Стопами Порошенка: Зеленський втрачає рейтинг так, як і його попередник

Стопами Порошенка: Зеленський втрачає рейтинг так, як і його попередник
Офіс президента України

Наталія Лебідь

Журналіст

Політичну "цноту" втрачено: у президента України Володимира Зеленського вперше з моменту обрання впав рейтинг. Поки що – на 7%.

Згідно з результатами опитування КМІС за жовтень, главі держави довіряють 66% українців. У вересні ця цифра становила 73%. Нейтральне ставлення до Зеленського висловили 23% респондентів, водночас 9% українців негативно оцінили роботу президента.

Щоправда, рейтинг довіри/недовіри – категорія відносна, яка не завжди виливається в електоральний результат.

Тим не менш, разом із популярністю Зеленського "просіла" й підтримка його найближчих соратників: прем’єр Олексій Гончарук також втратив 7% довіри, а спікер ВР Дмитро Разумков – 6%.

Новини за темою

"7% – це падіння значуще, але у співвідношенні це не так вже і багато. Наразі не відомо, чи це тенденція, чи тимчасове відхилення", – коментує "Українській правді" один з авторів опитування, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

На його думку, причина першого падіння підтримки Зеленського в тому, що "медіа досить активно та навіть агресивно були проти ідей Зеленського щодо Донбасу і формули Штайнмаєра".

Є, однак, й інші думки з приводу того, чому Зе-команда понесла рейтингові втрати.

Штайнмаєр проти землі та комуналки

"Зеленський – це образ колективний. Або він щось робить, і в ньому розчаровуються, або він нічого не робить, і в ньому теж розчаровуються.

Підстави для падіння рейтингу є завжди, а тим паче враховуючи те, що ідеологічного стрижня у Зеленського нема.

Але це тільки один момент. Другий пов'язаний із тим, що прорахунки є й в самій владі, можливо, це пов’язано і з формулою Штайнмаєра, хоча, за великим рахунком, ті, хто сьогодні виступає проти формули, вони за Зеленського не голосували", – говорить 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

"Що далі? – запитує він. – Передумов до різкого падіння рейтингу я не бачу. Показники поки що не надто високі, аби будувати на них висновки. Тим паче, що ми не знаємо, як вплинув на підтримку Зеленського його пресмарафон. Можливо, він якраз і зупинить падіння рейтингу.

Та в кожному разі сигнал про те, що розчарування поступово настає, прозвучав. І Зеленський зараз втрачає вікно можливостей.

Тож карколомного падіння популярності найближчим часом не буде, але прийдешній опалювальний сезон і нові рахунки за комунальні послуги певним чином на рейтинг влади вплинуть.

Можливо, щоправда, до цього часу будуть ухвалені певні рішення, які пом’якшать удар по гаманцях громадян".

Новини за темою

Те, що соцопитування не охопило пресмарафон, підтверджує і Володимир Паніотто. "Попереднє дослідження не захопило час, коли відбувся пресмарафон президента. Можливо, під час пресмарафону Зеленський виправив ситуацію, пояснивши щось важливе про формулу Штайнмаєра.

Але наразі ми не знаємо", – каже він. Водночас соціолог натякає, що главі держави необхідно ретельніше готуватися до формату публічних виступів. "Всі прогнозували, що схвалення Зеленського буде знижуватися, як тільки він почне висловлюватися", – зауважує соціолог.

А от директорка Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час круглого столу заявила, що пресмарафон – навпаки – піде Зеленському на користь.

"Що б там не казали критики, марафон лише підвищить рейтинг, тому що "це – наш", це от людина від народу... Зараз ситуація унікальна для країни: ніколи ще жоден президент навіть після виборів не мав 70% довіри.

Ніколи ще люди не були налаштовані настільки оптимістично", – наголосила Бекешкіна.

Але 70% довіри – це вже в минулому. Почався відкат назад, і причина цього – не лише у Штайнмаєрі, але й в деяких ініціативах нової влади.

Про це в коментарях 112.ua каже директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік.

"Щоб зрозуміти, з чим пов’язане падіння рейтингу, треба побачити, у кого він росте. На 7% підтримка впала у Зеленського, на стільки ж – у Гончарука, на 6% – у Разумкова.

Натомість рейтинги виросли у Бойка і у Тимошенко. Вони обоє дуже активно працювали із темою землі останнім часом – вимагали референдуми, критикували ту модель земельної реформи, яку пропонує уряд, і я думаю, що на сьогодні це і стало головною проблемою для Зеленського.

Тобто на падіння рейтингів вплинуло найбільше земельне питання. Від 60 до 80% українців не підтримують ліберальний ринок землі, і намагання нав’язати його привело до того, що почався період розчарування у Зеленському", – відзначає експерт.

"Крім того, вплинула відсутність рішення щодо тарифів, відсутність прогресу щодо досягнення миру на Донбасі, загравання з правими радикалами і відсутність вагомих результатів у частині боротьби з корупцією.

Але головне – це земельне питання, і якщо влада не відмовиться від своєї позиції в цій сфері, її рейтинг може опуститися до 30-40%", – додає він.

Що далі?

На реперні точки змін у рейтингу владної команди вказує і Ірина Бекешкіна. Серед випробувальних моментів, зазначила вона, буде вирішення питання Донбасу та умов, на яких буде встановлений мир, а також земельна реформа.

Ще одним викликом для команди президента є проблема занадто швидкого ухвалення законодавчих рішень, яке в народі назвали "скаженим принтером".

В цілому ж, прогнозує Бекешкіна, "рейтинг обов’язково буде падати, тому що він з самого початку був захмарний, він об’єднував виборців з різними поглядами, тому все, що Зеленський буде робити, так чи інакше може від нього відвернути частину виборців".

Але справа не тільки у різномастості електорату. Існує пряма залежність між ейфорією, яку викликає прихід нової влади, та швидкістю розчарування в ній. 

"Чим більше надій покладають на президента, тим різкішим буде падіння його рейтингу. Стрімко падала підтримка у Ющенка та Порошенка, до цього призвів, зокрема, і культ месіанства, властивий українському соціуму.

Новини за темою

Люди розчаровуються, бо ті, кого вони обрали, не квапляться вирішувати їхні нагальні потреби", – зауважує Богдан Петренко.

"Ми аналізувати рейтинги всіх українських президентів – маю сказати, що приблизно протягом першого півріччя у всіх них був зафіксований пік підтримки.

Найнижчий свого часу рейтинг був в цей період у Порошенка – 66%, тоді як довіра до Януковича становила 68%, а у Ющенка – 70%. Приблизно те саме, що наразі нам демонструє і Зеленський, але з урахуванням того, що країна на момент президентства Ющенка та Януковича ще включала Донбас і Крим.

Після цього, тобто вже за півроку, починалося поступове падіння рейтингу. Найбільш стрімким воно було у Порошенка, повільніше популярність падала у Януковича", – коментує Руслан Бортнік.

Одним словом, падіння рейтингу Зеленського має викликати у президента занепокоєння, але критичною така динаміка не є. "Ми бачимо, що зниження не йде такими темпами, як передбачали політологи та соціологи.

Тобто падіння, яке є зараз, менше очікуваного", – зауважує Володимир Паніотто.

Рекордсменом же по темпам втрати довіри був і лишається Петро Порошенко. Але слід зауважити, що симпатії та антипатії українських виборців інколи роблять несподівані віражі.

У 2018 році телеканал "Zik" провів опитування на предмет того, хто є найкращим президентом України. Лідером глядацьких симпатій неочікувано став… засуджений за державну зраду Віктор Янукович (за нього проголосували 56,7% глядачів).

Друге місце посів Леонід Кучма (16,8%), третє – Віктор Ющенко (10,2%), четверте – чинний на той момент президент Петро Порошенко (9,2%). А на останній сходинці опинився Леонід Кравчук (7,1%).

Від Кравчука до Порошенка

Але, між іншим, Кравчук не завжди був аутсайдером. Ба навіть більше: йому належить досі не побитий ніким рекорд. Він є єдиним президентом, за якого віддали голоси 54% всіх зареєстрованих виборців України.

Саме так – не тих, хто взяв участь у голосуванні, а тих, хто був внесений у реєстр. Загалом же, як відомо, Кравчук виграв вибори вже у першому турі, взявши понад 61% голосів.

За нього проголосувала вся Україна, за винятком трьох західноукраїнських областей, котрі віддали свої симпатії В’ячеславу Чорноволу. І перше, і друге також є рекордами.

Але медовий місяць Кравчука з Україною тривав недовго. У 1993 році, в період гіперінфляції, країною прокотилася хвиля страйків та демонстрацій. Були призначені дострокові президентські вибори, які у 1994-му виграв "червоний директор" та екс-прем'єр Леонід Кучма.

Він здолав головного суперника Кравчука вже не з таким розривом, як той – своїх конкурентів на зорі незалежності, бо різниця в рейтингах становила менше 10%.

У 1994 році за Леоніда Макаровича в першому турі віддали голоси 9,9 млн виборців, або 38% від загальної кількості тих, хто проголосував, а за Кучму – 8,1 млн, тобто 31%. Здавалося б, Кучма програвав. Але другий тур вніс корективи: Леонід "Другий" здобув підтримку 14 млн виборців (52%), Леонід "Перший" – 12 млн (45%).

Через п’ять років Леонід Кучма виграє вибори ще раз. Йому також належить певний рекорд – поки що ніхто, крім нього, не ставав президентом двічі.

Вибори-1999 Кучма виграв у два тури, здобувши рішучу перемогу над основним (після загибелі В’ячеслава Чорновола) суперником – комуністом Петром Симоненком.

За останнього в другому турі проголосували 10,6 млн виборців (37,8%), тоді як Кучмі віддали перевагу 15,8 млн (56,2%).

Як відомо, Кучма мав намір балотуватися й втретє – судді Конституційного суду слухняно підігнали рішення про те, чому це можливо – всупереч діючій Конституції.

Але якщо на повторному президентстві Кравчука поставила хрест соціально-економічна ситуація в країні, то репутацію Кучми знищив касетний скандал.

Згадаймо, як без малого 20 років тому – наприкінці 2000 року – були оприлюднені аудіозаписи розмов Леоніда Кучми, з яких випливало, що президент міг бути замовником вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Згідно із тодішніми замірами, 78% респондентів активно цікавилися перебігом касетного скандалу, з них 23% вірили у те, що записи – справжні. Все це далося взнаки на рівні підтримки можновладців.

Рейтинг довіри Леоніда Кучми у 2000-2001 рр. впав до 11%, на цьому тлі почав зростати рейтинг тодішнього прем’єра Віктора Ющенка. Йому довіряли 27%. Але в квітні 2001-го Кучма відправив Ющенка у відставку, його місце посів Віктор Янукович.

Тоді ж, у 2001-му, акція "Україна без Кучми" почала переростати у рух "Повстань, Україно". Він чітко окреслив коло майбутніх політичних лідерів, серед яких вирізнявся Віктор Ющенко.

Через три роки, у 2004-му, він зійдеться в поєдинку за президентське крісло зі своїм тезкою Януковичем. Битва двох прем’єрів – колишнього і чинного – виллється зрештою у події Помаранчевої революції.

Помаранчева хвиля забезпечить тріумф Віктора Ющенка у третьому (чи то пак у переголосованому другому турі виборів) з результатом понад 15 млн голосів (майже 52%).

Супернику ж Ющенка дістануться 12,8 млн голосів (44,2%). Після ейфорії перших років президентства Ющенка, чисельних корупційних скандалів, наявності в його оточенні "любих друзів", нерішучої зовнішньої політики тощо рейтинг "всенародного" почав карколомне падіння.

У 2009 році підтримка Ющенка становила лише… 2,3%. При цьому за Юлію Тимошенко були готові голосувати 17,7%, а за Віктора Януковича – 21,2%.

Власне, саме він і став президентом у 2010-му. Йому віддали голоси 12,4 млн виборців (що склало майже 49%). Янукович фактично повторив результат 2004 року, а його найближча суперниця Юлія Тимошенко відстала від лідера перегонів зовсім трохи.

За неї проголосували 11,5 млн виборців (або 45,5%). А Віктор Ющенко набрав лише 5% голосів – і це також його власний рекорд.

А, точніше, антирекорд, бо менше за нього з президентів, які боролися за другу каденцію, не набирав ще ніхто.

Ми, правда, не можемо знати, з яким результатом прийшов би до планових виборів 2015 року Віктор Янукович. Його втеча у Ростов унеможливила повторне балотування.

Втім, рейтинг Януковича почав падати вже наприкінці 2010 року – тоді правлінням нового глави держави був незадоволений кожен другий респондент.

Натомість, як не дивно, популярність Януковича підросла під час Революції гідності – певна частина соціуму схвалила його силові методи.

Але в цілому, як засвідчували дані КМІСу та центру "Соціс", наприкінці 2013-го Віктор Янукович програвав у другому турі будь-якому іншому кандидаті.

Так, наприклад, пара "Кличко – Янукович" обіцяла продемонструвати результат 63,9% - 36,1%. Пара "Порошенко – Янукович" - 62,3% - 37,7%. Пара "Тимошенко – Янукович" - 57,4% - 42,6% тощо.

Новини за темою

Станом на початок Революції гідності найбільш рейтинговим кандидатом в президенти був нинішній мер Києва Віталій Кличко. Але знамените кавування у Відні за участю олігарха Дмитра Фірташа визначило, що на посаду глави держави буде балотуватися Петро Порошенко.

Що й було зроблено. Порошенко став другим після Кравчука президентом, котрий здобув перемогу вже у першому турі.

Його підтримали майже 10 мільйонів виборців, або 54,7% від тих, хто взяв участь у голосуванні. Найближча суперниця Порошенка Юлія Тимошенко здобула лише 2,3 млн голосів, або 12,8%.

Одначе через 4,5 роки рейтинг Порошенка зменшився у 5 разів. Згідно одного з соцопитувань, в листопаді 2018 за Порошенка були готові голосувати 9,3% респондентів.

Тоді як за Юлію Тимошенко – 11,6%, за Юрія Бойка – 11,5%, а за нинішнього президента Володимира Зеленського – 5,6%.

Але не минуло й кількох місяців, як Фортуна різко обернулася до Зеленського обличчям: у 2019-му він набрав відомі усім 73,2% голосів. І це поки що рекорд другого туру з-поміж усіх інших президентських кампаній.

Але Фортуна – дама капризна, і зараз Зеленський відчуває це на собі як ніхто інший. А втім, попереду у нинішнього гаранта – чотири з гаком роки президентської каденції.

І як би нам не кортіло дізнатися, що буде з його підтримкою у 2024-му, цікавість доведеться відкласти на доволі довгий термін.  

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>