Столична штучка: Як "слуги народу" мають намір перекроїти владу в Києві

Столична штучка: Як "слуги народу" мають намір перекроїти владу в Києві
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

У четвер, 19 вересня, головні події Києва локалізувалися в двох місцях. На Грушевського Верховна Рада мала розглядати закон про столицю, а на Хрещатику повинна була зібратися рада міська. У підсумку ж закон не розглянули, а Київрада на засідання не з’явилася. Споглядаючи порожню залу, мер Віталій Кличко сказав: "Сьогодні ми бачимо, що немає кворуму. Тобто працювати готові таки не всі. Тому я звертаюся до парламенту з проханням розпустити Київраду і призначити дочасні вибори в Києві".

Власне, призначити дострокові вибори в столиці нардепи збиралися і без закликів Кличка. Називали навіть дату – 8 грудня. Ця дата відображена у перехідних положеннях проекту закону "Про столицю", голосування щодо якого було заплановано на четвер. Але порядок денний зазнав корекції: депутати 237 голосами "за" підтримали рішення повернутися до законопроекту на ІІ сесії ІХ скликання. Коли це станеться – неясно. Робота поточної сесії розпланована до 24 січня включно, а наступна – після коротких канікул – має розпочатися в лютому. В цьому випадку дострокові вибори мера Києва та Київради не зможуть відбутися 8 грудня.

У кулуарах парламенту нардепи не казали нічого конкретного стосовно часової прив’язки київських виборів. У "Слузі народу" законопроект нахвалювали, а в опозиційному середовищі – активно лаяли. 112.ua спробувало розібратися в тому, що становить собою законопроект № 2143, над яким, судячи з довжелезного переліку авторів, трудилася добра половина фракції "Слуга народу".

Жити по-новому. Київський формат

Проект закону про столицю в разі ухвалення повністю перекроїть вертикаль столичної влади. Передусім зникнуть районні державні адміністрації, натомість відродяться районні ради та їх виконкоми. Слід зауважити, що районні ради в Києві то скасовували, то поновлювали. Проблема з ними полягала в тому, що районні ради, по суті, не мали жодної влади і, що важливіше, – бюджетів на розвиток району. А хто володіє грошима, той володіє і владою (або навпаки). Тобто мешканець району міг прийти на прийом до "районного" депутата й окреслити йому проблему, наприклад, із перманентно відсутньою гарячою водою через катастрофічний стан труб. Але депутат не мав можливості цьому зарадити, виділивши гроші на латання водогону. В кращому разі він міг виступити в ролі медіатора і попросити кошти у депутата Київради.

Окрім цього, районні ради міста не фігурують в Конституції України в переліку суб’єктів місцевого самоврядування. Правники вказували на цю колізію не одноразово, підкреслюючи, що райради міст не відповідають духу та букві Основного закону. Але в Зеленського, схоже, вирішили із цим не заморочуватися.

Очікується, що до кожної райради буде обрано 30-40 депутатів. Їхня кількість регламентуватиметься іншим законом – "Про місцеві вибори". Що ж до повноважень депутатів райрад, то вони є доволі скромними. Владі цього рівня буде дозволено, наприклад, розпоряджатися комунальним майном, здавати його в оренду тощо. Плюс регулювати діяльність ринків (й одержувати з цього прибуток). Так буде формуватися мікробюджет окремого району, котрий може бути використаний на гуманітарні потреби. Додатково передбачені субвенції з бюджету міського. Але в кінцевому підсумку розміри доходів районів і фінансовий трансферт встановлює міська рада.

В інтерв’ю виданню "Хмарочос" перший мер Києва Леонід Косаківський засуджує подібне роздрібнення грошей та повноважень. "Якщо раніше в місті була жорстко централізована влада, то зараз маятник занадто похитнувся в інший бік. З’явилася загроза "балканізації", як колись називали це явище в Парижі. Надмірний ухил тепер робиться в бік районів. Це може порушити баланс і керованість Києвом", – вважає він.

Однак повернемося до міської ради. Що передбачено для неї? Передусім кількість депутатів Київради скоротиться зі 120 осіб до 84. Але це стосується не лише столиці. Встановити таку ж кількість депутатів міської ради пропонується у всіх містах з кількістю виборців понад мільйон осіб. Цікаво, що в законопроекті відсутні пункти про секретаріат Київської міської ради. Таким чином, мер міста (хто б ним зрештою не став) позбавляється ще одного свого підґрунтя.

Натомість досить чітко окреслене коло повноважень Київради та її виконкому. Умовно їх можна поділити на три групи: гуманітарні (школи, дитячі садки, лікарні, музеї, соціальний захист населення), інфраструктурні (транспорт і дороги) та містобудівні. Зокрема, міська рада затверджує генеральний план міста і встановлює правила забудови.

Але всю виконавчу владу в місті здійснює та уособлює Київська міська державна адміністрація (КМДА). Вона контролює роботу усіх державних органів, моніторить дотримання ними законів, опікується тим, аби центральні органи влади та місцеві працювали в синергії. Іншими словами, вся реальна управлінська вертикаль зосереджується в руках голови КМДА, якого призначатиме президент за поданням уряду. А за всенародно обраним міським головою залишаються здебільшого представницькі та церемоніальні функції.

Ба більше: розгалужена схема децентралізації, яка бере початок на рівні району, виглядає як фікція, якщо врахувати те, що КМДА може зупинити "дію акта місцевого самоврядування шляхом висловлення протесту (опротестування) у письмовій формі з одночасним зверненням до суду". Простіше кажучи: те, що навирішували "на районі", може бути перекреслено одним розчерком пера голови КМДА.

Експерти проводять паралель із колись дуже широкими повноваженнями "гауляйтера" Олександра Попова (це зневажливе прізвисько носив ставленик Віктора Януковича у столиці). Попов "правив" у той період часу, коли повноваження мера Черновецького добігли кінця, а нові вибори столичного градоначальника призначено не було. Президент Янукович призначив свою креатуру в обхід рішення Конституційного суду, котрий роз’яснив, що мер Києва автоматично обіймає посаду голови КМДА. А президент Зеленський законодавчо закріпив розділення цих двох крісел. 

У будь-якому разі, якщо Верховна Рада України підтримає законопроект № 2143, всю повноту столичної влади в своїх руках зосередить саме очільник КМДА. Депутат попереднього скликання Ігор Луценко, що тривалий час зосереджувався на проблемах місцевого самоврядування, називає такий порядок речей "розбазарюванням" повноважень мера і його "насильницькою децентралізацією".

"Банкова вважає посаду мера з сильними повноваженнями небезпечною для себе, тому пропонує вилучити у нього максимум повноважень. Це досягається двома способами. По-перше, запровадженням так званого загального нагляду з боку очільника КМДА за рішеннями усіх органів місцевого самоврядування – від мера і до виконкомів", – пише Луценко на своєму Фейсбуці.

По-друге, зауважує він, для ослаблення позицій мера використовують районні ради. Адже останні виконуватимуть радше декоративну функцію, бо все одно "без центральної влади тут не обійдеться ніяк. Доходить до парадоксів – кількість районів, наприклад, будуть визначати не самі кияни, а Кабінет міністрів України за пропозиціями Київської міської ради, погодженими з районними в місті Києві радами", – додає екс-нардеп.

Сьогодні – в столиці, а далі – скрізь?

Ігор Луценко називає законопроект про столицю "пробним шаром". І, вочевидь, має рацію, бо документ виглядає як експеримент, у разі успіху якого певний формат управління буде поширено на всю державу. Президентські представники – префекти (так тепер називатимуть колишніх голів ОДА) можуть отримати настільки широкі повноваження, що про місцеве самоврядування можна забути.

Якщо Банкова успішно впорається із проведенням дострокових виборів у Києві, то, ймовірно, влітку наступного року може відбутися перезавантаження інших органів місцевого самоврядування по всій країні. Голові президентського офісу Андрію Богдану вже кортить перекроїти реформу децентралізації, розпочату при Порошенкові. В команді Зеленського не заперечують проти створення об’єднаних територіальних громад і навіть кажуть про те, що процес їх утворення варто продовжувати.

Водночас у президента пропонують відмовитися від розподілу України на райони, оскільки за наявності ОТГ районам не залишається жодних функцій. Це, власне кажучи, справедливо, але тоді мову варто вести не лише про децентралізацію, але й про адміністративно-територіально реформу. А це, погодьмося, різні речі. Проте у Зеленського акцентують на іншому: зокрема, на заміні голів обласних державних адміністрацій на префектів. Їхня функція полягатиме в контролі за додержанням законів місцевими органами самоврядування. Але якщо префекти (як і голова КМДА) матимуть право вето на ухвалені такими органами рішення, поняття самоврядування буде просто нівельоване.

Окреме питання пов’язано із тим, кому префекти будуть підпорядковуватися – Кабінету міністрів або безпосередньо президентові. Напевно, останній варіант для Володимира Зеленського є більш прийнятним. Однак у будь-якому випадку без змін до Конституції тут не обійтися. Плюс є потреба у розробці та впровадженні нової виборчої системи. Бо днями чинний президент ветував Виборчий кодекс, ухвалений попереднім парламентом. У "Слузі народу" стверджують, що кодекс передбачав надто складну процедуру проведення виборів, у тому числі на місцевому рівні. Тому фракція президента анонсує альтернативний йому документ. Але поки що провладна політсила має розібратися із виборами столичними.

Адвокати vs прокурори

І, власне, якщо повернутися до законопроекту про Київ, то слід зазначити: в "Слузі народу" своїм дітищем задоволені. Той стан речей, який був до сьогодні, призводить до зловживання владою з боку однієї персони, вважає один зі співавторів законопроекту № 2143, депутат від "Слуги народу" Віталій Безгін. "Зранку міський голова приймає рішення, а після обіду він сам себе контролює як голова КМДА. Це неправильно, тому ми розділяємо окремо повноваження міського голови й окремо – голови КМДА, який виконуватиме контрольно-наглядові та координаційні функції", – коментує для преси Безгін.

"Кияни мають право на самоврядування, і це є наступ на самоврядування", – заявляє натомість в кулуарах Верховної Ради представниця "Європейської солідарності" Ірина Геращенко. Вона підкреслює, що у разі прийняття змін до закону про столицю, які лобіює "Слуга народу", Київ стане єдиним містом на європейському континенті, де мер буде ритуальною постаттю. "Київ та Україна мають дуже серйозні традиції місцевої влади, їх не можна так просто руйнувати, не можна робити британську королеву з мера Києва", – переконана Геращенко.

Категорично проти нового законопроекту і чинний мер міста Віталій Кличко. "Я переконаний, що в такому вигляді цей законопроект приймати не можна. Він руйнує принципи децентралізації і самоврядування, позбавляє киян права обирати владу у своєму місті. А також створює хаос в управлінні столицею. Такого немає і жодній європейській країні, в жодному європейському місті. Коли люди не впливають на процеси, що відбуваються в місті, а влада – не відповідає перед городянами, оскільки її призначили згори", – каже Кличко.

У "Слузі народу" тим часом виправдовуються: ніхто, мовляв, і не думав зазіхати на права громади, просто мера варто відділити від голови КМДА: перший буде креативити, а другий – втілювати у життя задумане. "Хочемо збалансувати, щоб усе-таки політична фігура і виконавець були безпосередньо пов'язані між собою, щоб давали завдання операційному менеджеру, як і в будь-якій великій компанії. А Київ – це є дуже складна організація, де є багато КП, багато проблем. І для того, щоб усім цим ефективно керувати, потрібно, щоб це був операційний менеджер. Це перша позиція. А друга позиція – ми повертаємо киянам владу в Києві. Що це означає? Ми повертаємо районні ради в Києві", – коментує в кулуарах нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура.

І все-таки мер Кличко наполягає: те, що пропонує зараз владна команда, це не децентралізація, а навпаки – централізація влади. Та ще й з прицілом на перенесення "цінного досвіду" на інші громади. "Ми отримали чіткий сигнал, що це буде поширено на інші міста. Питання не у прізвищах мерів, а в тому, чи збережеться інститут місцевого самоврядування в принципі. Чи ми запровадимо білоруську або азербайджанську модель з призначенням президентом представників органів місцевого самоврядування, а мери будуть виконувати декоративні функції?" – запитує в інтерв’ю Deutsche Welle директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Питання – актуальне, але ширше, ніж рамки цієї статті. Які в Зеленського та його команди плани на державу в цілому – дізнаватимемося поступово, спостерігаючи за стилем правління шостого президента України.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>