Студентські гуртожитки або школа життя: Як загартовується молодь країни

Студентство, як постійно повторюють нам наші батьки — найкращий період життя. Перші справжні почуття, перші труднощі, перші сміливі рішення та кардинальні зміни — усе, що формує кожного як індивідуальність з її міцною позицією та впевненістю у завтрашньому дні. Найголовнішим чинником бурхливих студентських років завжди був, є і лишається — гуртожиток. І якщо відкинути усі позитивні моменти проживання у студентських гуртожитках, саме його негативна складова умов та комфорту по-справжньому загартувала кожного, ставши першим випробуванням дорослого життя.

Студентські гуртожитки або школа життя: Як загартовується молодь країни
Фото з відкритих джерел

Ірина Шостак

Журналістка

Студентство, як постійно повторюють нам наші батьки — найкращий період життя. Перші справжні почуття, перші труднощі, перші сміливі рішення та кардинальні зміни — усе, що формує кожного як індивідуальність з її міцною позицією та впевненістю у завтрашньому дні. Найголовнішим чинником бурхливих студентських років завжди був, є і лишається — гуртожиток. І якщо відкинути усі позитивні моменти проживання у студентських гуртожитках, саме його негативна складова умов та комфорту по-справжньому загартувала кожного, ставши першим випробуванням дорослого життя.

Студентські гуртожитки України суттєво відрізняються від закордонних. І питання не в падінні патріотизму чи популізмі, скоріше в потрібності оновлених стандартів, які, на жаль, обійшли стороною українські реалії. Загальні вимоги щодо порядку та умов проживання у гуртожитках передбачено, зокрема, у Конституції України, Житловому кодексі, Законі України "Про захист прав споживачів" та Примірному положенні про користування гуртожитками. Особлива ж увага приділяється спеціальним нормативно-правовим актам, які встановлюють порядок функціонування та користування саме для студентських гуртожитків вищих навчальних закладів — Закон України "Про вищу освіту", Примірне положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, а також Санітарні правила оснащення, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх спеціальних навчальних закладів і професійно-технічних училищ.

Новини за темою

При цьому, більш детальне регулювання вказаних питань здійснюється на локальному рівні, а саме актами адміністрації вищого навчального закладу, які в свою чергу мають розроблятись на основі зазначених загальнодержавних НПА.

Проте навіть цими правилами переважна більшість утримувачів гуртожитків звикла нехтувати. До прикладу, в 3 частині Санітарних правил мова йде про вимоги до архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будинків і приміщень, де вказано, що в одній кімнаті допускається проживання не більше 3 осіб з житловою площею у 6 м² на одну людину. Також, за цими ж правилами кожна кімната має бути повністю забезпечена м’яким та твердим інвентарем: тумби та стільці (мають відповідати кількості проживаючих), кухні мають бути забезпечені робочим обладнання з достатньою кількістю на кожного мешканця. ДБН України, що набули чинності з 2006 року у частині про спеціалізоване житло для осіб похилого віку, інвалідів і гуртожитки говорять вже про обов’язкові 8 м², зазначаючи також про кухні гуртожитків (слід проектувати із розрахунку на 2-5 осіб за нормою площі не менше ніж 8 м² і на 6 осіб й більше — 1,5 м² на особу) і про обладнання сан. вузлів (із розрахунку один душ або ванна, один умивальник і один унітаз не більше ніж на чотири-шість осіб). Проте, за словами студентів вже кількох поколінь, норми та правила діють лише на папері.

Студент VS Утримувачі гуртожитку та адміністрація вишу

Перш ніж розглядати причини й рішення наявних проблем, необхідно зрозуміти, якою є правова сторона взаємовідносин між студентами та утримувачами гуртожитків, чи всі студенти мають право мешкати у гуртожитку та на кого згідно з законами покладається відповідальність за дотримання правил та вимог щодо гідних умов проживання. Директор Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сергій Бреус пояснює: "В пункті 2 Примірного положення Про студентський гуртожиток Вищого навчального закладу затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 13 листопада 2007 року  N 1004 визначено, що Студентські   гуртожитки   вищих    навчальних    закладів  призначені   для   проживання   на   період  навчання  іногородніх студентів,  слухачів,  курсантів,  асистентів-стажистів, інтернів, клінічних  ординаторів,  аспірантів,  ад'юнктів,  докторантів тощо (далі - студенти), а також студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування,  за умови відсутності в них іншого місця проживання". Тому особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством (пункт 8 частини 1 статті 62 Закону України "Про вищу освіту"). Таким чином, Закон України "Про вищу освіту" не встановлює обмежень для студентів у їх праві на забезпечення гуртожитком. 

Закон також роз’яснює й на кого покладена відповідальність за дотримання гідних умов проживання студентів — за словами юриста Eterna Law Маргарити Татарової, виконання всіх вимог та стандартів щодо утримання гуртожитків повністю покладено на ВНЗ та адміністрацію гуртожитку відповідно до пунктів 50-58 Примірного положення про студентський гуртожиток ВНЗ.

"Керівництво вищого навчального закладу та адміністрація гуртожитку зобов’язані організувати проживання та побут студентів з додержанням санітарних, екологічних та протипожежних норм", — зазначає юрист АО "Овчаров та Партнери" Мадіна Туваклієва.

Крім того керівництво закладу та адміністрація гуртожитку зобов’язані, зокрема:

  • утримувати приміщення гуртожитку в належному стані відповідно до встановлених санітарних норм та правил;
  • укомплектовувати гуртожитки меблями, обладнанням, білизною та іншим інвентарем;
  • своєчасно організовувати проведення ремонту гуртожитку, інвентарю та обладнання;
  • здійснювати заходи з покращення житлово-побутових умов у гуртожитку;
  • забезпечувати необхідне освітлення і тепловий режим у всіх приміщеннях.

Не слід забувати, що й студент, який проживає в гуртожитку, теж має певні права:

  • вимагати своєчасного ремонту або заміни обладнання, меблів, постільної білизни, а також усунення недоліків у забезпеченні побутових умов;
  • через органи студентського самоврядування гуртожитку брати участь у вирішенні питань, пов'язаних з поліпшенням житлово-побутових умов, організації культурно-виховної роботи і дозвілля, роботи працівників гуртожитку тощо;
  • звертатись із скаргами на роботу працівників гуртожитку і житлово-побутові умови, які не відповідають вимогам Положення про студентський гуртожиток і нормам обладнання та утримання гуртожитків, до керівництва вищого навчального закладу, інших установ відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Новини за темою

Тож у відносинах між студентом та адміністрацією не лише перші мають обов’язки та правила, яких слід дотримуватись. Більше того, юристи зазначають, що Законодавство України передбачає різні механізми захисту прав студентів та важелів впливу для вирішення проблем, що можуть виникати між студентами та утримувачами гуртожитків або безпосередньо ВНЗ, оскільки тут мова може йти не лише про заяви чи скарги, але і про право на звернення до суду. Однак, як свідчить судова практика, студенти вкрай рідко ними користуються і не наважуються на захист своїх прав юридичними засобами. В першу чергу, це пов’язано із необізнаністю студентів не тільки про свої права але і про обов’язки керівництва ВНЗ та адміністрації гуртожитку. Саме тому юристи радять студентам брати активну участь у діяльності профспілкових організацій та студентського самоврядування, які за своєю суттю створюються саме з метою захисту та ефективної реалізації прав студентів.

Вітчизняні реалії Київських ВНЗ

Гуртожитки популярних українських вишів облаштовані за принципом "котре лихо менше, те й вибирають". Це стосується саме студентів, які після того, як обрали напрям спеціальності, приступають до рішення щодо університету, одним з головних факторів якого є наявність комфортних умов проживання та доступності гуртожитку. Для когось комфорт у зручних душових кімнатах, для інших у достатньому просторі кожного зі співмешканців, треті обиратимуть гуртожиток з ремонтом, четверті — з гарною укомплектованістю кімнат, а для п’ятих важлива піша доступність від гуртожитку до університету. Але, задовольнити усі бажання студентів переважна більшість українських гуртожитків не в змозі.

До прикладу, один з гуртожитків Київського національного університету культури і мистецтв, що знаходиться у 3 хвилинах від стін самого університету, пропонує студентам секційну систему планування, де в кожній секції на поверхах знаходяться по 8 кімнат (з них 4 кімнати по 6 осіб та 4 кімнати по 8), що мають спільний сан. вузол, ванну кімнату та кухню. Зручність полягає у близькості розташування та можливості усамітнення в душових, коли студентам не потрібно спускатися у підвальне приміщення спільних душових кімнат, як в більшості гуртожитків. Проте, доведеться пожертвувати особистим простором, адже кімнати на шістьох та вісьмох у 15-18 м² та 20-25 м² відповідно, ніяк не зможуть виконати Санітарні правила у 6 м² на кожного студента.

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ), кімната на вісім осіб 112.ua

Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ), кімната на шістьох осіб 112.ua

Ви можете обрати інший гуртожиток від КНУКіМ вже з коридорною системою планування, де кімнати значно більші, а кількість проживаючих в них майже удвічі менша. Проте, прийдеться кожного ранку жертвувати 1,5-2 годинами у спробах швидко дістатися до аудиторії університету. Також, незручностей доставить і спільний душ, що знаходиться на першому поверсі.

Інший приклад — гуртожитки Національного авіаційного університету, НТУУ "Київський політехнічний інститут" та Київського національного торговельно-економічного університету. Всі вони пропонують студентам трохи більші м² на кожного співмешканця, проте, знову ж таки: спільний душ на першому поверсі чи в підвальному приміщенні, старі плити з кількома непрацюючими конфорками, недостатня кількість інвентарю. І знову відбувається урівноваження терезів, через що більшість студентів не наважуються говорити про зручність й комфорт.

Умови Національного авіаційного університету (НАУ) 112.ua

Умови НТУУ "Київський політехнічний інститут" (КПІ) 112.ua

Умови Київського національного торговельно-економічного університету (КНТЕУ) 112.ua

Майже така ситуація й у мешканців гуртожитків Національного університету харчових технологій (блочно-коридорного типу), де є проблеми з сучасністю обладнання і комфортністю меблів, а також спільний душ в підвальному приміщенні, проте, набагато зручніші туалети, що розташовані в кожному блоці (на дві кімнати по 2-3 особи). Дещо кращі умови пропонують гуртожитки Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, де теж є проблеми зі старим інвентарем та обладнанням, проте душові кімнати вже на декількох поверхах.

Спільний душ у підвалі Національного університету харчових технологій (НУХТ) 112.ua

Умови Київського національного університету імені Тараса Шевченка (КНУ) 112.ua

Аналізуючи умови кожного з гуртожитків українських вузів, можна дійти до сумного висновку — абітурієнтам приходиться обирати з гірших варіантів кращий. Адже абсолютно усі гуртожитки мають проблеми з достатнім комфортом, гарним обладнанням душових кімнат, кухонь, належним ремонтом, відсутністю тарганів та клопів, навіть проблеми з вахтерами та комендантами, які наче забули, що кожен студент заслуговує на повагу, об’єднують гуртожитки по всій Україні.

Кухня Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) 112.ua

Кухня НТУУ "Київський політехнічний інститут" (КПІ) 112.ua

Та студенти намагаються не жалітися, покірно платять за проживання, адже, за їхніми словами, це стовідсотково кращий варіант, аніж знімати кімнату чи квартиру утридорога.

До того ж певний перелік проблем вважають безнадійним у вирішенні, адже такі питання, як заселення меншої кількості осіб у кімнати чи звільнення для студентів кімнат, в яких проживають сторонні особи та викладачі, треба було вирішувати задовго до перших нарікань. Зараз цю ситуацію можна врегульовувати шляхом виселення певної кількості осіб, що вже порушує їх права. Це стосується і наявності душових кімнат на поверхах, адже за санітарними нормами душ не може знаходитися над кімнатами, де проживають люди. І для того, аби покращити умови, доведеться виселяти чи переселяти певну кількість осіб, що, вирішивши одну проблему, приведе до іншої.

Якщо друге питання ще може загнати адміністрацію вищого навчального закладу і утримувачів гуртожитку у глухий кут, то проблему з перенаселенням можна вирішити, дізнавшись про досвід інших гуртожитків. До прикладу, як зазначає директор студмістечка НТУУ "КПІ" ім. Ігоря Сікорського Олександр Іщенко, якщо є проблема дефіциту місць, треба робити усе можливе, аби поселити всіх студентів університету з комфортними умовами. Для цього в студмістечку переобладнали перші поверхи гуртожитків (раніше технічні кімнати), таким чином, звільнивши ще 600 місць. Більше того, якщо є така можливість, студенти можуть жити удвох-утрьох, розділивши витрати, які залежать від кількості мешканців кімнати (комунальні послуги).

Відходячи від сумного досвіду вітчизняних студентських гуртожитків варто висвітлити декілька зовсім неординарних прикладів: гуртожиток у зерносховищі та гуртожиток із металевих контейнерів. Перший — Mill Junction, знаходиться в місті Йоханнесбург Південно-Африканської Республіки. Закинуту промислову будівлю переобладнали під кімнати для студентів, де є кухні, спортзал, конференц-зали, кімнати відпочинку, а також розважальна зона на даху. Іншим прикладом є гуртожитки із металевих контейнерів — проекти Eba51, що стають все більш поширенішими у Європі. Подібні гуртожитки вже є у Франції (м. Гавр) та Німеччині (м. Берлін). У таких приміщеннях проживають близько 300 студентів, де у кожного є своя кімната, душова, туалет та інші зручності.

Cite a Docks — студентський гуртожиток в м. Гавр (Франція) Фото з відкритих джерел

Поки подібні ідеї поширюються світом, в Україні продовжують ремонтувати старі гуртожитки, намагаючись привести їх до порядку. І, судячи з подібних коментарів, адміністрації ВНЗ та утримувачам гуртожитків це не надто вдається:

Скриншот

Система фінансування гуртожитків

Перше, що спадає на думку після ознайомлення з проблемами кожного з гуртожитків — справа у фінансуванні. Як зазначає юрист Eterna Law Маргарита Татарова, відповідно до пункту 53 Примірного положення про студентський гуртожиток ВНЗ фінансування витрат на утримання гуртожитків є обов’язком ВНЗ та адміністрації відповідного гуртожитку. Проте, через низьку вартість послуг за проживання для студентів більшість вузів не можуть покрити відповідних витрат на утримання персоналу та комфортних умов для проживання студентів. Адже, в той час як за кордоном вищі навчальні заклади вже могли самі розпоряджатися своїми грошима, українські ВНЗ продовжували залежати від Міністерства освіти та науки. Здавалось би, що по прийняттю змін у Законі "Про вищу освіту" вітчизняні університети зможуть самостійно орієнтуватися у власному фінансовому просторі і таким чином почнуть виділяти більше коштів на утримання гуртожитків, їхні позапланові ремонти, заміну обладнання та різного інвентаря. Проте, за словами віце-президента з економіки та фінансів Національного університету "Києво-Могилянська академія" Людмили Дяченко, автономія звісно поліпшила стан речей, але в силу того, що існує велика кількість допоміжних документів, які поки що не діють, не можна судити про результати й можливості повного процесу автономізації.

Стосовно питань щодо позапланових ремонтів чи вирішення інших проблем, що потребують фінансової підтримки, університети звертаються до Міністерства освіти та науки, і як показує досвід — відповіді можна не чекати. Адже, за словами юриста АО "Овчаров та Партнери" Мадіни Туваклієвої, будь-які бюджетні призначення мають бути передбачені Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Якщо такі призначення відсутні, то МОН має звернутись до Кабінету Міністрів України з пропозицією про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік з проханням виділити Міністерству освіти і науки України додаткові кошти для фінансування видатків на покриття витрат по утриманню студентських гуртожитків. Також МОН має можливість звернутись до КМУ з проектом розпорядження, яким передбачити перерозподіл видатків між бюджетними програмами з метою збільшення видатків саме на оплату відповідних витрат на утримання гуртожитків. І тільки після прийняття відповідних законодавчих змін або розпоряджень ВНЗ зможуть отримати додаткові кошти. Лише у виключних випадках держава може самостійно надати бюджетні кошти для реконструкції/ремонту/обладнання та утримання гуртожитків для реалізації певних загальнодержавних програм. Зокрема таким виключенням було надання відповідних коштів з державного бюджету в рамках підготовки до чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Але це поодинокі випадки і систематичного характеру, на жаль, не мають.

Новини за темою

В Міністерстві освіти та науки України взагалі відсутній будь-який підрозділ/відділ, який був би відповідальним за належне забезпечення студентів гуртожитками, здійснював з цією метою контроль за діяльністю ВНЗ та порушував перед КМУ питання про фінансування відповідних витрат.

Про подібний стан речей говорить і директор студмістечка НТУУ "КПІ" ім. Ігоря Сікорського Олександр Іщенко: "Бюджет студмістечка формується з грошей, які платять студенти за проживання і комунальні послуги. Держава ж надає гроші на оплату співробітникам, які працюють в гуртожитках, але велика частка зарплат теж виділяється з грошей студентських виплат. Тому усі питання стосовно ремонту, заміни обладнання, меблів вирішуються за рішенням координаційних рад гуртожитку (куди також входять студенти) за "вільні" після обов’язкових платежів гроші (комунальні послуги, вивіз сміття, дезінфекція і т.д.). Це відбувається таким чином: координаційна рада гуртожитку (адміністрація гуртожитку, адміністрація факультетів студентів, студентська рада гуртожитку та голови профбюро факультетів, чиї студенти живуть в гуртожитку) за допомогою спеціалістів обговорюють список питань щодо ремонту чи заміни обладнання, відокремлюючи ті проблеми, що потребують нагального вирішення й ті, що можуть почекати".

Тож, що робити студентам коли адміністрація розводить плечима, посилаючись на недостатнє фінансування? І, найголовніше, як діяти в такому разі самим представникам ВУЗів, якщо Міністерство освіти та науки теж, не маючи коштів, ігнорує їхні запити?

Можливі шляхи вирішення

Одним з рішень є підняття плати за проживання. До прикладу, за кордоном ціна за проживання у гуртожитках стартує від 200 євро/місяць. Проте, як зазначає юрист АО "Овчаров та Партнери" Мадіна Туваклієва, розмір плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності не може перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації відповідно до Наказу Міносвіти від 28.03.2011 No 284/423/173. У разі, якщо плата за гуртожиток перевищує зазначений граничний розмір, таке рішення є незаконним і за позовом студента може бути скасоване у судовому порядку. Очевидно, що оплата 40% від рівня академічної стипендії не здатна в повній мірі покрити усі витрати, пов’язані з утриманням гуртожитків. У такій ситуації різниця між витратами на утримання гуртожитку та оплатою за проживання має компенсуватись ВНЗ самостійно, оскільки саме вони є надавачами послуг і відповідають за їх якість. Однак зазвичай фінансові можливості самих ВНЗ є вкрай обмеженими і додаткових (а тим більше зайвих) матеріальних ресурсів немає, тому гуртожитки залишаються без належного фінансування.

Вартість проживання на місяць у гуртожитках Київських вузів 112.ua

Отже, питання про підняття плати за проживання буде лишатися відкритим аж до того, поки стипендії студентів не стануть такими, що дозволять урегулювати цю проблему.

Є й інший вихід — зробити ВНЗ та студентські гуртожитки незалежними один від одного. Такий досвід вже багато років демонструють західні країни, де студенти мають можливість взяти кредит у банку під 0,1 чи 2%. Таким чином, студент матиме змогу платити за проживання у кампусі з належними умовами. В цьому випадку у виграші лишаються обидві сторони, адже вищим навчальним закладам не потрібно буде ділити свій бюджет на фінансування гуртожитків і нести відповідальність за дотримання належних умов проживання. Проте, в Україні про подібну систему говорити рано, адже банки не мають можливості надавати кредити студентам, тож платити прийдеться стипендією, заробітною платою чи за допомогою батьків. У будь-якому випадку подібна можливість лишається під питанням через низьку платоспроможність населення.

Новини за темою

Ще одне рішення — повернутись до досвіду минулих років, коли держава сама оплачувала комунальні послуги для студентів-бюджетників. "Це суттєво б полегшило матеріальний стан забезпеченості університетів, адже комунальні послуги складають 40% від закладеного на рік бюджету. Також, варто взяти до уваги, що вже три роки поспіль комунальні послуги піднімають декілька разів саме впродовж року, на що не були розраховані закладені у бюджет кошти. У кінцевому результаті питання з оплатою комунальних послуг вирішується за рахунок коштів на заплановані ремонти", — зазначає голова студентського профкому НТУУ "КПІ" Андрій Гаврушкевич.

Також, за його словами, виникали питання і про можливість держави продовжувати фінансово підтримувати студентів, які мали змогу оформити субсидії: "Лише декілька вузів України дають можливість своїм студентам оформити субсидію на проживання в гуртожитках. До прикладу, якщо кімната коштує 600 грн, студент має змогу платити половину суми. Проте, іншу частину коштів компенсувати має держава. Два роки тому у нас склалась така ситуація, що 8 місяців держава не покривала цю різницю і для того, аби оплатити іншу половину, для кожного зі студентів знову руйнувались плани щодо закладеного у бюджеті ремонту".

Так чи інакше, але шляхи вирішення проблем з умовами в гуртожитках України лягають на плечі держави. Поки ми маємо можливість слідкувати за досвідом інших країн і робити висновки, пропонуючи свої варіанти вирішення проблем вже в Україні, і стосується це не лише питань з умовами в студентських гуртожитках.

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>