banner banner banner banner

Ситуація в «Укроборонпромі»: Як чиновники наживаються на обороні країни

Виявляється, штучне створення дебіторської заборгованості – це один із способів пристойно заробити

Ситуація в «Укроборонпромі»: Як чиновники наживаються на обороні країни
Фото з відкритих джерел

Любов Величко

Журналіст

Виявляється, штучне створення дебіторської заборгованості – це один із способів пристойно заробити

У державний концерн «Укроборонпром» входить 134 оборонних підприємства, і 96 з них знаходяться на території, підконтрольній владі. На їхнє функціонування держава щорічно виділяє мільярди гривень. В умовах війни «Укроборонпром» – дуже важлива структура, яка повинна контролювати ефективне використання військової техніки і стежити за тим, щоб оборонна промисловість активно розвивалася. Але дані з офіційних джерел свідчать про те, що поставлені завдання виконуються не так ефективно, як хотілося б. Чому – з'ясувало 112.UA.

Концерн «Укроборонпром» був заснований 28 грудня 2010 року, і відтоді його керівництво змінювалося вже сім разів. Воно й не дивно – на військову промисловість держава витрачає мільярди гривень (у 2015-му році на розвиток озброєння з Держбюджету було виділено 14 млрд грн), і за можливість керувати гігантськими фінансовими потоками готові боротися багато. Унаслідок жадібності і крадіжок чиновників до початку військових дій на Донбасі Україна опинилася біля розбитого корита. Щоправда, у ролі корита виступали танки, БТРи, літаки, вертольоти...

Новини за темою

Влада змінюється, а старі корупційні схеми в правоохоронних органах продовжують працювати – такий висновок можна зробити, виходячи з того, що з початку 2014-го року за підозрою в корупції та розкраданні держмайна було порушено більше 40 кримінальних справ, але жоден чиновник не сидить у СІЗО і не отримав термін.

Кадри для «Укроборонпрому»

Після парламентських виборів у концерну з'явився новий гендиректор – Роман Романов, – який запевнив всю країну в тому, що на підприємствах віднині будуть працювати тільки висококласні професіонали, які допоможуть вирішити всі фінансові проблеми вітчизняної оборонної промисловості.

Наприкінці січня 2014-го року в концерні відрапортували про те, що в кадровий резерв надійшло понад 400 резюме від профільних спеціалістів.

«Всіх керівників ми приймаємо на конкурсній основі, і призначення відбуваються не одноосібно. Присутні представники фінансового сектора – вони визначають економічну ефективність того чи іншого претендента за минулий період. Адже якщо приходить успішний у минулому менеджер, ми говоримо – добре, приходь, покажи і доведи. Також «життєвий шлейф» претендента вивчає служба безпеки – був він помічений у корупційних скандалах і т. д. Виробничники вивчають його біографію з точки зору виробничих досягнень. Ми процес призначень зробили дуже публічним і дуже відкритим», - каже Романов.

Але, проаналізувавши біографію новопризначених керівників «Укроборонпрому» і нових директорів ключових підприємств, стає очевидним, що майже всі вони не мають досвіду роботи у сфері оборонно-промислового виробництва і в сфері військово-технічного співробітництва. При цьому багато ключових посад займають люди, наближені до Петра Олексійовича.

112.ua

Наше джерело в концерні на умовах анонімності розповіло, як тут насправді відбувається відбір кадрів: «Розповіді про конкурси – це показуха. Більшість нинішніх менеджерів – це люди, наближені до «наглядача» від Порошенка – його давнього бізнес-партнера Олега Гладковського. Також займався підбором кадрів глава наглядової ради концерну Сергій Пашинський – він сам особисто представляв нових начальників колективу «Укроборонпрому».

За прикладами дивних призначень далеко ходити не треба. Згадаймо історію призначення на посаду директора департаменту ДП «Укрспецтехноекспорт» 24-річного Антона Пашинського – сина Сергія Пашинського.

Слово і діло

Пашинський вважає, що у його сина є достатньо досвіду роботи, тому що він три роки очолював великий відділ з мільярдними обігами. Щоправда, турботливий батько забув уточнити, що компанія Avangard займається продажами яєць, а не військової техніки. Але це не завадило молодому спеціалісту без конкурсу влитися у відділ, який займається підписанням багатомільйонних контрактів.

В «Укроборонпромі» кажуть, що на ринку праці катастрофічно не вистачає вузькопрофільних спеціалістів, і тому їм доводиться брати на роботу менеджерів, які нехай і не мають досвіду у військовій промисловості, але показали себе ефективними менеджерами в інших компаніях.

«Ви уявляєте, як складно знайти директора заводу, у якого є досвід роботи в оборонці, або просто з промисловістю, був би хорошою людиною, мав би відповідну освіту, міг би відповідно спілкуватися з людьми?» - задає риторичне питання гендиректор концерну.

Ще одним яскравим прикладом того, як молодь вливається до лав стратегічних військових заводів, є Халик Мирослав – новий директор КБ «Артилерійське озброєння» - єдиного в Україні підприємства, яке розробляє і виробляє артилерійські стволи малого та великого калібрів, гранатомети, міномети і гармати.

Новини за темою

35-річний Халик жодного дня в своєму житті не пропрацював у сфері військової промисловості, за освітою – юрист і економіст. Рішення про перестановку кадрів на підприємстві назріло, коли попередній директор перебував на лікарняному. Ясності в картину додало те, що у цей же час на завод повинен був надійти перший двомільйонний транш з держбюджету на виконання договорів оборонних замовлень.

Отримавши нову посаду, Халик почав проводити нову кадрову політику – особистого водія Тевелєва призначив заступником начальника юридичного відділу підприємства (ну і що, що немає профільної освіти?), а своїм заступником з виробництва зробив кандидата педагогічних наук Турченка.

«Щодо «Артозброєння» ефективність промовиста: Колишнє керівництво допустило заборгованість по заробітній платі більше 6 місяців, виробництво продукції становило не більше 4 одиниць на місяць. Завод працював 3 дні в тиждень, не було виконано жодного оборонного замовлення. Після зміни директора на Халика протягом двох місяців була погашена вся заборгованість по заробітній платі, поточна заробітна плата виплачується вчасно. Випуск продукції збільшено майже в 10 разів у місяць. Вчасно виконуються всі оборонні замовлення», - відрапортували в прес-службі концерну.

Фінансова картина

Зміна менеджменту не могла не вплинути на фінансовий стан військової промисловості. І дуже вигідним прикриттям роботи нових молодих кадрів стало те, що Петро Порошенко поставив гриф «цілком таємно» на абсолютно всю документацію, пов'язану з роботою концерну «Укроборонпром».

А приховувати дійсно є що.

Так, в «Укроборонпромі» повідомили, що документ про державне оборонне замовлення був прийнятий у лютому, і вже в березні-квітні були укладені договори на виробництво тієї продукції, яка потрібна нашим силовим структурам.

«За цими договорами була зроблена передоплата», - сказав Романов.

Але наказ Міноборони №60 вимагає здійснювати оплату лише за фактично поставлені товари. Крім того, цим же наказом передбачено всьому військовому керівництву протягом року здійснювати контроль за своєчасним і повним виконанням договірних зобов'язань постачальниками товарів і не допускати переростання дебіторської заборгованості у прострочену.

Документи, які зараз знаходяться на розгляді в Генпрокуратурі, свідчать про те, що тільки з початку 2015-го року дебіторська заборгованість держпідприємств військової промисловості за договорами про закупівлі, ремонт і модернізацію військової техніки збільшилася на 84% (на 896 мільйонів гривень), і тепер становить 1 млрд 959 млн грн. При цьому, 493 млн грн з цієї суми – це прострочена заборгованість, тобто до боргу додасться ще й пеня (якщо вона передбачена договором).

112.ua

112.ua

При цьому найгірше йдуть справи саме на тих підприємствах, де наприкінці минулого року відбулися кадрові зміни – на Харківському бронетанковому заводі прострочена дебіторка зросла на 32,7 млн грн (директор – Віктор Козонак, див. Інфографіку), на Київському бронетанковому заводі (директор – Владислав Лисиця) – на 27,7 млн грн.

Але в «Укроборонпромі» запевняють - усі договори з підприємствами «Укроборонпрому» виконуються вчасно і фінансових проблем у концерну немає.

«У нас були під головуванням уряду минулої п'ятниці наради, і всі наші основні замовники заявили, що «Укроборонпром» якісно й ефективно виконує поставлені завдання. Зараз робоча дебіторська заборгованість є, а простроченої дебіторської заборгованості немає», - каже Романов.

Виявляється, штучне створення дебіторської заборгованості – це один із способів пристойно заробити.

«Дебіторська заборгованість часто створюється штучно. Коли на рахунок підприємства «капають» десятки мільйонів гривень зі Спецфонду, керівництво переводить цю суму на депозитний рахунок у банк на декілька місяців і кладе собі в кишеню відсотки. Наприклад, поклали на депозит 10 млн грн під 21% річних, і за 6 місяців ваш дохід становить 10 млн грн*21%:12 місяців*6 місяців=1 млн 50 тис. грн. Навіть якщо заборгованість стає простроченою, керівництво держпідприємств знає, що врешті-решт держава все одно перекриє «дірку» в бюджеті», - пояснила бухгалтер одного з найбільших заводів з виробництва військової техніки Оксана К. (прізвище вона попросила не називати, побоюючись втратити свою посаду).

За словами фахівця, дебіторська заборгованість виникає у випадках, коли гроші, які потрапляють на рахунки підприємства, використовуються не за цільовим призначенням.

«Класична схема – керівництво підприємства витрачає тільки що отримані кошти на оплату інших боргів, закупівлю обладнання та ін., і в результаті, власне, на ті цілі, на які гроші з бюджету були виділені, коштів не вистачає – ось так виникає дебіторська заборгованість підприємств перед підрядниками», - говорить Оксана К.

Величезні кошти, які виділяються підприємству з держбюджету, губляться в кишенях чиновників за класичними схемами. Відмити гроші можна під виглядом ремонту та модернізації техніки, закуповуючи відвертий металобрухт під виглядом нового обладнання. Наприклад, верстати тридцятирічної давності закуповують за кілька сотень тисяч гривень, у той час коли їхня реальна ціна – кілька десятків тисяч гривень.

Унаслідок надприбутковості оборонного бізнесу рідко хто з чиновників і керівників профільних підприємств має сміливість говорити відверто.

Директор підприємства, яке займається виробництвом патронів, теж просить не називати його ім'я.

«Проблема в тому, що нові люди в «Укроборонпромі» – не в матеріалі, вони не розуміють, що до чого. Адже дуже важливо розбиратися у виробничих питаннях на елементарному рівні. Якщо чиновник не розбирається в темі, то його просто обдурять, яким би чесним він не був», - каже наш співрозмовник.

Робота з інвесторами

За підсумками 2014-го року Україна зайняла дев'яте місце у світовому рейтингу експортерів зброї, а днями президент заявив про поставлену мету увійти до ТОП-5 країн-експортерів.

Роман Романов також запевняє, що зараз один з головних пріоритетів «Укроборонпрому» - це пошук зовнішніх партнерів для спільної діяльності всередині України.

Новини за темою

Шанс знайти нових замовників Україна мала, беручи участь у Міжнародній оборонній виставці «IDEX-2015» в Абу-Дабі (ОАЕ) — там українську військову техніку представляли провідні підприємства «Укроборонпрому», у тому числі ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» і КБ «Антонов».

У виставці взяли участь більше тисячі компаній з 58 країн світу. За словами Романова, у рамках цієї виставки в процес переговорів долучилося близько десяти нових компаній.

«У Франції підписаний договір про наміри, й одночасно здійснюються контракти на поставки. Америка, Польща, Франція – це наші основні партнери на сьогоднішній день. Зараз налагоджується спільне виробництво з низкою іноземних партнерів. Але є договір про нерозголошення комерційної таємниці. Коли цей процес буде остаточно запущений, ми зробимо презентацію», - повідомив він.

Інші українські учасники виставки кажуть, що багато представників країн-імпортерів не поспішають співпрацювати з «Укроборонпромом» через його погану славу.

«Інвестори вже чули про корупційні схеми, і не хочуть працювати з «Укроборонпромом», вони готові вести діалог тільки безпосередньо з заводами. Краще — приватними, тому що це більш прозоро", - каже Євген С., директор українського підприємства, яке отримало великі замовлення від держави, і теж побував на виставці в Абу-Дабі.

Новини за темою

До речі, Держфінзвіти свідчать про те, що дебіторська заборгованість зовнішньоторговельних організацій продовжує рости: в ДП "Укрспецекспорт" вона становить 205,6 млн грн, ДП "Укрінмаш" - 341 млн грн, "Прогрес" - 174,9 тис. грн. Тобто, підрядник виконав роботи, доставив товари, але держпідприємства з ним не розрахувалися. Можливо, що ці багатомільйонні суми також зараз знаходяться на чиємусь депозитному рахунку.
112.ua

112.ua

За словами Євгена С., навіть українські інвестори не поспішають вкладати гроші у вітчизняну оборонну промисловість через непрозорі схеми роботи «Укроборонпрому».

«Нам, представникам бізнесу, незрозуміла позиція «Укроборонпрому». Зрозуміла була б, наприклад, позиція – всі проти корупції; або – працюємо за такими і такими схемами. Але зараз виходить так, що публічна позиція – «ми проти корупції», але в той же час, концерн не дає нормально працювати. Незрозуміло, як і з ким ми працюємо. Діалогу не виходить. Сьогодні йдеш, домовляєшся про спільні проекти, виробництво, а завтра дзвониш, а тобі кажуть «все, це нам не цікаво». І як можна вкладати гроші, не будучи впевненим, що коли зміна влади відбудеться, що моєму бізнесу не почнуть заважати?» - говорить він.

Проблеми законом не вирішуються

Щоб поліпшити інвестиційний клімат і попередити виникнення фінансових проблем та спокуси красти в «Укроборонпромі», потрібно міняти не тільки кадри, але і приймати більш масштабні рішення на законодавчому рівні. У Верховній Раді для цього існує профільний комітет з питань національної безпеки й оборони.

Але так вже склалося, що глава наглядової ради «Укроборонпрому» Сергій Пашинський за сумісництвом є головою цього комітету.

Можливо, тому ініціативи щодо внесення змін у законодавство для полегшення роботи підприємств оборонної промисловості з'являються так само швидко, як і зникають. І в результаті зламаний механізм продовжує працювати з вигодою для корупціонерів.

Наприклад, на початку поточного року члени комітету вивчили стан підприємств і з'ясували, що більше 25-ти з них не можуть працювати, оскільки їхні рахунки заблоковані виконавчою службою як покарання за велику кількість протиправних операцій та незаконних угод. Щоб скасувати цю проблему, комітет розробив законопроект №2690 – адже існуюче правове регулювання не дає можливості вирішити проблеми функціонування держпідприємств оборонного комплексу.

Документ пропонував конкретні рішення для відновлення належного функціонування держпідприємств військово-промислового комплексу. Незважаючи на це, на розгляд у парламент він був запропонований 21 квітня, але вже через тиждень з невідомих причин був відкликаний. Адже занадто багато впливових людей не зацікавлені в тому, щоб оборонна промисловість працювала прозоро.

Та ж доля спіткала лютневий законопроект №2103, який пропонував посилити відповідальність за послаблення обороноздатності України.

Зокрема пропонувалося внести норму про виплату величезних штрафів за порушення договірних умов при купівлі продукції і послуг оборонного призначення. А в Кримінальний кодекс хотіли внести нову статтю під назвою «саботаж», яка передбачала позбавлення волі на строк від 5-ти до 12-ти років за умисні дії посадовими особами підприємств, які призвели до несвоєчасного або неповного виконання державних контрактів з оборонного замовлення.

Але до обговорення законопроекту в сесійній залі справа не дійшла - парламентський комітет з питань законодавчого регулювання правоохоронної діяльності відхилив його.

«Бонуси» чиновників – загадка для громадськості

Враховуючи те, що з початку проведення антитерористичної операції на підприємствах «Укроборонпрому» було відремонтовано більше 17-ти тисяч одиниць бойової техніки, важко уявити, скільки грошей на цьому могли «заробити» нові менеджери.

Про існування «лівого» заробітку можна судити, аналізуючи нові матеріальні надбання чиновників. Яскравий приклад для аналізу – Сергій Пашинський.

Згідно з даними його декларації про доходи, у 2013-му році чиновник заробив 227 тис. грн; ще 48 тис. грн лежали на банківському рахунку; у його дружини Руслани в банках перебувала ще більш скромна сума – 76 тис. грн. Також у декларації Пашинського був вказаний недобудований будинок площею 790 кв. м.

112.ua

112.ua

112.ua

Враховуючи те, що в 2014-му році зарплата чиновника була урізана практично удвічі – до 134 тис. грн, дивно, як йому вдалося добудувати гігантський будинок площею 1020 кв. м (будинок «засвітився» у декларації у дружини).

112.ua

Крім того, у 2014-му році депозитні рахунки Пашинського таємничим чином зросли у 100 разів – до 4,75 млн грн.

112.ua

112.ua

112.ua

112.ua хотіло отримати відповідь на питання, у чому секрет такого стрімкого зростання доходу, безпосередньо у Сергія Пашинського. Ми зателефонували пану Пашинському за його мобільним номером, він підняв слухавку і мовчав. Також ми дзвонили до нього в приймальню за телефонами, вказаними на офіційному сайті Верховної Ради, але дзвінки залишилися без відповіді. Крім того, ми намагалися зв'язатися з його помічником по телефону – трубку ніхто не піднімав. Поставивши запитання Пашинському в електронному вигляді, відповіді не було.

Не отримавши відповіді на питання про походження 4-х мільйонів гривень, залишається тільки здогадуватися – звідки вони взялися у Сергія Пашинського.

У його колеги по партії є своя версія на цей рахунок. Днями народний депутат з "Блоку Петра Порошенка" Дмитро Добродомов звинуватив Пашинського в тому, що він безпосередньо пов'язаний з розкраданням 176 млн гривень, виведених за схемами з пальним, які в часи Януковича застосовував Сергій Курченко, і закликав голову Антикорупційного управління Генпрокуратури Павла Жебрівського ознайомитися з кримінальною справою, закритою МВС за нібито відсутністю складу злочину. Пашинський негайно відреагував на заяву нардепа Добродомова, заявивши, що має намір подати в суд за наклеп.

Термінового розслідування корупційних дій Сергія Пашинського вимагає від прокуратури, президента та керівництва Верховної Ради і голова «Союзу офіцерів України» Олександр Скіпальський.

Новини за темою

«Історія перебування Пашинського на різних посадах вкрай негативна. Тільки завдяки недосконалій виборчій системі він зараз є депутатом. У полі зору спецслужб ця людина завжди з'являлася там, де була можливість сумнівно збагачуватися і займатися незаконними угодами», - говорить він.

Схоже, що й у Петра Порошенка є питання до голови наглядової ради «Укроборонпрому». Інакше як пояснити його привселюдну критику Пашинського за те, що він почав називати вартість пускових установок у доларах, а не в гривні.

«Сергію, я хочу, щоб мені називали ціну в гривнях, а не в доларах. У доларах у нас ціни називатися не будуть. Хто мені назве ціну в доларах - буде відразу звільнений», - роздратовано заявив Порошенко.

Така монолітна критика може свідчити про те, що роботою Сергія Пашинського багато, м'яко скажемо, незадоволені. І коли критика супроводжується заявами в правоохоронні органи, то стає ясно, що вона підкріплена конкретними фактами. Проблема в тому, що розгляд корупційних справ у судах має властивість затягуватися на багато місяців. А час – гроші, і якщо в «Укроборонпромі» будуть працювати корупціонери, то найближчим часом ринок елітної нерухомості почне процвітати, а оборонна промисловість буде донором для наживи людей, наближених до влади.

Любов Величко, спеціально для 112.ua

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>