banner banner banner banner

"Стоп" для "червоної" зони та компенсації для підприємців. Чи зможуть регіони оскаржити карантинні обмеження від Кабміну

"Стоп" для "червоної" зони та компенсації для підприємців. Чи зможуть регіони оскаржити карантинні обмеження від Кабміну
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

З 14 вересня в країні набрало чинності нове "карантинне" зонування. Столицю цього разу віднесли до "помаранчевої" зони, через що в Києві забороняється діяльність хостелів, турбаз, спортзалів, планові госпіталізації та багато іншого. "Червона" ж зона, де під забороною навіть робота громадського транспорту та відвідування навчальних закладів, з минулого "зонування" істотно збільшилась.

Новини за темою

Але, поки в уряді погрожують у разі потреби влаштувати "червону" зону по всій країні, регіони не поспішають виконувати вимоги центральної влади. Чернівецька міськрада планує оскаржити обмеження в суді за Тернополем та Івано-Франківськом, які вже подали свої позови.

Чи вдасться місцевій владі оскаржити карантин і які шанси на компенсацію карантинних втрат для українців?

Що не так із "зонуванням" від Кабміну

Під час впровадження карантину в Києві сподівалися, що місцева влада буде самостійно контролювати ситуацію відповідно до децентралізації. Для регіонів же обмеження означали зростання і без того суттєвих збитків, які центральна влада покривати не збиралася.

Деякі з місцевих чиновників очікувано не проявили "належної відповідальності" і не стали запроваджувати обмеження, що пішло всупереч планам центрального апарату. Згадати лише послаблення карантину міськрадою Черкас. Зеленський тоді назвав мера міста Анатолія Бондаренка бандитом, а той у відповідь подав на президента позов до суду.

Напередодні місцевих виборів несподівана зміна формату обмежень від Кабміну стала спробою хоч якось аргументовано приборкати занадто самостійних чиновників. Щоправда, тривалий час уряд зовсім не роз'яснював, за якими ознаками буде змінюватися колір зон. І це ще більше розохотило місцевих чиновників, для яких питання карантинних обмежень - не тільки економічне, а й політичне.

Згодом головний санлікар Віктор Ляшко все ж пояснив: до "червоних" відносять зони, де завантажено кожне друге ліжко для Covid-випадків, відбувається найменше ПЛР і ІФА-тестування, виявляють менше як 11% інфікованих, зростання захворюваності - на рівні вище ніж 10%. Все це вплине на "колір" зони, якщо ознаки відстежуються довше, ніж 5 днів поспіль.

Самі ці критерії викликають сумнів. Незрозуміло, як певно визначити виявлення зростання захворюваності, враховуючи, що люди могли б приховати симптоми хвороби. І чому зростання цього показника до 10% - критичний сигнал, а до 9% - ні. Те саме стосується і параметра завантаженості ліжок. Крім того, між цими критеріями і обмеженнями, які впроваджує Кабмін, не встановлено чітку залежність.

Деякі з мерів угледіли в діях Кабміну політику. Про це, зокрема, говорив очільник Тернополя Сергій Надал. Він підкреслював, що за всіма медпоказниками ситуація в місті набагато краща, ніж у деяких "сусідів". Хоча на практиці це було не зовсім так, адже протягом однієї тільки доби приріст хворих у місті втричі вищий за середній по країні.

Більшість міст, які Кабмін визначив до "червоної" зони, - дійсно рекордсмени щодо захворюваності на коронавірус. В Івано-Франківській області, наприклад, перехворіли або все ще хворіють 0,7% від кількості місцевих жителів, у Волинській - 0,6%. При цьому в Сумській області цей показник, за нашими підрахунками, становить лише 0,2%. Для порівняння, у Київської області - близько 0,4%.

У серпні уряд нарешті змінив критерії визначення зон і став відстежувати відсоток нових хворих. Щоправда, і до цього показника від Кабміну теж є запитання, адже він ґрунтується не на кількості жителів регіону, а на 100 тис. населення. Великі міста стали програвати конкуренцію маленьким, що теж здавалося не надто справедливим. Втім нечітке юридичне обґрунтування принципово важливих для бізнесу питань центральну владу, здається, не бентежить.

Коли 24 серпня в Україні запрацював новий поділ і Чернівці потрапили до "червоної" зони, міська рада наступного дня своїм рішенням фактично скасувала жорсткий карантин. А мер Франківська Руслан Марцінків заявив, що з 14 вересня в місті відкриються школи та дитячі садки попри відповідну заборону.

Є вагомі підстави вважати, що регіони доведуть законність своїх дій у суді. До того ж річ не тільки у розмитості і необґрунтованості виписаних параметрів до визначення карантинних зон, а й у провалах під час впровадження карантинних правил в цілому.

Чи законний карантинний протест регіонів

Завдяки реформі децентралізації у місцевої влади дійсно є право на те, щоб встановлювати ті обмеження, які вони вважатимуть за потрібне. Ба більше: Кабінет міністрів вже визнавав повноваження місцевих органів влади запроваджувати обмеження в регіонах, адже саме на них лежить відповідальність за темпи поширення інфекції в зонах їхньої діяльності.

Надзвичайний стан, який дав би центральній владі право обмежувати свободи українців, не впроваджено. Головний санлікар є, а самої санстанції в Україні давно немає. Щоб впроваджувати карантин, потрібно було або оголосити надзвичайний стан, або повернути санстанцію (або повертати редакцію закону про епідеміологічне благополуччя населення від 2013 року).

Якщо впровадити надзвичайний стан, для бізнесу належиться не тільки "батіг", а й "пряник": держава буде зобов'язана також виплачувати підприємцям компенсації. Це невигідно, адже необхідно ще закуповувати ШВЛ-апарати і закочувати гроші у "Велике будівництво". Деякі експерти припускають, що від другого варіанту, тобто від створення санстанції, відмовилися з тієї причини, що чиновники перейшли б дорогу фарммафії і деяким аграрним компаніям. Ось і довелося вигадувати.

Важко знайти юриста, який би вважав правовий режим надзвичайної ситуації і санепідеміологічний режим, які впровадив уряд, повністю законними. Юристи називають дії влади напівлегальними, а то і нелегальними зовсім. Це стосується і озвучених ще під час "загального карантину" умов про носіння масок в супермаркетах та інших вимог, які насправді були рекомендаціями, оскільки навіть не були прописані в постановах Кабміну.

Враховуючи всі ці фактори, місцева влада могла б спокійно ігнорувати розпорядження центральної. Особливо в ситуації, коли президент сам постійно ігнорує маскові обмеження під час масових зібрань, а уряд дозволяє вибіркове відвідування України іноземцями з "червоної" зони. Але поліція продовжувала штрафувати власників кафе, магазинів і водіїв громадського транспорту. Тому мерам-бунтарям знадобилося "антикарантинне" рішення суду.

І тут виникає запитання: наскільки взагалі реально судитися з Кабінетом міністрів? Багатьох вводить в оману формулювання ухваленого в лютому президентського закону № 2314. Нібито проти Кабміну зовсім не можна подати позов, позаяк він не є юридичною особою. Але юрист Олександр Гуміров, який сам судиться з Кабміном, каже: насправді закон тлумачиться неправильно.

Перші прецеденти судів з Кабміном щодо карантинних заходів були ще у квітні. Фізособи подали позови набагато оперативніше місцевої влади. Першопрохідцем був власник центру розваг із Білгород-Дністровського Одеської області Дмитро Чебан. Згаданий нами Гуміров - ініціатор ще двох позовів. Першим він оскаржує тотальний карантин, примусове носіння масок здоровими людьми, обмеження свободи пересування для здорових людей, заборона заняття спортом і деяких видів підприємницької діяльності, інші заходи. Попереднє слухання про незаконність карантину призначено на 15 вересня. Також у травні з міністрами став href="https://ua.112.ua/suspilstvo/deputat-honcharenko-cherez-sud-namahaietsia-skasuvaty-rishennia-kabminu-pro-karantyn-531988.html" target= "_blank" rel= "noopener" >судитися нардеп від "ЄС" Олексій Гончаренко.

На користь регіонів може спрацювати рішення Конституційного суду від 28 серпня, згідно з яким обмеження прав і свобод розпорядженнями і постановами Кабміну, а не актами Верховної Ради, є неконституційними.

Втім Конституційний суд у своєму висновку був досить обережним. Несправедливими визнано далеко не всі обмеження. До "червоного" списку потрапили: заборона на масові заходи та обмеження в роботі громадського харчування; закриття ТРЦ, готелів, фітнес-центрів, закладів культури; припинення пасажирських перевезень; зрив планової госпіталізації та обов'язкова самоізоляція осіб 60-річного віку. Інші правила, такі як носіння масок, судді неконституційними не визнали.

Тож невідомо, чи можна буде місцевим чиновникам повністю оскаржити в Окружному суді Києва всі вимоги до карантинних зон. Успіх "карантинного бунту" прямо пропорційний допитливості юристів, що складають позовні заяви. У таких резонансних справах грати роль може кожна деталь.

Такі справи дуже складні і через інші нюанси, пов'язані, наприклад, з неодноразовими правками Кабміну в постанови і з втратою чинності деяких із них. Юристи, однак, переконані: висновок суддів має істотний вплив на розгляд подальших позовів.

"Рішення КС дуже важливе. Думаю, воно додає шанси колосально, тому що судді в таких справах завжди люблять прикритися папірцем. Ось їм такий папірець", - підкреслює юрист.

До слова, оскільки офіційна реакція президента на рішення Конституційного суду поки не з'явилася, деякі експерти планують тяжби ще й з гарантом - через протиправність його бездіяльності.

Новини за темою

Обіцяного три роки чекають

Якщо аналізувати світові практики "карантинних" тяжб, стає зрозуміло, що рішення суду Окружного з високою часткою ймовірності може бути не на користь Кабміну. У Чехії, де також було впроваджено обмеження без оголошення надзвичайного стану, міський суд Праги постановив: уряд незаконно обмежив свободу пересування. Це рішення повинні були затвердити в парламенті. Уряд у відповідь міг оскаржити таке рішення, але замість цього заявив про прискорений вихід із карантину.

Але успіх оскарження карантинних обмежень залежить багато в чому від строків розгляду справ. На адресу багатьох країн можливі судові позови з боку Європейської комісії, але розгляд справ у Європейському суді також може затягнутися на роки. Це саме стосується і "карантинного бунту" регіонів в Україні.

Якщо раніше була висока ймовірність, що ще до задоволення позову суд може тимчасово призупинити карантинні заходи, то тепер це неможливо до кінця судового розгляду. А він може затягнутися на місяці, якщо не роки. До моменту, коли буде вирішено задовольнити претензії позивача і скасувати карантин, він вже може давно скінчитися. У такому випадку для регіонів на практиці майже нічого не зміниться.

У всьому можна звинувачувати згаданий нами закон № 2314. Його в лютому вніс до Ради президент під приводом судової реформи. Цей документ заборонив судам забезпечувати позови, де відповідачем є Кабмін. І це тоді, як згідно з рішенням Конституційного суду 11-річної давнини перешкода забезпеченню позову незаконна. Українське законодавство знову демонструє вершини своєї послідовності. Хоча всі учасники судового процесу рівні, уряд виходить трохи "рівнішим". 

Результативність тяжб місцевої влади з Кабміном залежатиме від того, наскільки самі судді будуть готові сприяти їм і не затягувати розгляд. Наприклад, рішення Конституційного суду країна чекала три місяці. І це ще досить швидке досягнення результату. Для процесів можливі найнесподіваніші перешкоди.

"Що ж стосується другого мого судового процесу з Кабміном про незаконність внесення коронавірусу до переліку особливо небезпечних хвороб, ми вже повинні були вийти на розгляд по суті і винесення рішення, але суддя потрапив "у розшук" НАБУ, і подальша доля справи невідома. Суддя "у відпустці", але його не відсторонено від правосуддя, з відпустки, я так розумію, він повернеться, коли перестане бути в розшуку, підстав за законом призначити нового суддю немає", - говорить Гуміров.

Чи можна домогтися від Кабміну компенсацій

"Карантинна" позовна епопея може не просто полегшити громадянам життя, адже вони без проблем будуть використовувати громадський транспорт і відвідувати кафе. Рішення Окружного суду Києва цілком здатне вплинути на кишені українців.

Як ми вже згадували, судитися з владою можуть і прості громадяни. До того ж оскаржити можна не тільки драконівські штрафи за порушення карантинних норм. Є шанси отримати компенсацію матеріальних збитків: прямих витрат і так званої "втраченої вигоди". Власники магазинів, які оплачували оренду приміщень та комунальні послуги, утримували охорону, можуть спробувати повернути свої гроші. Це стосується також адвокатів і нотаріусів, які і зовсім дізналися про заборону своєї роботи, коли її зняли. Юристи прогнозують цілий бум звернень у зв'язку з рішенням Конституційного суду.

Проте питання компенсацій вкрай неоднозначне. Адже у разі масового задоволення відповідних претензій бюджет втратив би мільярди. Юристи радять подавати позовні заяви тільки в разі, якщо грамотно складено його текст і переконливо прораховано збиток.

Адвокат Ростислав Кравець, наприклад, пропонує під час підрахунку втраченої вигоди підприємців враховувати орієнтовний дохід за аналогічний місяць попереднього року і загальний дохід за 2019 рік. Також він радить підрахувати витрати на виплату заробітної плати співробітникам, яких не могли відправити у відпустку за своїм коштом. Якщо потрібно, згадати і вартість ліцензії, наприклад, на продаж алкоголю або тютюну. Адже поки Кабмін не робив заяв про продовження ліцензій на термін, рівний терміну заборони діяльності.

Можна подати і колективний позов про відшкодування збитку, але юристи радять зупинитися на індивідуальних. Щоб уникнути затягувань, фізичні та юридичні особи можуть судитися з органами місцевої влади та казначейством.

Ба більше, вести тяжби з владою можуть не тільки підприємці. Згідно зі статистикою МОЗ України, заражалися коронавірусом і вмирали переважно люди у віковій групі від 55 років. Ті самі українці, які не входили до групи ризику, тож були марно обмежені і в деяких випадках навіть були неправомірно позбавлені роботи і своїх доходів. Тому і вони мають право подавати позовні заяви, вважає Кравець.

Але в таких випадків шансів на компенсації менше. Чого не скажеш про чиновників, прокурорів і суддів, яким на час карантину урізали виплати до 10 мінімальних зарплат - 47 тис. грн. Вони майже зі 100%-ю ймовірністю зможуть заповнити свої сімейні бюджети.

Вийти на стежку боротьби з центральною владою - означає приготуватися до тривалого нервування. Однак це однозначно варте того. Один лише прецедент перемоги може стати поштовхом для масового задоволення позовних заяв тисяч українців і досягнення справедливості у встановленні карантинних зон.

Анна Пєшкова

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>