Сімейний підряд: Чому політики взялися рятувати "традиційні цінності"?

Сімейний підряд: Чому політики взялися рятувати "традиційні цінності"?
24 канал

Наталія Лебідь

Журналіст

Немає нічого нового під сонцем: періодично українські політики піднімають на щит тему "традиційних сімейних цінностей". Законотворці роблять спроби то заборонити аборти, то покарати секс-меншини, то ухвалити енну декларативну постанову про захист сім’ї. Досі автори подібних прожектів перебували на маргінесі, але протягом останнього року-двох традиціоналісти віднайшлися й на найвищих щаблях влади – аж до президента країни. В зв’язку із чим відбувається подібна активізація та до чого вона може призвести – про це міркуємо далі. Але передусім:

Що таке традиційні сімейні цінності?

На зазначене питання відповісти нелегко. 8 березня у Києві відбувся Марш жінок, противники якого вийшли на акцію під гаслами "Бог! Батьківщина! Патріархат!", тож, можливо, саме ця тріада і є базисом традиціоналізму? Один з плакатів, який тримали послідовники цього руху, містив наступне твердження: "Сучасний фемінізм спотворює Богом закладений образ жінки". Вкотре повторене слово "бог" дає можливість з певністю вирахувати бодай один компонент традиційних цінностей – віру. В комплексі із патріархатом це додає другу складову – домінування чоловіка над жінкою у біблійному розумінні цього слова. Наскільки це корелює із ХХІ сторіччям – вирішувати кожному.

Новини за темою

Прикметно, що у концепт традиціоналізму домішано ще й Батьківщину, тобто патріотизм. Усім атеїстам та агностикам, а також всім, хто виступає за синергію чоловіка й жінки (а не за превалювання однієї статі), таким чином, відмовлено у праві вважатися патріотом своєї держави. А монополію на мораль назавжди закріплено за церквою – так бувало лише за ранніх суспільних формацій (тобто ще до капіталізму та індустріалізму), котрі для людства давно є пройденим етапом.

Неправильно вважати, що традиційні цінності – це, передусім, заперечення ЛГБТ. Програма традиціоналістів значно ширша, вона включає відродження та закріплення тих соціальних ролей жінки й чоловіка, які мали місце і за вищезгаданих ранніх формацій, і за СРСР. Бо попри декларативну рівність статей, саме радянські жінки "мили раму", готували обід, опікувалися дітьми, тоді як чоловіки йшли на роботу й займалися важливими справами. При цьому жінки працювали теж (дармоїдство в СРСР переслідували за законом), але ця їхня місія була вторинною порівняно із роллю домашніх "берегинь".

Марш за сімейні цінності у Києві 24 канал

Парадоксально, але все, що традиціоналісти засуджують у радянській моделі соціуму, представлено у їхній власній доктрині. Так само у сучасній Росії намагаються одночасно реабілітувати монархію і комунізм, не відчуваючи при цьому когнітивного дисонансу. Для всього, що їм протистоїть, традиціоналісти винайшли термін "неомарксизм", але що це таке, не знають, здається й самі учасники руху. Як іронічно коментує урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, для них це – радше за все, синонім всього поганого.

Але що ж традиціоналісти пропонують доброго?

"Сиди вдома і народжуй"

6 лютого Верховна Рада заслухала у першому читанні проект постанови "Про заходи із забезпечення захисту сімейних цінностей та інституту сім'ї в Україні". В парламенті цей опус лежав з червня 2018-го, але руки депутатського корпусу до нього дійшли аж через півроку з гаком. Документ (у разі ухвалення) передбачає розробку Стратегії державної сімейної політики до 2023 року. І – що не менш важливо – витрати з держбюджету на соціальну рекламу та інше просування Стратегії.

Автором ідеї є депутат Павло Унгурян, у минулому – депутат від "Блоку Юлії Тимошенко", а нині – від "Народного фронту". Він же – й батько законопроекту № 0945, яким пропонувалося запровадити кримінальну відповідальність "за ввезення, виробництво і поширення творів з пропагандою гомосексуалізму" із максимальним покаранням у вигляді позбавленням волі на термін від трьох до п'яти років. У бекграунді депутата – звернення до голови КМДА (у 2010-2013 рр.) Олександра Попова із закликом заборонити Марш рівності, створення гуртка із вивчення Біблії у Верховній Раді, написання іще одного законопроекту щодо проказування "Отче наш" у парламенті, вимога прибрати слова "гендерно зумовлене" із законопроекту про домашнє насильство.

Хоча депутата Унгуряна цілком можна вважати рушієм традиціоналізму, у своїй місії він – не сам. Пліч-о-пліч у боротьбі за сімейні цінності стоїть і депутатка від БПП Оксана Білозір (котра також була співавтором законопроекту про "Отче наш"). За ініціативою Білозір, у парламенті створено міжфракційне об’єднання "Жіночі ініціативи за сімейні цінності" – і це вже третя "жіноча" група у ВР. Подібні об’єднання завжди створюються заради лобізму тих чи інших ідей, але, щоправда, лобізм цей переважно пов'язаний з інтересами бізнесу. Тому "Жіночі ініціативи", швидше за все, тихо тлітимуть до кінця нинішньої парламентської каденції.

А, може, й не тихо. Як прокоментувала на "Фейсбуці" колега Білозір Світлана Войцеховська (фракція "Народний фронт"), "це створено на противагу МФО "Рівні можливості" (його очолює Войцеховська). І перший документ (від Білозір та її групи) буде – заборона абортів. Тому вітаю! Сиди вдома і народжуй дітей".

Активісти, які відстоюють традиційні цінності на марші феміністок і ЛГБТ в Києві Цензор.нет

До речі, про аборти. Це також популярна тема серед законотворців, востаннє її намагався "осідлати" депутат-мажоритарник від БПП Дмитро Голубов (відомий також як засновник Інтернет-партії України). Але це далеко не перша і, звичайно ж, не остання подібна ініціатива.

Тим часом на ниві захисту традиційних цінностей трудяться не лише нардепи. Цю ниву затято оре подружжя Турчинових – сам секретар РНБО та його дружина Ганна. Обоє час від часу виступають як блогери, провадячи все ту ж "сімейно-захисну" політику. Певну активність в цьому відношенні проявляє і президент Петро Порошенко. Ба навіть більше: на недавньому Форумі сім’ї, що відбувся в Українському домі, глава держави сусідив не лише з парламентарями та топовими урядовцями, але й з Юлією Тимошенко, своєю заклятою суперницею на президентських перегонах. Що поробиш: Юлія Володимирівна також виявилася чутливою до подібної тематики, хоча раніше, здається, не проявляла до неї жодного інтересу.

Що ж зумовило подібну перебудову пріоритетів (і не тільки у Тимошенко)?

Від виборів до виборів

Новини за темою

Українська нуклеарна родина в своєму класичному форматі (тобто гетеросексуальна пара з 0-2 дітьми) переживає дійсно не найкращі часи. Кількість розлучень становить 52% по відношенню до укладених шлюбів. 10% шлюбів розпадаються у перший же рік сімейного життя. Кожна п’ята дитина народжується від матері-одиначки. Кількість аліментів, котрі виплачували в 2018 році, становить 4,6 мільярда гривень. Проте у цьому навряд чи винні геї та лесбійки, а радше – соціально-економічні умови в країні. Значну роль у непевності щодо завтрашнього дня відіграє й війна на сході.

До речі, війна як руйнація звичного укладу життя може формувати попит на "вічні цінності". Родина зводиться на певний п’єдестал як остання надійна гавань – на противагу хаосу, що панує ззовні. Можливо, політтехнологи вказали українським політикам на подібний порядок денний, а ті вже розіграли його як козирну карту. Хоча усвідомлене чи неусвідомлене протистояння по лінії "громадянин – держава" також не можна скидати з рахунків. Кожна держава прагне втримати контроль над соціумом, який в ідеалі має складатися з ментально малорухомих індивідів. І церква з її патріархальними напучуваннями дуже добре надається до допомоги у цій справі. Що ж стосується громадян, то більшість (або значна частина) їх все таки бажає розпоряджатися життям на власний розсуд – експериментувати та ламати канони. 

Хоча зазвичай найдієвішим мотивом є найпростіший. Восени 2019-го в Україні відбудуться парламентські вибори, тож коли Павло Унгурян говорить про те, що тема традиційних цінностей єднає політиків, він має цілковиту рацію. Дійсно – єднає. Перед лицем невблаганних відсотків істеблішмент "перевзувається у польоті", намацуючи нові стратегії. Зачувши від соціологів, що молодь робить ставку на Володимира Зеленського і його партію, політичні старожили міняють орієнтацію, намагаючись сподобатися середньому та старшому поколінню – консервативному, ригідному та "воцерковленому". 

Новини за темою

При цьому більшість політиків трагічно не помічає, що торує шлях до розбудови в Україні російських "скрєп". Адже й Росія позиціонує себе як захисниця суспільної моралі. А що до формалізації такого статусу, то й у Москві прийнято та схвалено Путіним "Доктрину національної безпеки", де "традиційним духовно-моральним цінностям" відведене чільне місце. Однак річ не в одній Росії, а в усій низці авторитарних режимів – від фашизму до комунізму – де одержимість ідеологічною чистотою і превалювання суспільного над особистим ніколи не приводило до лідерства та високої якості життя.

В Європі Іспанія, яка в 1930-ті роки мала рівень ВВП на душу населення, що становив близько 65% від британського, підійшла до кінця епохи Франко із гіршим на третину показником. Аргентина в 1920-ті роки була найбільш благополучною країною Латинської Америки, в той час як станом на початок 1980-х, після низки військових диктатур, відкотилася до подушного ВВП на п'яте місце в регіоні. Приклади диктатур на Кубі, в Північній Кореї і багатьох інших країнах доводять, що під гаслом заперечення нового і в умовах "диктатури патріотизму" країна легко може дійти до розрухи і голоду, наблизившись до національної катастрофи.

З Україною цього ще не сталося, а втім, як далеко можуть завести її традиціоналісти?

По той бік гендеру

Перші іміджеві втрати від активності традиціоналістів Україна зазнала ще наприкінці 2017-го – після ухвалення парламентом закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Річ у тім, що документ перекроїли, і після правок з нього зникли згадки про "сексуальну орієнтацію", "гендерні стереотипи" та "гендерно зумовлене насильство". Що, власне, є великою помилкою, якщо брати до уваги те, що в своєму кастрованому вигляді закон більше не може вважатися імплементацією Стамбульської конвенції щодо запобігання насильства відносно жінок.

У суперечці довкола законопроекту перемогли традиціоналісти, які почали доводити, що первісна редакція закону суперечить "християнським цінностям", що їх сповідує Україна. У підсумку заступник міністра соцполітики Наталя Федорович, котра представляла проект закону в Раді, пішла назустріч вимогам депутатів і заявила, що терміни, які стали каменем спотикання, буде виключено з прийнятого за основу тексту. Нездатність міністерства відстояти ключові моменти викликали критику з боку віце-спікера Ірини Геращенко.

Новини за темою

"Я підтримую законопроект про протидію домашньому насильству, але не можу знайти пояснення, чому були вилучені дефініції "гендерні стереотипи" і "гендерно зумовлене насильство". Це фарисейство, в цьому питанні найбільше дивує непослідовна позиція профільного Міністерства соцполітики, яке самоусунулося у відстоюванні точних формулювань", – заявила Геращенко. А нардеп Світлана Заліщук додала: "Ухвалення цього закону з виключеними термінами про гендерні стереотипи та сексуальну орієнтацію не сприйме Рада Європи. Він буде засуджений міжнародною спільнотою". Що, власне, і сталося.

Минуло понад рік, і традиціоналісти укріпили позиції, одночасно подовживши список "реформ", котрі вони прагнуть впровадити. Зокрема, Олександр Турчинов (в чиї службові обов’язки подібні ініціативи, здається, не входять) пропонує замінити термін "гендер" на "стать" та й загалом відмовитися від Стамбульської конвенції. Українська Гельсінська спілка з прав людини намагалася привернути увагу до дій Турчинова прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, але її відозва не мала успіху. А коли ультраправі зажадали ще й звільнення Катерини Левченко і ліквідації посади гендерного уповноваженого, своє засудження подібних заяв висловила й Amnesty International Ukraine.

Проте все це має ефект гороху об стіну. Ідея, виплекана "вгорі", спускається "на місця", де також знаходить ґрунт для вкорінення. І от вже обласні ради (передусім Західної України) – замість того, щоб займатися проблемами місцевого самоврядування – вимагають заборонити "пропаганду гомосексуалізму". Посилення релігійних упереджень та соціального інфантилізму, очевидне зниження інтелектуального рівня місцевої та центральної влади створюють додаткову напругу в соціумі, який і без того роздирають розмаїті протиріччя. Якщо ініціатори антигендерного хрестового походу прагнуть зробити життя співвітчизників ще більш некомфортним, то вони, безперечно, на правильному шляху.  

Але куди він заведе їх самих?

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>