banner banner banner

Топ-10 затишних куточків Києва для читання книжок від письменниці Лади Лузіної та ведучого Сергія Гулюка

Попереду бабине літо – найкраща пора, щоб посидіти з книжкою на свіжому повітрі

Осінь не привід сумувати і замикатися в квартирах. Попереду бабине літо. Беріть улюблену книжку і на вулицю, а де її почитати, розкажуть герої нашої сьогоднішньої статті – письменниця і знавець Києва Лада Лузіна та ведучий телеканалу "112 Україна" Сергій Гулюк.

Топ-10 затишних куточків Києва для читання книжок від письменниці Лади Лузіної та ведучого Сергія Гулюка
Лада Лузіна Фото з відкритих джерел

Попереду бабине літо – найкраща пора, щоб посидіти з книжкою на свіжому повітрі

Лада Лузіна: Цього літа мені не вдалося поїхати на море. Але ж відпустка – це, по суті, перехід на щось нове, заміна однієї програми на іншу. А це можна влаштувати і в місті. Київ – не просте, а чарівне місто. Наприклад, можна сходити на мою екскурсію екзотичними місцями столиці. Так, відвідавши "Провалля – вхід в інші світи!" ви відчуєте, ніби перебуваєте в іншому вимірі. А можна просто гуляти по Києву. Люблю маршрут від Золотих воріт до Володимирської гірки. Також міські жителі дуже недооцінюють багатства Київської області. Але ж до Олександрійського парку (м. Біла церква) їхати без пробок близько години! А чудовий парк з фонтаном "Рулетка" в селі Буки, який раніше прикрашав Майдан Незалежності, а також галявина казок і міст бажань. Також раджу вам прочитати книжку історика Анатолія Макарова "Бувальщини та небилиці старого Києва". А де краще гортати сторінки улюблених творів, розповім далі.

Золоті ворота Фото з відкритих джерел

У сквері біля Золотих воріт і в парку Шевченка. У першому місці я встановила спеціальний ящик для обміну книжками і навіть створила Facebook-спільноту "Клуб друзів маленької книжки". Деякий час я любила сидіти на сусідній лавці і спостерігати за тими, хто ці книжки бере. У парку Шевченка теж є така стійка. Шкода тільки, що більшість  скролять екрани своїх планшетів, адже там зручні лавочки і шезлонги прямо на траві, просто читай – не хочу.

Національна парламентська бібліотека Фото з відкритих джерел

Нарешті я записалася в Національну парламентську бібліотеку. Проводила там багато презентацій і кожен раз обіцяла собі отримати картку читача. У залах цієї найстарішої бібліотеки у свій час можна було зустріти Михайла Булгакова та Ігоря Сікорського. І тільки там можна почитати рідкісні літературні екземпляри, наприклад, дореволюційну белетристику.

музей Булгакова Фото з відкритих джерел

До речі, музей Булгакова на Андріївському узвозі – одне з моїх найулюбленіших місць для побачень з книжкою. Мало хто знає, що там можна просто попити чаю на веранді. Ти відразу поринаєш в атмосферу іншої епохи і за чаєм з пирогом, приготованим за рецептами Булгакова, вирушаєш у подорож сторінками улюбленої книжки.

Київ, Замкова гора Фото з відкритих джерел

Цього літа я часто приходила на столичну Замкову гору, розкладала плед і читала. Як бонус, тут відкривається дивовижний вид на місто.

Фото з відкритих джерел

А тепер найбільш реалістичне місце для читання – Київський метрополітен. Я навіть стала випускати свої книжки в такому форматі, щоб вони могли поміститися в дамську сумочку. Столичне метро настільки велике, що запросто можна встигнути прочитати пару оповідань.

Сергій Гулюк 112.ua

Сергій Гулюк: Читати я люблю виключно в комфортних умовах. Тобто не обов'язково це може бути моя квартира. Наприклад, у когось у гостях першим ділом прямую до книжкової полиці, беру підходящий під настрій томик і плюхаюся з ним у крісло. Це можуть бути і готелі, в яких часто доводиться бувати. Рідше роблю це в транспорті – це не дуже добре для очей, але коли часу не вистачає, то читаю і в метро, і в маршрутках. У літаках завжди відбувається, як у дитячому вірші: "У крісло сів, сніданок з'їв, що таке – вже прилетів", тобто прочитав сторінок двадцять, і вже оголошують посадку. Раніше читав у перервах між ефірами і нарадами просто у нас у ньюзрумі телеканалу "112 Україна", ви, напевно, бачили яка у нас багата бібліотека за спиною ведучих новин. Але за три роки мовлення каналу, книжок там ставало все менше і менше, і я теж доклав до цього руку – брав звідти томик і забував повернути на місце.

Раніше СРСР називали країною, яка найбільше читає, що, до речі, так і було. Так от, дуже приємно, що нічого не змінилося. Я завжди особливо почуваюся, коли бачу людей з книжкою – навіть у дорогому ресторані, в маршрутці (а там же нелюдські умови для читання, особливо коли вона переповнена, і водій слухає на всю гучність, наприклад, Ірину Алегрову), просто на лавочках у парках. До речі, у цьому відношенні я ретроград і віддаю перевагу виключно паперовій книжці. Чому? Як кажуть у соцмережах – немає часу пояснювати. Можливо, це запах дитинства, тому що моя мама раніше працювала в шкільній бібліотеці і ранні шкільні роки я проводив серед бібліотечних стелажів. Але не засуджую, а тільки вітаю й електронні книжки, і всілякі гаджети, пов'язані з читанням. Як каже мій знайомий дитячий письменник: "Читайте, не будьте чортами".

Парк КІМО

Сергій Гулюк 112.ua

Це, знову ж таки, пов'язано з моїм недавнім місцем проживання. Сам інститут знаходиться за п'ять хвилин ходьби від нього, і тому я раніше частенько тут бував або проходив через парк, щоб зрізати шлях до зупинки. Скажу відразу, тут немає спокою під час навчального року, але цього літа я відкрив його, як миле затишне місце, де можна посидіти на лавці, насолодитися тишею і книжкою, де гуляють мами з колясками та займаються спортсмени на турніках. Втім, і під час навчального року тут добре вечорами.

Стадіон "Старт"

Сергій Гулюк 112.ua

Ви здивуєтеся, напевно, мовляв, яке відношення має стадіон до читання. Справа в тому, що "Старт" не зовсім стадіон – я називаю це "народний комплекс розваг", тому що тут і пиво розливне, і морозиво, і просто випивають і закушують на трибунах (а чого вже там), і шахи, настільний теніс, загалом, кожен зайнятий своєю справою. Тому, ідеальне місце, щоб усамітнитися на трибуні з книжкою. Ну і знаходиться він через дорогу від будинку, де я тепер живу.

Парк на вулиці Гоголівській

Сергій Гулюк 112.ua

Ну як не посидіти в парку, та на такій вулиці? Тим більше, він теж поруч з моїм будинком. Тут добре збиратися з думками, і ще, звичайна справа, завжди багато собак різних порід. Спостереження за ними часто відволікає від читання. А цього милого песика, якого ми зустріли тут, звуть Тимоша, і він теж любить читати.

Парк Гончара

Сергій Гулюк 112.ua

Теж священне місце. Раніше ми любили вивчати таблички на письменницьких будинках, а також висоту стель у письменницьких квартирах. А ще припускали, що тут найвища ймовірність зустріти справжнісінього письменника. Тут дивовижна атмосфера як для читання, так і для письменництва. А ще кожен раз тут згадую шкільні уроки української літератури, зокрема уривки з "Тронки" Гончара.

Трамвай

Сергій Гулюк 112.ua

Взагалі, в трамваї краще за все, звичайно ж, спостерігати за людьми, і слухати монологи кондуктора. Але якщо маршрут довгий і вам поспішати нікуди, то краще місця зануритися в захопливу книжку не знайти.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>