Штайнмаєр проти Зеленського: Чим обернеться для президента підписання "формули"?

Штайнмаєр проти Зеленського: Чим обернеться для президента підписання "формули"?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Не часто буває, аби ієрархи церкви висловлювалися з актуальних політичних питань. Патріарх Святослав зробив виняток з цього правила. І хоча духовний лідер греко-католиків й не вживав словосполучення "формула Штайнмаєра", зрозуміло, до чого мають стосунок його слова. "Без сумніву, війна не може закінчитися миром за всяку ціну. Ми вже багато заплатили за нашу свободу, за право бути собою. Якщо мир означає все втратити, то це не буде мир, це буде капітуляція", – сказав він.

"Капітуляцію" у виконанні Зеленського, а також Кучми – безпосереднього підписанта "формули Штайнмаєра" – обговорюватимуть ще довго. Як і всі наслідки такого підписання. Але, окрім глобального політичного контексту, має місце дещо вужчий формат: як "формула" відіб’ється на президентстві Володимира Зеленського? Черговий Майдан, що почав було розгортатися в центрі Києва ввечері 1 жовтня, розтанув до ранку. Втім, початок Євромайдану 2013-го також був не надто багатообіцяючим: кілька сотень протестувальників вже були готові розійтися по домівках, бо тема євроінтеграції не запалювала скільки-небудь значну частину соціуму. Але перший же сплеск насильства щодо мітингуючих дав протестам і новий смисл, і нові оберти. 

Новини за темою

Та чи засвоєні шостим президентом уроки четвертого? Про це та про інше 112.ua говорить сьогодні з політичними експертами. Але спочатку – про саму "формулу Штайнмаєра".

Щось підписали, але – що?

Найцікавіше у "формулі Штайнмаєра" те, що ніякої формули Штайнмаєра не існує. Вона – як кіт Шрьодігера, тобто модель повної невизначеності, коли кіт, що сидить у стальній камері, може бути живим, а, може – мертвим, залежно від того, почався у камері радіоактивний розпад чи ні. Жартівники з соцмереж навіть винайшли "Штайнмаєра Шрьодігера", але насправді зараз – не до сміху.

"Формула Штайнмаєра" – це лише позиція колишнього міністра іноземних справ ФРГ", – нагадує 112.ua політолог Кирило Сазонов. Все так і є, але що запропонував колишній міністр? Спростити мінські домовленості та розвернути їх у вигідний для Росії бік. Раніше Україна наполягала на поетапному виконанні Мінська: спершу виконання блоку безпеки і лиш потім вибори, а також – особливий порядок місцевого самоврядування..

Тепер же Україна погодилася, що особливий порядок місцевого самоврядування діятиме на момент проведення виборів. Поки – тимчасово. Але якщо їх буде проведено відповідно до всіх стандартів, цей встановлений порядок діятиме постійно. Видання "Українська правда" з посиланням на чинного главу зовнішньополітичного відомства Вадима Пристайка опубліковала "трактування" "формули Штайнмаєра", де також підтверджується, що закон про особливий статус вступить в силу відразу після визнання тамтешніх виборів такими, що відбулися із дотриманням українського законодавства.

Але все це – давно відомі речі. Що ж сталося 1 жовтня? Якби це парадоксально не прозвучало, але це… невідомо. Принаймні, українській стороні. Росіяни ж (і, зокрема, російські ЗМІ), судячи з усього, поінформовані краще. Саме РосЗМІ ввечері 1 жовтня повідомили про те, що представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма "поставив підпис" під "формулою Штайнмаєра".

"Всі сторони підписали листа на адресу ОБСЄ з повідомленням, що кожна сторона підтримує формулу та її виконання", – проінформував російський ТАРС. Через півтори години український президент зібрав екстрений брифінг, до початку якого не було жодного підтвердження з української сторони про те, чи підписував щось Кучма в Мінську.

Новини за темою

Але й брифінг не привніс ясності. Бо на пряме запитання, чи підписував Кучма формулу, Зеленський заявив: "Ми відповіли на лист пана Сайдіка, що ми узгоджуємо текст формули Штайнмаєра. Формула Штайнмаєра повинна бути імплементована в новий закон про особливий статус, якого ще немає". Мартин Сайдік, згаданий Зеленським, це – спецпредставник ОБСЄ, котрий пояснив, що підписи стоять не під одним загальним документом, а під окремими листами. Тобто кожна зі сторін, можливо, підписала щось своє. І Кучма тут не виняток.

На ранок 2 жовтня російська газета "Комерсант" опублікувала той екземпляр домовленостей, котрий скріпив підписом Леонід Кучма. (Пізніше його ж оприлюднила і речниця Кучми Дарка Оліфер). В документі Кучми "формула Штайнмаєра" трактується так, як це описано вище. Тобто у вигідному для росіян ракурсі. Що тим часом підписали інші учасники Тристоронньої контактної групи – знову таки, невідомо.

Натомість відомо, що Пушилін та Пасічник – лідери сепаратистів ДНР/ЛНР – вже зараз заявили, що ніякого контролю над кордонами Україна не отримає. А дати виборів в непідконтрольних українській владі регіонах вони визначатимуть самостійно. "Закликаємо пана Зеленського не диктували нам умови. Коли він говорить, що вибори на Донбасі пройдуть тільки після того, як Україна отримає контроль над кордоном, він не розуміє, що не йому вирішувати, коли у нас пройдуть вибори, а нам", – йдеться у спільній відозві.

Все це абсолютно не відповідає райдужному настрою "пана Зеленського" і його висловленому на брифінгу переконанню, що все – під контролем і відповідає інтересам України. Показово й те, що підписанню "формули Штайнмаєра" активно радіє цілий ряд одіозних російських політиків, таких, наприклад, як офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова або сенатор Олексій Пушков. Водночас в Росії так сильно сподіваються на успіх "формули Штайнмаєра", що навіть пропонують поменше про це говорити – аби не зурочити. "Націоналісти в Києві вже пішли вперед. Не треба їм допомагати", – говорить член Ради Федерації Держдуми Росії Костянтин Косачов. І закликає "не нашкодити процесу".

Новини за темою

"Процесу", дійсно, можна "нашкодити". Але тут все залежатиме від активності громадської думки. 

Майдану не буде

А громадська думка поки що перебуває у напівдрімотному стані, відзначає більшість опитаних 112.ua експертів. Тому Майдану, тотожного терміну "революція", не буде. Будуть локальні виступи, спонтанні викиди пари, як каже один з політологів. І це – з ряду причин.

По-перше, тому, що все, що відбувається довкола Донбасу, мало хвилює людей за його межами. "Підтримка влади на сьогодні перевищує 50%. І для тих людей, які цю підтримку забезпечують, події довкола формули Штайнмаєра не відіграють жодної ролі, бо на їхнє життя це безпосередньо не впливає. Для цієї категорії суспільства переламним моментом у ставленні до Зеленського може стати, наприклад, різке зростання долару. Досі цього не сталося і негативне ставлення до влади ще не сформувалося. Тож протест наразі приречений на невдачу. А те, що відбувається зараз – просто викидання пари", – стверджує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Він же називає й другу причину того, чому не варто чекати на "повномасштабний" бунт: влада ще не "нагрішила" настільки, аби скидати її просто зараз. "Протести зараз не на часі. Хоча б тому, що остаточної капітуляції ще не відбулося. Запит на протест є, але він ще не агрегований, і того, що відбулося 1 жовтня, достатньо, аби збити вибух адреналіну. Мовляв, проти цього вже протестували, ну і досі поки що", – говорить Петренко.

Те саме відзначає і директор компанії персонального та стратегічного консалтингу "Berta Communications" Тарас Березовець. "Щоб "запустити" справжній протест, влада має зробити ще що-небудь. Наприклад, проштовхувати референдум по Донбасу. Або змусити парламент розглядати закон про вибори на окупованих територіях. Оце може стати трігером протесту. Під парламентом можливі заворушення – на кшталт тих, коли кинули гранату під Радою і загинули нацгвардійці. Ось подібне повторитися може, причому, ще в гірших формах", – каже він.

Третя причина полягає в наступному. Нинішня влада – зовсім не дурна. Вона прекрасно розуміє, що найкращий спосіб боротися з будь-яким рухом чи явищем – це очолити його. Недарма 1 жовтня в центрі Києва – на Майдані Незалежності та на Банковій – були помічені сили, котрі асоціюють з владою. 

"Не бачу готовності людей масово протестувати проти Зеленського, навіть попри те, що сталося. До того ж, ми бачили, як спритно перехоплюють протест: полк "Азов" зайняв ключові майданчики 1 жовтня, а 2 числа вже євробляхери зайняли місце під Верховною Радою. Дуже вдале намагання каналізувати цей протест. Влада перехоплює ініціативу і веде в цій грі. Полк "Азов" та пов’язані з ним "Національні дружини" спробують стати офіційним обличчям всіх незгодних, бо так повелося звіддавна – ділити протестуючих на "правильних" та "неправильних", "майдан" і "антимайдан", – говорить Березовець.

Лига.net

А Богдан Петренко додає: "Важливий момент – перетягнути на себе процес. Складно сказати, наскільки зараз "Нацкорпус" є незалежним (чи, навпаки – залежним) від Авакова. Якщо він перетягне на себе протест, то останній стане керованим". Отже, "Нацдружини", "Нацкорпус", "Азов", цілком ймовірно, претендуватимуть на те, щоб стати впізнаваним брендом нинішніх гасел "Ні – капітуляції" і навіть "Зелю – геть!". Бо не завжди те, що написано на плакаті, відповідає суті події.

"Приручивши" революцію (чи узгодивши її виконавців), влада ніколи не піде на застосування сили проти протестувальників. Тому, як переконує нас Богдан Петренко, будь-які паралелі із 2013 роком є недоречними. "Як би не звинувачували чинну владу у тому, що вона не має політичного досвіду, досвід вона має і на помилках Януковича вчиться. Та й при нинішній підтримці Зеленського силовий варіант малоймовірний. При Януковичі було негативне ставлення до самого Януковича. І побиття молоді у 2013-му стало не причиною, а приводом для ескалації протесту. У людей накопичилося стільки негативу, що достатньо було найменшого спалаху гніву", – нагадує Петренко.

Четвертий момент, що унеможливлює "антизелену" революцію, полягає в тому, що подібний рух зараз не підтримає Захід. На цьому наполягає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Протести можуть бути тільки протестами, але не Майданом. Чому? Бо тут величезну роль грає зовнішньополітичний контекст. Дивіться: Сполучені Штати вмили руки і відсторонилися під процесу. Європа – теж. Бо, зрештою, запропонована нам схема мала б називатися "формула Путіна", але називається "формула Штайнмаєра", що вже показово", – каже він.

"Всі наші майдани були успішними тоді, коли вони користувалися підтримкою наших геополітичних партнерів. Хай навіть негласною. А якщо такої підтримки немає, то нічого й не буде. Як не було майданів за часів Порошенка чи Ющенка, бо тодішні західні союзники були цілком на їхній стороні. Хоча локальні протести ставалися. Так і зараз: окремі сплески матимуть місце, але сформувати більш потужну опозиційність, котра стане на шляху реалізації мінських угод, не вийде. Тим паче, що й консенсусу щодо мінських угод в суспільстві немає. А є натомість такий електоральний показник, як 73% відсотків тих, які проголосували за Зеленського, що дало йому можливість імплементувати мінські угоди", – відзначає експерт.

Новини за темою

З усім сказаним не згоден політолог Кирило Сазонов. Він єдиний з наших співрозмовників, хто вважає, що спроби скинути владу виключати не можна. "Протести можливі, якщо влада піде по російській формулі. Саме по російській, бо Росія не збирається повертати ані Донбас, ані – тим паче – Крим, це взагалі не обговорюється. Якщо Україна піде на поступки, то ми отримаємо протести ветеранів АТО", – каже він.

Що далі?

Додатковим каталізатором невдоволення мас, на думку Сазонова, може стати ухвалення Верховною Радою закону про вибори в ОРДЛО. А також – й референдум з приводу особливого статусу Донбасу, хоча його Сазонов вважає менш реалістичним сценарієм. "Протягти крізь Раду зараз можна все, що завгодно. Хоча закону про вибори в ОРДЛО зараз взагалі нема, а якщо він з’явиться, це означатиме тільки те, що Україна приймає російські умови (…). Референдум малоймовірний, влада на це не піде, усвідомлюючи наслідки. Якщо зараз під адміністрацією президента збирається 500 осіб, коли ще нічого нема, то коли виникне реальна причина, збереться 5 тисяч, 10, 50 тисяч – ніхто з можновладців так ризикувати не стане", – переконаний Сазонов. 

Водночас, як відзначає Вадим Карасьов, "у влади влади зв’язані руки: якщо вона не буде виконувати (мінські) угоди, з РФ просто знімуть санкції. А Європа взагалі вийде з цієї гри. Зараз вона хоч номінально, але на нашому боці, а так ми взагалі залишимося сам на сам з війною". Експерт визнає: майбутнє, в якому відбуватимуться вибори в ОРДЛО, а Донбас так чи інакше "приєднуватиметься" до України, "змінить державу, і вона буде вже не тою, котра була до 2014 року".

То що ж буде далі з Україною, якщо вона, виконуючи мінські угоди, проголосить амністію для бойовиків, проведе вибори та легітимізує нову владу ОРДЛО, розпочне процес реінтеграції окупованих територій вкупі з підйомом їхньої зруйнованої економіки? Це, власне, окрема тема для великого дослідження. Але, на думку представників українського істеблішменту, всі подібні поступки так і не наблизять головну мету – мир на Донбасі.

Так, зокрема, колишній представник України на переговорах в Мінську Роман Безсмертний заявляє, що підписання "формули Штайнмаєра" – "це шлях до війни, а не до миру". "Найстрашніше те, що Україна пішла за сценарієм Кремля. Не йдеться про вирішення безпекового блоку, а йдеться про вибори, тобто про легітимізацію сьогоднішньої влади на окупованій території. Поки що ці домовленості не мають правового характеру і не можуть трактуватися як злочин. Тому я закликаю президента Зеленського відмовитись від схвалення цього документу, аби не повторити долю Януковича", – написав Безсмертний в своєму "Фейсбуці".

Він додав, що в разі, якщо вибори в ОРДЛО будуть проведені, "ми отримаємо ще одне Придністров'я". "Особливість ситуації полягає в тому, що цей конфлікт не заморозиш, бо постачання зброї з сусідньої Росії йде регулярно. В середині України можна прогнозувати загострення ситуації, але ніхто не знає, чим може закінчитися цей конфлікт".

"Підписання формули російського походження – формули Путіна, де-факто, означає послаблення або навіть і зняття санкцій проти Росії. А також легітимізацію окупованого Росією Донбасу, легітимізацію незаконного референдуму в Криму і незаконної анексії Криму", – вважає екс-президент України Петро Порошенко.

Фото з відкритих джерел

А колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін переконаний, що "формула Штайнмаєра" не має ніякого сенсу без дорожньої карти її імплементації та виконання умов безпеки. "Тобто питань стало більше, ніж було. Суспільство вимагатиме відповідей на них. Таких, які не вирішують проблему окупації Донбасу за рахунок України", – зазначає він.

З відповідями ж – поки складно. 2 жовтня "Українська правда", посилаючись на свої джерела, написала, що президент Зеленський відмовився говорити на тему "формули Штайнмаєра" з представниками парламентських фракцій. Він поводився нервово, твердять інсайдери, але переконував, "що все буде добре, він все розрулить і парламент може розслабитися".

За президента в кулуарах парламенту віддувався поки що чинний глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Він зазначав, що підписання "формули Штайнмаєра" – це "просто технічний крок для того, щоб перейти в "нормандський формат". Ми не в "нормандської форматі", ми в "мінському форматі". У суспільства буде багато можливостей, щоб протестувати, висловлюватися, працювати в комітетах. Зараз ще закону (про вибори в ОРДЛО) немає", – сказав Арахамія.

І натякнув на секретну частину угоди, говорити про яку він наразі не має права. "Я хочу запевнити, що немає навіть натяку на якісь капітуляції і порушення інтересів України. На жаль, є закрита частина переговорів. Пам'ятаєте, як це було з обміном полонених. Це все таке ж. Зараз я можу гарантувати, що все нормально. Ми всі з проукраїнською позицією", – запевняв Арахамія.

Йому хотілося б вірити, але, якщо "формула Штайнмаєра" вже підписана, на порядку денному – її імплементація Верховною Радою. Як парламент це робитиме? І у які конкретні законопроекти виллється така імплементація? Наразі це питання без відповідей.

І на останок – ще один момент. Як слушно зазначає Богдан Петренко, всі ці довгі п’ять років ніхто й не думав "працювати із громадською думкою на Донбасі". Тож "до участі у виборах в ОРДЛО не допустять українські партії, а якщо й допустять, то вони ці вибори програють". Можливо, окуповані Росією території для України ментально вже втрачені. Бо попри спеціально створене Міністерство інформполітики, чиновники нашої держави не займалися цілеспрямованою контрпропагандою, котра мала б нівелювати російське промивання мізків жителів сходу. І тепер ми матимемо з цим додаткову проблему.

Але це вже претензії до попередньої влади, котра також була далеко не ідеальною.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>