banner banner banner banner

Шмигаль умив руки. Чи підвищать тарифи на тепло і воду після передачі права їх формування місцевій владі?

Шмигаль умив руки. Чи підвищать тарифи на тепло і воду після передачі права їх формування місцевій владі?
З відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Кабмін знайшов спосіб підвищити тарифи на комунальні послуги, не втрачаючи при цьому популярності електорату. Минулої п'ятниці на сайті Верховної Ради було опубліковано текст урядового законопроекту № 4215, який передбачає, що встановлювати тарифи на тепло, гарячу і холодну воду буде не НКРЕКП (комісія, що складається з призначених президентом членів), як зараз, а місцева влада.

Необхідність підвищити тарифи назріла давно, але щоб не зіпсувати рейтинг "Слуги народу" на виборах, влада не наважувалася на такий непопулярний крок. Тепер органи місцевого самоврядування повинні будуть прийняти на себе народний гнів.

Яких наслідків варто чекати від нової ініціативи?

Що може змінити закон

Згідно з урядовим законопроектом № 4215, формування та затвердження тарифів теплової енергії та гарячої/холодної води передається від НКРЕКП органам місцевої влади. Виняток становлять ціни на тепло, вироблене теплоелектроцентралями, теплоелектростанціями, атомними електростанціями і когенераційними установками. Формувати і встановлювати їх і далі буде НКРЕКП.

Нацкомісія і нині не є монополістом: повноваження щодо встановлення тарифів розділено між нею і місцевими радами. НКРЕКП встановлює тарифи тільки тим підприємствам, діяльність яких вона ліцензує. Процес передачі повноважень на місця почався ще у 2017 році. Нові ліцензійні умови було затверджено постановами НКРЕКП № 307 та 308. До цього часу НКРЕКП регулювала діяльність 97% ринку комунальних послуг.

Новини за темою

Нині на місцевому рівні регулюється 1421 підприємство теплопостачання (98%). Теплоелектроцентралі, теплоелектростанції, атомні електростанції та когенераційні установки залишаються у сфері контролю НКРЕКП. На місця також вже передали 2 495 підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (98% від загальної кількості).

Вже з 2021 року регулювання всіх підприємств тепло- і водопостачання має здійснюватися на місцевому рівні, йдеться в пояснювальній записці урядового законопроекту.

"Законопроект № 4215 досить складний та об'ємний, його розробляли ще у 2018 році. Попередню редакцію подавали до парламенту ще 19 грудня 2018 року, але Раді минулого скликання не було коли його розглядати. Нині уряд подав нову редакцію законопроекту", - розповів 112.ua народний депутат, член комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк.

Ініціативу в її нинішній редакції відмовилися узгодити Міністерство енергетики та захисту довкілля, Антимонопольний комітет, НКРЕКП. До нього мали зауваження Мінфін, МЕРТ і Мін'юст. Незважаючи на це, законопроект було схвалено на засіданні уряду 9 жовтня. За чотири дні його було зареєстровано в Раді.

Ініціативу з 2018 року підтримує Асоціація міст України. Це говорить про те, що більшість органів місцевого самоврядування відстоює ідею передачі на місця максимальної кількості повноважень щодо встановлення тарифів, зазначає Нагорняк.

За допомогою документа уряд хоче вивести підприємства теплової генерації та водопостачання/водовідведення з нинішнього стану колосальних боргів на самоокупність. Для цього в проекті закладено правила, за якими місцева влада працюватиме з підприємствами.

Встановлювати розмір тарифу на тепло місцева влада буде не на власний розсуд, а відповідно до порядку, затвердженого Кабміном. Досі це відбувалося відповідно до методик НКРЕКП.

Ні для кого не секрет, що для збереження політичних рейтингів влади НКРЕКП, як регулятор, який діє від її особи, встановлює тарифи для підприємств на необґрунтовано низькому рівні. Тарифи встановлюють на такому рівні, що одержуваних коштів підприємствам недостатньо для окупності своєї діяльності. З огляду на це 80% українських міст їх змушені дотувати, розказала 112.ua координатор енергетичних програм Громадянської мережі "Опора" Тетяна Бойко.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що "несвоєчасний перегляд тарифів на теплову енергію та комунальні послуги уповноваженим органом НКРЕКП заганяє підприємства комунальної сфери у збитки. Порівняльний аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємств за 2011 і 2020 рік, на який посилаються автори законопроекту, показав їх значне зростання: якщо у 2011 році збитки підприємств теплопостачання становили 1,03 млрд грн, водопостачання та водовідведення – 0,99 млрд грн, то у 2020 році вони зросли до 5,7 млрд грн у підприємств теплопостачання і 2,6 млрд грн – водопостачання. Сукупна кредиторська заборгованість зросла з 13,2 млрд грн до 58,2 млрд грн. Підприємства теплопостачання мають значні борги за спожитий газ: станом на початок минулого опалювального сезону 1 жовтня 2019 року вони становили 26 млрд грн, з яких 10,9 млрд грн (29%) – борг ліцензіатів НКРЕКП.

Місцевій владі передають повноваження НКРЕКП погоджувати інвестиційні програми тепловиробників (крім тих, що залишаються у віданні Нацкомісії: теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій і когенераційних установок). Серйозний крок, оскільки розмір інвестицій, передбачених програмами, безпосередньо впливає на рівень тарифів.

Умови та порядок залучення тепловиробниками та підприємствами, що спеціалізуються на постачанні води, кредитів іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, згідно з нормами законопроекту, розроблятиме Кабмін.

Ось так цікаво ділиться відповідальність: одним - вершки, іншим - корінці.

Навіщо уряд умиває руки

Резонне запитання: навіщо уряд просуває ініціативу, яка не розв'язує проблем, що накопичилися в сфері ЖКГ?

Відповідь очевидна: щоб не розв'язувати їх самим і не відповідати за це. За словами Тетяни Бойко, однією з вимог МВФ є встановлення справедливих тарифів у сфері ЖКГ вже нинішнього опалювального сезону. Цього не сталося, зокрема й через вибори і небажання влади втрачати рейтинги своєї політичної сили.

"Передача повноважень з тарифоутворення на місця дозволить уряду зняти із себе відповідальність за цей провал", - зазначила Бойко.

За численними заявами експертів, імовірність того, що наступного року країну чекають вибори до Ради, досить велика. Глава держави ще рік тому натякав на своє невдоволення нинішнім складом парламенту. Однак, згідно з Конституцією, повноваження Верховної Ради, обраної на позачергових виборах, не можна було припинити ще протягом одного року з дня її обрання.

І хоча голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко заявляв, що нині підстав для позачергових парламентських виборів немає, причини продовжують збиратися. Зокрема, й для його партії. Це і численні скандали, які барвисто показують невідповідність морально-етичним критеріям, висунутим Зеленським своїй команді, і порушення партійної дисципліни. Представники монокоаліції дедалі менш однорідні у своїх поглядах, що шкодить проштовхуванню обіцяних народу президентських ініціатив.

А оскільки вже незабаром дострокові вибори, команді президента зовсім не час псувати рейтинги. Це ключовий аргумент для перенесення відповідальності на місцеву владу, яку оберуть уже 25 жовтня і фактично отримають право протягом 5 років ухвалюватим будь-які вигідні їм рішення.

Про перенесення відповідальності говорить і народний депутат, член комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.

"Єдиний, для кого ухвалення законопроекту є найбільше вигідним, - прем'єр-міністр Шмигаль, який у разі затвердження в Раді рішення елементарно зможе спихнути зі своєї голови купу проблем. Просуваючи законопроект, він елементарно скидає проблему і відповідальність на плечі інших", - погоджується Олексій Кучеренко в коментарі 112.ua.

Причому підвищення тарифів можна було б уникнути за умови своєчасної модернізації мереж та інвестицій в енергоефективність.

"Крім об'єктивних факторів, на собівартість послуг підприємств ЖКГ впливає зношеність обладнання та мереж. Загалом за весь рік в Україні було замінено тільки 1% тепломереж від необхідного обсягу", - коментує Бойко. 

Про зношеність мереж говорить і Нагорняк.

"Як відомо, більшість підприємств ЖКГ в Україні є збитковими. Можна погодитися з тим, що однією з основних причин є встановлення протягом десятків років тарифів, які не є економічно обґрунтованими. Але не менш важливими причинами такого становища є неефективне управління підприємствами ЖКГ, катастрофічна зношеність труб та обладнання, невжиття заходів із підвищення енергоефективності будівель і запобігання втратам води і тепла. Через неефективне, застаріле і зношене обладнання послуги таких компаній мають величезну собівартість", - говорить Сергій Нагорняк.

Новини за темою

Виходить, що українці зі своєї кишені повинні платити за багаторічну бездіяльність влади і популізм політиків, які не бажали йти на непопулярні кроки заради збереження своїх рейтингів.

Чи підвищать ціни на комуналку і що буде з якістю послуг?

Формування тарифів, за допомогою яких підприємства комунальної сфери зможуть вийти на самоокупність, означає ні що інше, як їх підвищення.

"Хочемо ми чи ні, але тарифи об'єктивно потрібно підвищувати. Є чимало об'єктивних причин, які на це вказують: зростання ціни розподілу газу, електроенергії (для промислових споживачів), мінімальної заробітної плати.

Однак експерти не можуть передбачити, чи піде все ж місцева влада на непопулярні заходи.

"Однозначного зростання тарифів (до економічно-обґрунтованого для підприємств рівня) внаслідок передачі права затверджувати їх не буде. Як колишній депутат місцевої ради, знаю, як на місцях ухвалюють рішення. Найчастіше на ці процеси політика впливає не менше, ніж на дії органів центральної влади. Місцева влада, яка залежить від виборів, не в захваті від необхідності ухвалювати непопулярні рішення. Підвищуючи тарифи, вони втрачають рейтинги і прихильників серед виборців", - додає Нагорняк.

Припустимо, тепло і вода все ж подорожчають. Чи варто українцям чекати хоча би зростання якості послуг, що надаються?

Координатор в "Експертній платформі з енергоефективності" Ігор Черкашин наголошує у Facebook: паралельно з таким рішенням країні не запропонували національного плану зниження енергоємності економіки та подолання енергетичної бідності. Тож поки влада займається "переведенням стрілок", основні проблеми в галузі з великою часткою ймовірності залишаться за кадром.

Можна було би замінити котли на сучасні енергоефективні, замінити аварійні труби, провести термомодернізацію будівель. Але фінансові ресурси місцевої влади обмежені. Вирішуючи, куди їх спрямувати, найчастіше вони, щоб не втратити популярність серед виборців, вибирають напрями, які помітні, на яких можна будувати PR.

"Насамперед місцева влада вважає за краще витрачатися на соціальні проекти: будівництво дитячих майданчиків, тротуарів, ділянок доріг. При цьому компанії- постачальники послуг ЖКГ залишаються поза їхньою увагою: як правило, інвестиції в цю галузь приховані від очей виборців. На відміну від тротуарної плитки, на них неможливо піаритися", - говорить Нагорняк.

Це одна із серйозних загроз при реалізації урядової ініціативи делегувати повноваження щодо встановлення тарифів на місцях.

"Загроза, яку я бачу в такому рішенні, полягає в тому, що місцева влада не буде зацікавлена в проведенні модернізації та зменшенні втрат у мережах, заміні котлів на більш енергоефективні, впровадженні системи жорсткого обліку. Вони можуть діяти за витратним принципом. І в цьому випадку, ясна річ, тарифи підвищуватимуться! Але при цьому жодних реальних кроків, спрямованих на зниження собівартості послуг, здійснюватися не буде", - сказав Кучеренко.

Олена Голубєва

 
Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>