Народна прокуратура

Поштова площа – ніби парадний в’їзд до столичного Подолу. Схоже, саме тут, біля Церкви Різдва Христового, на глибині 100 метрів під землею пролягла вуличка епохи Київської Русі. Так, ще три роки тому в ході археологічних розкопок тут знайшли безліч артефактів доби Середньовіччя. Князівські печатки, монети, персні, дерев’яні палі, кулі та підвіски – і це далеко не вичерпний список пам’яток, знайдених на Поштовій площі.

Народна прокуратура

Однак питання неабиякої цінності знахідок та історичної унікальності цього місця турбує геть не всіх. Адже на рівні, де залягають культурні шари, хочуть установити бетонну плиту. Археологи дорікають на необачності такого рішення.

Максим Вакулюк
Народна прокуратура

"Найбільше навантаження цієї всієї споруди припадає на цю частину. Відповідно, тут повинна бути бетонна плита. Але культурні шари ніхто не попереджав, і вони на тому самому рівні залягають, на якому повинна бути ця плита", - зазначає Максим Вакулюк, археолог Інституту археології НАН України.

Будівельні роботи, які тут виконуються, – результат проведення інвестиційного конкурсу Київської міської державної адміністрації, переможцем якого і стає інвестор – фірма ТОВ "Хенсфорд-Україна", утворена за місяць до оголошення тендера в 2013 році. До речі, сам проект реконструкції Поштової площі був затверджений роком раніше, у 2012-му. Згодом амбітний "проект реконструкції" перейменували на "реконструкцію транспортної розв’язки". Тоді ж до оновленого документу додали можливість будівництва об’єкта багатофункціонального призначення. Саме тоді у гру залучають інвестора.    

Сергій Гусовський
Народна прокуратура

"Дуже швидко був проведений інвестиційний так званий конкурс, був визначений інвестор, і виглядало так, що місто будує все, що стосується дороги, а потім з’являється одночасно з цим якась складова цього проекту, в якій є торгово-розважальний комплекс", - пояснює Сергій Гусовський, депутат Київської міської ради.

Із документа департаменту містобудування й архітектури стає зрозумілим, що об’єктом багатофункціонального призначення назвали геть не "об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури", а саме торговельний центр. Найцікавіше, що згідно з пунктом 4 статті 34 закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" нове будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів місцевого самоврядування на землях державної чи комунальної власності можна здійснювати за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. Проте будівництво "Торговельного центру з кафе" не має жодного відношення до спорудження об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Народна прокуратура

В окремих умовах інвестиційного договору вказано, що після введення об’єкта інвестування в експлуатацію інвестор оформлює на нього право власності. У свою чергу, від орієнтовної вартості будівництва у 67 млн 905 тис. грн місто отримує лише 5%. Схоже, саме в три мільйони оцінюють культурний спадок.

Народна прокуратура

Але суспільство апелює, мовляв, пам'ять безцінна. Тож для багатьох киян "історія" все ще може бути збережена для наступних поколінь, принаймні у вигляді Підземного музею на Поштовій площі. Ідея його створення з’явилася в Акіма Галімова, який наголошує на важливості вирішення цього питання:       

"Тут зав'язані інтереси дуже багатьох сторін. З одного боку, інвестор, який вкладає сюди гроші і хоче побудувати тут торгово-розважальний центр, з іншого боку, археологи, які повинні закінчити тут роботи, провести консервацію цих музейних артефактів, які вони знаходять. З третього боку, тут місто, яке повинно знайти баланс, тому що все-таки не можна теж просто так, не маючи правових підстав, забрати цю ділянку в інвестора, тощо. З четвертого боку, громадські активісти, які намагаються контролювати цей процес, щоб щось не сталося під покровом ночі, щоб тут не залили все бетоном".

Акім Галімов
Народна прокуратура

Ігноруючи думку міста, представник інвестора наголошує на невідкладному встановленні бетонної плити, побоюючись наслідків, які нібито можуть викликати подальші розкопки нижче позначки 100 метрів.

"Ми повинні оцю всю вагу втримати якимось чином. Ми можем її передати тільки шляхом влаштування цієї плити, тоді вона своїм масивом передасть навантаження на панель. І тоді вся ця конструктивна схема буде стійкою. Зробити її кусочками неможливо", - переконує Валерій Олійник, представник інвестора, ТОВ "Хенсфорд-Україна".

Валерій Олійник
Народна прокуратура

Як можна побачити з листування між інвестором і замовником будівництва, єдиним документом, що підтверджує "можливу загрозу" виникнення аварійної ситуації в разі продовження археологічних робіт нижче позначки 100 метрів, є лист ТОВ "Альтіс-Констракшн". У ньому містяться застереження щодо небезпеки у випадку відхилення від погодженої послідовності розробки ґрунту. Ані інвестором, ані замовником не було надано жодних підтвердних документів від компетентних органів.

Народна прокуратура

"Тупік у тому, що якщо археологи й будуть копати глибше, це вже загроза для конструкції знову-таки, але висновки наведені тільки від одного інституту, альтернативних висновків поки не було. Я не хочу ставити під сумнів роботу фахівців, але принаймні мати альтернативну точку зору завжди корисно", - акцентує Сергій Гусовський, депутат Київської міської ради.

Встановлення бетонної плити не тільки пошкодить частину культурного шару, а й унеможливить подальшу роботу, переконані археологи, бо немає технології як працювати в таких умовах. Архітектори, у свою чергу, стверджують, що продовжувати дослідження цілком можливо. Однак проблема не в тому, чи можна буде й далі здійснювати розкопки під цією плитою. Головне питання: до чого призведе її встановлення на цьому рівні? У ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" наголошують, що теоретично розробити інші варіанти укріплення конструкції цілком реально, проте потрібно дати це завдання інституту. Поки що таких пропозицій від інвестора будівництва торгового центру не надходило.

Народна прокуратура

Але дивно, що навіть після наказу Міністерства культури про присвоєння об’єкту статусу пам'ятки місцевого значення замовник не скоригував проектну документацію реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі та не вніс зміни до інвестиційного договору. Крім того, прийняття статусу пам'ятки означало однозначну заборону на будівельні роботи до закінчення розкопок. Археологи кажуть, що цих вимог не було дотримано. Екскаватори прибрали лише після останніх зборів, що відбулися в жовтні на Поштовій площі, де були присутні всі сторони конфлікту. Проте досягти консенсусу так і не вдалося. Під питанням і музеєфікація знайдених об’єктів.

Народна прокуратура

Як можна побачити з проекту торгового центру, під музей древніх вулиць Києва виділено 110 кв. м із загальної площі об’єкта у 8697 кв. м.

Народна прокуратура

Інвестор вкотре скидає все на археологів, вимагаючи створити концепцію музею:

"Михайло Андрійович відповідно до свого відкритого листа повинен закінчити свої дослідження, передати звіт зі знайденими артефактами до музейного фонду Інституту археології, потім Міністерство культури напевно складе концепцію музею, визначить, які експонати потрібно туди складати, а які ні, тільки після цього може сформуватися площа музею", - парирує Валерій Олійник, представник інвестора, ТОВ "Хенсфорд-Україна"

Народна прокуратура

Очевидно, що потрібно внести зміни до інвестиційного договору з урахуванням надання об’єкту статусу пам’ятки місцевого значення. На цьому наголошує й Міністерство культури: 

"У будь-якій інвестиційній угоді одна зі сторін може компенсувати витрати іншої сторони для того, аби перейняти права цієї сторони на себе. Ну, тобто в цьому випадку очевидно, що інвестору можуть бути компенсовані його витрати, і можна отримати у власність те, що зведено інвестором за умовами цього договору. Тоді власником усього, що там є, і повним власником процесу до кінця було б місто, і, очевидно, воно могло б вирішувати долю, хоча і на сьогодні важелів достатньо", - резюмує Тамара Мазур, заступник Міністра культури України.

Тобто до вирішення долі майбутнього Підземного музею на Поштовій площі має залучитися й місто. Місцева влада має стати повноцінним інвестором цього проекту, тоді в її силах буде перетворення підземного простору на музей.

"Водночас можна оголошувати конкурс на концепцію і на ідею майбутнього музею, він також, я думаю, може бути і мусить бути міжнародним, бо є чим поділитися й іспанцям, й італійцям, безперечно в Неаполі ціле підземне місто. Тому, на мою думку, чим відкритішою буде позиція Києва, тим більше вона буде викликати повагу і зацікавленість ззовні", - додає Сергій Гусовський, депутат Київської міської ради.

Розриття котловану з артефактами стало точкою неповернення і для інвестора, і для міста, і для киян. Концепція музею, яку вимагає замовник будівництва об’єкта багатофункціонального призначення, згадана в Дорожній карті з реалізації петиції Акіма Галімова. Крім того, її створення закладено у громадський проект, який зайняв 2-ге місце на загальноміському рівні. Враховуючи, що 17 листопада 2017 року мер Києва Віталій Кличко підписав план з реалізації петиції, можна констатувати, що місто все ж почало прислухатися до бажання киян бачити Підземний музей на Поштовій площі. Проте, наскільки швидко від теорії перейдуть до практики, побачимо згодом.