Страта: За що в Україні розстрілювали 20 років тому і чому перестали це робити

Тепер стратити пропонують у рамках боротьби з корупцією і за злочини у зоні АТО. Хоча загалом соціологи відзначають гуманізацію суспільних настроїв

Страта: За що в Україні розстрілювали 20 років тому і чому перестали це робити
Фото з відкритих джерел

Тетяна Святенко

Журналіст

Тепер стратити пропонують у рамках боротьби з корупцією і за злочини у зоні АТО. Хоча загалом соціологи відзначають гуманізацію суспільних настроїв

Скасування смертної кари в Україні документально закріпили 13 років тому. 1 липня 2003 р. набув чинності підписаний Україною Протокол до Європейської конвенції про права людини, що передбачає повне скасування смертної кари. Але питання її відновлення відтоді так і не сходить з язиків. Ідея повернення розстрільної статті в українське кримінальне законодавство свого часу об'єднала навіть таких непримиренних ворогів, як комуністи і "свободівці". Актуальною вона залишається і донині. Тепер стратити пропонують у рамках боротьби з корупцією і за злочини у зоні АТО. Хоча загалом соціологи відзначають гуманізацію суспільних настроїв.

Історія питання

Смертна кара дісталася Україні у спадок від СРСР разом з Кримінальним кодексом 1961 р. До 1995 р. за кількістю смертних вироків Україна мала один із найвищих показників у світі. У 1994 р. розстріляли 60 осіб і винесли 143 смертних вироки. За 6 місяців 1995 р. до смерті засудили 74 осіб. Яку кількість людей стратили – невідомо. При цьому за апеляцією скасували 25 вироків, помилували 20 осіб. У 1996 р. за 6 місяців у виконання привели ще 85 смертних вироків.

Хоч взятий Україною курс на Європу відразу після здобуття незалежності передбачав скасування смертної кари, скасувати її відразу не вдалося. Рішення про скасування було прийнято в 1992 р., а в 1995 р., вступаючи до Ради Європи, Україна ввела мораторій на смертну кару. Але процедуру було виконано з порушеннями, фактично мораторій на розстріли злочинців заробив лише в 1997 р.

Ратифікація протоколу № 6 до Конвенції про захист прав й основних свобод людини, який стосується скасування смертної кари, сталася в 2000 р. Протокол набув чинності у 2003 р.

Верховна Рада України в 2001 р. прийняла новий Кримінальний кодекс, в якому смертну кару було замінено на довічне ув'язнення.

Скасування смертної кари підтримав Конституційний суд України, як таку, що суперечить нормам Основного закону. Суд назвав страту "довільним позбавленням людини її права на життя". "За" скасування розстрільної статті висловилися і правозахисники: мовляв, такий вид покарання не стримує і не знижує рівня злочинів, не всі засуджені дійсно винні, і це найбільш зручний спосіб розправи з неугодними.

Новини за темою

За що розстрілювали в незалежній Україні

Отримати "вишку", згідно з Кримінальним кодексом 1961 р., можна було за умисне вбивство з обтяжливими обставинами, диверсію, посягання на життя держдіяча, представника іноземної держави, судді або працівника правоохоронного органу.

Так, у 1991 р. до розстрілу за вбивство і зґвалтування бібліотекарки було засуджено тричі судимого за крадіжки та розбій алкоголіка В'ячеслава Романчука. 30 березня 1991 р. Романчук напився, прийшов до міської бібліотеки і з порога накинувся на завідувачку. Затягнув жінку в її кабінет, зірвав одяг, а потім протягом кількох годин бив жертву, гасив об її тіло запалені сірники, відкусив їй кінчик носа, а потім задушив.

Батько і син бібліотекарки, не дочекавшись її вдома, пішли до неї на роботу дізнатися, що трапилося, і спробували затримати вбивцю. Але Романчук збив їх з ніг і втік. А потім з'явився до міліції з повинною. Мабуть, розраховував на поблажливість. Однак повністю у скоєному так і не зізнався, заперечував, що ґвалтував жінку. Медична комісія визнала Романчука хронічним алкоголіком, який потребує примусового лікування. Однак фахівці в один голос заявили, що в момент скоєння вбивства він усвідомлював свої дії, тому суд засудив обвинуваченого до смертної кари.

У 1996 р. до смертної кари через розстріл було засуджено уродженця Кабардино-Балкарії В'ячеслава Кошерова, неодноразово судимого за крадіжки і здирництво та вбивство. У грудні 1995 р. він з дружиною і друзями відпочивав в одному з кафе в Євпаторії. Компанія, що була напідпитку, вирішила продовжити пиятику на свіжому повітрі, і Кошеров прихопив із собою склянку. Бармен попросив повернути посуд або заплатити за нього. Реакція рецидивіста була страшною: він кинувся до машини, повернувся до кафе з автоматом Калашникова, випустив чергу в стелю й по вітрині бару. А зі словами "за стакан ти заплатиш життям" розстріляв бармена. Люди, що перебували в той момент в цьому ж кафе, дивом не постраждали. Суд визнав обвинуваченого "виключно небезпечним для суспільства" і призначив йому вищу міру покарання — розстріл.

Новини за темою

Одним з останніх страчених в Україні маніяків став уродженець Березані Київської області Анатолій Кривобок. Маючи величезну кількість судимостей за розбої та крадіжки, він навіть змінив прізвище на Тимофєєв (ймовірно, бажаючи приховати багате кримінальне минуле) і почав вбивати людей похилого віку. Перше вбивство скоїв у 1991 р. в Київській області. Під час пограбування будинку літня господарка повернулася невчасно, і щоб приховати сліди злочину, Кривобок вбив жінку і спалив будинок, вкравши при цьому кілька золотих каблучок. Також він убив ще одну літню жінку в Київській обл. Причому в Жмеринці він не тільки пограбував 88-річну стареньку, але ще зґвалтував і задушив її, проте кинув документи на місці злочину. Бажаючи сховатися від слідства, грабувати і вбивати перебрався до Вінницької області. Тікаючи від погоні, перебрався до Росії, вбивав пенсіонерів у Підмосков'ї. У вересні 1992 р. його зловили та екстрадували в Україну, де його й було страчено за вбивство 13 беззахисних людей похилого віку. Вирок встигли привести у виконання до введення мораторію.

Новини за темою

А от найбільш страшному маніяку України Анатолію Онопрієнку вдалося уникнути розстрілу. Онопрієнко був засуджений до смертної кари за вбивство щонайменше 52 людей, але вирок так і не було приведено в дію через вступ України до Ради Європи. Другий президент України Леонід Кучма скасував вирок. Онопрієнко помер у тюрмі від серцевої недостатності в 2013 р. Правоохоронці затримали Онопрієнка в 1996 р. У ході слідства він із задоволенням і з подробицями розповідав про свої вбивства. Матеріали справи налічували 99 томів, вирок був готовий у 1999 р., його зачитували 12 годин. Суд визнав Онопрієнка винним за всіма епізодами злочину (в тому числі й 52 вбивств) і призначити покарання у вигляді вищої міри покарання — смертної кари через розстріл. Присутні на засіданні аплодували, а Онопрієнко показав суду середній палець. "Люди зараз не цінують життя, вони через дрібниці починають викидати якісь свої націоналістичні, шовіністичні, фашистські ось такі сплески. А щоб їм мізки вставити, вони повинні бачити всі ці жахи самі: генерали повинні бачити ці жахи, політики, тоді їм відразу перехочеться битися", - прокоментував свій вирок маніяк.

Але вирок так і не було виконано. Саме в цей час в Україні було запущено процес скасування смертної кари. Адвокат Онопрієнко подавав апеляцію до Верховного Суду, який залишив його без змін. Потім сам Онопрієнко подав Кучмі прохання про помилування. Леонід Данилович був прихильником розстрілу Онопрієнка і просив Раду Європи зробити виняток. Рада Європи відмовила. У 2000 р. Кучма підписав повне скасування смертної кари.

Новини за темою

За що б розстріляли сьогодні

Якщо брати за основу статті Кримінального кодексу, за якими судили в перші п'ять років незалежності, то в сьогоднішніх катів було б багато роботи. Тільки за останні два роки відбулося чотири гучні вбивства правоохоронців: грабіжники АЗС під Києвом вбили двох і поранили трьох міліціонерів у Києві в травні 2015 р.; вибух гранати під Радою під час мітингу, коли загинули четверо бійців Нацгвардії; вбивство бійця "Альфи" під час затримання ДРГ в Києві в грудні 2015 р.; розстріл патрульних у Дніпрі. У Києві було затримано маніяка, який убив і зґвалтував двох жінок біля станцій метро. Також столичні правоохоронці затримали вбивць-канібалів: 36-річного чоловіка та його 19-річну спільницю. Через захоплення окультними науками вони застрелили 30-річну жінку (її тіло знайшли в Святошині) і розправилися з її 10-річною донькою. Також поліція затримала військовика, учасника АТО і колишнього зека, який серед білого дня в холі лікарні застрелив валютника. І це лише верхівка айсберга. Вбивства, за які винні ще 20 років тому отримали б розстріл, зараз у кращому випадку будуть засуджені довічно, в гіршому – отримають від 7 до 15 років ув'язнення.

Перспектива повернення смертної кари

Розмови про повернення смертної кари ведуться з моменту її скасування. Після набрання чинності Кримінального кодексу 2001 р. в комітетах Ради обговорювали питання повернення смертної кари за ініціативою нардепа Сергія Терьохіна. Він пропонував застосовувати страту як вищу міру покарання за серійне вбивство або теракт. У разі теракту розстрілювати пропонувалося лише в тому випадку, якщо дії терористів спричинили смерть цивільного населення. І "суспільство нарешті повинно було знайти протиотруту проти такого зла, як тероризм і серійні вбивства, оскільки завдяки мораторію "отримав безсмертя" серійний маніяк Анатолій Онопрієнко", - говорив тоді Терьохін.

Потім кілька разів Рада відхиляла ініціативу КПУ відновити смертну кару за особливо тяжкі злочини. Відповідні проекти законів було скасовано в 2008, 2010 рр.

Новини за темою

У 2012 р. про повернення смертної кари знову заговорили. Моторошне вбивство Оксани Макар у Миколаєві об'єднало в питанні реанімації розстрільної статті КПУ і "Свободу". 10 березня у Миколаєві троє молодиків зґвалтували і, намагаючись приховати сліди злочину, намагалися вбити і спалити дівчину. Потерпілій вдалося вижити, випадковий перехожий викликав "швидку". Дівчину доставили до лікарні, де з нею було проведено проведені слідчі дії, а злочинців затримано. Незважаючи на інтенсивну медичну терапію, дівчина померла 29 березня 2012 р. Тоді Геннадій Задирко, нардеп з Миколаєва, заявляв, що Україні потрібно "повернути смертну кару". У цьому питанні його підтримали комуністи і "Свобода".

Зараз питання відновлення в Україні смертної кари обговорюють не менш активно. Виною тому війна і корупція. За відновлення розстрілів у 2015 р. виступив народний депутат, екс-командир полку "Дніпро-1" Юрій Береза. "Особисто я б підтримав такий законопроект, якщо його було би внесено. Але в двох моментах: за зраду Батьківщині і за корупцію. Якщо б за зраду Батьківщині ми б виконали кілька вироків, у нас би не було ніякої корупції". Крім того, Береза зазначив, що за зґвалтування жінок і дітей також варто розстрілювати.

У тому ж 2015 р. депутат Сергій Каплін зареєстрував у Раді законопроект, який вводить смертну кару (шляхом розстрілу) за корупційні злочини. "Наслідком прийняття законопроекту стане посилення відповідальності вищих керівних осіб держави перед суспільством", - йшлося в пояснювальній записці до проекту закону.

Новини за темою

За смертну кару висловилася і нардеп Ольга Богомолець: "Я все-таки повернула б смертну кару в Україні. Я не розумію вже, наскільки безморальним, бездуховним може бути суспільство, щоб красти у людей, хворих на онкологію, у хворих дітей, у ветеранів АТО".

Закріпила у своїй програмі смертну кару і нова партія, створена на базі "Азова". "Програма партії виходить із принципів україноцентризму. Документ передбачає наведення порядку в структурі влади, створення умов для залучення в країну технологій Четвертої промислової революції, розширення низового управління, розвиток української атомної енергетики, жорстке покарання за зловживання владою та корупцію – аж до смертної кари", - йдеться в повідомленні прес-служби партії.

Втім, незважаючи на постійні розмови, повернути смертну кару в Україні найближчим часом навряд чи представляється можливим. Соціологи відзначають гуманізацію настроїв населення. Згідно з дослідженням фонду "Демократичні засади", проведеного в серпні нинішнього року, якщо в 1991 р. 58% населення вважали, що смертна кара необхідна, то в 2016-му подібну ідею підтримує лише 37%. А петицію на сайті президента за введення смертної кари стосовно злодійкуватих чиновників підтримали трохи більш ніж 400 осіб.

Новини за темою

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>