banner banner banner banner

Слухаємо наше дихання: Скільки в Україні апаратів ШВЛ і чи вистачить їх, щоб пройти пік коронавірусу?

Кількість хворих на Covid-19 в Україні хоч і не різко, але продовжує зростати. Через кілька тижнів, за даними МОЗ, захворювання може сягти піку. У разі реалізації песимістичного сценарію значно зросте кількість пацієнтів реанімацій, а відповідно, знову стане руба питання наявності придатних для порятунку людей апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ). Картину з реальною наявністю апаратів у країні досі остаточно не з’ясовано, а ось вікно можливостей для придбання нових ШВЛ уже практично закрито. Навіть якщо влада припинить чвари і нарешті знайде для цієї мети гроші, буде змушена визнати, що вже безнадійно запізнилася.

Слухаємо наше дихання: Скільки в Україні апаратів ШВЛ і чи вистачить їх, щоб пройти пік коронавірусу?
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Кількість хворих на Covid-19 в Україні хоч і не різко, але продовжує зростати. Через кілька тижнів, за даними МОЗ, захворювання може сягти піку. У разі реалізації песимістичного сценарію значно зросте кількість пацієнтів реанімацій, а відповідно, знову стане руба питання наявності придатних для порятунку людей апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ). Картину з реальною наявністю апаратів у країні досі остаточно не з’ясовано, а ось вікно можливостей для придбання нових ШВЛ уже практично закрито. Навіть якщо влада припинить чвари і нарешті знайде для цієї мети гроші, буде змушена визнати, що вже безнадійно запізнилася.

Кількість ШВЛ та їхній реальний стан – таємниця

Апарати штучної вентиляції легенів – це остання надія на порятунок хворих на Covid-19, перебіг хвороби у яких ускладнюється синдромом дихальної недостатності, через що організм пацієнта не отримує необхідного для повноцінної життєдіяльності кількості кисню. Ці апарати не дають 100% надії на порятунок: тяжкі пацієнти помирають і після застосування ШВЛ, але, як доводить досвід інших країн, що зіткнулися з коронавірусом, зокрема Китаю, застосування апаратів у реанімації значно підвищує шанси на порятунок і одужання. В період гострого спалаху коронавірусу в Італії саме дефіцит вільних ШВЛ називали однією з головних причин високої смертності – до 10% від кількості хворих.

Інформація про наявність апаратів ШВЛ в Україні дуже розрізнена. Схоже, що повної картини або немає, або ж її вміло ховають. Офіційні запити 112.ua до прес-служби МОЗ та державного підприємства "Медичні закупівлі України" залишилися без відповіді. У публічних каналах МОЗ не втомлюється запевняти, що ситуація під контролем, але цифри розходяться. Так, 11 квітня в офіційному Telegram-каналі МОЗ повідомлялося, що для використання в інтенсивній терапії підготовлено 1944 апарати ШВЛ, з яких задіяно 162 апарати (з них 45 для хворих із коронавірусом), що не перевищує 10% від готових для надання медичної допомоги (першою критичною точкою вважається 50% зайнятості апаратів).

Уже 15 квітня на брифінгу міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив про наявність вже 2 тис. апаратів ШВЛ у 242 лікарнях першої хвилі. Водночас, за даними аналітичної панелі, в яку подають відомості 200 лікувальних установ, станом на вчора вільних апаратів ШВЛ в Україні було 1915.

112.ua

Але ось що турбує: за цими голими цифрами немає інформації ні про роки випуску апаратів, ні про їхню класифікацію. Нічого, крім запевнень чиновників і загальних слів про те, що "достатньо", "вистачає" тощо. Немає розуміння про те, як розподілено ШВЛ у регіонах. Слід розуміти, що для підтримувальної терапії хворих на коронавірус не використовуються портативні ШВЛ, які коштують 100-150 тис. грн за штуку, сказав 112.ua власник мережі "Медтехніка" Олексій Давиденко: "Для лікування коронавірусу застосовуються апарати з неінвазивною функцією вентиляції, які допомагають не руйнувати легені. І ці функції мають далеко не всі апарати: переважно тільки середнього та експертного класу. Ці апарати дають змогу проводити вентиляцію без інтубації трубкою (процес, що викликає болючі відчуття, - ред.). В Україні такі моделі не виробляють: наша країна завжди орієнтувалася на виробництво бюджетних моделей".

Новини за темою

До речі, а багато це чи мало – 2 тис. апаратів, навіть якщо повірити, що вони всі в робочому стані та відповідного класу? У світі, згідно з міжнародними протоколами, на кожне ліжко пацієнта має бути мінімум два ШВЛ-апарати. Адже йдеться про реанімацію, тобто про людей, які буквально між життям і смертю. І якщо ШВЛ виходить з ладу, його потрібно перемкнути на інший апарат. Його також можуть забрати на дезінфекцію або ж миття, чищення. Відповідно, має бути дублювальний апарат, розповів Давиденко. В українських лікарнях нині ситуація є такою, що на 40 реанімаційних ліжок є лише 25-30 апаратів. У середньому, за даними власника мережі "Медтехніка", в Україні 0,7 апаратів ШВЛ на ліжко.

Отже, якщо чиновники кажуть нам правду і за названими цифрами стоять ШВЛ, які реально працюють і придатні для використання в реанімації, то теоретично 800-900 пацієнтів з тяжким перебігом коронавірусного захворювання можуть розраховувати на підключення до кисню. У середньому у світі кількість таких хворих становить 3% від усіх хворих на вірус. Відповідно, при зростанні кількості хворих в Україні вчетверо до 26,7 тис. навантаження на ШВЛ наблизиться до граничного.

При цьому варто зазначити, що, судячи з тривожних повідомлень з регіонів, розподілено ШВЛ зовсім не рівномірно. Зокрема, у Сторожинецькій райлікарні Чернівецької області (де спостерігається масштабний спалах коронавірусу) апарати штучної вентиляції легенів уже закінчилися. Усі наявні ШВЛ виявилися зайнятими. "Місць для під’єднання тяжких хворих у лікарні не залишилося. Всі апарати ШВЛ та оксигенатори зайняті. Реальна ситуація є такою: всі, кого будуть брати надалі, будуть на волі Бога" - сказав голова Сторожинецької РДА Дмитро Балінов.

Про відсутність ШВЛ у лікарнях Тернопільської області заявляв екс-міністр транспорту та інфраструктури Володимир Омелян. Непроста ситуація із забезпеченістю апаратами і в Полтавській області. І це ми ще не заглиблювалися в ситуацію із забезпеченістю ШВЛ засобами комплектування (концентраторів кисню, зокрема), про що з'являється дедалі більше тривожних повідомлень.

Чиновники визнають: потрібні нові ШВЛ-апарати

Самі чиновники не заперечують факту необхідності додаткових закупівель ШВЛ. Але тут ситуація ще гірша, ніж із наявністю апаратів. Міністр Максим Степанов на брифінгу 15 квітня заявив про домовленості з ЄБРР щодо використання коштів для закупівлі 838 апаратів ШВЛ. Коли буде реалізовано домовленість, невідомо. 8 квітня на брифінгу головний санітарно-епідеміологічний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що на селекторній нараді у президента, в якій також брали участь прем'єр-міністр, голови обласних державних адміністрацій та мери великих міст, міністр охорони здоров'я запропонував залучити до закупівель державне підприємство "Медичні закупівлі України". "Саме це підприємство готове сьогодні укладати контракти з виробниками апаратів для штучної вентиляції легень, для того щоб приймати заявки з областей, закуповувати їх централізовано і доставляти тим, хто проплачує з обласних бюджетів", - сказав Віктор Ляшко.

Новини за темою

При цьому грошей на закупівлі в держави немає. "За наявності ресурсів обласних бюджетів, які виділено для посилення матеріально-технічної бази лікарень, що визначені для надання допомоги хворим з коронавірусом, ми бачимо, що дуже проблематично і важко відбуваються закупівлі", - заявив на брифінгу Ляшко.

ДП "Медичні закупівлі України" було створено в кінці 2018 року для забезпечення закупівель ліків і виробів для медицини за кошти держбюджету. Голова цієї організації, призначений за часів в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун  Арсен Жумадилов у березні мав жорсткий конфлікт із попередником Степанова Іллею Ємцем, якого він звинуватив у блокуванні держзакупівель, а також у тому, що з його вини головою держпідприємства зацікавилися правоохоронні органи.

У прес-службі ДП на запит 112.ua відповісти відмовилися. Неофіційно в організації повідомили, що бюджетні кошти на закупівлю ШВЛ їм ще не виділяли. "Нам ще не дали бюджетні кошти, ми їх ще не витрачали. Це була трохи дивна ситуація. Комісії у нас не було. ШВЛ ми ще не купуємо, і не було наказу МОЗ щодо їхніх закупівель. Єдине, що ми спілкувалися з постачальниками, щоб внести їх в наші е-каталоги", - сказав представник держпідприємства на правах анонімності.

Зазначимо, що крайній тендер, оголошений державними підприємствами в системі Prozorro, стосується закупівель ізоляційних хірургічних костюмів. До речі, і навколо цього тендеру вже назріває новий скандал.

З урахуванням того, що апарати ШВЛ в Україні не виробляються, а лише імпортуються, про реальну кількість нових ШВЛ можна судити, мабуть, за даними їхнього імпорту. Голова митниці Максим Нефьодов повідомив, що впродовж трьох місяців 2020 року до України було ввезено 148 апаратів: у січні – 18 штук, у лютому – 97, у березні (станом на 27 березня) – 33 штуки.

Facebook Максим Нефьодов

При цьому президент Зеленський раніше говорив, що ще кілька місяців тому в Україні не було і 1000 ШВЛ, які б працювали. Враховуючи, що в цьому році їх ввезли лише 148, або ж ще тисячу відремонтували (що малоймовірно), або ж статистика про 2 тис. не є правдивою і враховує неробочі апарати.

Виробляти ШВЛ в Україні поки малореально

Варто зазначити, що, незважаючи на запевнення чиновників у тому, що виробництво відповідного класу ШВЛ в Україні є можливим, охочих налагодити таке виробництво поки не з'явилося.

У березні про ідею відновлення виробництва ШВЛ на заводі "Буревісник" повідомив "Укроборонпром". Апарати на заводі виготовляли ще в 80-х. Але після розпаду СРСР попит на його продукцію впав і завод почав втрачати замовлення, накопичуючи борги. У 2009 році, коли у світі почалася епідемія свинячого грипу, очолюваний Юлією Тимошенко уряд доручив "Буревіснику" виготовити кілька сотень апаратів ШВЛ для хворих, які можуть мати ускладнення, будуть перебувати на штучній вентиляції легенів. Однак уряд із заводом не розрахувався, а він, взявши кредит, так і не зміг його повернути, повністю припинивши виробництво медобладнання. До цього часу підприємство-банкрут не працює вже понад 10 років.

Новини за темою

Заступник гендиректора "Укроборонпрому" Мустафа Найєм повідомив про невтішні перспективи проекту після п'ятиденних консультацій з директорами декількох підприємств "Укроборонпрому", які знайомі з заводом і орієнтуються в ситуації на підприємстві. Завод виробляв єдину модель апарату ШВЛ БРИЗ-Т, який було розроблено за радянського часу і мав тільки три модифікації з того періоду. При цьому вдалося знайти і відновити тільки 40% ключової технічної документації на апарат. Решту втрачено: або затоплено, або втрачено, або вкрадено, написав Найєм.

Він зазначив, що після 10 років у простої виробничі потужності "Буревісника" було зношено, цехи розвалено, немає опалення, електро- та водозабезпечення: "базові умови для роботи і виробництва чого-небудь, навіть простої деталі". Єдине відремонтоване приміщення – напівпорожній кабінет директора. Архів, де зберігається документація, представникам УВП відкрили викруткою і не з першого разу. Варто зазначити, що "Укроборонпром" не планував займатися відновленням виробництва ШВЛ самостійно. Найєм повідомив про готовність концерну "передати технічну документацію приватним виробникам, які мають кращі умови для виробництва". Останнє його повідомлення з новинами щодо проекту датовано 23 березня.

Про намір залучити вітчизняних виробників до виробництва ШВЛ говорив і Віктор Ляшко. "Деякі компанії, великі виробники ШВЛ відкрили технічні характеристики, вони направили їх у МОЗ. Міністерство своєю чергою розсилає їх тим, хто цікавиться. Вітчизняні виробники будуть використовувати їх і робити апарати ШВЛ", - сказав він на брифінгу, зазначивши, що це не короткострокова перспектива. З урахуванням необхідності сертифікації апаратів і дефіциту засобів комплектування до них у світі далеко не короткострокова перспектива.

Купувати нині складно: товару практично немає

Поки держава зволікає, апарати ШВЛ намагаються закуповувати бізнес і меценати. Так, 6 апаратів для українських медичних установ придбав почесний консул України в Державі Ізраїль Керцнер Офер. Про закупівлю 150 апаратів повідомила мережа будівельних супермаркетів "Епіцентр", Правда, поки не зрозуміло, прийшли вони в Україну чи ні.

Для Костянтинівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування сучасний апарат штучної вентиляції легенів HAMILTON-C3 виробництва США купили партійці Донецької регіональної організації ОПЗЖ. Завдяки наявності режиму INTELLiVENT-ASV медобладнання належить до вищої категорії апаратів ШВЛ. Також апарати ШВЛ ОПЗЖ закупила в інфекційне відділення лікарні міста Рубіжного.

Про купівлю і передачу МОЗ апаратів ШВЛ SERVO-I UNIVERSAL і SERVO AIR шведського виробництва, кисневих концентраторів повідомляє і Фонд Ріната Ахметова: "Зокрема, апарати ШВЛ від Фонду встановлено в Полтавській обласній інфекційній лікарні, Рівненській центральній міській лікарні та Закарпатській обласній лікарні. У названих лікарнях у Полтаві та Рівного також встановлено кисневі концентратори для ШВЛ. Окремо концентратор від Фонду поставлено у Волинську обласну інфекційну лікарню".

За словами Давиденка, купують ШВЛ для лікарень за власні кошти представники бізнесу, меценати, політики. При цьому держава тільки 20 березня звільнила імпортерів від сплати мита і ПДВ при ввезенні ліків, медичних виробів та обладнання. Проте в реальності все відбувається зі скрипом.

"Місто Дніпро через ProZorro придбало апарати ШВЛ, які вже третій день стоять на митниці. Згідно з постановою Кабміну від 20 березня № 224 і додатком до неї цей товар зобов'язані розмитнити як критичний імпорт без сплати вхідного ПДВ. Апарати негайно мають надійти до інфекційної лікарні № 21 без зволікань. Однак Київська митниця вже третій день вимагає сплати ПДВ і якісь довідки, довідки, довідки. Останнє, що вони зажадали, - підтвердження МОЗ про те, що цей вантаж призначено для потреб у боротьбі з епідемією", - заявляв у кінці березня соратник міського голови Дніпра Бориса Філатова Геннадій Корбан.

Про аналогічні проблеми говорив і голова політради ОПЗЖ Віктор Медведчук, який з дружиною Оксаною Марченко закуповують медичне обладнання для регіонів.

З урахуванням гострої ситуації із захворюванням коронавірусом у світі придбати апарати щодня стає дедалі важче. І це нарівні з ажіотажним зростанням цін на апаратуру сьогодні стало ключовою проблемою.

"Головна проблема, яка виникає, – величезний попит на таке обладнання на світовому ринку. За ним країни буквально шикуються в чергу. Виробництва апаратів ШВЛ завантажено і розписано на кілька місяців уперед. Вільно замовити апарат неможливо. Обмеження на вивезення устаткування, які нині запроваджено всіма країнами, додатково звужують ринок для закупівлі. При цьому обмеження можуть вводити, коли устаткування вже замовлено і виробляється. Це суттєво подовжує строки поставки. Ми намагаємося знаходити виробників, які можуть і яким дозволено експортувати товар", - повідомили 112.ua у прес-службі Фонду Ріната Ахметова.

Про цю проблему говорить і Віктор Медведчук: "Ми домовилися. Зараз ввезуть п'ять апаратів французького виробництва. Також домовилися про придбання 10 апаратів, але в останню хвилину нам відмовили, тому що уряд Німеччини встановив заборону на вивезення. Правильно роблять, але це неправильно щодо України".

Можна говорити і про те, що ШВЛ-апаратів відомих виробників просто немає в наявності, зазначає в коментарі 112.ua власник мережі "Медтехніка" Олексій Давиденко: "Сьогодні всі заводи (незважаючи на те, що у світі виробників медобладнання дійсно багато) швейцарські, шведські, німецькі буквально забиті замовленнями. Причому забиті як замовленнями власної медицини, так і міждержавними замовленнями. І тільки після задоволення вимоги внутрішнього ринку і міждержавних замовлень виконуються замовлення дистриб'юторів, дилерів. До того ж медобладнання на відміну від пилососів не зберігається на складі, воно проводиться в силу специфіки тільки під конкретні замовлення. Сьогодні на заводах черги та укладаються контракти на поставки в червні-липні. Я вже навіть бачив контракти з постачанням у вересні".

У світі в умовах спалаху коронавірусу різко зріс попит не тільки на дихальне обладнання і не тільки на рентгенівські апарати, а й також зріс попит на апаратуру, призначену для лікування хронічних захворювань, якими люди хворіють під час коронавірусу, зазначає Давиденко.

Своєю чергою це спровокувало зростання цін: вони зросли в рази не тільки в Україні, а й загалом у світі. "Залежно від обладнання ціни зросли від 20 до 200%. Та це тільки на велике професійне обладнання. На дрібні речі, наприклад, електронні термометри або захисні маски, ціни виросли в середньому вдесятеро", - каже власник мережі "Медтехніка".

Про аналогічну проблему повідомляють й у Фонді Ахметова: "Є інформація від окремих постачальників про те, що ціна на конкретну модель зросла у зв'язку з ажіотажем на ринку, і в майбутньому ціна буде тільки зростати".

Таким чином, очевидно, що влада втратила "вікно можливостей" із закупівлями медобладнання, якщо все-таки на них знайдуться гроші й реальна ініціатива. Таким чином, українці поки що можуть покладатися тільки на ті апарати, які вже були в лікарнях, або ті, які закупили бізнес і політики. І добре, якщо все це обладнання в підсумку буде якісним і реально допоможе в порятунку життів.

Крім іншого в ситуації активізувався інтерес до сегмента медтехніки шахраїв і спекулянтів. "Через ситуацію із коронавірусом у сфері продажу медобладнання з'явилася велика кількість аферистів і шахраїв. Багато небрендових виробників, особливо дрібних і середніх, розуміючи, що сьогодні мало хто розбирається в типах обладнання і в тому, які з них придатні для лікування коронавірусу, не гребують тим, щоб "розводити" покупців, які не розбираються в питанні. Але є й ділки, які йдуть ще далі: продають не товар, а контракт. За оголошенням на Alibaba або іншому ресурсі людина виходить на зв'язок із представником компанії. Дуже часто на цю вудку трапляються люди, які хочуть купити апарат, щоб передати його як благодійний внесок, або під загальний шум заробити: знайти і швидко завезти і в Україні дорого продати", - говорить Давиденко.

При цьому "разводняк" на гроші, звичайно ж, не такий небезпечний, як купівля неякісних апаратів без відповідних запчастин і гарантійного обслуговування, вартість яких на 25-30% нижча за продукцію визнаних виробників і які хтось міг придбати за незнання або для піару. "Слід розуміти, що ми говоримо про серйозне обладнання, яке використовується в реанімаційних відділеннях для порятунку життя пацієнтів. Це не авторучка: ми говоримо про ШВЛ-апарати, рентгенівські апарати, кисневі концентратори з відповідною вартістю, сертифікатами, гарантійним та післягарантійним обслуговуванням, з наявністю запчастин та оновлення софта", - підкреслив Олексій Давиденко.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>