Спекулянти чи Коломойський? Хто винен у стрибку долара і чого чекати до осені

Спекулянти чи Коломойський? Хто винен у стрибку долара і чого чекати до осені
Фото з відкритих джерел

Никита Синіцин

Журналіст

Зростання курсу долара до гривні наприкінці травня – початку червня прийняв стрибкоподібний характер, подорожчавши з 28 травня по 5 червня до національної валюти майже на 90 коп., з 26,32 грн до 27,20 грн за курсом НБУ.

Втім, саме зростання курсу ніяк не можна назвати трагедією, тим паче що влітку 2018 року долар також долав позначку в 27 грн. Щоправда, на це у нього тоді пішли весь червень і липень, та й у новий 2019 рік Україна вступала з курсом 27,7 грн за долар, а в грудні він наближався впритул до 28 грн. Сьогодні Нацбанк і комерційні банки зміцнили гривню більш ніж на 20 коп.

Однак девальвація гривні майже на гривню за тиждень викликала в суспільстві серйозні хвилювання, тим паче що на це наклалися традиційні для України фактори внутрішньої нестабільності у вигляді розпуску Ради і виборів до парламенту, протистояння між президентом та народними депутатами, розмовами про дефолт тощо.

Хто винен - олігарх чи банкіри?

Як би там не було, зростання долара за тиждень на 90 коп. не може не мати причин, і вітчизняні економісти, сходячись у тому, що причиною стала криза на ринку українських цінних паперів – облігацій зовнішньої і внутрішньої держпозики, пропонують два варіанти пояснення.

Так, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса в блозі для журналу "Новое время" вважає, що причиною девальвації гривні виступає "порада" бізнесмена Ігоря Коломойського президенту Володимиру Зеленському оголосити дефолт України, що може стати для країни вигідним. Хоча сам президент цілком офіційно і відкинув цю пораду, експерт упевнений, що всередині країни, з огляду на можливості Коломойського з обранням нового президента, відреагували панікою. На практиці це мало такий вигляд: продаж придбаних раніше українських ОВДП і втрата інтересу до купівлі нових, що, на думку Фурси, й коштувало гривні 3% її вартості, а могло б і більше.

Не згоден з колегою український економічний експерт Олексій Кущ, який бачить причину девальвації гривні в об'єктивному факторі – фінансовій політиці НБУ та Міністерства фінансів штучного стримування курсу.

Новини за темою

"НБУ постійно "стерилізує" фінансову систему країни, вилучаючи з неї "зайву" гривневу масу. Зазвичай це робиться за допомогою двох інструментів: депозитарних сертифікатів і базової ставки рефінансування. Пропонуючи депозитарні сертифікати під 16% річних, Нацбанк фактично гарантує банкам досить високий, а головне – стабільний прибуток, що спонукає банки віддавати гроші державі, а не виводити на ринок. При цьому ставка НБУ для банків становить 17,5%, що є одним із найбільших показників у світі та явно надлишковою – механізм часто використовують для боротьби з інфляцією, але на сьогодні показник останньої вдвічі менше, ніж ставка НБУ, яку проте не знижують і тим самим також прибирають "зайву" гривню за рахунок дорогих кредитів. Вносить свою лепту і Мінфін в особі короткострокових, 3- і 6-місячних ОВДП під 20% річних. Як наслідок, в Україну хлинув деструктивний міжнародний спекулятивний фінансовий капітал, завівши до країни кілька мільярдів "зайвих" доларів", - пояснює для 112.ua механізм фінансової політики НБУ і Мінфіну експерт.

Як пояснює Олексій Кущ, "заходження" до країни мільярдів доларів у вигляді коштів, отриманих від продажу ОВДП, дозволив перевищити пропозиції долара над його попитом і стабілізувати курс. Однак це не валютна виручка експортерів, яка найчастіше залишається в країні. Гроші за цінні папери після погашення останніх неминуче виводитимуть із країни для нових спекуляцій, що викличе вже нестачу іноземної валюти і, як наслідок, девальвацію  гривні, що й сталося на початку літа. Заяви окремих осіб на кшталт Ігоря Коломойського давно не викликають у серйозних інвесторів пильної уваги.

Що буде з доларом до осені та зими?

Сходячись у причині девальвації гривні – паніці на ринку цінних паперів – і розходячись у факторі, що викликав цю паніку, вітчизняні експерти фінансового ринку доволі солідарні у своїх подальших прогнозах щодо долі гривні.

Як прихильники об'єктивного чинника девальвації гривні, так і "фактора Коломойського" вважають, що глобального стрибка долара до осені не відбудеться, і прогнозований валютний коридор для долара становитиме 27-28 грн до кінця літа. Починаючи ж з вересня, у гру можуть вступити інші фактори, не всі з яких залежатимуть від України.

Сергій Фурса вважає, що ситуація на фінансовому ринку повинна бути до осені відносно стабільною, якщо її знову не "підірве" Ігор Коломойський, наприклад домігшись рішення щодо грошової компенсації за незаконну націоналізацію "Приватбанку". Тим самим у державному бюджеті утворюється "діра", профінансувати яку буде нічим. Втім, ця сама "діра" в будь-якому випадку утворюється в грудні через дефіцит у 3 млрд дол., і якщо не вдасться домовитися з Міжнародним валютним фондом, прогнозувати курс національної валюти щодо валюти США у 2020 році не зможе ніхто. Можливість домовленості сильно залежатиме від результатів дострокових парламентських виборів, створення коаліції, уряду й ухвалення законів, з чим поки у ВР справи не дуже.

Новини за темою

Неминучої девальвації гривні з осені чекає й економічний експерт Олександр Охріменко, оскільки за літо Україні доведеться віддати 1,8 млрд дол. зовнішніх боргів і ще 1,7 млрд дол. – у вересні.

На думку Олексія Куща, літо буде відносно стабільним, і курс долара коливатиметься в діапазоні 27-28 грн, причому відбуватиметься це, найпевніше, періодами – зі зниженнями і підвищеннями курсу нацвалюти.

Власне, на його думку, курс у 28 грн за 1 долар є економічно обґрунтованим, повністю відповідає нинішньому стану української економіки і встановився би протягом декількох днів, якби НБУ і Мінфін відмовилися від політики штучного регулювання гривні. Змінитися усе може з осені, коли набудуть чинності нові фактори: політична стабільність після виборів до парламенту, початок експорту сільськогосподарської продукції та надходження валюти від аграріїв, стабільність зовнішніх фінансових ринків і багато іншого.

Поки події на валютному ринку підтверджують думки експертів з приводу короткострокових перспектив національної валюти.

Як показали події 5 червня, чергова валютна паніка в Україні починає вщухати, так і не розгорівшись до масштабів 2014-2015 рр.: вже до обіду на міжбанківському ринку курс долара до гривні впав з 27,10 грн до 26,90 грн, чим на день і закінчився.

На поведінку ринку негайно відреагував НБУ, і якщо 5 червня офіційний курс становив 27,20 грн за 1 дол., то на 6 червня цей показник впав одразу на 27 коп. – до 26,93 грн за 1 дол. Сьогодні знизили курс і комерційні банки.

Микита Сініцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>