banner banner banner banner

Скільки держава витрачає на захист від Covid-19 і якої він якості

Скільки держава витрачає на захист від Covid-19 і якої він якості
pixabay

Ганна Пєшкова

Журналістка

Уже понад 19% від усіх інфікованих Covid-19 в Україні - медики. Наша країна - серед світових лідерів за цим показником. Багато в чому це пов'язано з відсутністю засобів захисту для лікарів. У цих умовах критичними стають закупівлі медобладнання, масок і захисних костюмів.

Новини за темою

Заради того, щоб швидше забезпечити країну потрібною кількістю захисту, нардепи 17 березня внесли зміни в закон України "Про публічні закупівлі". Завдяки цим змінам тривалі торги більше не потрібні, прискорюються процедури. Замовник може вибрати постачальника, якого захоче, потрібно тільки відзвітувати про це.

Не дивно, що з березня пролунало вже кілька корупційних скандалів. А якщо копнути глибше, зловживання можна виявити на кожному кроці. Для кишень платників податків це критично, адже у квітні вони щодня віддавали на боротьбу з коронавірусом близько мільярда гривень.

Які коронавірусні закупівлі здійснює влада, якою є якість куплених товарів і на чому можна було б зекономити?

Захисні костюми

За даними Міністерства охорони здоров'я, в українських лікарнях не вистачає майже мільйона захисних костюмів від вірусу. Країна активно закуповує не тільки одноразові, а й багаторазові засоби захисту, які стерилізують антисептиками. Зокрема, продукцію дедалі більш активно купують в українських підприємців. Правда, тим, хто співпрацює з МОЗ, доводиться нелегко.

Нещодавно був скандал про те, що МОЗ відмовилося від костюмів "Текстиль-Контакт" за 242 грн на користь китайських по 500. У міністерстві пояснили, що товар українського виробника виявився неякісним. У МОЗ вже після оголошення тендеру вирішили додати умову про наявність більш високого ступеня захисту. Те, що за таке порушення процедури відповідальним може загрожувати кримінальна справа, залишили за дужками. Виробник же потрапив на гроші, адже, побоюючись штрафів, почав виробництво ще до отримання передоплати від МОЗ.

В які костюми хотіли одягнути українських лікарів?

На сайті підприємства знаходимо багаторазовий захисний комбінезон з капюшоном і водостійким покриттям, яке витримує до 20 прань. Матеріал - спанбонд. Цей же матеріал використовується, наприклад, для накривання розсади. Клас його фільтрації - G2-G3, він затримує частинки розміром від 10 мікрон і більше. Частково такий костюм затримає вірус (імовірність зараження, за даними МОЗ, знижується в рази). Але захист буде незрівнянно вище, якщо у виробі буде використано шар мельтблауну.

З відкритих джерел

Мельтблаун поглинає рідину і розподіляє її по всій площі матерії. Але головне - у нього є високі бар'єрні властивості проти бактерій і вірусів. Такий дефіцитний матеріал, він дорожчий за спанбонд, клас його фільтрації вищий - F4-F9, залежно від якості. Мельтблаун зазвичай використовують для медичних шапочок, бахіл, масок.

Враховуючи відсутність мельтблауну, обґрунтованість цін викликає питання, адже з такого ж матеріалу (правда, без капюшона та штанів) захист можна купити і в "Епіцентрі" по 31 грн. "У підпіллі" ж повноцінні костюми роблять і за 100-150 грн. Виходить, "Текстиль-контакт" зловмисно планував наразити на небезпеку українських медиків, ще й за завищеними цінами?

Сказати так не можна. У компанії спочатку не стверджували, що ступінь захисту є максимальним, і не називали цей костюм медичним. Представники компанії навіть спробували пройти перевірку на відповідність новим вимогам МОЗ, але цього зробити так і не вдалося. На проникнення організмів тканини перевіряють в Інституті Громадського здоров'я ім. О. М. Марзеєва. В РНБО також говорили, що займається тестуванням "Київгума". Але на новий стандарт від міністерства там не тестують. Провести перевірку можна в Європі, але це занадто довго - зайвого місяця в компанії не було.

Питання переваг перед костюмами з "Епіцентру" Олександр Соколовський коментувати не став. Зате щодо якості своєї продукції уточнив, що шви стануть більш надійними, позаяк у Німеччині закупили обладнання для їхньої герметизації. Також Соколовський розповідає, що вже укладено контракт на поставку антивірусного просочення для тканини.

Ми підходимо до головного питання. Чому в МОЗ спочатку не включили в заявку високі вимоги для костюмів? Виходить, наявність одного лише спанбонду спочатку всіх влаштовувала. У міністерстві в усьому звинувачують підприємство "Медичні закупівлі". Керівник "Медичних закупівель" Арсен Жамуділов своєю чергою натякає на корупцію в МОЗ. Тож ми вкотре стикаємося "киванням пальцями", яке негативно позначиться на українському виробникові. До речі, цей конфлікт загрожує і хворим: через нього влада відстає від графіка придбання обладнання для лікування серцево-судинних захворювань, гемофілії, розсіяного склерозу.

Хто б не був винен, головне, що тепер лікарі отримають якісні захисні костюми. Чи ні?

Новини за темою

Те, що китайський товар надійний, є невстановленим фактом. Сама наявність у китайської продукції сертифікатів не гарантує її якості. Польські ЗМІ, наприклад, писали про 7 млн захисних масок, які завезли в країну з Китаю українським літаком. Виявилося, що сертифікати в них було підроблено. У тому, що імпортовані костюми будуть тестувати, є великі сумніви. На перевірки потрібні додаткові гроші, а головне - дорогоцінний час.

"Проблема із сертифікацією в нашій країні дійсно стоїть вкрай гостро. Державі необхідно було давно лобіювати прихід європейських компаній, які займаються сертифікацією. Ціна на неї впала б удвічі-утричі, та й самі висновки були б набагато авторитетніші", - каже президент асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

МОЗ проведе службове розслідування щодо цієї ситуації. Але важливо розуміти, що весь цей спір стосується лише 71,3 тисяч костюмів. Цієї кількості у масштабах країни вкрай мало. Захисту вистачить на місяць лише для 2,5 тисяч медиків, тож закупівля покриє менше 20% потреб. Тому якість відходить на другий план. Крім того, не схоже, щоб про надійність костюмів для медиків замислювалися раніше.

Ми зв'язалися з двома інфекціоністами, які лікують українських хворих, щоб дізнатися, чи знають вони про ступінь захисту свого одягу. Лікарі не мали гадки, що в їхніх костюмах є додатковий захисний шар. Деякі ж медики показували свої засоби індивідуального захисту в мережі. На фото видно, що вони очевидно не мали всіх необхідних шарів захисту.

З відкритих джерел

Якщо проаналізувати закупівлі медустанов, стає зрозуміло, що далеко не всі турбуються про якість костюмів. Харківська міська лікарня №13, де захворіло двоє медиків, купила понад 3 тис. немедичних комбінезонів за 390 грн. Медичні - тільки 500 комбінезонів за 550 грн.

Скріншот

Проектна документація в багатьох випадках взагалі не прояснює щодо рівня захисту костюмів. У Запорізькій ОДА купили 57 тис. костюмів на 26 млн грн (456 грн за штуку). Вид товару - протипожежний, рятувальне та захисне обладнання. Про клас захисту нічого не відомо.

Сумніви виникають і щодо закупівель в інших відомствах. За даними Prozorro, в МВС купують 250 тис. костюмів за 279 грн. Причому заявляється, що ці костюми будуть одноразовими і нестерильними. Тобто майже 70 млн грн йде на сумнівні заходи в кишені підприємству "Форт" того ж МВС.

Скріншот

А Міноборони купує у китайської компанії костюми за 573 грн без ПДВ, що явно дорожче за середню ціну на ринку. Компанію Combasst Industry Development Co ми ще згадаємо - сумарно міністерство закупилось у неї засобами захисту на понад 15,5 млн грн.

Скріншот

Далеко не всі засоби захисту можна відстежити через Prozorro, адже багато чого ще приходить як гуманітарна допомога. Потрібно розуміти, що і ті костюми, які шиються волонтерами, теж немедичні. Український дизайнер Світлана Бевза шиє одноразові костюми зі спанбонда і розповідає, що зараз складно дістати навіть цей матеріал. У київському храмі святого Григорія небайдужі волонтери прошивають костюми звичайними нитками.

І це далеко не єдина проблемна категорія коронавірусних товарів.

Маски і респіратори

У нашій країні близько 186 тис. лікарів. Амбулаторний прийом пацієнтів - приблизно 33 години на тиждень. Але в умовах боротьби з коронавірусом лікарі працюють довше - 40 годин у середньому. Тобто на тиждень потрібно близько 20 масок на одну людину. На всіх лікарів України це 3,7 млн масок тільки протягом 7 днів. Адже необхідно забезпечити ними ще держслужбовців, правоохоронців. Тож масок потрібно як мінімум втричі більше, ніж їх сьогодні закуповують. Велика поставка літаком "Мрія" ситуацію докорінно не змінює, адже багато масок з цієї партії підуть на продаж в аптеки.

Ми вже робимо певні успіхи в цьому питанні. Судячи з даних публічного модуля аналітики Prozorro, маски в Україні закуповують все більш активно. На них уже витратили понад 100 млн грн. У середньому одна одиниця коштує від 12 до 16 грн за штуку.

Серед, м'яко кажучи, не найвигідніших - закупівлі Дніпровською міськрадою масок у "Електровектора" по 27 грн. На початку епідемії маски і зовсім були "золотими": Центральний госпіталь МВС закупив 600 тис. штук по 80 грн.

Південна служба ветеринарно-санітарного контролю придбала упаковки масок по 50 штук у "Епіцентру". Одна така упаковка коштувала 750 грн. Нині на сайті компанії їх можна знайти за ціною 650 грн зі знижкою. При цьому строки поставки - аж до грудня.

Скріншот

Деякі державні установи прописують вимоги до масок - наявність трьох шарів, запаянність швів, присутність фіксатора на носі. Але багато тендерів оголошено на закупівлю просто "масок зі спанбонду", або багаторазових масок, які шиють з технічного флізеліну, тобто зі звичайної бавовни для одягу. Благо, більшість таких закупівель не для лікарів.

Новини за темою

Самі підприємці скаржаться на складності у виготовленні захисних масок.

"Процедуру не можна назвати дуже простою. Потрібно все одно оприлюднити в системі план закупівель, почекати дві доби, перевірити постачальників на відповідність за 13 пунктами, у тому числі за довідками з МВС, санкційними списками, антикорупційними вимогами і податковими боргами, оприлюднити звіт", - розповідає один з українських виробників.

Крім того, багатьом підприємствам довелося припинити роботу через відсутність обігових коштів. Знову-таки постачання масок на себе беруть волонтери. А їхня якість часом залишає бажати кращого, позаяк матеріали в країну завозять без сертифікатів походження. Тож, як і у випадку з виробництвом костюмів, абсолютним лідером з поставок знову став Китай.

Щодо українських респіраторів налагоджено виробництво "Бук", вартість яких залежить від класу захисту. Якщо FFP1 для лікарів марний, то FFP2 надійний на 94%. Найнадійніший (на 99%) - FFP3. І тут не минулося без зловживань. Кілійський центр первинної медико-санітарної допомоги закупив респіратори FFP3 "Бук-3" без клапана за 99 грн, а Міська клінічна лікарня №10 - по 185 грн. Стільки ж витратила і мерія Одеси на закупівлю у фірми "Окрус", причому ступінь захисту респіратора невідомий.

Важливо пам'ятати, що сама собою закупівля навіть якісних засобів захисту нічого не дає. Необхідно, щоб вони ще доходили до рук самих медиків. Особливо це актуально для тих, хто не лікує коронавірусних хворих.

"З початку епідемії ми стали отримувати менше масок, ніж раніше. Я працюю подобово. На одну зміну мені видають всього дві маски. Як міняти їх через щодві години - незрозуміло. Про наявність респіраторів я взагалі мовчу - про них не йдеться. На здоров'я маленьких дітей усім байдуже", - говорить співробітниця столичного Охматдиту.

Недолік засобів захисту змушує лікарів користуватися масками довго, що вкрай небезпечно для їхнього здоров'я. Згідно з останніми дослідженнями, невелика кількість вірусу виявляється на поверхні масок через 7 днів після потрапляння.

Тести на коронавірус

Україна переважно активно закуповує не ті тести, які дійсно можуть показати наявність коронавірусної хвороби, а експрес-тести з високою похибкою. Лише щодесятий із закуплених тестів - високоточний ПЛР-тест.

Багато компаній, які поставляють експрес-тести, не надто благонадійні. "АЛТ Україна ЛТД", наприклад, є фігурантом декількох кримінальних справ. Проти "Інкос лайн" порушено справу про розтрату.

Скріншот

Ціна на самі експрес-тести теж є різною. Київській лікарні №8 тести коштували по 225 грн, відділенню охорони здоров'я Чорноморської міськради - по 320.

Для порівняння, фахівці Інституту молекулярної біології і генетики НАН України виготовляють точні ПЛР-тести в середньому по 250 грн. Іноземні тести коштують у кілька разів дорожче. Тим не менше продукцію вітчизняного виробництва до останнього не закуповували. І навіть тепер, коли вчені звітують про потужності виробництва до 50 тис. тестів на тиждень, влада говорить про набагато менші цифри постачання - до 20 тис. на день.

Днями ж у МОЗ заявили, що 450 тис. ПЛР-тестів уже направили в регіони, що не надто зіставлялося із заявленими раніше обсягами виробництва. Пізніше стало відомо, що тести куплять зовсім не в Інституту молекулярної біології і генетики, а у приватної компанії "Укргентех". Голова МОЗ заявляє, що вони за точністю не поступаються ні німецьким, ні корейським, ні китайським тестам.

Серед засновників компанії - Дмитро Синюка, колишній АТОвець-айдаровець. Ще кілька років тому він розповідав про реагенти українського виробництва, які дозволяють діагностувати збудників вірусних захворювань. Але досить сумнівно, що статутний капітал підприємства, яке буде забезпечувати всю країну масками, становить усього 1000 грн. Займається підприємство різноманітним спектром послуг, який вражає: ремонт електричного обладнання, юридичні послуги, купівля-продаж нерухомості, будівництво, оренда, організація відпочинку.

Чому тести два місяці не закуповували в НАН України і перевагу в підсумку віддали іншому постачальнику - залишається тільки гадати. Науковий співробітник лабораторії епігенетики НАН Олександр Коляда і зовсім каже про пряме перешкоджання українському виробництву: нібито вітчизняні тести заважали успішній багатомільйонній закупівлі від МОЗ. Крім того, за словами Коляди, в міністерстві відмовлялися надати вченим контрольні зразки від перших пацієнтів в Україні.

Зате тривалий час ми закуповували тести в Китаю і Кореї. У середині квітня Міноборони уклало договір з китайською компанією (тією самою, яку ми згадували раніше) на закупівлю тестів на 70 млн грн. Причому "Схеми" пишуть, що договори від компанії підписує українець, який працює в структурі Міноборони.

Якщо ж говорити про якість, то китайські експрес-тести у світі зарекомендували себе як відносно достовірні. Але деякі компанії випускають низькоефективні тести, що спливло після міжнародного скандалу з Іспанією. Не минулося і без заминок з імпортованими тестами. Всупереч спрощеній процедурі закуплені Дніпром апарати кілька днів стояли на митниці.

Апарати ШВЛ та інші закупівлі

Якщо ж говорити про апарати штучної вентиляції легенів, то в Україні їхнім виробництвом раніше займався завод "Буревісник" на базі "Укроборонпрому". Але на заводі зруйновано майже всі цехи, тому апарати закуповують у приватних компаній. У МОЗ заявили, що обладнання буде приблизно вдвічі дешевше за імпортне.

Новини за темою

Де там. Один апарат в Італії закуповують у середньому за 17 тис. євро. У таку ціну на Prozorro придбали обладнання і в Івано-Франківській, Черкаській, Чернігівській та Луганській областях. А ось Полтавській та Донецькій апарати коштували вдвічі дорожче. А Кіровоградська область витратила вп'ятеро більше за середню ціну - 25 млн грн всього за 10 апаратів.

Не минулося й без питань до якості. Київська міська клінічна лікарня №17 звітувала про те, що щотретій апарат не працює, практично щодругий не до кінця підходить для лікування коронавірусу, щошостий взагалі не підходить. Під вимоги підійшли лише 2 апарати. Крім того, ніхто не турбується про те, що в деяких палатах навіть не працюють розетки, до яких потрібно під’єднувати ШВЛ.

Моніторинг Prozorro показує, що диявол криється в деталях: у нашому випадку, в невеликих закупівлях. У департаменті охорони здоров'я Дніпровської ОДА, наприклад, замовили всього 2 апарати ШВЛ, а також 72 кисневі концентратори. На всі компанії "Білімед" виділили 7,5 млн грн. Якщо самі концентратори мають коштувати в сумі до 2 млн грн, отже, один апарат ШВЛ коштуватиме приблизно 3 млн грн.

Той самий департамент витратив 25,7 млн грн на 22 апарати різної специфіки і ще 35 млн окремим тендером - на апарати ШВЛ, а також обладнання для радіо- і фізіотерапії. Всі - у компанії "Ксенко". Причому в умовах тендерів строк постачання становив лише тиждень. Це доволі суперечлива умова.

Скріншот

Львівська обласна клінічна лікарня також не скупилася на вентиляцію легенів. На апарати ШВЛ виділили по 4 з гаком млн грн. У тендері знову перемогла компанія "Ксенко". Раніше проти цієї компанії було порушено кримінальні справи. ЗМІ пишуть про те, що вона постачала неякісне обладнання за завищеними цінами, у тому числі бракований апарат для анестезії.

Скріншот

На 20 млн закупили ШВЛ у Львівському регіональному фтизіопульмонологічному центрі - теж у "Ксенко".

Скріншот

До речі, Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня також замовила в цій компанії бронхоскоп FB-15RBS за 528 тисяч грн, хоча його можна знайти і за 350 тисяч.

Сам же директор ТОВ "Ксенко" в коментарі 112.ua пояснює, що проти компанії немає жодного обвинувального вироку суду, а за відкритими кримінальними виробництвам посадові особи не є підозрюваними, а свідками. Що ж стосується цін на обладнання, то Ігор Жуков називає їх чи не найнижчими на ринку і стверджує, що після початку епідемії "Ксенко" у валютному еквіваленті їх не піднімала.

Директор компанії підкреслює, що лікарням, які встигли швидко отримати апарати ШВЛ перед початком епідемії, пощастило, адже зараз у різних компаній чергу на апаратуру становить від 2 до 5 місяців. Він також розповідає про недобросовісність багатьох замовників.

"Якщо одні купують високотехнологічну апаратуру від виробників, які десятки років виробляють медобладнання, другі - в паніці беруть хоч щось, щоб поставити галочку. В результаті, деякі лікарні закупили й надалі купують апарати ШВЛ, працездатність яких невідома ", - говорить Ігор Жуков.

Закупівель за завищеною вартістю на Prozorro сила-силенна. Черкаська інфекційна лікарня придбала щитки по 250 грн, які в мережі продаються вдвічі дешевше. Те саме стосується і тендерів на спеціальні безконтактні термометри.

Серед махінацій на закупівлі - придбання товарів, які не належать до коронавірусних, тобто спроба скористатися спрощеною процедурою. Національна академія прикордонної служби під виглядом коронавірусних закупівель придбавала ноутбуки, штани, горошок, в Одесі планували реконструювати дитячий садок. Те саме стосується придбання на 4 млн грн меблів та інвентарю за спрощеною схемою Одеській міській інфекційній лікарні.

Головне завдання для деяких "слуг народу" - не перемогти коронавірус, а просто освоїти гроші. На цьому втрачають платники податків, а також сумлінні українські підприємці, для яких боротьба за можливість продати якісне обладнання перетворюється на боротьбу з вітряними млинами. Тим часом придбані маски, костюми, апарати і тести можуть захистити тільки матеріальний стан тих, хто їх продав або закупив, але не лікарів чи пацієнтів.

Ганна Пєшкова

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>