Трамп зрадив курдів: Сирійський удар Ердогана та його значення

Стараннями Трампа Штати втрачають імідж гаранта міжнародної безпеки, який претендує на роль світового лідера, і заробили репутацію неблагонадійного партнера. Фактично американці використовували курдів як гарматне м'ясо, а потім здали Туреччини. Далеко не пішли і європейці. Критикуючи політику Трампа, ані британці, ані французи, ані німці не спромоглися сформувати експедиційний корпус із 2 тис. вояків і відправити його до Сирії для зміцнення безпеки

Трамп зрадив курдів: Сирійський удар Ердогана та його значення
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Стараннями Трампа Штати втрачають імідж гаранта міжнародної безпеки, який претендує на роль світового лідера, і заробили репутацію неблагонадійного партнера. Фактично американці використовували курдів як гарматне м'ясо, а потім здали Туреччини. Далеко не пішли і європейці. Критикуючи політику Трампа, ані британці, ані французи, ані німці не спромоглися сформувати експедиційний корпус із 2 тис. вояків і відправити його до Сирії для зміцнення безпеки

Обстановка на півночі Сирії загострюється. Туреччина розпочала нову військову операцію під кодовою назвою "Джерело миру" на територіях самопроголошеного автономного утворення Рожава сирійських курдів. Турецькі сухопутні війська за підтримки авіації наступають на позиції створеного за підтримки США збройного формування "Сирійські демократичні сили". Позиції курдів обстрілюються бомбардувальниками й  артилерією. Президент Туреччини Реджеп Ердоган поставив завдання просунутися на 32 км вглиб території Сирії і створити на захоплених землях уздовж кордону Туреччини буферну зону. Сирійські курди оголосили мобілізацію і мають намір дати відсіч туркам. Нова військова операція Туреччини в Сирії є ще одним ударом по сучасній архітектурі міжнародної безпеки і може спричинити нову гуманітарну кризу. Вона свідчить про посилення регіонального впливу Туреччини на Близькому Сході та кризу міжнародного авторитету США та Євросоюзу. Це створює привід для більш агресивної поведінки інших центрів сили на міжнародній арені.

Новини за темою

Джерело миру по-турецьки

Зміст військової операції "Джерело світу" полягає в тому, щоб перервати сполучення між збройними формуваннями сирійських курдів з терористичною організацією "Робоча партія Курдистану". У турецькому уряді впевнені, що сирійські курди планували захопити частину території Туреччини та Іраку і створити курдську державу. На сьогодні "Сирійські демократичні сили" являють собою 100-тисячне, добре озброєне і загартоване в боях з ІДІЛ формування. Сирійських курдів навчали інструктори зі США, Великої Британії, Німеччини, на гроші цих країн закуповувалося зброю та екіпірування. У 2018 р. внаслідок терактів "Робочої партії Курдистану" загинуло 27 турецьких громадян. Ердоган діє на випередження. Аналогічні цілі турецька армія вже реалізувала під час військової операції "Оливкова гілка" в прикордонному сирійському регіоні Афрін торік і витіснила звідти "Сирійські демократичні сили". Тільки нинішня операція є більш масштабною.

Також турки збираються розмістити на захоплених сирійських територіях до 2 млн сирійських біженців, які нині проживають у населених пунктах Туреччини. Менше з тим є побоювання, що військова операція спровокує нову гуманітарну кризу. У всякому разі внаслідок дій турецької армії регіон Афрін покинуло понад 137 тис. осіб. Частина курдських біженців може хлинути в напрямку Європи. Недарма голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер розкритикував військову операцію "Джерело світу" і наголосив на тому, що ЄС не збирається вкладати ані копійки в турецьку буферну зону в Сирії.

Новий наступ Туреччини в Сирії свідчить про вихід режиму Ердогана із фарватеру зовнішньої політики Вашингтона і Брюсселя незважаючи на членство в НАТО. Дії турецьких військовиків проти курдів розкритикували генсек НАТО Єнс Столтенберг, керівництво Великої Британії, Франції, Німеччини. Нова військова операція свідчить про зростання регіонального впливу Туреччини, яка діє на власний розсуд і не побоюється негативної реакції міжнародного співтовариства, можливих економічних санкцій. Ердоган ігнорує принцип територіальної цілісності сусідньої держави, здійснює неприкриту агресію на півночі Сирії, навіть не заперечуючи участі турецької армії. За ініціативи Франції Рада безпеки ООН зібралася на екстрене засідання. Однак крім війни слів міжнародному співтовариству нічого протиставити Туреччині.

Reuters

Окреме значення має інформаційна складова операції "Джерело світу" для Ердогана, чия популярність у великих містах знижується в міру погіршення економічної ситуації в Туреччині. Турецька ліра знецінилася на 40%. Зростає боргове навантаження підприємств приватного сектора. Збільшення імпортних мит США на турецьку сталь й алюміній торік не обійшлося без негативних наслідків для експортно-орієнтованої металургійної галузі країни. Підсумок – на виборах мера в Анкарі, Стамбулі та Ізмірі цього року перемогли представники опозиції. Військова операція на півночі Сирії під соусом боротьби з тероризмом потрібна Ердогану для відволікання уваги турецького суспільства від нагальних проблем, зниження градуса критики на його адресу. Чинний глава Туреччини хоче постати в очах громадян як єдиний лідер, здатний поставити хрест на курдському сепаратизмі й тероризмі.

Американо-турецька угода

Нової військової операції в Сирії могло б і не бути, якби не радикальний перегляд позиції щодо Сирії президентом США Дональдом Трампом. Напередодні операції господар Овального кабінету заявив про припинення підтримки сирійських курдів, виведення американських військовиків із прикордоння Сирії та Туреччини. Трамп вважає, що американським воякам немає сенсу перебувати в Сирії, оскільки ІДІЛ повністю розгромлено, а подальшим забезпеченням регіональної безпеки повинні займатися країни Близького Сходу. Складається враження, що Трамп та Ердоган могли завчасно домовитися про заміну американських вояків на території Сирійського Курдистану на турецьку армію, із застереженням, що вона виявлятиме стриманість стосовно місцевого населення.

Ердоган попередив Трампа про намір створити буферну зону в Сирії кілька місяців тому. Після початку військової операції, Трамп заявив, що якщо Туреччина перейде в чому-небудь межу, виходячи з його "мудрих" міркувань, то він знищить економіку цієї країни. Американський президент ухвалив рішення щодо виведення 2 тис. військовослужбовців США із Сирії наприкінці минулого року. Трамп виступає за скорочення витрат із бюджету на міжнародні ініціативи, скорочення військової присутності за кордоном. Ердогану саме це й потрібно, щоб реалізувати свої цілі в Сирії.

З американським президентом не згодні представники Республіканської і Демократичної партій в обох палатах Конгресу США, і на це є вагомі причини. Доводи про те, що ІДІЛ повністю знищено, це міф. Незважаючи на те що вдалося зруйнувати "Ісламську державу" як політико-економічне утворення на території Сирії та Іраку, розгулюють на свободі близько 18 тис. бойовиків, і вони становлять загрозу. Порівняно нещодавно 50 іділовців здійснили атаку на військову базу Аль-Базель у м. Ракка. Через бойові дії турецької армії із сирійськими курдами на території Рожави без охорони в місцях позбавлення волі можуть залишитися 12 тис. чоловіків і 70 тис. жінок і дітей, яких підозрюють у зв'язках з ІДІЛ.

Трамп забуває про те, що після розгрому ІДІЛ змінилися завдання військової присутності США в Сирії. Американські військовики гарантували існування Рожави, яка була оплотом впливу США в Сирії і повинна була стати суб'єктом післявоєнної федерації. Антитерористичні цілі операції Туреччини й так реалізовувалися. Північ Сирії спільно патрулювали американські та турецькі військовики. Дії США скидаються на слабкість. "Сирійські демократичні сили" зіграли ключову роль під час розгрому ІДІЛ на північному сході Сирії під час наземних операцій. Стараннями Трампа Штати втрачають імідж гаранта міжнародної безпеки, який претендує на роль світового лідера, і заробили репутацію неблагонадійного партнера. Фактично американці використовували курдів як гарматне м'ясо, а потім здали Туреччині.

Фото з відкритих джерел

Далеко не пішли і європейці. Критикуючи політику Трампа, ані британці, ані французи, ані німці не спромоглися сформувати експедиційний корпус із 2 тис. вояків і відправити його до Сирії для зміцнення безпеки. Військовиків можна було змінювати за ротацією і залучати до участі військові з'єднання з інших країн - членів НАТО. Цього не сталося. Крім незначної присутності французьких і британських інструкторів, більше нікого не було. Німеччина не спромоглася відправити підрозділи бундесверу для несення служби на території Сирії.

Інтереси Дамаска і Москви

Насторожено відреагували на початок нової військової операції в Дамаску і Москві. У Міністерстві закордонних справ Сирії звинуватили режим Ердогана в агресивній поведінці та експансіоністських амбіціях. Все ж таки влада Сирії винними зробила сирійських курдів, які занадто залежали від американської допомоги. Президент РФ Володимир Путін закликав свого турецького колегу обережно зважити ситуацію в Сирії і не нашкодити мирному процесу, зберегти територіальну цілісність країни.

З іншого боку, залежно від обставин у режиму президента Сирії Башара Асада можуть збільшитися шанси безболісно відновити контроль над Сирійським Курдистаном. "Сирійські демократичні сили" будуть знекровлені в боях з турецькою армією і тому можуть піти на співпрацю з Дамаском на вигідних для нього умовах. Туреччині потрібна тільки 32-кілометрова прикордонна смуга на півночі Сирії, а на решті території Асад зможе відновити свою владу. Мусувалася інформація про те, що підрозділи сирійської російської армії було перекинуто до території Манбідж, контрольованої сирійськими курдами. В умовах агресії Туреччини і втрати підтримки з боку США лідери курдів схиляються до миру з Асадом. Радник курдської адміністрації Бадран Курд заявив 8 жовтня про необхідність угоди з Дамаском.

Якщо Асад зможе домовитися із сирійськими курдами, то йому залишиться захопити території, контрольовані сирійської опозицією в провінції Ідліб для повної перемоги в громадянській війні і відновлення контролю над Сирією. Росія буде підносити такий результат конфлікту як перемогу над США і радикальними ісламістами і незабаром зможе вивести свої війська із Сирії. Сирію буде розділено на сфери впливу між ініціаторами переговорів в астанінському форматі: Росією, Іраном і Туреччиною. Ердоган опинився в безпрограшному становищі, оскільки одночасно співпрацював як із Заходом, так і з Росією та Іраном у галузі мирного врегулювання в арабській республіці. Чого не скажеш про лідерів США та європейських країн, які власноруч поховали шанси провести демократизацію і зміну влади в Сирії через небажання інвестувати більше сил і засобів і поступливість стосовно Росії і Туреччини.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>