Ситуація на українському ринку праці: Претендент обирає роботодавця, а не навпаки

Ситуація на українському ринку праці: Претендент обирає роботодавця, а не навпаки
Відкриті джерела

Юрій Григоренко

Журналіст

Сьогоднішній ринок праці можна назвати "ринком кандидата", коли претендент обирає роботодавця, а не навпаки (як декілька років тому). Упродовж останніх 9 місяців щодо багатьох позицій попит на кандидатів продовжує перевищувати пропозицію на ринку.

Новини за темою

Утім, безробіття в Україні нікуди не поділося. За даними Держстату, кількість безробітних в Україні зменшилася з 378,9 тис. у січні до 303,9 тис. станом на 1 липня (1,2% від населення працездатного віку). Реальне безробіття ще вище. За методологією Міжнародної організації праці кількість безробітних в Україні оцінюють на рівні 1,7 млн осіб.

За даними дослідження міжнародного кадрового порталу "HeadHunter Україна", рівень конкуренції у першому півріччі 2018 року перебував на позначці 3-4 людини на місце. Показник hh-index, який визначає співвідношення кількості резюме до кількості вакансій, був найвищим у березні та квітні – 3,7. До топ-5 сфер з високою конкуренцією в першому півріччі увійшли "Вищий менеджмент", "Видобуток сировини", "Початок кар'єри, студенти", "Юристи" і "Мистецтво, медіа, розваги". Ці сфери були найбільш конкурентними також у 2017 році.

Тенденції ринку

Головними тенденціями ринку праці тімлідер напряму FMCG/Industry HR-провайдера Smart Solutions Олена Куцоконь називає збільшення зарплат, розширення компаній та запровадження нових штатних одиниць, а також те, що кандидати стали більш вибагливими, оскільки мають великий вибір вакансій і пропозицій.

"На ринку праці зазвичай пікова активність припадає на весняно-осінній сезон (лютий-травень, вересень-грудень), а от літні місяці та січень – період відносного затишшя. Проте в поточному році ця сезонність має неяскраво виражений характер: навіть улітку ринок інтенсивно розвивається. З початку року було збільшено обсяг ринку праці у сфері товарів народного споживання, готельно-ресторанного бізнесу, роздрібної торгівлі, сфери послуг, медицини і фармації, автосегмента, важкої промисловості. Сфери IT і сільського господарства, за нашими даними, продовжують бути флагманами економіки", – каже Ірина Прудникова, генеральний директор кадрового холдингу "АНКОР Україна".

Новини за темою

Крім того, можна відзначити посилення тенденції відпливу персоналу з України і дефіциту персоналу, особливо робочих спеціальностей. Як наслідок, починаючи з квітня-травня, частина роботодавців почала підвищувати рівень оплати праці. Це було не плановим підвищенням, а вимушеним заходом і реакцією на ситуацію на ринку праці, способом залучити й утримати персонал.

Слід визнати, що брак співробітників багато в чому спровоковано трудовою міграцією українців до Європи і Росії. "Український роботодавець уже сьогодні не може конкурувати за рівнем пропонованих зарплат із країнами ЄС не тільки для некваліфікованого, а й для висококваліфікованого персоналу. Адже сьогодні їдуть не тільки на сезонні роботи або ж робітники без кваліфікації для виконання простих робіт, а й, наприклад, машиністи локомотивів, кораблебудівники або лікарі. Спеціаліст, який в Україні може заробити в середньому 7-15 тис. грн залежно від міста, у Польщі або Чехії може отримувати від 16 до 30 тис. грн, тим самим роблячи вибір на користь найму в сусідніх країнах. Ми прийшли до того, що з України вимивається кваліфікований персонал. І тільки підвищенням рівня зарплати цю проблему не вирішити", – підкреслює Жанна Балабанюк, генеральний директор R&C Kyiv Group LLC.

Новини за темою

Роботодавці своєю чергою будуть змушені переглянути політику управління персоналом, стратегії найму, розробити комплексні програми навчання і розвитку, переглянути компенсаційні пакети, соціальні гарантії та системи оплати праці. А крім того, почати реалізовувати реальні програми корпоративної соціальної відповідальності на територіях, де розташовані їхні підприємства. Адже українець, який виїжджає, робить вибір на користь не тільки більшої зарплати, а й інфраструктури, яка є в інших країнах. Можливість отримувати гідну оплату, соціальні гарантії та інфраструктура – це те, чому більшість українців готові не тільки працювати, а й залишатися жити закордоном.

За словами Жанни Балабанюк, ще одним трендом є зростання віддаленої зайнятості. Усе більше іноземних компаній розглядають українських фахівців для формування своїх віддалених офісів. Якщо ще 2-4 роки тому це було залучення поодиноких фахівців для виконання певних робіт, то сьогодні це повноцінні команди, в яких майже всі співробітники з України.

З іншого боку, нові економічні реалії вимагають нового рівня кваліфікації та певних навичок, які українські ВНЗ не готові сьогодні дати. Як результат, розрив між тим, хто потрібен, і тим, хто є, тільки збільшується.

Хто затребуваний? 

За даними "HeadHunter Україна", у першому півріччі найбільшу кількість вакансій пропонували у сферах "Продажу", "ІТ, телеком" і "Маркетинг". Порівняно з минулим роком зросла кількість вакансій у сфері "Робочий персонал", також до топ-10 увійшла сфера "Будівництво".

Як зазначає Ірина Прудникова, затребуваними є досвідчені фахівці найрізноманітніших напрямів і спеціалізацій: від різноробочих, кваліфікованих будівельників, водіїв-далекобійників, укладальників, зварювальників до вузькопрофільних фахівців зі знанням іноземних мов, менеджерів із продажу, IT-фахівців, маркетологів, бухгалтерів тощо.

У галузевому розрізі ситуація є такою: АПК – селекціонери, агрономи, механіки; ринок IT – проектні менеджери, девелопери, тестувальники та IT-рекрутери; медицина і фармація – медпредставники, регіональні менеджери, продакт-менеджери, фахівці з реєстрації.

Новини за темою

На поточний момент українські роботодавці найбільш гостро відчувають брак технічного і робочого персоналу. Йдеться не тільки про відсутність потрібної кількості фахівців, а й про рівень кваліфікації кандидатів.

"Попитом користуються фахівці у сферах маркетингу, продажу, IT, інженерних і технічних спеціальностей, робітники різних рівнів - від висококваліфікованих до різноробочих. Наприклад, наразі рітейл гостро відчуває брак персоналу - продавців, касирів, працівників залу та складу, будівельні компанії почали переманювати просто бригади один у одного", – додає Жанна Балабанюк.  

Як зазначає Тамара Теміндарова, старший консультант відділу масового підбору персоналу HR-провайдера Smart Solutions, серед масових спеціальностей найбільш затребуваними досі є менеджери з продажу, продавці-консультанти, оператори call center і робочі спеціальності (вантажники, комірники, водії).

Також, за словами Олени Куцоконь, українському ринку не вистачає інженерів, архітекторів, дизайнерів і конструкторів. Хороші фахівці зі знанням англійської давно виїхали за кордон. 

Новини за темою

За оцінками "HeadHunter Україна", у регіонах найбільш затребуваними були фахівці галузі продажу (менеджери з роботи з клієнтами і фахівці роздрібної торгівлі), IT і телекомунікацій (розробники та інженери), а також виробничої сфери (у частині машинобудування і харчової промисловості).

Як зазначає Ірина Прудникова, кадровий ринок у регіональному розрізі є таким. У Дніпрі серед найбільш затребуваних позицій фахівці у сфері продажу В2В та В2С, технічні фахівці в металургії та машинобудуванні, інженери, бухгалтери, маркетологи. У Києві – менеджери з продажу, менеджери з розвитку бізнесу, IT-фахівці, продакт-менеджери, маркетологи. У Львові – робочі спеціальності на виробництво, технічні фахівці зі знанням іноземних мов від початкового рівня до топ-менеджерів, менеджери з продажу, фахівці у сфері IT, маркетологи, медичні представники. В Одесі – фахівці сфери продажу, IT, логістики та будівництва.

За даними "HeadHunter Україна", у першому півріччі регіональна структура вакансій і резюме була такою: Київська область тримає "пальму першості" за кількістю як вакансій, так і резюме. До топ-5 регіонів також увійшли Харківська, Дніпропетровська, Одеська та Львівська області. Протягом півріччя позитивну динаміку показали і Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська області. Приріст у цих галузях становить від 20% порівняно з початком року. А ось у Рівненській та Сумській областях спостерігався спад активності роботодавців.

Що із зарплатами?

Зарплати в Україні зростають, що підтверджується офіційною статистикою. За даними Держстату, номінальна зарплата в січні-липні поточного року зросла з 7711 до 9170 грн, тоді як реальна зарплата липня-2018 до липня-2017 збільшилася на 14,7%.

За даними опитування "HeadHunter Україна", 34% респондентів зазначили, що в їхніх компаніях у першому півріччі підвищили зарплату всім без винятку працівникам, у 30% підвищили тільки тим, хто виконав або перевиконав план/KPI. Третина респондентів зазначили, що в їхніх компаніях не переглядали зарплату. Скорочення своїх доходів констатували тільки 3% опитаних.

При цьому серед тих, кому підвищили зарплату, третина опитаних відзначили підвищення на 5 і 10%. На 15% підвищили зарплату 14% опитаних, на 20% – 16% респондентів. І тільки 5% респондентів – на понад 20%.

"Зарплати ще з весни почали підвищувати майже всі роботодавці, і ця тенденція буде зростати. Можна зазначити, що в офісних співробітників зарплати зросли на 20-30%, а щодо деяких робочих спеціальностей – удвічі. Але роботодавці не зможуть збільшенням зарплат залучати й утримувати персонал усередині компанії довго, оскільки це обмежено прибутковістю бізнесу, який своєю чергою безпосередньо залежить від купівельної спроможності населення та зростання цін і тарифів", – пояснює Жанна Балабанюк.

Новини за темою

За її словами, підвищення зарплат до кінця року – це той захід, до якого будуть вдаватися всі роботодавці, але він є тимчасовим і дасть результат тільки в короткостроковому періоді. І якщо кардинальних позитивних змін усередині країни не буде, то ситуація на ринку праці різко погіршиться навесні 2019 року, і тоді підняття зарплат уже не допоможе.

У розрізі галузей економіки, за словами Ірини Прудникової, в АПК приплив інвестицій забезпечив у І півріччі збільшення зарплат у середньому на 10%, на ринку IT – приблизно на 13%, у сфері медицини та фармації доходи працівників зросли на 10% і вище.

Відповідно збільшенню зарплат зростають і очікування претендентів. За оцінками Олени Куцоконь, вони зросли на 20%. Водночас у цьому питанні часом виникає невідповідність очікувань і досвіду кандидатів. 

"Іноді студенти без досвіду запитують зарплату, як на ринку в менеджера середньої ланки. Роботодавці не поспішають підвищувати зарплати, проте можуть піти на це в тих випадках, коли людина потрібна терміново і компанія розуміє, що вона стільки коштує",  – зазначає Тамара Теміндарова.

Як додаткову мотивацію для утримання співробітників багато міжнародних компаній передбачають прив'язку зарплати до курсу гривня/долар. А також упроваджують більш гнучкі бонусні системи до базової ставки.

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів