Шкідливі добавки й алергени – показати: Що змінить ухвалення нових вимог до маркування харчових продуктів?

В Україні набув чинності закон, виконання норм якого має зробити буквально революцію в галузі інформування споживачів щодо якості та складу харчової продукції. Нормами документу передбачено право споживача отримувати повну інформацію не тільки про вагу придбаних, приміром, заморожених креветок, але й про вагу льоду в пакеті, кількість розсолу в банках з оселедцем, наявність у складі харчової продукції, що купується, алергенів, ГМО, шкідливих добавок, консервантів. Причому інформувати споживача повинні не тільки магазини, але й установи HoReCa, оператори інтернет-торгівлі. Все це покликано допомогти споживачеві вибирати більш якісні продукти харчування. Але! Радіти передчасно. Як і у випадку з багатьма хорошими законодавчими ініціативами, які реалізуються в Україні, у випадку з цим законом теж є серйозна АЛЕ! Протягом найближчих трьох років, поки діятиме перехідний період, підприємці виконуватимуть норми закону добровільно, а перевірчі органи не можуть їх карати

Шкідливі добавки й алергени – показати: Що змінить ухвалення нових вимог до маркування харчових продуктів?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

В Україні набув чинності закон, виконання норм якого має зробити буквально революцію в галузі інформування споживачів щодо якості та складу харчової продукції. Нормами документу передбачено право споживача отримувати повну інформацію не тільки про вагу придбаних, приміром, заморожених креветок, але й про вагу льоду в пакеті, кількість розсолу в банках з оселедцем, наявність у складі харчової продукції, що купується, алергенів, ГМО, шкідливих добавок, консервантів. Причому інформувати споживача повинні не тільки магазини, але й установи HoReCa, оператори інтернет-торгівлі. Все це покликано допомогти споживачеві вибирати більш якісні продукти харчування. Але! Радіти передчасно. Як і у випадку з багатьма хорошими законодавчими ініціативами, які реалізуються в Україні, у випадку з цим законом теж є серйозна АЛЕ! Протягом найближчих трьох років, поки діятиме перехідний період, підприємці виконуватимуть норми закону добровільно, а перевірчі органи не можуть їх карати

7 липня в Україні набув чинності закон про "Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів". Його було ухвалено з метою приведення українського законодавства у відповідність з положеннями Регламенту ЄС № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року, повідомили 112.ua у прес-службі Держпродспоживслужби. "Набуття законом чинності було відтерміновано на шість місяців згідно з міжнародними правилами, які вимагають, щоб підзаконні акти, які містять вимоги до галузі експортно-імпортних операцій, було відтерміновано на цей строк", - уточнив голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі України Віталій Башинський. 

Якими нормами досі визначали правила до маркування продуктів?

До ухвалення нового законопроекту вимоги до маркування (нанесення інформації, важливої для споживача і яка часто впливає на його рішення щодо купівлі, на упаковку харчових продуктів) визначалися положеннями наказу Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року № 487 "Про затвердження технічного регламенту щодо правил маркування харчової продукції". Також діяв Державний стандарт "Продукти харчові. Загальні правила". Однак, згідно з українським законодавством, дотримання стандартів нині не є обов'язковим. Вимоги цих документів не задовольняли сучасних потреб у захисті споживача, забезпечення його повною інформацією щодо харчового продукту для можливості зробити свідомий вибір, йдеться в тексті доповіді Держпродспоживслужби на V Міжнародній конференції з органічного рослинництва.

Хотіли шашлик – доведеться крутити котлети

Новий закон встановлює зобов'язання надавати споживачеві інформацію про те, чи піддавався харчовий продукт розморожування (дефростації). Це унеможливлює продаж розмороженого м'яса під виглядом охолодженого без зазначення слова "розморожений". "При розмороженні, зокрема м'яса, змінюються хімічні якості, сольовий баланс, PH, що впливає на органолептичні (смакові) якості", - сказав 112.ua заступник начальника Держпродспоживслужби Києва Олександр Овчаренко.

Новини за темою

За його словами, відомо, що для приготування смачних шашликів підходить тільки охолоджене, свіже м'ясо. Також тільки його можна використовувати для кулінарних виробів з високими смаковими якостями. Розморожене м'ясо можна використовувати для котлет, тушонки, тобто продуктів, в яких недоліки смакових якостей може бути заповнено іншими інгредієнтами, спеціями.

Враховуючи, що часто м'ясо на вітрини "готують" (спринцюють водою, розміщують у теплому освітленні, що вигідно подає його колір), недосвідчена людина, яка купила його, може постраждати: купити замість охолодженого - розморожене. Таким чином, замість соковитих шашликів, на які розраховували, споживач буде змушений готувати котлети.

Нова норма унеможливить продаж розмороженого м'яса за ціною охолодженого, чим нині нерідко грішать роздрібні мережі. Це також актуально й щодо риби. Професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко в блозі для 112.ua "Небезпечні делікатеси: На що варто обов'язково звертати увагу, купуючи рибу в Україні" зазначала, що "дуже часто в торговельних мережах за ціною охолодженої пропонують розморожену рибу. Хек, скумбрія, лосось, найпевніше, ніяк не могли бути ввезеними в Україну в охолодженому вигляді, і добре, якщо вони розморожені тільки один раз, а не більше". За словами професора, розморожена риба продається за ціною охолодженої: удвічі вище замороженої.

Нове правило впливатиме й на строк, протягом якого продукт дозволено до реалізації, наголошують експерти. "Якщо є позначення, що продукт було розморожено, його не може бути заморожено знову. Тобто термін його реалізації скорочується до одного дня, протягом якого продукт має бути реалізовано", - каже Башинський. Зокрема, така вимога є дуже актуальною стосовно крабових паличок: рибний фарш (суріми), який використовують для їх приготування, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів. У разі повторної заморозки вони не гинуть, зазнача\ Олександр Овчаренко.

Немає молочного жиру – немає зображення глечика з молоком на етикетці

Нормами нового законопроекту забороняється опис або зображення компонентів або інгредієнтів, якщо насправді вони в складі продукту відсутні або замінені на інші, повідомили 112.ua у прес-службі Держпродспоживслужби. Приклад, як цю норму може бути втілено на практиці, наводить Віталій Башинський, говорячи про продукти, в яких молочний жир замінено рослинними жирами (як неодноразово повідомляв 112.ua, це справжній бич таких продуктів, як масло, сметана, морозиво, твердий сир). "Якщо ми говоримо про продукт із заміненим молочним жиром, а на упаковці намальовано глечик з молоком, то це буде розглядатися як обман споживача. Це потрібно, щоб людина підсвідомо не вважала продукт, виготовлений із замінників, таким, що належить до компонентів, з якими у неї виникають асоціації через візуальний образ на упаковці. Те саме стосується м'ясних продуктів: якщо ковбаса виготовлена зі свинячої шкіри або курячого м'яса, на упаковці не можна буде зображувати апетитного порося", - наголосив голова Громадської ради при Держпродспоживслужбі.

Платити за креветки, а не за лід, за оселедець, а не за розсіл

Норми нового законопроекту зобов'язують виробників окремо зазначати вагу продукту, а окремо – вагу льодяної глазурі. Якщо харчовий продукт перебуває в рідкому середовищі (мариновані овочі в розсолі, оселедець у банці, рибні та м'ясні консерви) має бути зазначено масу продукту без урахування маси рідини, що особливо актуально при купівлі продукту в герметичній жерстяній банці, в якій його не видно.

"Вимоги щодо льодяної глазурі є особливо актуальними стосовно таких продуктів, як креветки, риба. Споживач має право знати, скільки він платить за воду, а скільки – безпосередньо за продукт. Підрахувавши ціну льоду і ціну продукту, він буде вирішувати, за продукцію якого виробника проголосувати гривнею. Нині інформацію вказують просто за кілограм продукції. Нерідкими є випадки, коли людина платить кількасот гривень за пакет із зображенням королівських креветок, а прийшовши додому, виявляє, що придбала пакет льоду, а не делікатес", - каже Олександр Овчаренко. Причому дотепер законних підстав притягнути до відповідальності за це товаровиробників не було.

Заступник голови Держпродспоживслужби Києва зазначив, що подібна норма – хороший приклад досягти результатів у галузі якості та безпеки продукції не штрафами і покараннями, а створенням відповідних умов: донедавна ситуація була такою, що навіть якщо товаровиробнику і виписували штраф, то це було кількадесят тисяч гривень, тоді як прибуток від води на креветці обчислювали сотнями тисяч гривень. "Якщо діятиме вимога вказувати масу продукту на упаковці, то для недобросовісних виробників сенс збільшувати масу льоду просто відпаде", - впевнений Овчаренко.

З іншого боку, вимога дотримуватися цієї норми трохи ускладнить життя виробникам: вони будуть змушені внести зміни до технологічних процесів, вважає Башинський: "Але осільки перевірити дотримання цієї вимоги найпростіше, після завершення перехідного періоду (через три роки), гадаю, саме з контролю за її дотриманням почнуть перевірчі органи".

Ін'єкції води для збільшення ваги шинки опиняться поза законом

Нормами законопроекту передбачається, що якщо в м'ясні продукти та напівфабрикати м'ясні у формі порційного м'яса, туш додавали воду в об`ємі понад 5% маси готового продукту, цю інформацію має бути вказано при маркуванні продукції. Як відомо, у виготовленні шинкових виробів, також як і у випадку з вареними ковбасами, нерідко використовують добавки на основі фосфатів (надають мильну структуру пральним порошкам, мають канцерогенну дію). Вони надають виробу товарну вологість, а крім того, "роздувають" його вагу. Комбінація фосфату, нітриту натрію та аскорбінової кислоти дозволяє продовжити терміни зберігання, надати приємний вигляд та інтенсивний колір, писала в блозі "Запах м'яса: Як не помилитися з вибором м'ясо-ковбасних виробів на святковий стіл" для 112.ua Олена Сидоренко. Вона зазначала, що фосфати негативно впливають як на організм загалом, так й особливо на нирки, імунну систему, обмін речовин. Крім того, нерідкі випадки, коли виробники замороженої риби використовують розчини поліфосфатів для накачування продукту і збільшення його маси. Ці речовини допомагають не допустити втрат вологи при розморожуванні.

Побачивши зазначення в маркуванні про те, що в продукції води понад 5%, споживач матиме підстави підозрювати, що продукт наколотий. Приховування цього факту слугуватиме підставою для претензій з боку перевірчих органів. "Якщо ми подивимося вимоги європейського законодавства щодо доданої води, то вони корелюються зі способами охолодження продукту. Якщо продукт охолоджували повітряним шляхом, то там води не може бути більш ніж 1%, а якщо у водяній ванні - не більш ніж 4%. Понад 5% свідчить про те, що продукт було інжетовано (наколотий)", - сказав Башинський.

Крім іншого, норми закону зобов'язують товаровиробників вказувати: "Сформовано зі шматків м'яса" чи "Сформовано з шматків риби" у разі виготовлення харчових продуктів з окремих шматків, з'єднаних іншими складовими, у випадках, якщо продукт справляє враження цілого шматка м'яса або риби. Це особливо актуально з урахуванням того, що в Україні шинка, балик, "шинка" часто продають у вигляді продукції, складеної з різних шматків м'яса, говорилося в блозі Сидоренко. Вона зазначала, що, як правило, такі продукти видає мармуровий вигляд, і радила віддати перевагу виробу з однорідної сировини. "Зокрема, балик, у відповідності з вимогами, може бути виключно м'ясом одного виду", - зазначила професор.

Вміст алергенів буде вказано в меню ресторанів

Наявність продуктів, які можуть викликати харчову алергію (зокрема, злаки з рослинними білками, ракоподібні, яйця, риба, арахіс, горіхи, соя, молоко і молочні продукти, селера, гірчиця, кунжут, люпин, молюски), нині вказують тільки на упаковці продукції, яка продається в магазинах. Згідно з нормами нового закону, про їх наявність будуть зобов'язані інформувати споживачів і заклади HoReCa (ресторани/бари). "Ті з нас, хто мав можливість подорожувати за кордоном, спостерігали різницю між вітчизняними та іноземними меню. У закладах європейських країн крім звичних назв, ваги, складу і ціни продукту містяться позначення щодо речовин і продуктів, які можуть викликати алергію або непереносимість. Тепер таку вимогу містить і вітчизняне законодавство. І це істотний прорив й очевидна повага до споживача, до кожного з нас", - повідомили 112.ua у прес-службі Держпродспоживслужби.  

Український центр європейської політики

Втім, практичний ефект від нововведення багато в чому залежатиме від свідомості самих споживачів, зазначає Олександр Овчаренко: "Цей закон не тільки зона відповідальності товаровиробника і перевірчого органу. Він також вимагає свідомого підходу з боку споживача, додаткових знань у нього. Законом тільки запроваджено вимоги, згідно з якими споживача буде повноцінно поінформовано, але рішення, здійснювати покупку чи ні, залишається за ним. Також і у випадку з обов'язковим зазначенням алергенів: споживач сам повинен обстежитися у медичному закладі та знати, які з компонентів можуть заподіяти йому шкоду, а які – ні". 

Український центр європейської політики

Потрібно вказувати не тільки відсутність ГМО, але й наявність

Згідно з нормами документа, у разі наявності в харчовому продукті генетично модифікованих організмів, частина яких перевищує 0,9% в будь-якому з інгредієнтів продукту, його слід маркувати позначкою "з ГМО". "Відповідно до вимог, що діяли дотепер, ніхто з товаровиробників не ставив на упаковці продукту піктограму "з ГМО". Зазначали тільки його відсутність – "без ГМО". Якщо при лабораторному дослідженні його все-таки виявляють, навіть у незначній кількості, це, безумовно, було порушенням", - каже Овчаренко.

Безумовно, це вимога робить більш прозорим механізм нанесення значка про наявність або відсутність ГМО, зазначив Башинський.

Не можна буде підмінити фермерське м'ясо імпортним

Нормами закону передбачаються вимоги для свіжої, охолодженої або замороженої свинини, баранини або козлятини, для м'яса їстівних субпродуктів свійської птиці обов'язково вказувати країну походження і місце походження, що унеможливлює підміну фермерського м'яса імпортним. Тобто якщо підприємство в Україні імпортувало певну кількість м'яса, а потім здійснило його фасування, то в маркуванні буде вказано не тільки назву українського оператора ринку та адресу його потужностей, але й країну походження безпосередньо м'яса. Вимога поширюватиметься і на продукцію, що продається на інтернет-майданчиках. 

Крім того, нормами закону запроваджується визначення "рубане м'ясо", а також наводяться вимоги до процентного вмісту жиру, співвідношення білків і колагену. "Це дозволить споживачеві мати більш повну інформацію про м'ясо, що купується, особливо в упаковці: критично оцінивши інформацію в маркуванні, він розумітиме, чи купує м'язову тканину або ж кістки з жиром", - пояснив Олександр Овчаренко. 

Стане ясно, коли продукт стає небезпечним

Нормами нового закону впорядковується підхід до вказівки щодо термінів зберігання. Закон запроваджує поняття "Мінімальний термін зберігання харчового продукту" і дату, до якої його може бути вжито: "Вжити до". "Мінімальний термін зберігання харчового продукту – це дата, до якої характеристики харчового продукту залишаються незмінними. Дата "Вжити до" - це граничний термін (календарна дата), після якої вживання харчового продукту у зв'язку з мікробіологічними якостями може бути небезпечним для здоров'я людини", - пояснили 112.ua у прес-службі Держпродспоживслужби, пояснивши, що основна ідея полягає в тому, що швидкопсувні продукти і найбільш небезпечні з погляду мікробіології продукти (сире або охолоджене м'ясо, сира риба, яйця) наступного дня після дати "Вжити до" можуть становити небезпеку. "Після закінчення дати "Краще вжити до" і після "Вжити до…" харчові продукти не повинні перебувати в реалізації, повідомили в прес-службі Держпродспоживслужби.  

"Ця вимога є надзвичайно актуальною, позаяк, згідно з правилами, що діяли дотепер, ніде чітко не прописувалося, що продукт із завершеним терміном реалізації є небезпечним. Це створювало такий прецедент: навіть якщо інспектор Держпродспоживслужби виявляв у продажу продукт з простроченим терміном придатності, не міг виписати штраф. Для цього слід звернутися до суду, в якому адвокат відповідача вимагав експертизи й доказів того, що товар насправді становить небезпеку для здоров'я людини. Як правило, на цьому все й закінчувалося", - розповів Овчаренко. За його словами, після набуття нормою чинності інспектор матиме всі підстави на місці виписати штраф за реалізацію небезпечної продукції, а всю партію товару відправити на утилізацію. 

Заступник голови Держпродспоживслужби Києва також зазначив, що дотепер не було чітких вимог, і товаровиробники вказували терміни реалізації продукції на власний розсуд. Одні писали – "Вжити до", інші – "Протягом певної кількості днів з дати вживання", але єдині та чіткі вимоги було запроваджено тільки нормами нового закону. За реалізацію такої продукції юридичні особи можуть бути оштрафовані на тридцять мінімальних заробітних плат (125 190 грн), фізичні - на двадцять (83 460 грн).

Тепер можна буде чітко знати обсяг калорій

У новому законопроекті велику увагу приділено принципам вказування енергетичної цінності продуктів. Документом запроваджується вимога вказувати на упаковці продукту не тільки енергетичну цінність, але й вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукру, білків і солі, що особливо актуально для людей, що сидять на лікувальній дієті або ж тих, хто контролює вагу.

"У новому законі чітко вказано основні принципи та підходи до обчислення енергетичної цінності та нанесення цієї інформації на упаковку харчової продукції. У правилах, що діяли досі, було зазначено лише одну вимогу: інформувати споживача про енергетичну цінність. У новому документі чітко описано механізм і підходи, за допомогою яких товаровиробник повинен розраховувати цей показник і наносити на маркування", - сказав Башинський.

"Це перша єдина методика, затверджена на рівні закону", - погоджується Овчаренко. За його словами, досі в країні використовувалося багато різних методик визначення енергетичної цінності продукту, але єдиної, затвердженої на законодавчому рівні, не було.

Український центр європейської політики

Інформація про склад продукту стане помітнішою

Згідно з нормами нового законопроекту, висота малих літер на упаковці продукту повинна дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі – 0,8 мм). Тільки якщо площа упаковки менш ніж 80 кв. см, висота малих літер може бути менш ніж 0,9 мм.

Як зазначала в блогах для 112.ua професор Олена Сидоренко, нанесення маркування дрібним шрифтом створювало проблеми споживачам при виборі ковбас, на упаковку яких інформація наносилася дрібним шрифтом. У блозі "Молочна пінка на фосфатах: Чому не варто купувати каву в стіках" професор писала, що дрібний шрифт є проблемою у випадку з кавою, яка продається в барвистих стіках і часто містить фосфати (Е-451, Е-340). Вони відповідають за імітацію у чашці пінки, але є аналогами речовин, які використовують у пральних порошках. Замінниками вершків у таких стіках є гідрогенізовані жири – відомі канцерогени. "Надлишок фосфатів в організмі знижує його здатність засвоювати кальцій, що призводить до дисфункції нирок і розвитку остеопорозу. Крім того, для дітей це загрожує нервовим, роздратованим станом", - попереджала Сидоренко.

Дрібний шрифт на упаковці – відомий біч, що робить погано помітним склад глазурованих сирків – багатокомпонентних сумішей з вмістом гідрогенізованого і тропічних жирів, а також порційних вершків для кави, які часто виготовляються на основі рослинного жиру і не містять слідів молока. Крім іншого, в порційних вершках дуже багато різних добавок, зокрема є фосфати, що імітують пінку і додають стабільність емульсії, попереджала Сидоренко. У продукції нерідко містяться штучні консерванти, ароматизатори.

Через дрібний шрифт, який використовують нині в маркуванні молочних бісквітів і тих самих різноманітних "звіряток" відомих брендів, батьки часто з довірою купують їх дітям. Виробники не вказують, які саме рослинні масла використовували в складі. Таким чином, не можна виключати, що йдеться про гідрогенізовані жири, які, як неодноразово говорилося, провокують серцево-судинні та онкологічні захворювання, писала Сидоренко в блозі "Небезпечні "добрі тваринки": Яку смакоту краще не дозволяти їсти дітям". До речі, відповідно до вимог нового закону, назви компонентів виробникам доведеться розшифровувати і деталізувати. Безумовно, вимога про збільшення розміру шрифту на упаковці продуктів дасть позитивні зміни, допоможе споживачеві бути краще інформованим щодо складу обраного продукту, впевнений Башинський. 

Вказуватимуть наявність алкоголю в кефірі та квасі

Згідно з новими вимогами, товаровиробники повинні будуть вказувати фактичний вміст спирту в напоях, в яких вміст етилового спирту перевищує 1,2% об'ємних одиниць. Такими напоями можуть виявитися навіть квас і звичайний кефір. Можливо, когось це зупинить від купівлі продукту дітям або людині із судинними захворюваннями, а когось вбереже від небезпеки бути звинуваченим у водінні в нетверезому стані безпідставно. 

Небезпека з'їсти сосиску з целофановою оболонкою виключається

Нові правила містять вимогу вказувати в ковбасах і сосисках зміст неїстівних оболонок. "Дотепер в Україні використовували три види упаковки ковбас: поліетиленова плівка, напівштучна белкозинова оболонка і природна оболонка кишок продуктивних тварин. У маркуванні це не відображалося, тому що візуально поліетиленову оболонку легко було відрізнити від натуральної. Але нині технології пішли вперед, і зараз у деяких ковбасах використовують поліетилен, який на вигляд практично не відрізнити від натуральної оболонки. Є небезпека, що людина відкусить трохи з плівкою. Тому з'явився цей пункт", - пояснив Віталій Башинський. За його словами, правилами, які є чинними досі, цей момент врегульовано не було.

"Це логічна вимога. Якщо йдеться про оболонку, яку може бути перетравлено в кишковому тракті людини, це потрібно буде вказати. Якщо ж ідеться про оболонку, яка не перетравлюється, то споживач також повинен бути поінформований про це. Вживання в їжу неїстівної оболонки, серйозної шкоди може і не завдасть, але й користі від цього не буде. Якщо ж у людини серйозне захворювання (виразка шлунку або дванадцятипалої кишки), ризик загрози для здоров'я також є", - сказав Олександр Овчаренко.  

Як каратимуть за недотримання правил маркування?

У статті 30 нового закону чітко визначено відповідальність операторів ринку харчової продукції за порушення законодавства щодо надання споживачам інформації про продукт. У ній, зокрема, йдеться про те, що оператори ринку, які винні в порушенні вимог Закону, нестимуть відповідальність, згідно із законом "Про державний контроль за додержанням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин". "Наявність цієї статті – серйозна особливість документа. Відповідальність операторів ринку не було описано в чинному досі регламенті, в ньому містилися відсилання до нормативних документів, які встановлювали правила державного контролю", - зазначив Башинський.

Передбачається, що за неточну, недостовірну інформацію про продукт оператора ринку (юридична особа) може бути оштрафовано на 15 мінімальних зарплат, що еквівалентно сумі 62,6 тис. грн. На підприємців-фізосіб може бути накладено штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн). За реалізацію харчових продуктів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя чи здоров'я людини, накладається штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат (125 190 грн) на юридичних осіб і 20 мінімальних зарплат (83 460 грн) – на фізичних. За зміну інформації оператором ринку (наприклад, поверх інформації, яку було надано товаровиробником про терміни реалізації продукції, наклеєно стікер з іншим, більш пізнім терміном реалізації) передбачено штраф у розмірі 15 мінімальних зарплат (62 595 грн) для юридичних осіб і 10 мінімальних зарплат (41 730 грн) – для фізичних.

Український центр європейської політики

Український центр європейської політики

Штраф, система покарань не настільки ефективні у галузі контролю за якістю продукції, як ухвалення законодавчих норм, які повинні бути прописані так, щоб порядному бізнесу самому було невигідно вдаватися до якихось лазівок, хитрощів, наголосив Олександр Овчаренко. Як приклад, він навів приватну організацію, яка проводить сертифікацію у Великій Британії. Ті, хто пройшов її аудит, отримують піктограму "Червоний трактор", який можуть використовувати в маркуванні своєї продукції. Не отримавши цього значка для своєї продукції, неможливо зайти в жодну серйозну торговельну мережу. З отриманням значка товаровиробник отримує індульгенцію від державних перевірок мінімум на 10 років. Організація проводить аудити дуже серйозно й глибоко, за своє рішення вона несе серйозні іміджеві ризики. За даними Вікіпедія, Red Tractor є найбільшою програмою забезпечення продовольства у Великій Британії. Знак є підтвердженням того, що продукти відстежують, є безпечними для вживання і вироблені відповідально. Стандарти Red Tractor охоплюють благополуччя тварин, безпеку харчових продуктів, відстеження та захист довкілля.

У країнах Балтії аналогічну сертифікацію проводить державний орган: його значку про якість довіряє багато виробників, додає Башинський: За його словами, ЗМІ в країнах Балтії не викривають порушників та недобросовісних виробників, а приділяють багато уваги тим, хто працює добре: це стало причиною помітних поліпшень у галузі якості харчової продукції.

Стане менше фальсифікату на ринку?

На жаль, на кількість відвертого фальсифікату на ринку реалізація норм нового закону ніяк не позначиться, сказали 112.ua експерти. "На кількості фальсифікованих продуктів запровадження нових вимог до маркування не відіб'ється. Відповідальність за виготовлення фальсифікованих продуктів передбачена статтею 227 КК (Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції).  Стаття передбачає штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років). За застосуванням статті повинні стежити правоохоронні, а не санітарні органи", - сказав Олександр Овчаренко.

"Багато з вимог, які вказано в новому законі, також містилося і в регламенті, і це не завадило  недобросовісним виробникам обманювати споживачів. Неправильна подача інформації на упаковці, яку роблять навмисно, не залежить від того, чи діє технічний регламент, чи діє закон про інформацію для споживачів. Якщо в продукцію додають гомогенізовану свинячу шкіру, а на упаковці пишуть, що це свинина без жил 2-ї категорії, це робиться спеціально. Робиться це тому, що виробник розуміє: його не зловлять, не покарають. Якщо в маслі вершковому виробника 40% рослинних або тваринних жирів немолочного походження, то новий закон на це ніяк не вплине", - каже Башинський.

За його словами, при контролі на місцях (підприємствах) виявити фальсифіковану продукцію дуже складно: як правило, вона виготовляється вночі й зберігається на неавторизованих складах. Під час перевірки інспектори можуть, наприклад, звернути увагу на наявність у цехах маслокомбінату жиротопок, в яких розтоплюють рослинний жир. На їхнє питання, представники підприємств говорять про те, що підприємство має у своєму асортименті спреди: тому наявність жиротопок у цехах є виправданою і не свідчить про додавання рослинних жирів у вершкове масло. "Фальсифікат, як правило, можна відстежити тільки в точках продажу, в ритейлі. Тож боротьба з цими явищами залежатиме не від норм закону, а від того, які повноваження держава даватиме перевірчим органам", - наголосив Башинський. Він зазначив, що сьогодні Держпродспоживслужба має повноваження, але, на жаль, не використовує їх повною мірою.

Ситуація з якістю харчової продукції в Україні зміниться на краще за умови, що збігатимуться чотири культури: культура виробництва, культура реалізації, культура споживання і культура перевірчих органів, наголосив Олександр Овчаренко: "Якщо споживач звертатиме увагу на інформацію в маркуванні, розумітиме властивості зазначених компонентів, вимагатиме наявності маркування, а в разі її відсутності писати скаргу, що може послужити підставою перевірки Держпродспоживслужби, ситуація, безумовно, почнеться змінюватися на краще".

Коли почнуть працювати нові вимоги до маркування?

Мабуть, найсумніше те, що вимоги до маркування, запроваджені новим законом, всі ще не є обов'язковими. Законодавці передбачили перехідний період для запровадження нових правил три роки. Протягом цього терміну харчові продукти можуть вироблятися та реалізовуватися за старими правилами. Протягом цього періоду штрафи і покарання за порушення нових правил до товаровиробників не застосовуватимуть. Таким чином, якщо перехідний період продовжено не буде, що є досить розповсюдженою практикою у галузі дозвільного законодавства в Україні, реальні поліпшення від запровдження нових норм ми зможемо побачити не раніше 2022 року. 

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>