banner banner banner banner

Транш МВФ як примус України до співпраці

Відносини МВФ і України зайшли в традиційний глухий кут. Від нас очікують створення "правильного" Антикорупційного суду і підвищення ціни на газ для населення. Зі свого боку влада намагається крутити – тобто і гроші фонду отримати, і не робити різких рухів перед виборами в 2019 році. Так коли ж чекати (і чи варто чекати) жаданого траншу?

Транш МВФ як примус України до співпраці
З відкритих джерел

Юрій Григоренко

Журналіст

Відносини МВФ і України зайшли в традиційний глухий кут. Від нас очікують створення "правильного" Антикорупційного суду і підвищення ціни на газ для населення. Зі свого боку влада намагається крутити – тобто і гроші фонду отримати, і не робити різких рухів перед виборами в 2019 році. Так коли ж чекати (і чи варто чекати) жаданого траншу?

Відносини України і МВФ знову увійшли в традиційну фазу – "вранці гроші – увечері стільці", вірніше "вранці реформи – ввечері транш". Те, що Україна систематично не виконує певні вимоги Фонду – стандартна практика. Причин тому багато – неузгодженість позицій гілок влади (Кабмін може пообіцяти, але Рада проти), непопулярний характер рішень, відсутність політичної волі і т. д.

На цей раз вимоги-очікування досить серйозні: швидше за все, поблажок не буде. Причина – практично повна відсутність прогресу в боротьбі з корупцією. Головні вимоги – створення Антикорупційного суду з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії (контроль призначення суддів незалежними експертами і розгляд судом всіх корупційних справ, а не частини) і підвищення ціни на газ для населення згідно з раніше затвердженою формулою.

Новини за темою

Нагадаємо, що 1 березня Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект №7440 "Про Вищий антикорупційний суд", проти якого виступали МВФ і Світовий банк. Профільний комітет парламенту не вніс на голосування законопроект з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Президент своєю версією законопроекту хоче "пропетляти" від вимог МВФ. Раніше це цілком вдавалося. Наприклад, в "довгий ящик" (мінімум на рік) пішло питання скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто земельної реформи. Рада проголосувала за мораторій, а президент підписав цей закон. Тобто одну з ключових вимог МВФ Україна успішно "поклала під сукно".

Але у випадку з Антикорупційним судом вперше за довгий час президент Порошенко "згадав" про суверенітет України і те, що, мовляв, це порушення Конституції та міжнародні донори не можуть диктувати Україні закони. Хоча, раніше під вимоги МВФ змінювалися закони і ніяких питань не виникало. Проте незалежний Антикорупційний суд може стати загрозою для багатьох політиків і чиновників. Західні партнери даремно бачать в Антикорупційному суді заставу початку реальної боротьби з корупцією. Правда, варто зауважити, що у нас можуть проводити реформи, нічого не змінюючи, здатність влади зам'яти або правильно "відформатувати" будь-яку реформу або благі починання в Україні відточена до блиску.

Щодо вимоги підвищити вартість газу для населення, то в передвиборчому році владі це електорально невигідно робити. Тому влада щосили торгується, щоб розтягнути підвищення на 1,5 року (щокварталу на 2-3%), не забуваючи інформувати потенційних виборців про те, що в опалювальному сезоні 2017/2018 ціни підвищуватися не будуть.

Новини за темою

Втім, це не всі вимоги МВФ. Раніше озвучувалися й інші: проведення широкомасштабної приватизації (під цю справу прийнятий однойменний закон), внесення змін у закон про пенсійну реформу, реформа енергетичного сектору та проведення земельної реформи.

До вищенаведеного списку додалося зовсім "непринципове" питання. Деякий час тому президент ініціював заміну податку на прибуток на податок на виведений капітал, називаючи це одним з головних пріоритетів на 2018 рік. Суть зміни – стимулювання інвестицій компаній, що в короткостроковому періоді могло призвести до істотного скорочення доходів держбюджету від надходжень податку на прибуток і було невигідно іноземним компаніям, які виводили з України дивіденди. МВФ виступив проти податку на виведений капітал. Втім, тимчасова відмова від цієї ініціативи – найпростіше і прогнозоване рішення, так як виконати інші вимоги МВФ буде куди складніше. Зі свого боку Мінфін все одно планує впровадити цей податок з 2019 року.

Зрозуміло, що українська влада регулярно веде діалог з МВФ щодо реалізації та "пом'якшення" вимог, чиновники навіть говорять про якийсь прогрес у переговорах, але, швидше за все, що в питанні Антикорупційного суду Фонд на поступки не піде.

Українська стійкість

Питання стійкості України лежить у площині макроекономіки. Затримка з отриманням чергового траншу від МВФ – головний ризик для фінансової стабільності. У короткостроковому періоді ситуація не наскільки сумна як здається.

За словами Григорія Перерви, генерального директора рейтингового агентства "Євро-Рейтинг", відсутність коштів МВФ у I півріччі ніяк не вплине на ситуацію в українській економіці. Україна в короткостроковому періоді має достатню "фінансову подушку", тобто рівень резервів НБУ, і нечутлива до відсутності коштів МВФ. Зараз має більший простір для відстоювання своїх інтересів у переговорах з МВФ. Крім того, у влади є "план Б" – Мінфін має намір до 2018 року випустити єврооблігації на суму 2 млрд дол.

Золотовалютні резерви НБУ за станом на 1 березня склали 18,4 млрд дол. Але НБУ прогнозує зниження резервів до 17,8 млрд дол. до кінця 2019 року замість раніше очікуваних 21,1 млрд дол. Причина – уряд та НБУ протягом 2018-2020 років повинні здійснити зовнішні виплати на загальну суму 20 млрд дол.

Проте Україні потрібно продовжувати працювати з МВФ, тому що іноземні інвестори дивляться на сам факт співпраці як на готовність України продовжувати реформи та створювати сприятливий інвестиційний клімат. Крім того, до отримання нового траншу МВФ прив'язані видача Україні макрофінансової допомоги ЄС і продовження програм кредитування інших міжнародних інституціональних інвесторів.

Новини за темою

За словами головного фінансового аналітика рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталія Шапрана, Україні важливі не стільки гроші МВФ, скільки його увага і розуміння інших наших зовнішніх кредиторів, що ми працюємо з Фондом.

"Публічний розрив відносин з МВФ негативно позначиться на можливості отримання зовнішніх позик (у т. ч. для приватного сектора). Це не обов'язково стосується всіх міжнародних кредиторів, але для багатьох позиція Фонду є індикативною", – додає Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

Єврокомісія ухвалила пропозицію про нову програму макрофінансової допомоги для країни (для підтримки економічної стабілізації та структурних реформ) на суму до 1 млрд євро. Перший транш у розмірі 500 млн євро може бути виділений Україні до кінця поточного року. Умови ще знаходяться на стадії розгляду, але оскільки допомога ЄС прив'язана до угоди з МВФ, то сюрпризів не буде – з України будуть вимагати певні кроки і подальше проведення реформ. Україна вже мала досвід невиконаних обіцянок перед ЄС (наприклад, автоматизація перевірки електронних декларацій і зняття мораторію на експорт лісу-кругляка), через що в минулому році не були отримані 600 млн євро третього траншу попередньої програми макрофінансової допомоги.

Крім того, Віктор Шулик припускає, що МВФ виступає свого роду гарантом захисту інтересів транснаціональних корпорацій, які працюють на нашому ринку і в перспективі можуть стати великими інвесторами в економіку (в т. ч. енергетику, машинобудування).

"Якщо буде затягування ситуації (як торік), катастрофи я не очікую, хоча деякі інвестори можуть так і "не дійти" в країну. Гірше, якщо зовнішні гравці (МВФ, ЄС, приватні міжнародні корпорації) консолідують зусилля з метою змусити країну виконувати всі умови. Методи можуть бути різними, і не обов'язково приємними, як для влади, так і для економіки в цілому", – зазначає Віктор Шулик.

Фінальна ціна неотримання траншу МВФ – недовіра інвесторів, зниження кредитних рейтингів країни, девальвація гривні, зниження золотовалютних резервів, що з урахуванням високих витрат за держборгом може призвести до технічного дефолту і необхідності чергової реструктуризації боргів. Але це вже зовсім песимістичний і малоймовірний сценарій.

Коли чекати транш?

Програма МВФ прийнята в березні 2015 року і закінчується в першому кварталі 2019 року. З 12 запланованих траншів від МВФ Україна отримала лише 4. На даний момент Україна отримала всього 8,7 млрд дол. із запланованих 17,5 млрд дол. У зв'язку з невиконанням вимог МВФ розмір очікуваного наступного траншу вже скоротився з 1,8 млрд дол. до 1 млрд. Максимум, що встигне Україна отримати до закінчення строку дії програми – 2 транші загальним розміром в 2 млрд дол.

Новини за темою

Терміни виділення траншу повністю залежать від готовності української влади виконати вимоги МВФ. З багатьох висловлювань і дій можновладців можна зрозуміти, що такого бажання немає або воно присутнє в такій мірі, що нівелює саму цінність зроблених дій (все зробити частково). У МВФ обіцяють четвертий перегляд програми кредитування вже до травня 2018 року, якщо у виконанні необхідних реформ у найближчі місяць-два буде прогрес. Чи може це гарантувати влада? Питання риторичне.

Експерти обережно оцінюють можливі терміни отримання траншу. "Рішення, які вимагає Фонд, м'яко кажучи, непопулярні, тому можуть бути реалізовані лише при розумінні безвихідності ситуації. Чим ближче до виборів, тим у владі менше бажання підвищувати тарифи і створювати ринок землі. А вже тим більше створювати непідконтрольний Антикорупційний суд та інші органи", – говорить Віктор Шулик.

За словами Григорія Перерви, терміни отримання чергового траншу МВФ спрогнозувати складно, так як вони залежать від виконання Україною низки вимог Фонду. Немає жодних гарантій, що Верховна Рада зможе ухвалити необхідні закони. Оптимістичні терміни – кінець квітня, реалістичний варіант – початок літа або ж його взагалі не дадуть до кінця дії програми (березень 2019). "Я думаю, що до виборів Україна не отримає транш МВФ, і це пов'язано, насамперед, з відсутністю в Раді стійкої коаліції", – додає Віталій Шапран.

Новини за темою

Зі свого боку Віктор Шулик допускає ситуацію, що до кінця І півріччя тиск зовнішніх гравців посилиться, внаслідок чого владі доведеться приймати рішення – йти на непопулярні кроки чергового траншу, але ризикуючи втратити контроль над ситуацією. Або намагатися шукати варіанти фінансування з інших джерел, зберігши хоча б поточні соціальні стандарти і шанси на виборах. Навіть при реалізації першого сценарію більш вірогідним видається перегляд програми в червні-липні (отримання фінансування в серпні-вересні – під початок опалювального сезону).

З урахуванням величезного держборгу і необхідності підтримувати довіру інвесторів Україна "приречена" на подальшу співпрацю з МВФ. У зв'язку із закінченням в березні 2019 року терміну дії програми співпраці, необхідно буде вести переговори про виділення нових кредитів. Зі свого боку НБУ вже планує проведення нових переговорів з МВФ. Такі наміри говорять про продовження нарощування держборгу...

Юрій Григоренко

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>