banner banner banner banner

Спір за Дністер: Як Україні підготуватися до переговорів із Майєю Санду

Спір за Дністер: Як Україні підготуватися до переговорів із Майєю Санду
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив про підготовку організації візиту новообраного президента Молдови Майї Санду до України. Колишній прем'єр-міністр і лідер опозиційної партії "Дія та солідарність" Санду є політиком ліберального спрямування, виступає за вступ Молдови до Євросоюзу, зміцнення відносин зі США і, на відміну від свого попередника Ігоря Додона, вважає Крим територією України. Після офіційного вступу на посаду президента в грудні 2020 року вона збирається ініціювати дострокові парламентські вибори, ламати хребти молдавським корупціонерам і прагматично відстоювати національні інтереси Молдови на міжнародній арені.

Один із її пріоритетів - врегулювання проблемних питань у відносинах з Україною. В інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону 12 листопада Санду підкреслила, що коли вона відвідала Київ як прем'єр-міністр Молдови в липні 2019 року, то у неї була серйозна розмова з президентом Володимиром Зеленським і є ще багато чого, про що поговорити. На її думку, існує серйозний порядок денний з питання власності, делімітації кордонів, гідроелектростанцій на річці Дністер. Потрібно мати уявлення про проблемні питання в українсько-молдавських відносинах, щоб знайти взаємовигідні компроміси і не піти на необдумані поступки.

Уряд Молдови

Невизначена власність

Досі не завершено процес розмежування кордону навколо ділянки землі площею 17,35 гектара на правому березі Дністра (з боку Молдови), на якому розташована частина греблі Дністровської ГЕС-2, побудованої в 1982 році. Разом з Дністровською ГЕС-1 та Дністровською гідроакумуляційною станцією (ГАЕС) вона входить до Дністровського гідровузла, який перебуває у власності держкомпанії "Укргідроенерго".

Дністровська ГЕС-2 З відкритих джерел

Доти, доки не буде врегульовано питання навколо дамби Дністровської ГЕС-2, українська сторона не буде встановлювати два прикордонні знаки на ділянці річки Дунай протяжністю 430 км в районі річкового порту Джурджулешти, який забезпечує Молдові вихід до Чорного моря. До 2018 року Україні та Молдові вдалося визначити державний кордон на інших ділянках.

Молдова виступає за те, щоб державний кордон з Україною проходив за фарватером Дністра. У різні роки Україна домагалася передання Молдовою права власності на цю територію на підставі акту землевпорядного органу Молдавської РСР 1982 року, про передання тієї частини правого берега Дністра в безстрокове користування Української РСР для будівництва гідровузла, яке досі не завершено. Фінансування робіт йшло з Києва. У 80-ті молдавани брали участь у будівництві водосховища. У 2003 році молдавські прикордонники взяли під контроль спорудження Дністровської ГЕС-2 на правому березі Дністра і встановили прикордонний знак на середині дамби.

У "нульові" Київ пропонував Кишиневу здати в довгострокову оренду землі в районі станції, зокрема під будівництво водосховища. Молдавська влада наполягала на створенні спільного підприємства для управління станцією, а також на безкоштовному забезпеченні Молдови електроенергією крім орендної плати. Альтернатива - оплатити вартість землі, на якій йдуть будівельні роботи.

Надалі ініціатива в переговорах опинилася в руках Банкової. У 2008 році прем'єр-міністр Віктор Янукович домігся від віце-прем'єра Ігоря Додона відмови від претензій на Дністровський гідровузол в обмін на визнання Україною власністю Молдови 60 підприємств, створених на українській території в роки СРСР, і продаж електроенергії за цінами нижчими, ніж на українському ринку. У 2010 році прем'єр-міністр Юлія Тимошенко та прем'єр-міністр Влад Філат підписали протокол про визнання права власності України на об'єкти на території Молдови, які до кінця 1990 року належали або перебували у віданні УРСР. Якщо відштовхуватися від цього протоколу, ратифікованого молдавським парламентом у 2011 році, то вся дамба Дніпровської ГЕС належить Україні.

Новини за темою

Аналогічна умова поширювалася на об'єкти, на які претендує Молдова на українській території. Керівництво Молдови зацікавлене повернути решту 25 об'єктів, які за радянських часів перебували в юрисдикції Кишинева (зокрема, гранітні кар'єри, санаторії).

Водний спір

Складніша суперечка за дністровську воду. Україна планує розширити потужності Дністровського гідровузла шляхом відкриття нових енергоблоків на Дністровській ГАЕС і будівництва шести нових гідроелектростанцій потужністю по 360 МВт кожна у верхів'ях Дністра до 2026 року. Це питання має стратегічне значення для енергобезпеки України. Південні регіони України найгірше забезпечені електроенергією. Після відмови Порошенка від угоди з Росією щодо будівництва третього і четвертого енергоблока Хмельницької АЕС значення розвитку гідроенергетики істотно зростає.

Сьогодні потужності Дністровського гідровузла становить понад 1700 МВт, у разі їх збільшення вони досягнуть 2300 МВт. Шість нових гідроелектростанцій принесуть додатково 2160 МВт. Сукупні потужності об'єктів гідроенергетики на Дністрі становитимуть 4460 МВт, що на 36,5% більше від потужності Рівненської АЕС. Амбітний проект дозволить Україні щорічно економити до 1 млрд куб. м природного газу, до 500 млн грн шляхом скорочення спалювання вугілля на теплоелектростанціях.

Схема Дністровського гідровузла Укргідроенерго

Також Дністровська ГАЕС розвантажує чотири українські атомні електростанції, що цілодобово виробляють електрику, витрата якої вночі менша, ніж вдень. Вночі надлишки електроенергії з атомних електростанцій надходять на Дністровську ГАЕС. Запускається механізм закачування води у величезний резервуар об'ємом 40 млн кубометрів. Під час пікового споживання електроенергії вода зливається назад у Дністер, приводячи в дію турбіни. Так виробляється електрика.

Молдова виступає проти реалізації Україною зазначених вище планів. Ініціатива непопулярна серед українських науковців та екологічних активістів. Думка противників проектів зводиться до того, що за будівництва гідроелектростанцій на рівнинах вони будуть забирати занадто багато води, що в підсумку призведе до обміління Дністра в пониззі, що негативно позначиться на водопостачанні населених пунктів, зокрема Кишинева. Екологи допускають будівництво гідроелектростанцій у гірській частині Дністра.

У місцях, де буде побудовано нові водосховища, з'явитися загроза повеней, затоплення населених пунктів, підуть під воду землі сільськогосподарського призначення, а також території національних природоохоронних парків, заповідників. Окрема проблема - переселення місцевих жителів, демонтаж їхніх будинків і вивезення будівельного сміття, перепоховання померлих. Гідроелектростанції забирають воду з нижніх шарів річки, що призводить до зниження її температури. Можуть зникнути окремі види риб, птахів, звірів і рослин.

Кандидат географічних наук Віталій Коржик припускає загрозу прориву води з Дністровського водосховища через молдавську карстову печерну систему "Попелюшка" в долину річки Прут і затоплення сіл Мамалига, Крива, провалення долини річки Пацак між селами Подвірне і Данківці. Молдавани побоюються такого результату, оскільки місцевість в районі Дністра сейсмічно активна. Тому вони не здають в оренду українцям нові землі під будівництво дамб.

У квітні 2019 року Україна призупинила реалізацію проекту з будівництва нових гідроелектростанцій на час проведення дослідження коштом Шведського агентства з розвитку, щоб переконатися, чи є побоювання молдавської сторони обґрунтованими. Молдавани просять надати технічну документацію Дністровського гідровузла, оскільки в компанії "Укргідроенерго" стверджують, що будівництво нових турбін було передбачено за підсумками експертиз у 80-ті і радянські фахівці не знайшли передумов шкоди для Дністра.

У 2017 році Молдова пропонувала встановити нові технічні правила експлуатації гідровузла, надати їм статус двостороннього документа і прописати в них обсяги мінімального стоку Дністра протягом року, щоб річка не обміліла ще більше, не було загрози для нересту риб. Сьогодні ці правила є внутрішнім документом України. У квітні 2018 року президент Петро Порошенко та прем'єр-міністр Павло Філіп обговорювали перспективи угоди про забезпечення функціонування Дністровського комплексного гідровузла. Україні потрібно максимально використовувати потенціал Дністра, як у випадку з Дніпром, який сьогодні є ланцюжком водосховищ, щоб забезпечити українців доступною електроенергією, тоді як Молдові це невигідно.

Міжнародний досвід

Знайти компроміс Зеленському і Санду буде непросто, але їм варто звернути увагу на досвід інших країн у вирішенні схожих суперечок. У 2018 році Узбекистан і Таджикистан врегулювали спір навколо будівництва Рогунської ГЕС. Президент Узбекистану Іслам Карімов побоювався, що через станцію скоротитися приплив води річкою Вахш. Побоювання викликало і те, що будівництво об'єкта планувалося в місцевості підвищеної сейсмічності, де висока ймовірність зсувів і селів. Наступний президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв схвалив будівництво Рогунської ГЕС в обмін на згоду президента Таджикистану Емомалі Рахмона поділитися водними ресурсами Сарезького озера. Спільними зусиллями планується побудувати ще дві гідроелектростанції на річці Зарафшан у гірських районах Таджикистану, які забезпечать електрикою прикордонні райони Узбекистану.

У 1987 році Зімбабве і Замбія врегулювали спір навколо використання гідроелектростанції Кариба і прилеглого водосховища на річці Замбезі. Побудована в 50-ті британськими колоністами гідроелектростанція Кариба, частково за гроші Світового банку, має негативну репутацію. Під час реалізації проекту довелося переселити 57 тис. місцевих аборигенів, які так і не змогли знайти себе на новому місці. Через велику кількість опадів і помилок під час скидання води з водосховища траплялися повені, які приносили шкоду сільським жителям. Країнам потрібно було розвивати об'єкт, побудувати дамбу через річку з використанням своїх берегів. Вони підписали угоду про спільне управління гідроелектростанцією і створили спеціальну раду, куди увійшли чиновники двох країн. В угоді є положення про необхідність взаємного узгодження будівництва нових дамб на інших ділянках річки та зміни рівня зарплати для працівників станції.

Новини за темою

У 80-ті стався скандал у відносинах Танзанії з Малаві, яка побудувала греблю на річці Шир. Наслідком став підйом рівня води в озері Малаві і затоплення берегів Танзанії. Спір було врегульовано в 1989 році після того, як питання вивчили гідрологи обох країн, які досліджували греблю і дійшли висновку, що якщо вона перекриває річку в сезон дощів, то це призводить до виходу озера з берегів. У 1991 році Танзанія і Малаві підписали угоду про спільний розвиток басейну прикордонної річки Сонгу. Внаслідок систематичних паводків населенню прибережних районів доводилося постійно мігрувати. Згідно з домовленостями, сторони побудували дренажну систему для відведення зайвих вод.

Негативним прикладом є дії влади Ефіопії в тривалому спорі з Єгиптом навколо будівництва ГЕС "Відродження" на річці Блакитний Ніл (права притока Нілу). Проект цієї греблі було закладено ще в 1960 році. Влада Єгипту просила встановити мінімальний пропуск води на рівні 40 куб. м на рік, але ефіопські колеги наполягають на 30 куб. м. У липні 2020 року Ефіопія почала заповнювати водосховище, ігноруючи побоювання Єгипту щодо негативних наслідків споруди для річки. З Ефіопії надходить 85% води в Ніл. Переговори за посередництва США і Світового банку закінчилися провалом. Зростає антагонізм у відносинах двох країн, аж до хакерських атак на урядові сайти Ефіопії.

Висновки для України

Не варто недооцінювати Майю Санду. Вона серйозний гравець за мірками керівників пострадянських країн: випускниця Гарварда, економіст за освітою, з тривалим досвідом роботи в Міністерстві економіки Молдови, у Світовому банку, Програмі ООН, зі зв'язками в політичних колах США і Євросоюзу. Лідер Молдови могла б лобіювати інтереси України у відносинах із Заходом і міжнародними організаціями, зокрема з питання врегулювання конфлікту на Донбасі, повернення Криму, надання міжнародної фінансової допомоги та грантів, якщо ми сьогодні протягнемо їй руку допомоги. Санду зацікавлена у сприянні з боку України в боротьбі з контрабандою з Придністров'я.

Україна може запропонувати Молдові постачання електрики за вигідними цінами для прикордонних молдавських сіл, повернути об'єкти на своїй території, які за радянських часів були у віданні Кишинева, запропонувати варіанти спільного використання водних ресурсів із водосховищ, можливо, преференції у сфері торговельно-економічної і військово-технічної співпраці, в обмін на згоду молдавських партнерів не перешкоджати розвитку гідроенергетики на Дністрі.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>