banner banner banner banner

Тіньова економіка: Зло чи джерело виживання населення?

Кожен український уряд бореться з тіньовою економікою, але значних результатів не було і нема. Її рівень все одно балансує на показнику в 35-50%, кожен третій українець працює неофіційно, а виплачені "у конвертах" зарплати становлять десятки мільярдів гривень

Тіньова економіка: Зло чи джерело виживання населення?
Фото з відкритих джерел

Юрій Григоренко

Журналіст

Кожен український уряд бореться з тіньовою економікою, але значних результатів не було і нема. Її рівень все одно балансує на показнику в 35-50%, кожен третій українець працює неофіційно, а виплачені "у конвертах" зарплати становлять десятки мільярдів гривень

Що в Україні з "тінню"?

Тіньова економіка – це не тільки відвертий кримінал, але й різноманітні економічні "схеми" (контрабанда, мінімізація оподаткування, конвертаційні центри), тобто все, що не фіксується офіційною статистикою). Офіційна і тіньова економіка існують паралельно. "Конвертні" зарплати витрачаються в офіційних магазинах, таким чином повертаючись в легальний обіг, а потім знову можуть піти в "тінь".

Для оцінок тіньової економіки використовують кілька методів, вони різняться за методикою і результатами, але спільне в них одне – показники України дуже високі. Так, Мінекономрозвитку (МЕРТ) за підсумками січня-вересня 2017 року констатувало зниження рівня тіньової економіки на 3 п. п. до 33% від ВВП порівняно з аналогічним періодом 2016 року. За вказаний період показник рівня тіньової економіки, розрахований за методами збитковості підприємств і "витрати населення – роздрібний товарообіг", знизився на 3 п. п. і склав 22% і 48% відповідно, а монетарний і електричний (порівняння приросту споживання електроенергії з приростом ВВП) методи показали зниження на 2 п. п., до 23% і 30% відповідно.

Відмінність у методиках виражається в неоднозначних результатах. Згідно з оцінками МЕРТ, за підсумками січня-вересня 2017 року найбільший рівень тіньового сегмента зафіксовано у фінансовому секторі – 49% та видобувній промисловості – 44%, а найнижчий – у діяльності "сільське, лісове і рибне господарство" – 6%. Разом з тим у дослідженні Пенсійного фонду найвища тіньова зайнятість в 2017 році була в сільському господарстві (42,7%). Навряд чи в АПК може бути низька тінізація, адже там майже половина працівників не мають офіційного оформлення трудових відносин і не платять жодних податків.

"Тіньову економіку порахувати вкрай складно, та будь-які методи тут мають значну похибку (одні з ключових – за співвіднесенням динаміки ВВП і енергоспоживання; зіставлення рівня витрат домогосподарств з рівнем їхніх доходів; порівняння статистики експорту з ключових торговельних партнерів України з офіційною статистикою імпорту від них, яка не збігається, тощо)", – говорить Андрій Попов, партнер компанії Kreston GCG.

За даними дослідження міжнародної Асоціації дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА), Україна в 2016 році посіла третє місце (45,1%) у списку країн з найбільшою тіньовою економікою. Після нас тільки Нігерія (48,4%) та Азербайджан (67%). Потрібно зазначити, що за оцінками МЕРТ розмір тіньової економіки в Україні в 2016 році склав 33%.

"Я думаю, що частка тіньової ВВП в Україні близько 50%. Це багато в чому пов'язано з використанням спрощеної системи оподаткування. Близько 1,5 млн підприємців працюють на "спрощенці", почасти вони і створюють тіньову економіку, бо рідко чесно платять податки і ведуть розрахунки за допомогою готівки. Тому згідно з офіційною статистикою зарплатня українців низька, але кількість куплених нових автомобілів вражає", – зазначає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

За оцінками МВФ, у період з 1991 по 2015 рік середній розмір тіньової економіки в Україні становив 44,8% ВВП. З року в рік він варіювався – з 1991 року (39%) він зростав до 1998 року (57%), а потім знижувався до 2008 року (36,7%), щоб до 2015 року зрости до 42,9%. При цьому в 2015 році МЕРТ оцінював частку тіньової економіки в 40%.

Хай там як, та всі оцінки показують дуже високий рівень порівняно з іншими країнами. Для порівняння, за оцінками МВФ, у розвинених країнах (США, Нідерланди, Японія, Швейцарія, Сінгапур) рівень тіньової економіки в межах 7-15%. У тій же Росії МВФ називає показник у 33,7%, тоді як Росстат – 15-16%.

За словами директора рейтингового агентства IBI-Rating Олексія Амфітеатрова, реальний рівень тіньової економіки в Україні приблизно відповідає оцінкам МЕРТ. В силу специфіки існування роздрібної торгівлі в нашій країні, ментальності населення і багатьох інших факторів певна частина операцій буде здійснюватися за готівку.

"Його зниженню сприяло скорочення соціального навантаження на підприємства у зв'язку зі зниженням ЄСВ (до 18%), а також посилення вимог для бізнесу на спрощеній системі. Крім того, обмеження обсягу покупок за готівку також внесло свою лепту в динаміку рівня тіньової економіки. З іншого боку, через підвищення вимог до мінімальної зарплати і обов'язкового соцвнеску для "єдинників", бажання зменшити фіскальне навантаження посилилося в багатьох. Навіть попри можливі санкції за неоформлених працівників і зарплати "в конвертах" такі випадки в країні не поодинокі", – додає Олексій Амфітеатров.

За словами Андрія Попова, суспільний договір в українських реаліях є дещо незвичним для європейської країни. Всі роки незалежності держава закривала очі на тіньову економіку, даючи можливість громадянам, не особливо ховаючись, використовувати різні схеми тіньового заробітку від нелегального надання житла в оренду до використання "внутрішніх офшорів" у вигляді єдиного податку. Натомість суспільство з розумінням ставилося до корупції на всіх рівнях влади (почасти приміряючи її на себе).

"Тінь": добро чи зло?

Всі українські уряди в тій чи іншій мірі боролися з тінізацією економіки. Були безуспішні спроби оголосити амністію капіталів, впровадити обов'язкове для всіх декларування доходів, боротьбу з "конвертами" і тіньовою зайнятістю, але не було головного – значних результатів. Влада в детінізації убачала джерело розвитку офіційної економіки, але боролася не системно. В Держслужбі зайнятості визнають, що кожен третій працівник-українець працює нелегально, тобто таких приблизно 4-5 млн ос.

"Негативний ефект тіньової економіки очевидний. Це недоплачені податки, які могли б піти на фінансування державних програм, охорони здоров'я, освіти, пенсій, допомог тощо. Тіньова економіка – це сприятливе середовище для різноманітних правопорушень, і не тільки у фінансовій сфері, але й у сфері обігу наркотиків, зброї та іншої незаконної діяльності", – зазначає Андрій Попов.

З іншого боку, боротьба влади з тіньовою економікою була багато в чому формальною – на держпідприємствах, в компаніях чиновників і провладних бізнесменів так само процвітають ті самі зарплати "в конвертах", використання конвертаційних центрів, "відкати", робота через компанії-"прокладки", завищення цін тощо. Там тіньову економіку і корупцію помічати не вигідно, але вона там є.

Разом з тим експерти не схильні оцінювати вплив тіньової економіки в Україні суто негативно, адже вона створює певний запас міцності для бізнесу і населення за економічних труднощів (це явище в українських умовах має постійний характер).

За словами Андрія Попова, в найскладніші періоди сучасної історії України, починаючи з "лихих 90-х" і закінчуючи кризою 2014 року, саме тіньова економіка стала тією "подушкою безпеки", яка не дозволила економіці скотитися в повний колапс. Зазвичай після такого падіння офіційного ВВП (мінус 30% на рік) і за такої інфляції, як в Україні в 2014-2015 рр. (25% і 43% відповідно), держави та їхні столиці мають дещо інакше вигляд, ніж сучасний Київ. "Скарбничкою", відкладеною на чорний день, стала тіньова економіка (найчастіше в прямому сенсі слова – у вигляді незадекларованих доларів у матраці).

"Для України тіньова економіка – це багато в чому рятунок, і якби її не було, то не було б змоги переживати кризи. Криза 2014-2015 років показав, що українців рятувала тіньова економіка. Багато хто, втративши роботу в легальному бізнесі, знайшов роботу в тіньовій економіці", – додає Олександр Охріменко.

За словами Олексія Амфітеатрова, тіньова економіка – це не тотальне зло, але і не благо, – це об'єктивна реальність. "В умовах обмеженості ресурсів бізнесу і населенню доводиться вибирати, на що витрачати гроші. Для багатьох відхід у "тінь" – питання виживання, хоча загалом для економіки явище швидше негативне. Адже недоотримуючи податки, держава недофінансовує цілу низку програм або ж змушена покривати бюджетний дефіцит за рахунок позик. Але не варто забувати, що високий рівень економіки в тіні є потенціалом для її зростання – але лише за ефективного здійснення фіскальної та економічної політики", – підкреслює експерт.

Що робити?

Вирішення проблеми існування тіньової економіки не має універсального і гарантовано успішного рішення – "закручування гайок" (політика штрафів і репресій) в економіці призводить до відтоку грошей у "тінь", а тотальна лібералізація (зниження податкових ставок, відмова від держвпливу на бізнес) швидко не створить "дива", тобто повернення тіньових коштів у легальний обіг.

"Не можна закрутити гайки – знизити можливість розрахунку готівкою до смішної суми, різко підвищити "мінімалку" і одночасно штрафувати бізнес за невиконання нових вимог – це призведе до охолодження економіки і реального відходу з ринку значної кількості господарюючих суб'єктів. З іншого боку, знизити податки і скасувати більшість платежів також не можна – за рахунок яких ресурсів тоді буде фінансуватися соціальна сфера і найбільш важливі для держави (у тому числі безпековий) напрямки", – зазначає Олексій Амфітеатров.

За словами Олександра Охріменка, щоб зменшилася тіньова економіка, владі потрібно припинити робити реформи, тому що всі її дії призводять до зростання тіньової економіки. Тіньова економіка може зменшитися, якщо в країні буде стабільність і більш-менш нормальний ріст. З 2000 до 2008 року в Україні зменшувалася частка тіньової економіки, але тоді жодних різких рухів або значних реформ влада не здійснювала.

Як зазначає Андрій Попов, заходи детінізації традиційні – "батіг" і "пряник". Необхідність "батога" виправдана тим, що бізнес за своєю природою добровільно не відмовиться від підвищеної норми прибутку. Широкий комплекс заходів у цьому напрямку вже зроблено: значно скорочено сферу застосування єдиного податку для середнього і великого бізнесу (який використовував ФОПи для оптимізації оподаткування), збільшено санкції за нелегальне працевлаштування і підвищено мінімальну зарплатню, ведеться боротьба з "податковими ямами", які дозволяли оптимізувати ПДВ, обмежується рівень готівкового грошового обороту (готівка - основа тіньової економіки), значно посилено контроль у сфері трансфертного ціноутворення тощо.

"Пряник" – це створення ситуації, коли витрати від тіньового бізнесу стають вищими, аніж витрати на ведення бізнесу "в білу", а переваги і безпека "білого" бізнесу – більш вагомими, аніж переваги і безпека "сірого". Плюс потрібне зниження податкового навантаження на бізнес, спрощення всіляких госпроцедур, їх максимальна прозорість і автоматизація та подальша дерегуляція", – додає експерт.

Виведення коштів із "тіні" – це комплексне рішення, засноване на створенні привабливого інвестиційного клімату, залученні інвестицій та впровадженні інновацій, обмеженні впливу держави на бізнес і соціальній відповідальності бізнесу, тобто готовності платити податки уповні.

"Я думаю, ключ до вирішення проблеми економіки в тіні лежить в площині взаємодії бізнесу і держави та знаходженні оптимального балансу для всіх зацікавлених осіб. Фіскальне навантаження не повинно "вбивати бізнес", але і самі підприємства/працівники повинні розуміти, куди йдуть сплачені ними податки. Важливо, щоб сумлінні платники могли отримати необхідні соціальні гарантії. І держава справді неухильно виконувала зобов'язання. Крім того, впровадження нових технологій і спрощення адміністрування також впливає на бажання бізнесу працювати легально", – підкреслює Олексій Амфітеатров.

Тіньова економіка – це не тільки різні бізнес-схеми мінімізації оподаткування, але й більш зрозуміла простому українцеві реальність – різноманітні хабарі та "подяки", отримання зарплатні "в конверті", таксування без отримання ліцензії (про "євробляхи" і мови нема), надання квартири в оренду без попередження податкової та багато іншого, що видається цілком звичайним і зрозумілим, але від того не стає менш протизаконним. Це і є щоденна тіньова економіка, від якої ой як тяжко відмовитися окремо взятому українцю. І такий підхід зламати набагато складніше, ніж прийняти і впровадити навіть найбільш правильні закони.

Юрій Григоренко

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>