banner banner banner banner

Спорожнілі комори та нові цінники. Якими продуктами українцям варто запастися на зиму

Спорожнілі комори та нові цінники. Якими продуктами українцям варто запастися на зиму
З відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В умовах пандемії COVID жителі всіх країн стали більше запасатися продуктами харчування. Українці – не виняток.

Напередодні сезонного похолодання і посилення карантину через "другу хвилю" коронавірусу "112.ua" вивчив ситуацію з урожаєм і ціновими перспективами продукції, що становить основу українських комор. Ситуація невтішна: якщо сільгоспвиробники і надалі не отримуватимуть підтримки від держави, а все продовжить розвиватися в такому ж ключі, як зараз, нинішній рік може стати одним з останніх відносно благополучних і ситих.

Ціни на ягоди і фрукти б'ють рекорди

Ціни на фрукти та ягоди на українських продовольчих ринках і полицях супермаркетів цьогоріч не радували. Досить згадати рекордні цінники, скажімо, черешня: наприкінці травня – в червні кілограм у середньому коштував 60-70 грн/кг, а на деяких ринках ціна сягала і 100-110 грн/кг, тоді як минулого року ціна була не вище 45-50 грн/кг.

На початку і в середині цього літа вартість абрикосів порівняно з минулим роком зросла на 3-5 грн/кг. Персики у липні – серпні в середньому коштували 30-35 грн/ кг, тоді як минулого року – 15-25 грн/ кг, нагадує "112.ua" аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Іван Колодяжний.

Новини за темою

Причина високих цін на фрукти та ягоди, особливо ранні, – у поганому врожаї.

"Через несприятливі погодні умови (холодні березень і квітень, велика кількість опадів у травні, заморозки) значний обсяг врожаю вимерз або ж загинув ще на етапі цвітіння.  Загалом урожай нинішнього року на 20-25% менше від торішнього: станом на початок вересня в Україні зібрано 867,6 тис. т плодових і 121,3 тис. т ягідних культур. Для порівняння – минулого року до цього часу було зібрано 916,8 тис. т плодових і 131,4 тис. т ягідних культур", – пояснив Колодяжний.

В Україні – низький урожай винограду: на початок вересня зібрано майже удвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Враховуючи скорочення врожаю винограду технічних сортів, це поганий сигнал для українських виноробів і виробників коньяку.

Неврожай яблук минулого року – головна причина і високих цін на яблука, з якими зіткнулися українці. Навесні вони злетіли до 27-35 грн/кг, а ще торік яблука коштували всього 8 грн/кг, а роком раніше продавалися зовсім за копійки – 4-5 грн/кг.

"Ситуація з яблуками, ціни на які влітку здивували багатьох українців, пов'язана з тим, що попит на вітамінну продукцію зріс під час карантину, на ринку не було ранніх ягід, що постраждали від погодних умов, а значить, увага покупців переключилася на інші фрукти, зокрема, – яблука. Запаси ж яблук теж були незначними через неврожай минулого року", – пояснив "112.ua" Микола Сирота, головний редактор KURKUL.com.

Урожай яблук нинішнього року і в Україні, і в Європі (звідки до нас ввозять польські яблука) очікується на рівні минулорічного. У цьому сезоні повторення рекордних цін, найімовірніше, не буде, але немає передумов і для їх різкого зниження, прогнозує Сирота.

Нині ціни стабілізувалися завдяки надходженню у продаж яблук осінніх сортів, збір врожаю яких зараз триває: з початку осені ціни знизилися в 1,5-2 рази. Зараз можна знайти кілограм яблук і за 10-12 грн/кг. З огляду на те, що термін зберігання яблук осінніх сортів короткий, найближчим часом ціни можуть ще більше просісти, але з настанням холодів вони не залишаться низькими, вважає Колодяжний.

"Враховуючи вплив весняних заморозків на врожай, з великою ймовірністю, рівень цін восени і взимку буде вищим, ніж минулого року", – прогнозує експерт УКАБ.

Те, що Україна, хоч і з меншим, але все ж хоч з якимось урожаєм яблук, – це результат роботи п'ятирічної давності.

З відкритих джерел

"Хоча сади і постраждали подекуди від заморозків, а подекуди – від спеки, ситуацію рятує те, що в минулі роки в Україні площі під сади збільшувалися. Програма держпідтримки, зокрема компенсації вартості саджанців, погано-бідно, але працювала. Цьогоріч із цими виплатами відбувається повний хаос, як і загалом в аграрній сфері. Тому, чи збережуться темпи приросту, – велике питання", – вважає Микола Сирота.

Зіпсована бульба і дорога гречка

Ягідно-фруктовий сезон в будь-якому випадку добігає кінця, а українців очікують осінь – зима, протягом яких основними на столі будуть страви, які неможливо приготувати без овочів. Головне місце в "пантеоні" буде відведено картоплі, яка для багатьох українців є улюбленим гарніром, але для деяких є основною стравою поживного раціону. З картоплею, як і загалом з овочами, ситуація поки що тривоги не викликає. Але те, що буде далі, великою мірою залежить від позиції влади.

Микола Сирота стверджує, що цього року дефіциту картоплі в Україні однозначно не передбачається. Бульби вистачить усім. Єдине питання – за якою ціною.

Упродовж літа і початку осені картопля була дешевшою, ніж у 2019 році. Середня закупівельна ціна тримається на рівні 5,5-6,5 грн/кг проти торішніх 8-9 грн/кг. З липня Україна майже не імпортувала картоплю, проте, найімовірніше, цінових коливань восени не буде. Чого не можна сказати про зиму.

"Восени ціна має бути стабільною завдяки високій пропозиції картоплі власного врожаю – на ринках зараз багато картоплі дрібних виробників. Але до зими ця пропозиція може вичерпатися – і знову ціна сягне рівня, за якого імпортна картопля конкуруватиме на ринку", – пояснив Сирота.

За словами головреда KURKUL.com, у всі минулі періоди Україна також ніколи не покривала всіх потреб картоплею виключно внутрішнього виробництва. Рятував імпорт, переважно – з Білорусі та з Росії через Білорусь. Російські сільгоспвиробники завдяки держпідтримці продають картоплю за набагато нижчими цінами, ніж їхні українські колеги. В Україні на тлі повної відсутності реальної підтримки овочівництва в принципі не може бути такої собівартості.

Дорогу картоплю везуть з Єгипту (лідирує за раннею картоплею), Марокко та інших країн. Це якісна "гарна" картопля, яку завозять великі супермаркети. Минулого року ціна картоплі у них сягала і 20 грн/кг, що наочно продемонструвало: у великих містах люди готові платити за хорошу картоплю високу ціну.

Зараз Україна продовжує копати свою картоплю. Яким буде урожай цієї культури – говорити зарано, проте УКАБ дає оптимістичні прогнози: урожай картоплі буде навіть 0,5 млн т більше, ніж минулого року. Втім, тривожні сигнали все одно є, адже частина посадок постраждала від посухи. Якість картоплі цього року може бути низькою.

У нинішньому році можливі кілька сценаріїв, які впливатимуть на ціни картоплі взимку – навесні. На думку Сироти, вони пов'язані з ситуацією у Білорусі.

Через високі закупівельні ціни російські та білоруські виробники прагнуть передусім продавати якісну картоплю Європі, а вже те, що не бере Європа, – нам, підкреслює головред KURKUL.com. Санкції ЄС проти Білорусі можуть бути вигідні українському споживачеві.

"Якщо через політичні події, що відбуваються в цій країні, ЄС будуть введені санкції та створені бар'єри для поставок до Литви і Польщі (поряд з Україною – основні напрямки збуту і транзиту білоруської картоплі), то її обсяги будуть спрямовані до України. Ціни підуть різко вниз, що добре для простого українця, але стане повною катастрофою для українського фермера", – додає Сирота.

Якщо ніяких обмежень для поставок білоруської картоплі не введуть, ситуацію визначатиме рівень попиту в європейських країнах. Зазвичай він високий, зокрема, через розвинену переробну промисловість. Картопля використовується для виготовлення чіпсів, напівфабрикатів, крохмалю, спирту, органічного замінника поліетилену, паперу. Через пандемію COVID і карантин попит тільки зріс. Карантинні закупівлі та споживання в умовах ізоляції особливо серйозно торкнулися саме цього овоча.

За словами Сироти, на ціну може вплинути і введення Україною відповідних фітосанітарних заходів, якщо наші чиновники на них зважаться. Донедавна українські сільгоспвиробники мали можливість безперешкодно постачати картоплю до Білорусі, однак у 2017 році були введені нові фітосанітарні правила, які поставили хрест на більшості поставок насіннєвої картоплі з України. Вимогу про отримання додаткових сертифікатів, на думку експертів, запроваджено як протекціоністський захід, щоб захистити білоруських і російських виробників картоплі.

З відкритих джерел

"Багато українських сільгоспвиробників просто не розуміють, де і як їм отримувати необхідні сертифікати: Міністерства аграрної промисловості у нас немає, Держпродспоживслужба перебуває в підвішеному стані (вже рік немає керівника служби, а останнім часом навіть заговорили про її можливу ліквідацію", – наголошує Сирота.

Українські сільгоспвиробники наполегливо вимагали введення "дзеркальних" умов для білоруської сторони. Тим більше, що, всупереч стійким стереотипам про високу якість білоруської продукції, багато картоплі, ввезеної минулого року, виявилася зараженою хворобами. Виходить, що Україна своїх іноземних партнерів не контролює і впускає до себе картоплю будь-якої якості. Якщо це зміниться і з'являться вимоги про надання сертифіката, аналогічного тому, який вимагають білоруські фітосанітарні органи, частина бульби не пройде. А значить, дешевої картоплі буде менше. І хоча для пересічного споживача – це не найкраща новина, у перспективі це дасть можливість розвиватися аграрній промисловості в Україні.

Зараз відповідних стимулів мало. На промислову картоплю припадає всього 2-3% від загального обсягу виробництва. Решту вирощує в домогосподарствах населення, в якого товар скуповують здебільшого за готівку посередники: вони формують оптові партії, отримують необхідні документи та продають вже за готівковим і безготівковим розрахунком як через оптові ринки, так і в організованій торгівлі (в супермаркетах).

На ціни впливатиме і ситуація з продуктовими ринками –якщо через карантин вони закриються, ціни підуть вгору, зазначив Микола Сирота.

Що стосується інших овочів, ситуація поки що є відносно благополучною. За даними УКАБ, борщовий набір цієї осені в опті коштує дешевше на 20-25%, ніж минулого року.  Втім, опт – не роздріб. Ціни на прилавках, зрозуміло, значно вище і часто "кусаються".

Не менш значущою в раціоні українців є гречка. Враховуючи скорочення обсягів врожаю, вона вже на 6-8 грн/кг дорожча, ніж торік. Більш того, взимку гречка може здорожчати.

Не варто очікувати з настанням холодів і низьких цін на часник, який традиційно користується популярністю в сезон ГРВІ. Зимовий попит знову покриють за рахунок китайського товару. Якщо зараз часник коштує близько 40-45 грн/кг, то з наближенням зими ціни можуть зрости до 60-70 грн/кг, підтягнувшись до імпортного паритету, прогнозує Колодяжний.

Ціна на не менш популярні для сезону лимони також низькою не буде. Після стрибка до 90-100 грн/кг на самому початку карантину, їх ціна знизилася до 45-55 грн/кг. "Однак, враховуючи те, що Україна імпортує цю продукцію, ціни взимку можуть бути в поточному діапазоні", – говорить експерт УКАБ.

Останні ситі роки

Українці вже призвичаїлись до постійних стрибків цін на продукти. Однак таких стрибків можна було б уникнути.

"Слід зазначити, що навіть коли Міністерство аграрної політики працювало, у нас навіть не вели облік певних культур. Точної інформації, скільки в країні висаджується того ж часнику, і тоді не було, тому і траплялися інколи несподівані ситуації з непередбаченим дефіцитом і різкими стрибками цін на тлі ажіотажного попиту. Зараз ситуація ще погіршилася – у МЕРТ є розуміння, що виробники постраждали від посухи, але немає достовірних даних про масштаби неврожаю", – розповів Микола Сирота.

Якщо так триватиме і надалі, галузям овочівництва та садівництва загрожує занепад: посівні площі будуть скорочуватися, а ціни на готову продукцію – зростати, оскільки Україна нарощуватиме обсяги імпорту.

На тлі відсутності програм держпідтримки, які після ліквідації Мінагрополітики накульгують на обидві ноги, українські сільгоспвиробники відчувають гострий дефіцит кредитних ресурсів. Для середніх і великих компаній ставки кредитування є набагато вищими, ніж в ЄС, а для дрібних фермерів отримати фінансування ще більш проблематично. Та й зареєструвати інноваційні засоби захисту рослин, за словами експертів, сьогодні практично неможливо.

"Ліквідація Міністерства агропромисловості стала серйозним ударом по всіх галузях, в тому числі по овочівництву і садівництву. В Європі частка ринку українських овочів – на рівні статистичної похибки. Ми можемо втратити ринки розвинених країн через відсутність будь-якої адекватної підтримки товаровиробників, чіткої стратегії розвитку", – вважає Микола Сирота.

А поки тенденції в українському агропромі не змінюються, Росія, Білорусь та інші країни СНД не втрачають час і нарощують обсяги виробництва сільгосппродукції.

Олена Голубєва

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>