поки товар було зроблено, ціна впала до 97 гривень, до чого виробник не був готовий. У результаті він повинен або продавати собі в збиток, або коригувати плани, наприклад, знижувати витрати шляхом виробництва, скажімо, 70 ліжок. А це означає скорочення "зайвих" робітників, зниження закупівель сировини, надходження доходів та сплати податків".

(с) фінансовий експерт Василь Невмержицький

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні за підсумками 11 місяців 2019 року вже знизилося на 1,2% у порівнянні з січнем-листопадом 2018 року.

- Бізнес не зможе підвищувати зарплати співробітникам.

"У таких умовах зростання номінальних зарплат на 16,4% у тривалій перспективі виглядає недозволеною розкішшю (на піку цього року в березні було +22%)".

(с) фінансовий експерт Андрій Блінов

- Можливе падіння рівня реальних доходів населення, адже зниження цін і доходів постарається компенсувати за рахунок персоналу.

"Показники індексу реальної зарплати за жовтень-листопад свідчать про те, що цей процес уже почався".

(с) експерт у Growford Institute Олексій Кущ

За даними Держстату, реальна зарплата в Україні за підсумками вересня була на 0,7% вища, ніж у серпні, а в жовтні вона становила 99,7% від реальної зарплати вересня, а в листопаді вже 99,5% від зарплати жовтня.

- Можливе падіння споживання з подальшими негативними наслідками для економіки.

"Якщо людина буде знати, що через 3 місяці вона зможе купити товар дешевше, умовно на 5%, то вона краще почекає. Тим самим виробник змушений знижувати ціну, що ще більше демотивує його нарощувати виробництво і призведе до ще більшого падіння цін, і буде далі заганяти економіку в "дефляційну пастку". Разом з тим у певних сегментах економіки можуть утворитися потужні монополії, які будуть нарощувати ціни в своєму сегменті товарів або послуг, але в цілому тенденція на дефляцію буде превалювати".

(с) експерт у Growford Institute Олексій Кущ

Що збирається робити влада?

Падіння цін і показників роботи промисловості викликало мляву реакцію чиновників.

Так, міністр економіки України Тимофій Милованов визнав падіння промисловості, але на прикладі розрахунків НБУ в металургійній галузі заявив, що виною цьому є падіння світових цін, а не дії влади і тим паче наближення дефляційної пастки.

Новини за темою

У НБУ в рамках традиційного коментаря за рівнем інфляції в 2019 році пораділи тому, що вдалося утримати інфляцію не вище 6%, пообіцявши підтримувати її у цьому коридорі і далі. При цьому в НБУ наголосили, що "низький рівень інфляції буде створювати умови для сталого економічного зростання, дедоларизації економіки та здешевлення кредитних ресурсів для бізнесу і населення".

На думку ж Олексія Куща, Україна може в 2020 році втрапити в "дефляційну пастку", яка може дорого обійтися країні.

"Як показує досвід Японії, яка потрапила в неї ще на початку 90-х років після рішення штучно зміцнити національну валюту єну щодо долара, дефляція може тривати дуже довго, іноді десятиліттями. Однак для розвиненої країни на зразок Японії, яка має досвід кількох десятиліть стійкого зростання економіки та запас міцності на майбутнє – це не так страшно. Україна такого досвіду і запасу міцності немає", - нарікає експерт.

Микита Синіцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>