Тягнемо як можемо: Навіщо Україні проводити перепис населення

Питання проведення перепису населення відкладають уже приблизно 8 років. Причини чиновники називають різні – від нестачі коштів до відсутності політичної волі. Але суть проблеми від цього не змінюється – українців уже давно не 48,5 млн осіб, як показав перепис 2001 року, а значно менше

Тягнемо як можемо: Навіщо Україні проводити перепис населення

Юрій Григоренко

Журналіст

Питання проведення перепису населення відкладають уже приблизно 8 років. Причини чиновники називають різні – від нестачі коштів до відсутності політичної волі. Але суть проблеми від цього не змінюється – українців уже давно не 48,5 млн осіб, як показав перепис 2001 року, а значно менше

Останній перепис населення проводили в 2001 році. Він був першим і поки єдиним переписом населення з часу здобуття Україною незалежності. Світова практика свідчить про необхідність проведення перепису щодесять років. Наступний в Україні мав пройти в 2011 році, але його кілька разів переносили. Навіть цього року хотіли зробити перепис, створили робочу групу, але результати роботи зрозумілі – в 2018 році нічого не буде. Наступний перепис, точніше, його спробу (з урахуванням попередніх переносів), заплановано на 2020 рік. 

Слід зазначити, що в грудні поточного року буде проведено пробний перепис населення, зокрема в Оболонському районі Києва і Бородянському районі Київської області. Перепис обіцяють влаштувати з використанням інноваційних технологій збору інформації у населення. Що мають на увазі під "інноваційними технологіями", не зовсім зрозуміло, але це точно не елементи системи електронного збору інформації – в Україні просто немає діючих систем "електронних виборів" чи – у нашому випадку – "електронного перепису". Якщо ж "інновацією" вважати, наприклад, використання планшетів для введення даних респондентів "переписувачами", то це звучить занадто пафосно.

Навіщо потрібен перепис?

Перепис — єдиний інструмент, який допомагає отримати повну картину процесів, які відбуваються в країні, і соціально-демографічний портрет українців. У ході перепису від респондентів отримують інформацію щодо демографічних характеристик (стать, вік, місце народження, сімейний стан, громадянство), соціально-економічні показники (рівень освіти, професія, характер зайнятості, джерела доходу, соціальне становище), етнічні критерії (етнічна приналежність, рідна мова, володіння мовами, віросповідання). Водночас можуть бути й інші питання, які визначаються завданнями конкретного перепису.

Новини за темою

"Перепис населення проводять у багатьох країнах світу. Це елемент для уточнення статистичних даних про населення, збір розширеної інформації про стан економіки країни. Для статистики перепис – це дуже необхідна справа", – вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру.

В ідеалі перепис населення дає реальну інформацію про кількість і віково-статеву структуру населення в конкретний момент часу, а також дає можливість сформувати "портрет суспільства" і порівняти його з тим, який мав бути 10 років тому. "Це свого роду звірка того, що є насправді, а також того, що розраховується органами статистики та за даними соціологічних опитувань. Розбіжності можуть бути значними за низкою показників (враховуючи восокий рівень тіньового сегмента у вітчизняній економіці), і їх треба буде усувати.

Незважаючи на те, що згідно із законодавством результати перепису надають виключно в агрегованому вигляді, вони можуть показати картину, яка багато в чому відрізнятиметься від поточного розуміння ситуації. Це стосується і рівня життя домогосподарств, і реальної структури населення в регіонах (наприклад, на тій самій підконтрольній території Донецької та Луганської областей Держстат дає некоректні дані щодо населення, і з цих даних роблять усі необхідні розрахунки). На підставі уточнених даних уже можна будувати якісь розрахунки, плани та очікування, а заразом і дізнаємося, яка кількість населення реально проживає в країні в конкретний момент часу. Питання лише в тому, чи буде проведено перепис у 2020 році, або знову знайдуться причини, щоб відсунути цей процес ще на кілька років", – підкреслює Олексій Амфітеатров, директор рейтингового агентства IBI-Rating.

Як зазначає Гліб Сегіда, керуючий партнер юридичної фірми Pravovest, дуже багато розрахунків підв'язано під чисельність населення. Це виплати пенсій, пільги, соцдопомога, обсяги продрезервів, навантаження на транспортну і соціальну інфраструктуру, обсяг замовлення для ВНЗ тощо.

За даними перепису населення, проведеного в грудні 2001 року, чисельність населення становила 48,45 млн осіб. Відтоді багато чого змінилося – природний спад населення, виїзд на ПМП до інших країн, "мінус" населення Криму і частини територій Донбасу. 

За даними Держстату, станом на 1 січня 2018 року чисельність населення України склала 42,2 млн постійних жителів і 42,38 млн осіб наявного населення. Це і є приблизно та реальна картина, яку треба отримати при проведенні перепису. Але поки Держстат тільки здійснює "дорахунок" населення, орієнтуючись на дані перепису-2001, враховуючи народжених, померлих, які виїхали, які приїхали тощо. Хоча ці цифри умовно можна прийняти як реалістичні, але все одно це не вихід, і повний перепис населення є необхідним для отримання свіжої коректної інформації про населення країни. 

Чому його не поспішають проводити?

Ціна питання проведення перепису населення – приблизно 2,2 млрд грн. Чиновники нарікають, що проведення перепису постійно переносили через брак фінансів. Хоча віце-прем'єр Павло Розенко заявив, що перепис населення буде зроблено тільки "за наявності політичного бажання у влади". Все-таки брак фінансів і відсутність політичної волі – це дві абсолютно різні причини. Яка ж з них є більш реалістичною?

Слід зазначити, що 2 млрд грн – це не та сума, яку неможливо виділити на перепис населення. З іншого боку, сума чимала для вічно дефіцитного держбюджету (нехай нікого не бентежать цифри профіциту, які час від часу проскакують у звітах виконання головного фінансового документа країни) і для виконання програми (перепису), яку можна відкласти до "кращих часів".

"Проведення перепису було не в пріоритеті, враховуючи, що протягом останніх 10 років країна зазнала дві системні кризи, "реформи" системи управління і соціальних стандартів. Питання демографічного планування та її оцінки поки на другому плані. Крім того, низку служб (включаючи Держстат) історично фінансують за залишковим принципом. Близько 2 млрд грн (за оцінками Мінфіну) ще треба буде закласти в бюджет, враховуючи, що піар і політичний ефект від таких дій більш слабкий, ніж, наприклад, від ремонтів доріг або садків за депутатськими округами", – зазначає Олексій Амфітеатров.

За словами Гліба Сегіди, основна причина відстрочення перепису – нестача коштів, а це кілька мільярдів гривень. В умовах, коли кожен бюджет узгоджується з МВФ, ледь досягаючи необхідного рівня дефіциту, виділяти такі гроші на перепис недозволена розкіш. Вибираючи, спрямувати гроші на підвищення пенсій і зарплат бюджетників чи зробити перепис, ефекту від якого ніхто не помітить... вибір для влади є очевидним.

Водночас є й інші моменти. "Швидше за все, після перепису реальна кількість пенсіонерів виявиться меншою, ніж та, яка перебуває на обліку в Пенсійному фонді. Так само, як і кількість одержувачів соцдопомоги. А в деяких населених пунктах, як виявиться, взагалі не буде жителів. Це і списки виборців, в яких опиняться десятки тисяч людей, які вже не проживають в Україні", – додає Гліб Сегіда.

З іншого боку, є й політичні причини непроведення перепису. "Перепис населення зі статистичної площини перейшов у політичну. Зрозуміло, що перепис населення покаже менше реального населення, і постане проблема "малювати" потрібні цифри на виборах. Але є ще й проблема політичної репутації. Перепис – це також збір даних про реальні доходи і витрати населення. Вони теж можуть виявитися не такими, які хочуть бачити люди при владі", – вважає Олександр Охріменко.

На думку Гліба Сегіди, якщо виявиться, що реально в Україні проживають менше 40 млн осіб, це не дуже добре для іміджу влади. Також перепис показує структуру населення за віком, освітою, населеними пунктами тощо. Погіршення показників порівняно з 2001 роком дуже погано для влади.

Крім того, як зазначає Олександр Охріменко, наразі перепис взагалі неможливий, оскільки, якщо не буде враховано населення ОРДЛО і Криму, деякі можуть це сприйняти так, що Україна визнає втрату цих територій. 

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...