Шпигунський скандал: Відень виходить з-під ковпака Берліна

Австрійське керівництво використовує шпигунський скандал, щоб скоротити вплив Німеччини та Єврокомісії на політичний курс країн – членів ЄС

Шпигунський скандал: Відень виходить з-під ковпака Берліна
Себастьян Курц і Ангела Меркель Süddeutsche Zeitung

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Австрійське керівництво використовує шпигунський скандал, щоб скоротити вплив Німеччини та Єврокомісії на політичний курс країн – членів ЄС

У відносинах Німеччини та Австрії вибухнув шпигунський скандал. В австрійському журналі Profil, близькому до політичних кіл, було опубліковано матеріал, в якому стверджується, що Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) у 1997-2006 рр. стежила за діяльністю 2 тис. установ в Австрії, включаючи міністерства, банки, компанії, у тому числі виробників зброї, ісламістські рухи, посольства США, Ірану та низки інших країн, представництва міжнародних організацій. Канцлер Австрії Себастьян Курц зажадав роз'яснень від німецьких властей щодо діяльності BND в його країні. Він також підкреслив, що австрійці й раніше підозрювали німців у шпигунстві на своїй території. У 2015 р. міністр внутрішніх справ Австрії Йоганна Мікл-Лейтрнер підозрювала BND у зборі інформації для "Агентства національної безпеки" США.

Від часів "аншлюсу" у 1938 р. Відень з обережністю ставиться до спроб Берліна втручатися у свої справи. Однак в австрійсько-шпигунському скандалі цікавим є інший момент: чому це раптом в авторитетному австрійському виданні почали ворушити події 12-річної давнини. Шпигунський скандал вже дуже схожий на заздалегідь сплановану інформаційну атаку проти Німеччини, яка використовується австрійським керівництвом для здійснення цілей, які не мають прямого стосунку до національної безпеки. Видання Profil вже мало досвід співпраці з австрійською владою в інформаційній галузі. Свого часу колишній редактор Profil Губертус Чернін допоміг розслідувати зв'язки екс-президента Австрії та екс-генсека ООН Курта Вальдхейма з нацистами в роки Другої світової війни.

Привід вийти з-під ковпака Берліна

Немає нічого дивного в тому, що розвідки впливових країн працюють в Австрії, де в останні роки посилюються ультраправі настрої, існує міграційна проблема і виявляють активність ісламські екстремісти. Не кажучи про те, що Австрія є одним із найвпливовіших гравців на світовому ринку озброєнь і брала участь у реалізації проекту російського газопроводу "Південний потік", коли він був ще актуальним. Маленька і тиха на перший погляд Австрія є об'єктом перетину інтересів Росії та Європи. Крім німецьких розвідників, в Австрії, напевно, працюють і їхні колеги зі США та Росії. Австрійські власті не роблять з мухи слона, оскільки діяльність іноземних спецслужб на території будь-якої держави є втручанням в її внутрішні справи. Строк давності значення не має.

Ось тільки австрійці, мабуть, хочуть використати шпигунський скандал для того, щоб вийти з орбіти впливу Берліна і зайнятися вирішенням міграційної кризи без оглядки на політику "відкритих дверей" канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка нав'язується Єврокомісією іншим країнам – членам ЄС. За підсумками останніх парламентських виборів до влади в Австрії прийшла консервативна коаліція Австрійської народної партії Себастьяна Курца і Австрійської партії свободи Хайнца-Крістіана Штрахе, які запропонували посилити міграційну політику. У січні 2018 р. Меркель критикувала Курца за те, що він виступає проти реалізації плану Єврокомісії за розселення біженців-мусульман за квотами в країни члени ЄС.

Курц вважає, що врегулювати міграційну кризу в ЄС можна за допомогою зміцнення зовнішніх кордонів та надання допомоги країнам, звідки біженці й трудові мігранти їдуть до Європи не від хорошого життя. Коли Курц обіймав посаду міністра закордонних справ Австрії, він критикував Меркель за рішення відкрити кордони Німеччини для великої кількості біженців у 2015 р. Біженці є нагальною проблемою Австрії. Попередній уряд соціал-демократів розмістив на території республіки 90 тис. мусульман. Австрія є прохідним двором для біженців на шляху до інших європейських країн. Курц пропонував обкладати штрафом у розмірі 15 тис. євро і відправляти до в'язниці тих іноземців, які відмовляються добровільно їхати з Австрії. Під час останньої зустрічі з Меркель і міністром внутрішніх справ Німеччини Горстом Зеєгофером Курц підтвердив свою зацікавленість не пускати біженців по політичний притулок до країн членів ЄС.

Канцлер Австрії Себастьян Курц і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан мають репутацію євроскептиків AFP

Незважаючи на те що Меркель сприймає Австрію як зовнішньополітичного союзника Німеччини і віднедавна почала виступати за пошук колективного рішення щодо зміцнення зовнішніх кордонів ЄС, вона виявляє настороженість до кабінету Курца. Німецький канцлер заявила, що судитиме про новий австрійський уряд з огляду на його дії та уважно спостерігатиме за ним. За допомогою несподіваного викриття діяльності BND в Австрії Курц дав зрозуміти Меркель, що австрійські спецслужби теж не промах і не дозволять втручатися будь-кому у внутрішні справи Австрії, навіть таким країнам, як Німеччина, яка є провідною економікою Євросоюзу. Курц дає зрозуміти Меркель, що керівництво Австрії не потребує порад і нагляду Берліна і самостійно розбереться у внутрішньополітичних питаннях. Диктат Меркель, яка нещодавно запропонувала виділити для Євросоюзу місце постійного члена в раді безпеки ООН, набрид малим державам Європи. Шпигунський скандал є своєрідним ляпасом німецькому уряду від австрійських колег.

У Відні вибрали зручний момент для того, щоб пригадати німцям про діяльність BND в Австрії. У Німеччині спостерігається розбрат щодо розв`язання міграційної кризи між Меркель та її політичним партнером Горстом Зеєгофером, лідером баварської партії "Християнсько-соціальний союз", який виступає за те, щоб почати повертати шукачів притулку за межі Німеччини. Навіть союзники християнських демократів втомилися від неконтрольованого потоку біженців до Німеччини. На цьому тлі підхід, який пропонує Курц сприймається як більш прийнятна альтернатива політиці "відкритих дверей". Невеликий скандал у відносинах з Німеччиною австрійцям саме на руку. Одна справа висловлювати незгоду з Німеччиною та Єврокомісією з приводу врегулювання міграційної кризи тільки тому, що вони не хочуть приймати нових біженців, і зовсім інша справа саботувати ініціативи Берліна у відповідь на втручання німецької розвідки у внутрішні справи своєї країни.

Негативні наслідки для Німеччини

Рішучість австрійців, які висловили протест Німеччині за події 12-річної давнини, створює прецедент для того, щоб керівництво таких європейських країн, як Польща, Угорщина або Італія, які також не поділяють політику "відкритих дверей" Меркель, почало шукати у себе слід німецької розвідки. Австрія виставила Німеччину як державу, яка нав'язує свою волю іншим країнам - членам ЄС і дозволяє собі непрозорі дії для впливу на їхню внутрішню і зовнішню політику.

Дії німецької розвідки в Австрії нічим не відрізняються від шпигунства, який проводять російські спецслужби в Польщі та країнах Балтії. Своїми діями Німеччина демонструє недовіру до інших країн - членів ЄС. Недарма президент Австрії Александр ван дер Беллен заявив, що шпигунство в дружніх державах є неприйнятним. Те ж саме говорила Меркель у 2013 р. на адресу США, коли на сайті WikiLeaks було оприлюднено секретну інформацію щодо діяльності американських спецслужб в європейських країнах, включаючи Німеччину. Шпигунський скандал з Австрією залишить неприємний осад у відносинах між Німеччиною та іншими країнами -членами ЄС.

Інтереси США в Європі

Шпигунський скандал між Німеччиною та Австрією висвітлюється в американських ЗМІ, в тому числі в наближеному до консервативних кіл медіаресурсі Fox News. Інформаційний шум довкола BND виник незадовго після того, як президент Дональд Трамп призначив новим послом США в Німеччині Річарда Гренелла – відкритого гея і прихильника європейських політиків, які не згодні з політичним курсом традиційних еліт. Він заявив в інтерв`ю американському виданню Breitbart, що в захваті від діяльності європейських консерваторів, зацікавлений в їх посиленні у країнах Європи і пообіцяв надавати їм підтримку. Шпигунський скандал і виникнення непорозумінь у відносинах Німеччини та Австрії, до якої в липні перейде головування в ЄС, як ніколи на руку для США.

У американського президента не залишилося реальних союзників у Європі, які поділяють його підходи у галузі зовнішньої та внутрішньої політики. Що б не казав президент США Дональд Трамп про "хороші" стосунки з Ангелою Меркель, на нинішньому етапі інтереси США і Німеччини розходяться практично з усіх питань: починаючи від торговельної та міграційної політики і закінчуючи ядерною угодою з Іраном і визнанням Єрусалиму столицею Ізраїлю. На нещодавньому саміті "Великої сімки" у Канаді країни-учасниці були обурені тим, що США ввели високі мита на сталь і алюміній і не дійшли взаєморозуміння з різних питань. США хочуть за допомогою Гренелла налагодити відносини з євроскептиками, близькими за поглядами до американських республіканців, у різних країнах Європи. 

Ангела Меркель і Дональд Трамп Reuters

Судячи з усього, Австрія теж у пріоритеті. Гренелл схвально відгукувався про Себастьяна Курца, назвавши його "рок-зіркою" серед європейських консерваторів. З ряду питань думки Курца і Трампа збігаються. У лютому 2017 р. Курц заявив, що розуміє бажання Трампа побудувати стіну на кордоні з Мексикою, оскільки жодна країна світу не допустить виникнення неконтрольованої міграції. Як і Трамп, Курц підтримує ідею податкової лібералізації. Під час передвиборчої кампанії він обіцяв скоротити податки та інші збори в Австрії на 12 млрд євро для стимулювання економічного зростання, підвищення інвестиційної активності та створення нових робочих місць. Недарма європейські ЗМІ жартівливо називають молодого австрійського політика "малюком Трампом".

США можуть виступити противагою в непростому діалозі Австрії та ряду інших країн з Німеччиною, які мають розбіжності з німецькою владою щодо врегулювання міграційної кризи і майбутнього розвитку ЄС. За допомогою альянсу з європейськими консерваторами Штати розраховують зміцнити свій вплив у Європі. Консерватори у владі в Італії (партія "Ліга Півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні), Польщі (партія "Закон і справедливість" Ярослава Качинського), Чехії (партія "АНО-2011" прем'єр-міністра Андрія Бабиша), Угорщини (партія "Фідес" прем'єр-міністра Віктора Орбана).

На прикладі співпраці з Курцем американці можуть привернути увагу опозиційних партій євроскептиків в інших країнах Європи до співробітництва зі США. Найбільшу фракцію в бундестазі представлено опозиційною партією "Альтернатива для Німеччини", яка, як і Курц, пропонує зміцнити охорону кордонів Німеччини із сусідніми країнами, щоб своєчасно затримувати осіб, які намагаються їх перетнути. Ця партія має репутацію агента впливу Кремля і виступає за скасування антиросійських санкцій, зближення з Росією в торговельно-економічній галузі. Євроскептики зі схожими поглядами є в опозиції у Франції ("Національний фронт" Марін Ле Пен), Голландії ("Партія Свободи" Герта Вільдерса). Не виключено, що деякі євроскептики можуть відійти від загравань з Росією і перейти під крило Вашингтона, враховуючи схожі позиції у внутрішньополітичних питаннях та більш щедре фінансування, яке можуть запропонувати американці.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...