Штамп у паспорті: Чи втратить Україна безвіз через забаганки Зеленського?

Штамп у паспорті: Чи втратить Україна безвіз через забаганки Зеленського?
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Законопроект №1014, котрий ще 3 вересня був відправлений на експертну оцінку Конституційного Суду, породжує дедалі більше чуток. Згідно із ним, главу держави наділять додатковими повноваженнями. Зокрема, саме президент призначатиме і звільнятиме директорів НАБУ і ДБР. Свого часу автономність НАБУ була головною умовою про спрощений візовий режим України з ЄС. Подейкують, що в разі прийняття даного законопроекту, безвіз буде припинений, а то і зовсім скасований. Проте чи відповідає це дійсності?

Новини за темою

Чого хоче президент?

Здавалося б, де безвіз, а де – голова НАБУ. Навіть епідемія кору, котра штормить Україну більше за всі європейські країни разом узяті, могла б бути вагомішою підставою для того, аби перекрити нашим громадян доступ на Захід. Але ні. Всі чутки через втрату безвізу через кір були і лишаються безпідставною балаканиною. А от те, хто і як розслідуватиме злочини українських корупціонерів, для Європи важить чимало. І повна залежність голови Національного антикорупційного бюро від волі президента Заходу точно не сподобається.

Між тим законопроект № 1014 містить пропозицію доповнити ст.106 Конституції новим переліком повноважень президента України, зокрема, пунктами 11-1 і 12-1. Згідно із ними, глава держави отримає можливість призначати директорів НАБУ і ДБР. До цього моменту голова НАБУ міг звільнитись за власним бажанням чи за станом здоров’я або бути звільненим, якщо комісія з проведення незалежної оцінки визнає неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов’язків його директором. Тоді як призначення його відбувалося на виключно конкурсних засадах.

Нині ж пропонується "оптимізувати повноваження глави держави з метою закріплення за ним реальних повноважень", сказано у пояснювальній записці до законопроекту. Але така оптимізація може припасти до смаку не всім. Подібні "зміни до Конституції в короткій перспективі вирішать питання законності існування та діяльності органів, вони можуть дати початок невиправданій концентрації влади в руках президента. Адже за своєю природою НАБУ, ДБР та навіть державні регуляторні органи є органами виконавчої влади. Відтак, саме на уряд мають покладатися повноваження, які пропонується віддати президенту", – говориться у висновках українського відділення Transparency International.

Новини за темою

Та й критики закону з боку опозиції налаштовані щодо таких новацій досить категорично. Член фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко зауважує, що документом "фактично пропонується вбити незалежність антикорупційних органів". "Він (Володимир Зеленський) збирає на себе всі повноваження: Національна гвардія – сюди, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань – сюди. Все одна людина. То, вибачте, це хто, монарх?", – запитує Гончаренко.

"Монарха", чи то пак президента захищає його представник у Конституційному Суді Федір Веніславський. Він, зокрема, роз’яснює, що порядок призначення голів ДБР і НАБУ на засадах відкритого конкурсу закріплений законами, якими глава держави, мовляв, і буде керуватися. (Лише останнє слово буде все таки за президентом, зауважимо в дужках).

"Народні депутати або не розуміють, або свідомо вводять в оману і виборців і своїх колег… Жодної узурпації влади з боку президента не може бути. Президент буде керуватися при призначенні керівників саме положеннями закону, які передбачають відкриті конкурсні процедури", – переконує Веніславський. Він же додає, що вказані зміни до Конституції – це один із перших кроків проведення системної ревізії Основного закону і приведення його до "здорового глузду".

На чому наполягала опозиція?

Тим часом депутатка Вікторія Сюмар (фракція "Європейська солідарність") вважає, що законопроект №1014 порушує ті норми, які були прописані в Конституції раніше. Вона запропонувала рекомендувати закріпити право президента призначати главу НАБУ, але лише на підставі висновку конкурсної комісії, інакше вся суть безкомпромісного відбору претендентів втрачається.

"Ми просили зберегти в тексті законопроекту пункт про конкурсне призначення саме на рівні Конституції", – підкреслила Сюмар. Вона зазначила, що президент не має і не мав права звільняти директора НАБУ, наприклад, якщо того не вимагає Конституція. Іще на стадії обговорення законопроекту Сюмар вимагала від колег: "Прочитайте закон. Ви зараз даєте президентові право на рівні Конституції звільняти без пояснення причин… Це "втручання" може бути настільки глобальним", – попереджала Сюмар.

Але врешті-решт за направлення законопроекту до КСУ проголосували 282 народні депутати. Цікаво, що це був ще один випадок, коли (як і під час голосування за розпуск ЦВК) "Слугу народу" голосами підтримала фракція "Батьківщина". "Навіть аргумент про те, що ці зміни до Конституції дають підстави не тільки цьому президенту втручатися в сферу виконавчої та законодавчої влади, розбився об дисциплінарну повинність фракції влади", – прокоментувала представниця "Європейської солідарності" Ірина Фріз.

Новини за темою

"Я гадаю, що ті структури, які ведуть розслідування у вищих ешелонах влади, мають бути незалежними від цієї влади. Це однозначно, – зазначає в інтерв’ю 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. – Наша судова та правоохоронна система й без того надто залежні від президентської вертикалі. Фактично лишилися дві гілки влади – виконавча та законодавча, але й парламент намагаються "підім’яти" під президента. Саме так і народжується авторитаризм".

"Влада все розширює і розширює свої обрії, все посилює вплив на політичну систему України. З одного боку, це природно, тому що кожна політична партії тяжіє до посилення впливу на ухвалення державних рішень. Але, з точки зору демократичних цінностей, це некоректно. У підсумку ми отримаємо не так контроль чинної влади, як переслідування колишньої. Благо, що в соціумі є попит на таке переслідування", – додає Петренко.            

Небезпечний прецедент

Якщо говорити про засади функціонування антикорупційних правоохоронних структур, то в 2017 році вже робилася спроба переписати чинне законодавство. Нічого дивного в тому, що представники фракції Петра Порошенка, які нині критикують аналогічні спроби Зеленського, два роки тому самі намагалися встановити контроль над згаданими структурами.

У законопроекті №7362, який тоді подав нардеп від БПП Артур Герасимов (другим його співавтором виступив представник "Народного фронту" Максим Бурбак) пропонувалося надати Верховній Раді право розглядати питання щодо звільнення керівництва НАБУ, САП та ДБР без проведення аудиту. Тобто йшлося про підсилення ролі парламенту, а не президента. Але й в такому вигляді законопроект категорично не сподобався нашим західним партнерам, тож згодом його зняли з порядку денного засідання парламенту.

Представництво Європейського Союзу зробило заяву, в якій йшлося про те, що "законопроект № 7362, який полегшує звільнення директора НАБУ та керівників антикорупційних агентств, суперечить боротьбі України з корупцією, реформам та зобов’язанням ПДВЛ. Законопроект має бути відхилений". У ЄС підкреслили, що Україна "повинна посилити, а не послабити антикорупційні інституції". Власне, після цього питання було закрите.

Але чи можуть й зараз попереджати Україну про подібні речі, м’яко натякаючи, що ціна питання – безвіз? Попереджати можуть, говорить директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, але "зараз вже не 2017 рік".

По-перше, каже він, це вже нічого не дасть, бо скасування безвізу не стане покаранням для влади або примусом її до виконання правил. По-друге, "НАБУ, САП та ДБР не продемонстрували ту активність, на яку розраховували наші партнери, коли пропонували безвіз в обмін на створення антикорупційних органів", – вважає Карасьов. А, по-третє, додає він, "це тільки призведе до роздратування українців діями західних партнерів, бо відкрито заборонити безвіз означає ізолювати Україну".

"Не впевнений, що загроза втрати безвізу існує, – каже Богдан Петренко. – Бо ухвалення законопроекту №1014 не є тим кроком, яким Україна повністю переходить "червоні лінії". Безперечно, Європа попереджатиме і навіть залякуватиме… Але вона буде свідома й того, що якщо Україну позбавити безвізу, вона може переорієнтуватися на зовсім інший напрям. Тобто, простіше кажучи, відвернутися від Європи. А це невигідно самій Європі, не кажучи вже про Україну".

Але, попереджає експерт, "якщо будуть здійснені більш серйозні кроки в бік тоталітаризму, тоді може постати питання безвізу, та й навіть в цьому випадку скасування може мати тимчасовий характер".

До тоталітаризму ми ще не дійшли, а от Європу вже побачили (принаймні, ті з нас, хто мали таке бажання й можливість). І міняти її на абсолютну владу в одних руках не хотілось би. Сподіваймося, що й не доведеться.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>