Шпигунський скандал у Сербії: Хто матиме зиск із викриття російських спецслужб

Шпигунський скандал у Сербії: Хто матиме зиск із викриття російських спецслужб
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Росія опинилася в епіцентрі шпигунського скандалу в Сербії за два тижні до візиту президента Сербії Олександра Вучича до Сочі і переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним.

Нещодавно в YouTube і Twitter з'явилося відео, зняте в грудні минулого року, на якому помічник військового аташе посольства РФ у Сербії Георгій Клебан (співробітник ГРУ) передав пакет з грішми та пляшкою горілки сербському подполковнику у відставці З. К. (точне ім'я сербська влада не розкриває), після чого обидва пішли до бару.

Відео виклав і поширив анонімний користувач під ніками Kdjuey Lskduf і kdjuey, який написав серію постів про те, що Росія корумпує Сербію і ніяким другом не є. Минулого тижня це відео розтиражували сербські ЗМІ. Вучич провів консультації з міністром оборони, головою агентства військової безпеки Сербії, зустрівся з російським послом і після засідання Ради безпеки підтвердив справжність відеоматеріалів.

Він заявив, що сербські спецслужби давно стежили за підполковником З. К., який раніше співпрацював з хорватською розвідкою, зазначив важливість підвищення ефективності сербської контррозвідки. При цьому Вучич підкреслив, що шпигунський скандал жодним чином не позначиться на відносинах із Росією, з якою вигідно працювати, а Путін міг взагалі не знати про операції Клебана, який не працює у Сербії з літа 2019 року.

Глава зовнішньої розвідки РФ Микола Патрушев відмовився коментувати провал Клебана в Сербії. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала відео провокацією. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ніщо не зможе зіпсувати відносини Росії та Сербії.

У російських ЗМІ пускають інформацію, що спілкування Клебана і колишнього сербського військового взагалі могло не стосуватися шпигунства і чоловіки могли розв'язати якесь питання у сфері бізнесу. Хай там як, але помічник військового аташе не має жодного стосунку до торгово-економічного співробітництва. Шпигунський скандал, що вибухнув, негативно вплине на клімат двосторонніх відносин Росії та Сербії, і це відповідає інтересам третіх сторін.

Довіряй, але перевіряй

Сам факт того, що у ГРУ є інформатори в Сербії, свідчить про те, що Кремль не довіряє Вучичу. До недавнього часу Сербія сприймалася мало не як найближчий партнер Росії на Балканах. Вучич виступає проти розширення НАТО, проводить переозброєння сербської армії за підтримки Росії і купує російську зброю.

Щоб підкреслити своє особливе ставлення до Сербії, Росія навіть здійснювала безоплатні постачання військових вертольотів і танків. З 2014 року обидві країни регулярно проводять військові навчання. Не кажучи про трепетне ставлення значної кількості православних сербів до росіян, яких об'єднують антиамериканізм і комплекси обложеної фортеці, великої держави.

Під час візиту Путіна до Белграда в цьому році його вийшли зустрічати тисячі місцевих фанатів, які навіть цілували на камеру портрети російського президента. Серби поважають Путіна як прихильника ідеї багатополярного світу, який плювати хотів на інтереси США і тримає в шорах пострадянські країни, як свого часу Слободан Мілошевич хотів утримати колишні югославські республіки від дрейфу на Захід.

За всією цією солодкавою показухою та ідеологічною мішурою криються розбіжності Росії і Сербії із зовнішньополітичних питань.

Новини за темою

Росія звикла вибудовувати відносини з лідерами інших країн за принципом "хто не зі мною, той проти мене", що чітко простежується в діалозі Путіна і президента Білорусі Олександра Лукашенка, президента Молдови Ігоря Додона, президента Сирії Башара Асада, які більшою чи меншою мірою йдуть у фарватері зовнішньої політики Кремля.

Серби - це інший випадок. З часів соціалістичної Югославії вони звикли до якості життя вище, ніж радянські і російські громадяни. У роки правління Броза Тіто Белград дотримувався нейтралітету в міжнародних відносинах, розвивав змішану економіку і позиціонував себе як цілком самодостатній регіональний центр сили на півдні Європи з німецьким лоском.

Сучасна Сербія - вже давно не Югославія часів Тіто, але певна спадкоємність у зовнішній політиці зберігається, що не влаштовує Кремль. Сербський президент виступає за міжнародний нейтралітет Сербії у військово-політичній сфері, проти членства як в НАТО, так і в Організації договору колективної безпеки, де домінує Росія.

"Сербська прогресивна партія" Вучича підтримує зв'язки з панівною в РФ партією "Єдина Росія". У цьому році Сербія уклала договір про зону вільної торгівлі з Євразійським економічним союзом. Однак це не заважає Сербії брати участь в Індивідуальному плані партнерства з НАТО з 2015 року, що дозволяє отримувати військову допомогу від Заходу.

У 2017 році десантні війська Сербії та США проводили спільні навчання. Вучич ставить за мету вступ Сербії до ЄС.

Попри те, що сербські найманці серед праворадикалів б'ються на боці проросійських сепаратистів на Донбасі і брали участь в анексії Криму, Вучич не визнав півострів російською територією. Анексія Криму нагадує відділення Косово від Сербії за підтримки НАТО, яку Вучич відмовляється визнавати.

Чимало галасу зчинив скандал, пов'язаний з реекспортом до України мін виробництва сербського заводу "Крушик" через польську фірму Nattan, за інформацією опозиційного політика Марініки Тепіч.

Росію не влаштовує надмірно помірний політичний курс Вучича, оскільки вона бачить у Сербії форпост свого впливу на Балканах, важіль стримування інтеграції Північної Македонії, Косово, Боснії та Герцеговини в НАТО і ЄС.

Однак Вучич не готовий вчиняти дії щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації в сусідніх країнах в інтересах Росії. Він навіть намагався домовитися з владою Косово про обмін окремих районів на півдні Сербії, де компактно проживають албанці, на північні райони сепаратистського утворення, де живе багато сербів.

Вучич еволюціонував з ультранаціоналіста та члена "Сербської радикальної партії" Воїслава Шешеля (до 2008 року) в помірного консерватора. Він відійшов від ідеї Великої Сербії та об'єднання навколо Белграда земель сусідніх балканських країн, де компактно проживають етнічні серби, і витягує вигоду від співпраці з Росією і Заходом. Він намагається об'єднати навколо себе як сербських консерваторів, так і лібералів.

Росії вигідно, якби замість Вучича біля керма Сербії стояв антизахідний популіст, який вважає Крим частиною Росії, такий як ультранаціоналіст Шешель або боснійський серб і член президії Боснії і Герцеговини Мілорад Додик.

Російські спецслужби пустили коріння на сербській землі й співпрацюють з інформаторами зі зв'язками у військових і політичних колах, щоб отримувати інформацію про рішення державного значення на стадії підготовки, готувати компромати на сербських чиновників для подальшого шантажу.

Холодний душ Заходу

Можливо, скандальний відеозапис підготували, а потім злили у відкритий доступ представники спецслужб. Працювали професіонали. Відеознімання велася з декількох ракурсів, а камери були встановлені на вулиці, у барі і в машині колишнього сербського військового. На відео було зафіксовано, навіть як Клебан п'є пиво, а його сербський інформатор перераховує гроші.

Голова парламентського комітету з питань Косово Мілован Дрецун підозрює, що це справа рук болгарських спецслужб. Болгарія є перевіреним часом союзником США з НАТО і членом ЄС, яких насторожують російсько-сербські військові навчання.

Сербія і Болгарія воювали одна з одною в першій половині XX століття. У 1999 році Софія надала свій повітряний простір для літаків НАТО під час бомбардувань Югославії. Прем'єр-міністр Болгарії Бойко Борисов з партії ГЕРБ насторожено ставиться до геополітичної експансії Росії в Східній Європі. Між Болгарією і Сербією існують територіальні суперечки.

До панівної коаліції у болгарському парламенті входить ультраправа партія "Атака", яка висловлює претензії щодо населених етнічними болгарами прикордонних районів Сербії.

До шпигунського скандалу можуть бути причетні сербські спецслужби. За інформацією сербського аналітика Преграда Петровича із Центру політики безпеки в Белграді, у розвідувальній спільноті Сербії існує розкол на прихильників зближення з Росією і прихильників євроінтеграції.

Не виключено, що стеження за Клебаном і його інформатором могли влаштувати самі серби. Шпигунський скандал за участю Росії - це холодний душ Заходу для Вучича, щоб він мав уявлення про справжнє обличчя Кремля, позбувся ілюзій про рівноправне партнерство з РФ. Вучичу дають зрозуміти, що Путін буде вести з ним діалог з позиції сили.

Новини за темою

Російські спецслужби працюють не тільки в США, Великобританії, Болгарії, Польщі, Чехії, країнах Балтії та інших країнах-членах НАТО, але й на території таких близьких партнерів, як Сербія.

Цілі Заходу

Вучичу дали поживу для роздумів за два тижні до переговорів із Путіним, щоб у нього був час переглянути позицію з низки питань двосторонньої співпраці. Країни-члени НАТО не зацікавлені в появі російських зенітно-ракетних комплексів "Панцир" і С-400 біля своїх кордонів, які застосовувалися під час військових навчань Росії і Сербії. Белград зацікавлений у їх придбанні.

Спецпредставник США на Балканах Метью Палмер попереджав влау Сербії про загрозу запровадження американських санкцій у разі придбання російських озброєнь. Заходу вигідно, щоб Сербія зберігала міжнародний авторитет.

Мета скандалу - завдати шкоди перспективам співпраці Росії та Сербії в енергетичній сфері. Серби купують російський природний газ. Навесні Сербія почала будівництво своєї ділянки російського газопроводу "Турецький потік" від кордону з Болгарією до Угорщини і планувала завершити роботи до кінця року.

"Турецький потік" є конкуренцією іншому проекту "Трансанатолійський газопровід" з Азербайджану до Балкан, у якому також беруть участь Туреччина і Болгарія.

У реалізації проекту зацікавлені такі прихильники диверсифікації напрямів імпорту природного газу в ЄС і скорочення енергетичної залежності від Росії, як Польща, країни Балтії, Румунія. У листопаді планувалося почати постачання природного газу "Трансанатолійським газопроводом" до Греції. Зараз триває будівництво ділянки цього газопроводу на кордоні Греції і Болгарії.

Ігри Кремля?

В українській пресі мусуються версії, що за шпигунським скандалом міг стояти сам Вучич, щоб підкріпити свої позиції перед переговорами з Путіним. Існує думка, що російські спецслужби могли спеціально оприлюднити відео, щоб виставити сербського президента слабким лідером, посилити критику на його адресу в сербському суспільстві й створити передумови для приходу до влади лояльнішого політика.

Ці припущення впираються в сам факт того, що такі скандали підривають довіру у двосторонніх відносинах. Серед сербів вже не буде колишньої довіри до росіян, які цього разу діяли американськими методами. У 2002 році сербські правоохоронці заарештували співробітника американського посольства Джона Девіда Нейбора, якого підозрювали у шпигунстві і вербуванні депутата і генерала у відставці Момчило Перішича.

Шпигунський скандал в Сербії - це не перший провал російської розвідки на Балканах цього року. У вересні-жовтні в Болгарії були затримані лідер руху "Русофіли" Микола Малинов і співробітник російського посольства за підозрою у шпигунстві.

Росії немає жодного сенсу ставити самій собі підніжки на Балканах. Уся справа в низькій компетенції співробітників російських спецслужб.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>